ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ У СПРАВАХ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 220 від 17.05.99
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
7 червня 1999 р. за N 359/3652

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Адміністрації
Державної прикордонної служби
N 830 від 09.11.2005 )

Про затвердження Інструкції про службові відрядження
військовослужбовців Прикордонних військ України в
межах України

( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Держкомкордону
N 396 від 24.07.2000
N 582 від 23.10.2000 )

На виконання пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про службові відрядження військовослужбовців Прикордонних військ України в межах України, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію про службові відрядження військовослужбовців Прикордонних військ у межах України, затверджену наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 22.03.99 N 130.

3. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Голова Держкомітету - командуючий Прикордонними військами України генерал-полковник В.Банних

Затверджено
Наказ Голови Державного комітету
у справах охорони державного
кордону України - командуючого
Прикордонними військами України
17.05.99 N 220

Інструкція
про службові відрядження військовослужбовців
Прикордонних військ України в межах України

1. Загальні положення

1.1. Службовим відрядженням вважається поїздка генерала, офіцера, прапорщика, мічмана чи військовослужбовця, який проходить службу за контрактом (далі - військовослужбовці) згідно з наказом командира військової частини, начальника установи, навчального закладу або підприємства Прикордонних військ України (далі - військові частини) на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розташування військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу (далі - місце постійної служби).

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких установлені Кабінетом Міністрів України.

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

Відрядженому військовослужбовцю понад установлені норми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та наймання житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.

Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, погоджених з командиром військової частини.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів, що підтверджують вартість цих витрат, в оригіналі, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів) тощо.

Витрати в зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцям не відшкодовуються.

1.2. Службові відрядження дозволяються:

а) військовослужбовцям Прикордонних військ України в межах України Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України командуючим Прикордонними військами України або заступником Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України;

б) військовослужбовцям військових частин напряму в межах напрямів командуючим військами напряму або його заступником;

в) слухачам і курсантам навчальних закладів на практику і стажування або для підготовки ними дипломних проектів (робіт), а також військовослужбовцям постійного складу навчальних закладів, у тому числі командирам підрозділів, для керівництва практикою і стажуванням за межами розташування навчального закладу - керівником навчального закладу згідно з розпорядженням Держкомітету;

г) військовослужбовцям військових частин у межах військової частини командиром військової частини.

1.3. Направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється командиром військової частини і оформляється наказом із зазначенням: пункту призначення, назви військової частини або органу виконавчої влади, куди відряджається військовослужбовець, строку і мети відрядження.

Строк відрядження визначається командиром військової частини, але не може перевищувати 30 календарних днів.

Термін відрядження військовослужбовців, які направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів. ( Пункт 1.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Держкомкордону N 582 від 23.10.2000 )

1.4. Військовослужбовцям, які вибули з пункту службового відрядження у відпустку або в лікувальний заклад і після прибуття з відпустки або лікувального закладу в пункт розташування військової частини нововідрядженим до місця виконання службового завдання, строк безперервного перебування у службовому відрядженні обчислюється з урахуванням часу перебування у відрядженні до вибуття у відпустку або на лікування.

1.5. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні, з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками).

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження і дня прибуття до місця постійної служби, що зараховується як два дні.

При відрядженні військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки військовослужбовець має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові виплачуються як за повну добу.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття з відрядження - день прибуття зазначеного транспорту в пункт постійної служби. При відправленні транспорту до 24 годин включно днем від'їзду вважається поточна доба, а з 0 годин і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або аеропорт розташовані за межами населеного пункту, то в строк відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого в пункт постійної служби.

1.6. Фактичний час перебування в дорозі, за який виплачуються добові, визначається за існуючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки. Факт затримки відрядженого в дорозі з причин, які не залежать від нього, має бути засвідчений посадовими особами органів військового сполучення або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів.

1.7. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної служби і прибуття до місця постійної служби. Якщо військовослужбовця відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття і день вибуття робляться у кожному пункті.

Відмітки підтверджуються: у військових частинах - підписом командира частини або його заступника, а в установах, навчальних закладах, на підприємствах і в органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення про відрядження.

Відмітки в посвідченні про відрядження військовослужбовця завіряються тією печаткою, якою користується у своїй діяльності військова частина, установа, організація або підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи.

Якщо відряджений не зобов'язаний прибути у військову частину, то зазначені відмітки підтверджуються і завіряються у військовій комендатурі гарнізону, а за її відсутності - в органах виконавчої влади.

При відрядженнях з питань оперативної діяльності, коли військовослужбовець не може зробити відмітку про перебування в пункті відрядження, час перебування військовослужбовця у відрядженні письмово підтверджує начальник за місцем служби цього військовослужбовця.

Якщо за умовами режиму секретності в посвідченнях про відрядження не зазначається пункт відрядження, то відмітки в них робляться без зазначення пункту відрядження.

1.8. Не відшкодовуються витрати на відрядження за посвідченнями про відрядження, виданими з порушенням вимог цієї Інструкції, а також на відрядження, не забезпечені коштами.

1.9. Посадові особи, винні в незаконному або необгрунтованому витрачанні коштів на службові відрядження, притягаються до матеріальної відповідальності в порядку, передбаченому Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (затверджено постановою Верховної Ради України від 23.06.95 N 243/95-ВР).

1.10. Військовослужбовцю перед виїздом у відрядження видається грошовий аванс у межах сум, призначених на оплату вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення і добових. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець зобов'язаний подати у фінансовий орган військової частини авансовий звіт про витрачені суми, до якого додається належно оформлене посвідчення про відрядження, та документи про наймання житлового приміщення і проїзні документи в оригіналі.

1.11. На військовослужбовців, які перебувають у відрядженні, поширюється режим робочого часу тих військових частин, до яких вони відряджені.

Якщо військовослужбовець вибуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

1.12. Викладений в цій Інструкції порядок відшкодування витрат на відрядження у повній мірі поширюється на військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв'язку з їх викликом в органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури або в суд як свідків, потерпілих, законних представників потерпілих, експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих.

При цьому відшкодування витрат на відрядження військовослужбовцям провадиться:

а) у разі виклику у військовий суд і військову прокуратуру - у військовій частині за місцем штатної служби військовослужбовців за рахунок відповідних асигнувань за кошторисом Прикордонних військ України;

б) у разі виклику в територіальні органи дізнання, попереднього слідства, прокуратуру або суд - у військовій частині за місцем штатної служби за рахунок коштів за кошторисом Прикордонних військ України з наступним відшкодуванням виплачених сум на вимогу військової частини органом, який викликав військовослужбовця.

2. Виплата добових

2.1. Військовослужбовцям, направленим у службові відрядження в одиночному порядку в межах строків, установлених пунктом 1.3 цієї Інструкції, виплачуються добові в розмірі 18 грн.

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових. ( Пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомкордону N 582 від 23.10.2000 )

2.2. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються військовослужбовцю у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків (крім доставки квитків додому) і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

За наявності декількох видів транспорту на маршруті, що зв'язує місце постійної служби з місцем відрядження, командир військової частини може запропонувати відрядженому військовослужбовцю вид транспорту, яким йому слід скористатися.

Витрати на проїзд відрядженого військовослужбовця у м'якому вагоні, каютах, що оплачуються за 1 - 4 групою тарифних ставок на суднах морського флоту, каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, а також повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу командира військової частини згідно з поданими проїзними документами.

2.3. Добові, у тому числі за час перебування в дорозі, не виплачуються при відрядженнях:

а) слухачів і курсантів навчальних закладів, які перебувають за місцем проходження практики, стажування або підготовки дипломних проектів на казарменому становищі;

б) військовослужбовців строкової служби і курсантів навчальних закладів з цивільної молоді або солдатів, матросів, сержантів і старшин строкової служби.

2.4. Добові витрати військовослужбовцям не відшкодовуються за період, коли відрядженому виплачуються морське грошове забезпечення, польові виплати або надбавка військовослужбовцям, направленим для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та військовослужбовцям, які несуть службу вахтовим методом, постійно виконують службові обов'язки в дорозі або мають роз'їзний (пересувний) характер несення служби.

2.5. Військовослужбовцям, які тимчасово прикомандировані з дозволу Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України, першого заступника Голови Держкомітету - начальника штабу Прикордонних військ України або перебувають у розпорядженні відповідних командирів, добові за період перебування в пунктах прикомандирування або розпорядження не виплачуються. При направленні цих військовослужбовців у службові відрядження з пунктів прикомандирування (перебування в розпорядженні) в інші пункти добові виплачуються на загальних підставах, як і військовослужбовцям військової частини, до якої вони прикомандировані (перебувають у розпорядженні).

3. Відшкодування витрат на наймання житлового
приміщення

3.1. Військовослужбовцям, направленим у службові відрядження в межах строків, установлених пунктом 1.3, витрати на наймання житлового приміщення відшкодовуються у розмірі фактичних витрат з урахуванням плати за користування телевізором і холодильником, але не більше 50 грн. за добу.

Відрядженому військовослужбовцю за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат за всі дні проживання. ( Абзац другий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомкордону N 396 від 24.07.2000 )

Військовослужбовцям, направленим у встановленому порядку на навчання (за денною формою) в цивільні навчальні заклади і підрозділи системи підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, витрати на наймання житлового приміщення в межах установлених норм відшкодовуються за весь період навчання, якщо ці військовослужбовці на час навчання не забезпечувалися гуртожитком і витрати на наймання житлової площі в плату за навчання не включалися.

3.2. Відрядженому військовослужбовцю відшкодовується плата за бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його вартості за добу.

3.3. Витрати на наймання житлового приміщення в розмірах, зазначених у пунктах 3.1 і 3.2 цієї Інструкції, також відшкодовуються:

а) у разі наймання житлового приміщення у пунктах затримки при прямуванні військовослужбовців у службове відрядження або під час повернення з відрядження, якщо затримка сталася з причин, які від них не залежать, що має бути засвідчено посадовими особами органів військових сполучень або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів;

б) військовослужбовцям строкової служби при відрядженнях в одиночному порядку в пункти, де немає військових частин, у тому числі при відрядженнях як народних засідателів військових судів;

в) військовослужбовцям, відрядженим у пункт, звідки є змога щодня повертатися до місця служби (проживання), але за умовами відрядження зобов'язаним перебувати в зазначених пунктах безперервно.

3.4. Витрати на наймання житлового приміщення відшкодовуються за кожну добу перебування у пункті відрядження з дня прибуття відрядженого в пункт призначення і по день виїзду з нього.

3.5. Витрати на наймання житлового приміщення не відшкодовуються:

а) якщо відрядженому житлове приміщення було запропоновано безкоштовно, про що свідчать відмітки в посвідченні про відрядження;

б) військовослужбовцям строкової служби і курсантам навчальних закладів з цивільної молоді або солдатів, матросів, сержантів і старшин строкової служби, крім випадків, зазначених у підпункті "б" пункту 3.3 цієї Інструкції;

в) військовослужбовцям, тимчасово прикомандированим до інших військових частин, - за час перебування у пункті прикомандирування;

г) за період, коли відрядженому виплачуються польові виплати або морське грошове забезпечення.

4. Надбавка військовослужбовцям, направленим для
виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних
і будівельних робіт, та військовослужбовцям, які
несуть службу вахтовим методом, постійно
виконують службові обов'язки в дорозі або мають
роз'їзний (пересувний) характер несення служби

4.1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, за час виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт та військовослужбовцям, які несуть службу вахтовим методом, постійно виконують службові обов'язки в дорозі або мають роз'їзний (пересувний) характер несення служби поза пунктом постійного розташування військової частини, виплачується надбавка в розмірі 20 відсотків від посадового окладу за кожний день перебування у відрядженні, але розмір надбавки не може перевищувати норм добових витрат, передбачених пунктом 2.1 цієї Інструкції. ( Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомкордону N 582 від 23.10.2000 )

4.2. Визначення кількості днів для виплати надбавки здійснюється з урахуванням дня вибуття та дня прибуття до місця постійної служби.

4.3. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення цим військовослужбовцям відшкодовуються у порядку, визначеному цією Інструкцією, за весь час перебування у відрядженні.

4.4. Надбавка, у тому числі за час у дорозі, не виплачується:

а) військовослужбовцям, які мають змогу щодня повертатися до місця служби або постійного місця проживання, якщо виконання службового завдання не потребує безперервного перебування поза пунктом служби, про що має бути зазначено в наказі командира військової частини;

б) за період перебування військовослужбовців у лікувальних закладах;

в) військовослужбовцям, які мають право на одержання добових або морського грошового забезпечення;

г) за період перебування військовослужбовців на гауптвахті під арештом.

Помічник командуючого - начальник фінансової служби Держкомітету полковник В.Дорошевський