КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Додержання законодавства про працю

ПИТАННЯ: 1. Чи потрібно оформляти наказом по підприємству перебування працівника на листку непрацездатності в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю? Чи потрібно видавати наказ про те, що працівник має стати до роботи після тимчасової непрацездатності?

2. Як правильно оформити відпустку для догляду за дитиною до трирічного віку, коли в цій відпустці я перебуватиму частково, про що повідомляю в заяві про надання цієї відпустки?

3. Перебуваючи в щорічній відпустці, працівник захворів, але продовжувати відпустку не бажає, а хоче використати ці дні в інший підходящий час. Як правильно записати в наказі, щоб бухгалтерія оплатила листок непрацездатності?

4. Перебуваючи в щорічній відпустці, працівник подає заяву з проханням перервати відпустку за сімойними обставинами і дозволити достроковий вихід з відпустки. Чи зобов'язана адміністрація задовольнити прохання працівника?

ВІДПОВІДЬ: 1. Відповідно до п. 104 Положення про порядок забезпечення допомогою по державному соціальному страхуванню, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 12 листопада 1984 р., робітники і службовці подають листок непрацездатності адміністрації підприємства у день виходу на роботу після тимчасової непрацездатності.

Адміністрація вносить потрібні відмітки в розділи листка непрацездатності "Заповнюється табельником" і "Заповнюється відділом кадрів" і здає його (під розписку за описом) комісії із соціального страхування для призначення допомоги.

З приводу відсутності працівника на роботі через тимчасову непрацездатність накази не видаються.

2. Статтею 181 КЗпП України передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку (частина третя та шоста ст.179 КЗпП) надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті (батько дитини, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною), повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

За цією статтею встановлено порядок надання жінці або іншим особам, зазначеним у ній, частково оплачуваної відпустки до досягнення дитиною трирічного віку. При цьому жінка чи інша зазначена особа може на свій розсуд у будь-який час припинити частково оплачувану відпустку, а потім знову піти у відпустку. Бажаючи отримати відпустку, жінка подає відповідну заяву на ім'я власника або уповноваженого ним органу. Надання відпустки оформляється наказом. За бажанням стати до роботи до закінчення встановленого наказом терміну відпустки жінка або інша особа також подає заяву. На підставі цієї заяви має бути видано наказ.

День подання заяви з проханням про надання такої відпустки і день початку такої відпустки збігатися не можуть: заява має бути подана принаймні в день, що передує дню початку відпустки. Аналогічно день подання заяви про переривання відпустки і достроковий вихід на роботу має передувати дню виходу на роботу. Додержання цих рекомендацій дає змогу не порушувати закон під час звільнення працівника, якого прийнято на роботу для заміщення тимчасово не зайнятого робочого місця (посади). Оскільки його прийнято на період відпустки іншого працівника, то підлягає звільненню в останній день відпустки працівника, тобто в день напередодні виходу на роботу працівника, що перебував у відпустці.

3. Статтею 78 КЗпП України встановлено, що дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, до щорічних відпусток не включаються.

Відповідно до п.1 частини другої ст.11 Закону України "Про відпустки" та п. 1 частини другої ст.80 КЗпП України щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку. Якщо працівникові до моменту початку відпустки видано листок непрацездатності, початок відпустки має переноситися на інший термін. Якщо непрацездатність настала в період відпустки, відпустка продовжується на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до листка непрацездатності був непрацездатним.

Відповідно до частини четвертої ст.80 КЗпП України в разі перенесення щорічної відпустки встановлюється новий термін її надання. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час Ті використання, невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.

Настання непрацездатності не означає, що працівник може на власний розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки на період, що безпосередньо настає за днем припинення непрацездатності. В разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за погодженням між працівником і власником. Навіть якщо непрацездатність працівника настала підчас використання щорічної відпустки, невикористана частина щорічної відпустки після непрацездатності не використовується працівником на власний розсуд. Ця частина відпустки надається за наказом власника. Сторони мають право погодити й питання про перенесення відпустки в цьому разі на інший період.

У разі настання тимчасової непрацездатності під час перебування в щорічній відпустці допомога надається за всі дні, на які видано листок непрацездатності після подання його на підприємство, в установу, організацію.

4. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відпустки" та частин 6-8 ст.79 КЗпП України поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Відкликання із щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації.

Відкликання допускається лише за таких умов:

- погодження з працівником;

- основна безперервна частина відпустки (до відкликання чи після нього) має становити не менше 14 календарних днів;

- невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику після закінчення дії причин, за якими працівник відкликаний із відпустки.

Н.ІЛЛЄНКО,
державний інспектор праці

"Праця і зарплата" N 11 (255), березень 2001 р. Підписний індекс 30214