Наскільки книга перевірок (журнал реєстрації)
може захистити вашу фірму?
Можливість ведення журналу реєстрації відвідань суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами передбачена Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. N 817/98 (далі - Указ N 817), а форма та порядок його ведення регламентовані наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.98р. N 18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України N 619/3059 (далі - Наказ N 18). Ці заходи мають на меті захистити підприємців від несанкціонованого втручання в їхні справи з боку різних контролюючих органів, зокрема, податкової інспекції. Як же можуть вони в дійсності допомогти підприємцям?
Слід відмітити, що Указ N 817 регламентує види перевірок суб"єктів підприємництва, які мають право робитися різніми контролюючими органами, а також організаційні засади їх здіснення. Таки перевірки є виїзними плановими та позаплановими. Планова перевірка має бути передбачена в плані роботи контролюючого органу та повинна проводитися за місцем знаходження підприємства або за місцем розташування об"єктів його власності. Проведення перевірки здійснюється за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підприємства за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу. Слід звернути особливу увагу на те, що Указом N817 встановлена періодичність планових перевірок-не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу. При цьому проведення виїзних планових перевірок за окремими видами зобов"язань перед бюджетами заборонено. Визначене коло контролюючих органів, які мають право проводити перевірки підприємств з питань фінансово-господарської діяльності, та їх компетенція щодо конкретних видів платежів до бюджету. Так, податкові органи перевіряють сплату податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів; митні органи-сплату платежів, які справляються при ввезенні товарів на митну теріторію України; органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та податкові органи в межах своєї компетенції-використання підприємствами бюджетних коштів; органи Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування-нарахування, сплату та використання сум зборів відповідно на державне пенсійне і соціальне страхування. Підприємцям слід мати на увазі-здіснення планових і позапланових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності іншими органами, крім тих, що означені вище, заборонено. Кожен з цих органів може здіснювати перевірки лише в межах своєї компетенції. Слід також відмітити, що планові виїзні перевірки здіснюються всіма контролюючими органами одночасно в день, який визначено податковими органами. Якщо одночасна перевірка неможлива, перевірки здіснюються відповідними органами у різні строки, які погоджені цими органами з підприємствами. Крім того, плани-графіки перевірок, які здійснюються органами державного казначейства, контрольно-ревізійними органами та митними органами, повинні бути узгоджені з Державною податковою адміністрацією України (далі - ДПАУ). В разі відсутності такого узгодження зазначеними органами підприємство має право не допускати їх співробітників для проведення перевірки. У відповідності з Порядком координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, затвержденим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р. N 112 (далі-Порядок), строки проведення одночасних перевірок підприємств не повинні перевищувати 30 робочих днів, крім підприємств, що мають сукупний річний валовий доход у сумі 20 мільонів гривень і більше, строк перевірки яких може бути більше ніж 30 робочих днів.
Згідно Указу N 817, проведення планової виїзної перевірки підприємства можливо тільки у тому разі, якщо цьому підприємству у строк не пізніше ніж 10 календарних днів до дня перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати здійснення перевірки. Обов'язок такого повідомлення покладено на податкові органи. У цьому Указі також визначені випадки, в яких можлива позапланова перевірка підприємства контролюючими органами. Про них йшлося у попередній темі. Крім цих випадків, позапланова перевірка може бути здійснена на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У журналі реєстрації перевірок фіксується така інформація:
- характер та цілі перевірки;
- назва органу, що робить перевірку;
- прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здійснює перевірку;
- номер службового посвідчення та посада перевіряючого;
- дата видання і номер рішення про проведення перевірки;
- дата початку та закінчення перевірки;
- підпис особи, що здійснює перевірку.
Всі вищенаведені відомості повинен вказати у журналі до початку перевірки працівник контролюючого органу, зокрема, податкової інспекції та скріпити їх власним підписом. Тут хотілося б звернути увагу на деякі положення, що можуть допомогти підприємцям. По-перше, у разі відмові перевіряючого від підпису у журналі реєстрації перевірок фірма має право не дозволити проведення перевірки, а також у 3-денний строк подати письмове повідомлення у відповідний контролюючий орган про таку відмову. По-друге, фірма має право перевірити повноваження перевіряючої особи до початку перевірки, а одним з способів цього може бути дзвінок у відповідний контролюючий орган.
Слід звернути увагу на те, що ведення журналу реєстрації перевірок не є обов'язковим, крім того, журнал має бути прошитий підприємством та завірений підписом його директора або власника і печаткою підприємства. Журнал ведеться підприємством за місцем здійснення своєї діяльності, а в тому разі, якщо воно має обособлені підрозділи, то й в кожному з таких підрозділів. Журнал не може бути вилучений у підприємства, крім випадків, передбачених законом.
Як можна бачити, Указом N 817 та виданими на його підставі нормативними документами (Порядком і Наказом N 18) зроблена спроба привести порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, перше місце серед яких займає податкова інспекція, в систему. Так, наприклад, внесена деяка визначеність у періодичність перевірок, регламентовано, що перевірки мають бути за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. Це може дещо заспокоїти підприємців, і, особливо, бухгалтерів, яких раніше по черзі відволікали від нелегкої облікової праці перевіряючи, спочатку, наприклад, з податку на прибуток, в наступному місяці-по ПДВ, ще через місяцьпо прибутковому податку, тощо. Той факт, що підприємство має бути за 10 днів до початку перевірки письмово попереджено про неї відповідним контролюючим органом, надає можливість краще підготуватись до перевірки та уникнути штрафних санкцій, викликаних суто механічними порушеннями (наприклад, коли бухгалтер не встиг у коловороті поточної роботи оформити первинного документа, що підтверджує валові витрати, чи податковий кредит з ПДВ-за 10 днів, коли добре "обернутись", є можливість вказані документи оформити). Журнал реєстрації перевірок теж може в деякій мірі захистити підприємство від свавілля контролюючих органів. Зокрема, його ведення дає можливість підприємству контролювати саміх перевіряючіх осіб і навіть в деякій мірі впливати на них. Кажучи більше, якщо до прийняття Указу N817 та на його базі інших нормативних документів у випадках з перевіркою мала місце гра тільки в одні ворота, тобто, у ворота підприємців, і законодавство їх практично не захищало, то з прийняттям цих документів підприємці отримали деякі нормативні інструменти для свого захисту. Відтепер і податкова інспекція повинна в деякій мірі офіційно звітуватись перед фірмою тим чином, що письмово інформує її, в який час прийде з перевіркою. Виходячи з цього, можна наполегливо порадити підприємцям вести журнал реєстрації перевірок, що надасть їм можливість у сьогоденних нелегких умовах бізнесу краще захистити свої інтереси. А вже коли такий журнал ведеться, то треба грамотно і чітко користуватися усіма правами, що випливають з відповідних положень Наказу N 18 і відстоювати їх послідовно. А то нерідко саме незнання, чи не нечітке знання підприємцями та бухгалтерами положень нормативних документів роззброює їх перед перевіряючими. Але, з другого боку, слід відмітити, що повної 100-відсоткової гарантії від свавілля контролюючих органів заходи, передбачені Указом N 817, все ж таки не дають. Це пов'язано, поперше, з загальною ситуацією з виконанням законів та інших нормативних положень у нашій державі, яке, на жаль, залишає бажати накраще. По-друге, чи можна дати гарантію, що десь в надрах ДПАУ або іншого контролюючого органу не з'явиться який-небудь лист чи розпорядження, до того ж не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, що зведуть нанівець добрі наміри Указу N817 та Наказу N 18? Таку гарантію підприємцям навряд чи хто дасть. Слід також відмітити, що заходи щодо захисту підприємницької діяльності від свавілля контролюючих органів, особливо, податкової інспекції, передбачені Указом N 817 та виданими на його базі нормативними документами, краще було б закріпити на рівні відповідних законів, які, згідно з Конституцією України мають більшу силу, ніж укази Президента України. Це було б додатковим захистом для підприємців.
Дмитро Турецький,
Аудиторсько-консалтінгова фірма "Д.М.Б.-аудит"