Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 29 квітня 1996 р. N 480
Київ

Про Державну програму поводження
з радіоактивними відходами

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1543 від 23.12.
96
N 542 від 05.04.
99
N 1481 від 28.09.2000
)

( Назви "Міністерство України у справах захисту населення від
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Мінчорнобиль"
відповідно замінені назвою "Міністерство України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи" та абревіатурою "МНС"
у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ N 1543
від 23.12.96
)

На виконання Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" ( 255/95-ВР ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що управління у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснює Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2. Затвердити Державну програму поводження з радіоактивними відходами на 1996 - 2000 роки та до 2005 року, Положення про державний реєстр радіоактивних відходів і Положення про державний кадастр сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів (додаються).

Прем'єр-міністр України Є. МАРЧУК

Міністр Кабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 1996 р. N 480
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 5 квітня 1999 р. N 542)

Комплексна програма
поводження з радіоактивними відходами

( У Комплексній Програмі слово "Мінекобезпеки" замінено словом
"Мінекоресурсів", а слова "Комітет з питань геології та
використання надр" виключено згідно з Постановою КМ N 1481
від 28.09.2000
)

I. Загальні положення

Цю Програму розроблено відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" ( 255/95-ВР ) на 1999 - 2001 роки та на період до 2005 року.

Загальну координацію робіт, пов'язаних з виробленням єдиних підходів щодо реалізації державної політики у сфері поводження з РАВ, здійснює Міжвідомча комісія з питань виконання Комплексної програми поводження з радіоактивними відходами.

Мета Програми - забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з РАВ, основними напрямами якої є:

розроблення нових та впровадження існуючих технологій поводження з РАВ на всіх технологічних етапах;

створення і функціонування єдиної державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ;

науково-технічна та інформаційна підтримка робіт у сфері поводження з РАВ;

захист життя і здоров'я персоналу, який працює з РАВ, та населення від дії іонізуючого випромінювання;

розвиток нормативно-правової бази з питань поводження з РАВ;

налагодження міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ;

впровадження спеціального механізму фінансування робіт у сфері поводження з РАВ.

Основними завданнями Програми є:

забезпечення провадження діяльності у сфері поводження з РАВ згідно з рекомендаціями міжнародних організацій, членом яких є Україна;

введення в експлуатацію сховищ комплексу "Вектор" як першої черги Центру переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ (далі - Центр захоронення РАВ) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення;

спорудження центрального підприємства переробки РАВ АЕС;

технічне переоснащення та перепрофілювання державних міжобласних спецкомбінатів Українського державного об'єднання "Радон" (далі - об'єднання "Радон") для збирання та тимчасового контейнерного зберігання РАВ вітчизняних промислових, медичних, наукових та інших підприємств, установ і організацій;

вдосконалення нормативних актів щодо функціонування існуючих та тих, що вводяться в експлуатацію, об'єктів поводження з РАВ в Україні, створення державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ.

II. Поводження з РАВ, що утворюються у процесі експлуатації
об'єктів, які належать до сфери управління Міненерго

1. Поводження з радіоактивними відходами АЕС

Система поводження з РАВ АЕС повинна складатися із:

підсистеми попередньої переробки РАВ на АЕС;

підсистеми глибокої переробки РАВ на центральному підприємстві переробки РАВ до стану, придатного для довготривалого зберігання та захоронення.

На АЕС доцільно виконувати такі заходи щодо поводження з РАВ:

для рідких відходів - забезпечення збирання і випаровування водних розчинів до отримання кубового залишку, очищення та спалення мастил, виділення та висушування відпрацьованих іонітів, мулів та шламів, контейнерне зберігання;

для твердих відходів - забезпечення збирання, сортування за технологічними та радіаційними ознаками, фрагментування довгомірних РАВ, компактування, контейнерне зберігання.

На центральному підприємстві переробки РАВ доцільно виконувати заходи щодо компактування, спалення, цементування, кондиціювання, тимчасового зберігання, переплавлення радіоактивного металу, транспортування, передачі на захоронення.

У 1999 - 2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ АЕС:

1) проектування, виготовлення та введення в експлуатацію технологічних ліній попередньої переробки твердих та рідких РАВ на Рівненській, Хмельницькій, Чорнобильській, Запорізькій, Південно-Українській АЕС;

2) проектування та введення в експлуатацію сховищ контейнерів з сольовим плавом;

3) реконструкція сховищ твердих РАВ;

4) розроблення та організація виробництва засобів спецтранспорту для РАВ АЕС;

5) проектування, виготовлення та введення в експлуатацію технологічної лінії видалення твердих РАВ із сховища та їх сортування;

6) будівництво та введення в експлуатацію центрального підприємства переробки РАВ АЕС;

7) розроблення та впровадження приладів і методик контролю фізичних параметрів РАВ;

8) створення Державного реєстру РАВ та кадастру сховищ РАВ;

9) вдосконалення нормативних актів та навчально-методичної документації з питань поводження з РАВ;

10) розроблення та організація промислового виробництва контейнерів для збирання, зберігання та транспортування РАВ.

Відповідальним за реалізацію цих заходів визначається Міненерго.

2. Поводження з РАВ у процесі виведення АЕС з експлуатації

У таблиці наведено орієнтовні терміни виведення енергоблоків з експлуатації, визначені з урахуванням діючих критеріїв.

Виведення енергоблоків з експлуатації повинне здійснюватися таким чином, щоб радіаційний вплив речовин у твердому, газоподібному та аерозольному стані не перевищував рівнів, визначених відповідними нормативними актами.

Найменування
атомної
електростанції 
Енергоблок  Рік введення
в експлуатацію 
Рік виведення з
експлуатації 
Запорізька  1984  2014 
  1985  2015 
  1986  2016 
  1987  2017 
  1989  2019 
  1995  2025 
Чорнобильська  1977  2000 
  1978  2000 
  1987  2000 
Рівненська  1981  2011 
  1982  2012 
  1986  2016 



 
4
(з високим
ступенем
готовності) 
2000


 
2030


 
Хмельницька  1987  2017 



 
2
(з високим
ступенем
готовності) 
2000


 
2030


 

 
З
(будується) 
після
2000 
після 2030
 

 
4
(будується) 
після
2000 
після 2030
 
Південно-
Українська
 
1

1982

1984 
2012

2014 
  1989  2019 

Експлуатуюча організація згідно з планом виведення енергоблоків з експлуатації зобов'язана розробити програму поводження з РАВ, у якій мають бути відображені аспекти прогнозування їх обсягів, мінімізації, класифікації, збирання, розподілу, оброблення, кондиціювання, транспортування, зберігання та захоронення відповідно до нормативних актів.

3. Поводження з РАВ об'єкта "Укриття"

Поводження з РАВ, що утворилися в процесі
поточної експлуатації об'єкта "Укриття"

Об'єкт "Укриття" за своїм статусом являє собою зруйнований запроектною аварією четвертий блок Чорнобильської АЕС, на якому виконано першочергові заходи для зменшення наслідків аварії та продовжуються роботи з контролю за станом ядерної та радіаційної безпеки. Об'єкт є тимчасовою системою локалізації ядерного палива та інших радіоактивних матеріалів з невизначеним рівнем ядерної та радіаційної безпеки.

Через відсутність достатніх даних щодо кількості та місць розташування паливовмісних мас та інших радіоактивних матеріалів прогнозування екологічної безпеки об'єкта "Укриття" на довгочасну перспективу неможливе. Кінцевою метою всіх робіт на об'єкті є перетворення його в екологічно безпечну систему. Для реалізації цієї мети необхідно попередньо провести комплекс науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

У процесі поточної експлуатації об'єкта "Укриття" утворюються тверді та рідкі РАВ.

Тверді РАВ утворюються в результаті дезактивації приміщень, демонтування обладнання і видалення напливів бетону, будівельно-монтажних та дезактиваційних робіт, пов'язаних з підтриманням санітарно-гігієнічного режиму. Загальна схема поводження з твердими РАВ включає в себе збирання, кондиціювання, сортування, тимчасове зберігання в контейнерах-збірниках, транспортування до центрального підприємства переробки РАВ для доведення РАВ до стану, придатного до захоронення.

Рідкі РАВ утворюються внаслідок атмосферних опадів, конденсації вологи та технологічних розчинів. Система збирання і вилучення рідких РАВ, що транспортуються до хімічного цеху Чорнобильської АЕС на переробку, не повною мірою укомплектована контрольно-вимірювальними приладами, засобами сигналізації та автоматики.

У 1999 - 2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ, які утворюються в процесі поточної експлуатації об'єкта "Укриття":

1) розроблення та впровадження засобів збирання, кондиціювання та контейнеризації твердих РАВ;

2) модифікація методів і засобів виявлення та визначення обсягів і рівнів активності рідких РАВ;

3) розроблення та впровадження методів і засобів виявлення шляхів надходження водних мас до об'єкта "Укриття", їх перерозподілу та шляхів надходження в довкілля;

4) розроблення та впровадження засобів обмеження надходження і локалізації рідких РАВ;

5) розроблення та впровадження засобів збирання і вилучення рідких РАВ;

6) розроблення та впровадження установки для очищення рідких РАВ від трансуранових елементів;

7) розроблення приладів та методик для контролю фізичних параметрів радіоактивних матеріалів;

8) розроблення методик інвентаризації РАВ.

Відповідальним за реалізацію цих заходів визначається Міненерго, співвиконавцями - МНС, Національна академія наук.

Поводження з РАВ у процесі перетворення об'єкта
"Укриття" в екологічно безпечну систему

Перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему передбачає:

здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення ймовірності реалізації його потенційної небезпеки, з переведенням об'єкта в контрольований стан (завершення етапу - 2000 рік);

спорудження нової локалізуючої оболонки, що відповідатиме нормам і правилам безпеки робіт з переробки та видалення з об'єкта паливовмісних мас і радіоактивних матеріалів (завершення етапу - 2010 рік);

переробка паливовмісних мас і радіоактивних матеріалів з подальшим видаленням та захороненням у сховищах РАВ.

На даний час не існує остаточної концепції перетворення цього об'єкта в безпечний стан. Для її визначення та техніко-економічного обгрунтування необхідно провести комплекс пошукових та науково-дослідних робіт.

Доцільно розглянути такі основні варіанти розв'язання проблеми перетворення об'єкта "Укриття":

вилучення з об'єкта "Укриття" паливовмісних мас та інших РАВ або лише паливовмісних мас, забезпечення їх сортування, переробки, контейнеризації і розміщення в тимчасових сховищах з наступним захороненням цих мас та довгоіснуючих РАВ у геологічному сховищі;

перетворення об'єкта в поверхневе сховище для тривалого повністю контрольованого зберігання паливовмісних мас та інших РАВ (стратегія "Моноліт");

перетворення об'єкта в екологічне сховище для тривалого контрольованого зберігання паливовмісних мас та інших РАВ шляхом переміщення РАВ у глибокі геологічні формації, що залягають під ним.

У 1999 - 2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ у процесі перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему:

1) розроблення концепції перетворення об'єкта в екологічно безпечну систему;

2) проведення пошукових та науково-дослідних робіт з метою підтвердження техніко-економічної доцільності концепції;

3) інвентаризація РАВ та паспортизація паливовмісних мас, локалізованих в об'єкті та в техногенному шарі його території;

4) створення інтегрованого банку даних системи обліку і контролю РАВ та паливовмісних мас об'єкта;

5) проведення науково-дослідних робіт щодо вибору технологій поводження з РАВ об'єкта;

б) розроблення та проектування локалізуючих і захисних бар'єрів для запобігання надходженню РАВ у довкілля;

7) створення інфраструктури поводження з РАВ об'єкта та РАВ, що локалізовані в техногенному шарі його території;

8) розроблення технології та обладнання для переробки і кондиціювання високоактивних відходів і відпрацьованого палива реакторів РВПК;

9) вдосконалення нормативних актів щодо поводження з РАВ та паливовмісними масами об'єкта "Укриття".

Відповідальним за реалізацію цих заходів визначається Міненерго, співвиконавцями - МНС, Мінекоресурсів, Національна академія наук.

4. Поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості

Україна має досить потужну уранодобувну та переробну промисловість, яка представлена Східним гірничо-збагачувальним комбінатом ( далі - СхідГЗК) та Придніпровським хімічним заводом, на яких зосереджено значні обсяги РАВ.

За цих умов важливого значення набуває створення екологічно безпечного виробництва на основі маловідхідної технології. Для цього слід докорінно змінити ряд технологічних процесів, розробити нетрадиційні технічні рішення на основі сучасних досягнень науково-технічного прогресу.

Основними принципами поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості є:

мінімізація обсягів РАВ, які складуються на поверхні;

комплексне використання відходів для внутрішніх потреб;

обов'язкове очищення рідких РАВ;

визначення та здійснення заходів щодо гарантованої ізоляції місць захоронення РАВ (у тому числі законсервованих) з обов'язковим довготерміновим моніторингом довкілля;

реабілітація забруднених територій підприємствами уранодобувної та переробної промисловості;

реконструкція та рекультивація хвостосховищ РАВ.

У 1999 - 2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості:

1) розроблення та впровадження маловідхідних і безвідхідних технологій;

2) розроблення та впровадження технологій очищення рідких РАВ;

3) розроблення проектів будівельно-відновних робіт та їх реалізація з метою:

завершення рекультивації хвостосховища (СхідГЗК);

рекультивації відпрацьованих відвалів пустих порід на родовищах "Северинка", "Мічурінське" і "Ватутінське" (СхідГЗК);

рекультивації хвостосховища "База С" Придніпровського хімічного заводу;

рекультивації хвостосховища "Д" і першої черги хвостосховища "С" Придніпровського хімічного заводу;

локалізації ареалів поширення забруднення навколо хвостосховищ і ділянок підземного вилуговування (СхідГЗК);

реконструкції хвостосховища "балка Щербаківська" (СхідГЗК).

4) удосконалення нормативних актів щодо поводження з РАВ уранодобувної та переробної промисловості;

5) розроблення концепції виведення з експлуатації об'єктів уранодобувної та переробної промисловості;

6) розроблення приладів та методик контролю фізичних параметрів РАВ;

7) проведення досліджень стану хвостосховищ РАВ;

8) створення Державного реєстру РАВ і кадастру сховищ РАВ уранодобувної та переробної промисловості;

9) створення методики інвентаризації РАВ уранодобувної та переробної промисловості;

10) проведення науково-дослідних робіт з метою розроблення новітніх технологій переробки та ізоляції РАВ.

Відповідальним за реалізацію цих заходів визначається Міненерго.

III. Поводження з РАВ, що утворюються у процесі експлуатації
об'єктів, які належать до сфери управління МНС

1. Поводження з РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи

Об'єктами утворення та місцями зосередження РАВ чорнобильського походження (крім об'єкта "Укриття") є:

підприємства з дезактивації території, обладнання, матеріалів;

спеціально обладнані пункти захоронення РАВ;

пункти тимчасової локалізації РАВ у зоні відчуження та за її межами;

пункти спеціального оброблення транспортних засобів.

Специфіка РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, зумовлена їх великою кількістю та різноманітністю, складом, активністю і наявністю у відходах альфа-випромінювачів.

Головним завданням щодо поводження з РАВ чорнобильського походження є мінімізація їх шкідливого впливу на довкілля.

Передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ, які утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) створення системи обліку та контролю за переміщенням РАВ у зоні відчуження (2000 рік);

2) інвентаризація та вивчення РАВ у пунктах тимчасової локалізації та захоронення РАВ, населених пунктах та інших об'єктах з метою оцінки їх екологічної небезпеки (2000 рік);

3) розроблення та реалізація технічних рішень щодо підвищення радіаційної безпеки сховищ і пунктів захоронення РАВ , у тому числі:

виконання робіт з консервування пункту захоронення РАВ "Підлісний" (2002 рік);

приведення пунктів захоронення РАВ "III черга ЧАЕС" ("Комплексний") у відповідність з вимогами екологічної безпеки (2002 рік);

дослідні роботи з локалізації (перезахоронення) РАВ пунктів тимчасової їх локалізації (1999 - 2005 роки);

4) створення нових технічних засобів для поводження з РАВ зони відчуження (2000 - 2005 роки);

5) розроблення концепції поводження з радіоактивними матеріалами, що знаходяться у довкіллі (2000 рік).

Відповідальним за реалізацію цих заходів визначається МНС, співвиконавцями - Національна академія наук.

2. Поводження з РАВ, що утворюються на промислових
підприємствах, наукових і медичних закладах

Роботи, пов'язані із збиранням, транспортуванням та захороненням низькоі середньоактивних твердих та рідких РАВ і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) з усіх вітчизняних підприємств, установ та організацій (крім підприємств енергетичної галузі) виконуються об'єднанням "Радон", у складі якого діють шість державних міжобласних спеціалізованих комбінатів: Київський, Харківський, Одеський, Львівський, Дніпропетровський і Донецький, а також державне підприємство "Комплекс", державне спеціалізоване підприємство "Техноцентр".

Основними завданнями поводження з РАВ на державних міжобласних спеціалізованих комбінатах об'єднання "Радон" є:

забезпечення збирання та зберігання РАВ і зведення до мінімуму ймовірності негативного впливу захоронених РАВ та тих, що тимчасово зберігаються, на довкілля;

підвищення ефективності та виробничої діяльності цих комбінатів, включаючи забезпечення радіаційної безпеки під час проведення робіт.

Передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ на державних міжобласних спеціалізованих комбінатах об'єднання "Радон" і у сховищах РАВ Міноборони:

1) реконструкція і технічне переобладнання станцій дезактивації та пунктів захоронення РАВ державних міжобласних спеціалізованих комбінатів об'єднання "Радон" (2000 - 2005 роки);

2) розроблення техніко-економічних обгрунтувань проектів та проведення робіт, пов'язаних із перепрофілюванням зазначених комбінатів на пункти тимчасового зберігання РАВ у контейнерах (1999 - 2005 роки);

3) розроблення та впровадження нових технологій тимчасового зберігання РАВ і повторного використання ДІВ (2000 рік);

4) виготовлення, проведення випробувань, сертифікація, серійне виробництво контейнерів та засобів їх транспортування для комбінатів об'єднання "Радон" (1999 - 2000 роки);

5) розроблення конструкторської документації, виготовлення, випробування, впровадження спеціального технологічного устаткування (1999-2005 роки):

для тимчасового зберігання РАВ (затвердіння, металізація);

пересувного комплексу "гарячої" лабораторії, стаціонарних "гарячих" камер;

6) розроблення та впровадження системи моніторингу територій пунктів захоронення РАВ і станцій дезактивації з оцінкою їх впливу на довкілля (1999 - 2005 роки);

7) обстеження та приведення в екологічно безпечний стан сховищ РАВ Міноборони (1999 - 2005 роки).

Відповідальним за реалізацію цих заходів визначається МНС, співвиконавцями - МОЗ, Міноборони.

IV. Захоронення РАВ

Одним з основних завдань державної політики у сфері поводження з РАВ є скорочення термінів тимчасового зберігання РАВ у місцях їх утворення (виробництва) та інтенсифікація переробки РАВ з наступним зосередженням їх у централізованих сховищах для тривалого та /або постійного зберігання (захоронення).

Згідно з цією Програмою передбачається створення такої державної системи поводження з РАВ:

перший рівень - поводження з РАВ у місцях їх утворення (на територіях підприємств-виробників) згідно з умовами ліцензій на переробку і тимчасове зберігання РАВ, а саме:

тимчасове зберігання РАВ у промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах, крім тих, що належать до енергетичної галузі;

переробка та тимчасове зберігання РАВ на АЕС та підприємствах енергетичної галузі з переробки РАВ;

тривале зберігання РАВ на територіях підприємств уранодобувної та переробної промисловості;

другий рівень - поводження з РАВ на підприємствах об'єднання "Радон";

третій рівень - поводження з РАВ на підприємствах центру переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ, центральному геологічному сховищі РАВ.

На даний час поводження з РАВ в Україні здійснюється на першому та другому рівні, тобто переважні обсяги накопичених РАВ знаходяться на тимчасовому зберіганні в місцях їх утворення (на підприємствах-виробниках).

Поступове скорочення обсягів і термінів поводження з РАВ на першому та другому рівні і переведення їх на тривале централізоване зберігання й захоронення забезпечуватимуться основними складовими третього рівня державної системи поводження з РАВ.

1. Центр переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ

Центр переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ повинен забезпечувати:

переробку та захоронення низько- і середньоактивних РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

захоронення низько- і середньоактивних РАВ, що утворилися внаслідок експлуатації об'єкта "Укриття", а в перспективі - тих, що утворюватимуться в процесі перетворення цього об'єкта в екологічно безпечну систему;

захоронення низько- і середньоактивних РАВ, що утворилися внаслідок експлуатації АЕС, а в перспективі - тих, що утворюватимуться під час зняття з експлуатації АЕС;

захоронення РАВ, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних та в науково-дослідних та інших закладах, крім тих, що належать до енергетичної галузі, на пунктах зберігання підприємств об'єднання "Радон", до сфери обслуговування яких вони належать.

Центр переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ передбачається створити на базі комплексу "Вектор", першу чергу якого планується побудувати в 2002 році.

Передбачається здійснити такі заходи щодо створення Центру переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ:

1) спорудження пускового комплексу першої черги комплексу "Вектор" (2002 рік);

2) техніко-економічне обгрунтування та розроблення проекту центру переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ (2000 рік);

3) створення і дослідна експлуатація стендів та дослідницьких полігонів з відпрацювання технології поводження з РАВ чорнобильського походження (2001- 2003 рік);

4) створення, випробування і дослідна експлуатація технічних засобів та технологічного обладнання для поводження з РАВ (2003 - 2005 рік);

5) розроблення автоматизованої системи вхідного контролю РАВ, а також експрес-методів визначення радіонуклідів (2002 - 2005 рік);

6) створення, випробування і дослідна експлуатація контейнерного парку для низько- і середньоактивних РАВ, що містять радіонукліди: короткоіснуючі (2000 рік), довгоіснуючі (2003 рік);

7) проектування сховища поверхневого типу для зберігання низько- і середньоактивних РАВ, що містять радіонукліди: довгоіснуючі (2000 - 2001 рік), високоактивні (2000 -2002 рік);

8) будівництво сховища поверхневого типу для зберігання низько- і середньоактивних РАВ (2005 рік);

9) будівництво центру переробки та захоронення низько- і середньоактивних РАВ (2005 рік).

Відповідальним за реалізацію цих заходів визначається МНС.

2. Центральне геологічне сховище РАВ

Остаточному розміщенню у глибоких геологічних формаціях з метою постійного зберігання та/або захоронення підлягають довгоіснуючі високо- і середньоактивні РАВ, а саме:

довгоіснуючі РАВ підприємств енергетичної галузі;

довгоіснуючі РАВ, що утворились внаслідок Чорнобильської катастрофи та тимчасово локалізовані в зоні відчуження;

паливовмісні матеріали та довгоіснуючі РАВ об'єкта "Укриття";

довгоіснуючі РАВ об'єктів Міноборони.

Першим етапом вирішення питання розміщення РАВ у глибоких геологічних формаціях є розроблення окремої програми розв'язання таких основних завдань:

підготовка попередньої загальної концепції розміщення РАВ у глибоких геологічних формаціях з урахуванням альтернативних рішень щодо поводження з паливовмісними матеріалами та іншими РАВ об'єкта "Укриття" (в контексті проблеми перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему);

прийняття державних стратегічних рішень щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом; концептуальних рішень щодо поводження з РАВ, локалізованих у зоні відчуження, у тому числі РАВ, локалізованих у техногенному шарі території об'єкта "Укриття" та проммайданчика Чорнобильської АЕС;

розроблення нормативно-правової бази поводження з РАВ, що підлягають розміщенню у глибоких геологічних формаціях, та нормативних актів, які регламентують спорудження, експлуатацію та зняття з експлуатації центрального геологічного сховища РАВ;

проведення комплексних еколого-геологічних досліджень з вибору місця спорудження центрального геологічного сховища РАВ з обгрунтуванням альтернативних стратегічних і принципових технологічних рішень щодо перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему і поводження з паливовмісними матеріалами та РАВ об'єкта "Укриття";

розроблення концепції створення центрального геологічного сховища РАВ як комплексу сховищ РАВ різних типів і різних за статусом на певних етапах їх функціонування, з урахуванням результатів техніко-економічного аналізу (альтернативних) рішень щодо поводження з паливовмісними масами та РАВ об'єкта "Укриття" (у процесі перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему);

прийняття державних стратегічних рішень щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом; рішень щодо мінімізації екологічної небезпеки РАВ, локалізованих у зоні відчуження, у техногенному шарі території об'єкта "Укриття" та проммайданчика Чорнобильської АЕС;

проведення комплексу науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розроблення технологій та технічного забезпечення спорудження центрального геологічного сховища РАВ:

проектування підземної експериментальної лабораторії;

будівництво і введення в експлуатацію підземної експериментальної лабораторії;

виконання комплексу досліджень у підземній експериментальній лабораторії та прийняття рішення щодо спорудження центрального геологічного сховища РАВ;

проектування центрального геологічного сховища РАВ;

спорудження і введення в експлуатацію центрального геологічного сховища РАВ.

Передбачається здійснити такі заходи щодо створення центрального геологічного сховища РАВ:

1) розроблення програми розміщення РАВ у глибоких геологічних формаціях (1999 рік);

2) створення нормативно-правової бази щодо поводження з РАВ, які підлягають розміщенню у глибоких геологічних формаціях, та спорудження центрального геологічного сховища РАВ (1999 - 2005 роки);

3) розроблення концепції створення Центрального геологічного сховища РАВ (2000 рік);

4) розроблення концепції створення підземної експериментальної лабораторії (2005 рік);

5) визначення геологічних критеріїв та розроблення методичних рекомендацій щодо проведення комплексних еколого-геологічних робіт з вибору місця спорудження центрального геологічного сховища РАВ (1999 -2000 роки);

6) вибір районів та геологічних формацій, найперспективніших для спорудження центрального геологічного сховища РАВ, у зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення (далі - зона відчуження) на основі спеціалізованого вивчення глибинної геологічної будови території цієї зони з проведенням структурно-профільного буріння (2000 - 2005 роки);

7) вибір ділянок для спорудження центрального геологічного сховища РАВ на основі комплексних еколого-геологічних досліджень перспективних районів (2003 - 2005 роки);

8) розроблення перспективних технологій і технічних рішень щодо поводження з РАВ, які підлягають розміщенню у глибоких геологічних формаціях, та спорудження центрального геологічного сховища РАВ (2000 -2005 роки).

Відповідальним за реалізацію заходів визначається МНС, співвиконавцями Міненерго, Мінекоресурсів, Національна академія наук.

V. Нормативно-правова база з питань поводження з РАВ

У 1999 - 2005 роках передбачається здійснити такі заходи:

1) розроблення проектів законів України та інших актів законодавства, в яких передбачити:

вимоги щодо поводження з РАВ до передачі їх на захоронення;

вимоги у разі приповерхневого захоронення РАВ;

оцінку безпеки;

поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості;

захоронення РАВ у глибоких геологічних формаціях;

2) розроблення санітарно-гігієнічних документів щодо поводження з РАВ;

3) розроблення галузевих нормативних актів щодо поводження з РАВ.

Відповідальним за координацію цих заходів визначається Мінекоресурсів, співвиконавцями - МОЗ, інші центральні органи виконавчої влади.

VI. Державна система обліку та контролю за переміщенням РАВ

В Україні впроваджується система централізованого обліку та контролю за переміщенням РАВ, яка є обов'язковою для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми їх власності, що використовують у своїй діяльності радіоактивні речовини, ДІВ, прилади і устаткування, що містять джерела іонізуючого випромінювання, провадять діяльність щодо переробки, зберігання та/або захоронення РАВ, проводять регламентні роботи із забезпечення безпеки на виведених з експлуатації або законсервованих об'єктах, що буди призначені для поводження з РАВ.

Державна система обліку та контролю за переміщенням РАВ складається з двох головних елементів:

Державного реєстру РАВ;

Державного кадастру сховищ та місць тимчасового зберігання РАВ.

Для своєчасного внесення змін до Державного реєстру РАВ і Державного кадастру сховищ та місць тимчасового зберігання РАВ необхідно регулярно проводити державну інвентаризацію РАВ і сховищ та місць тимчасового зберігання РАВ на території підприємств, установ і організацій, внаслідок діяльності яких утворюються РАВ.

Державна інвентаризація та облік РАВ забезпечується МНС та Міненерго на підприємствах, що належать до сфери їх управління.

У 1999 - 2000 роках передбачається здійснити такі заходи щодо організації державної системи обліку РАВ:

1) проведення першої інвентаризації РАВ в Україні;

2) удосконалення програмного забезпечення та доповнення комп'ютерних баз даних Державного реєстру РАВ і Державного кадастру сховищ та місць тимчасового зберігання РАВ;

3) створення і впровадження державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ;

4) розроблення та затвердження паспортів сховищ і пунктів захоронення РАВ.

Відповідальними за реалізацію цих заходів визначаються Міненерго та МНС, співвиконавцями - Мінекоресурсів, МОЗ.

VII. Забезпечення радіаційної безпеки у процесі поводження з РАВ

Державна система поводження з РАВ є складовою частиною загального комплексу природоохоронних заходів. Функціонування цієї системи, що передбачає скорочення термінів тимчасового зберігання РАВ у місцях їх утворення, інтенсифікацію переробки РАВ та зосередження їх у централізованих сховищах для зберігання та/або захоронення, дасть змогу поліпшити стан справ, забезпечити екологічну безпеку, виключити можливість радіоактивного забруднення довкілля та негативний вплив на здоров'я людини.

Основними завданнями, спрямованими на підвищення радіаційної безпеки та зниження ризику у процесі поводження з РАВ, має бути розроблення, впровадження та забезпечення функціонування систем якості у сфері поводження з РАВ.

Передбачається здійснити такі заходи щодо підвищення безпеки у процесі поводження з РАВ:

1) утворення міжвідомчої координаційної ради з питань створення системи якості у сфері поводження з РАВ (1999 рік);

2) створення системи якості на підприємствах об'єднання "Радон" (1999 2001 роки);

3) створення системи якості на підприємствах енергетичної галузі (2000 2005 роки);

4) удосконалення системи моніторингу сховищ та контролю за процесами поводження з РАВ на підприємствах об'єднання "Радон" та АЕС (1999 - 2005 роки);

5) розроблення санітарних правил спецпралень для дезактивації спецодягу та інших засобів індивідуального захисту (2000 рік);

6) розроблення гігієнічних регламентів для персоналу підприємств об'єднання "Радон" та об'єкта "Укриття" (2000 - 2002 роки);

7) атестація робочих місць на підприємствах об'єднання "Радон", об'єкті "Укриття", підприємствах уранодобувноЇ та переробної промисловості (2000 2005 роки);

8) створення нових ефективних засобів захисту персоналу, який працює з РАВ, та населення від дії іонізуючого випромінювання, а також засобів дезактивації (2000 - 2005 роки)

Відповідальними за реалізацію цих заходів визначаються МНС, Міненерго, МОЗ.

VIII. Підготовка кадрів та інформаційно-просвітницькі заходи

Питання кадрового забезпечення повинні вирішуватися шляхом проведення цільової безперервної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів усіх рівнів. З цією метою необхідно перепрофілювати діяльність ряду факультетів у вищих навчальних закладах.

Підвищення кваліфікації спеціалістів передбачає й індивідуальне навчання як в Україні, так і за її межами, організацію і функціонування системи перевірки знань спеціалістів і керівних працівників підприємств, установ та організацій відповідних галузей. З цією метою планується утворення навчально-методичних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу на базі центральних органів виконавчої влади, відповідних підприємств.

Передбачається здійснити такі заходи щодо підготовки кадрів у сфері поводження з РАВ та інформаційно-просвітницької діяльності:

1) розроблення міжвідомчої програми підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері поводження з РАВ та суміжних галузях науки і техніки (1999 - 2000 роки);

2) організація підготовки наукових та інженерно-технічних кадрів на факультетах і відділеннях навчальних закладів за спеціальностями, пов'язаними з поводженням з РАВ (2000 рік);

3) розроблення навчальних програм підготовки кадрів за спеціальностями, пов'язаними з поводженням з РАВ, навчальних та методичних посібників (1999 2000 роки);

4) забезпечення організації і діяльності навчально-методичних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу на базі відповідних підприємств із залученням учених і висококваліфікованих спеціалістів (1999 2005 роки);

5) створення системи інформування населення про радіаційний стан у районах функціонування підприємств поводження з РАВ (1999 - 2005 роки);

Відповідальними за реалізацію цих заходів визначаються Міносвіти, МНС, Міненерго, Мінекоресурсів.

IX. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у сфері поводження з РАВ, що здійснюється відповідно до норм міжнародного права і на основі взаємодопомоги та широкого обміну досвідом з іншими державами, міжнародними організаціями та науковими установами, які працюють у сфері поводження з РАВ, спрямовується на забезпечення:

експорту та імпорту технологій у сфері поводження з РАВ;

виконання спільних програм науково-дослідних робіт з підвищення безпеки у процесі поводження з РАВ;

використання міжнародного досвіду для створення ефективної національної системи поводження з РАВ;

оповіщення населення у разі виникнення радіаційної аварії, яка може призвести до транскордонного перенесення РАВ;

надання допомоги у ліквідації наслідків радіаційних аварій.

Передбачається здійснити такі заходи щодо міжнародного співробітництва:

1) створення бази даних про національні стандарти, технології поводження з РАВ, системи моніторингу та охорони довкілля, країн, підприємства яких провадять діяльність у сфері поводження з РАВ (1999 - 2000 роки);

2) реалізація програми співробітництва у сфері поводження з РАВ (1999 2005 роки):

за програмами TACIS;

за планом SIP (перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему);

3) участь спеціалістів України у здійсненні програми "Міжнародна кооперація в ядерному розвитку" (1999 - 2005 роки);

4) підготовка і підвищення кваліфікації фахівців за програмами МАГАТЕ та інших організацій, обмін досвідом із зарубіжними фірмами (1999 - 2005 роки).

Відповідальними за реалізацію цих заходів визначаються Мінекоресурсів, МОЗ, Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації, Національна академія наук.

X. Економічне забезпечення реалізації Комплексної програми

Джерелами фінансування заходів Програми є:

спеціальний державний фонд поводження з РАВ - для фінансування робіт з РАВ, що утворюються внаслідок експлуатації об'єктів ядерної енергетики та діяльності інших підприємств і організацій;

державний бюджет - для фінансування робіт з РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи та виробничої діяльності державних міжобласних спеціалізованих комбінатів об'єднання "Радон".

( Програма в редакції Постанови КМ N 542 від 05.04.99 )

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 1996 р. N 480

Положення
про державний реєстр радіоактивних відходів

( У Положенні слово "Мінекобезпеки" замінено словом
"Мінекоресурсів", а слова "Комітет з питань
геології та використання надр" виключено згідно з
Постановою КМ N 1481 від 28.09.2000
)

1. Державний реєстр радіоактивних відходів (далі - реєстр РАВ) є одним з елементів єдиної державної системи обліку та інвентаризації радіоактивних відходів і являє собою послідовний поточний запис актів спеціальної форми про утворення, фізико-хімічний склад, обсяги, властивості, а також перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів.

2. Створення і організація ведення реєстру РАВ покладається на МНС.

3. Ведення реєстру здійснює Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку РАВ на базі Українського державного об'єднання "Радон", до якого надходить інформація з регіональних центрів обліку РАВ. Регіональні центри діють на базі міжобласних спецкомбінатів об'єднання "Радон" та спецпідприємства "Комплекс" НВО "Прип'ять".

4. Реєстр РАВ ведеться на основі заповнених виробниками РАВ облікових карток (зразок додається), які щоквартально надсилаються ними до регіональних центрів обліку РАВ.

5. Інформація реєстру РАВ надається в користування за плату на договірній основі.

Від плати за користування інформацією звільняються державні органи та органи місцевого самоврядування.

6. Надання інформації об'єднанням громадян, засобам масової інформації здійснюється в установленому законодавством порядку.

7. З питань ведення реєстру РАВ об'єднанням "Радон" щорічно складається звіт, який не пізніше 30 січня наступного за звітним року подається до Мінекоресурсів та МОЗ.

8. Особи, які порушують порядок ведення реєстру РАВ (необгрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації, порушення порядку зберігання інформації, навмисне знищення інформації), можуть бути притягнуті до відповідальності згідно із законодавством України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

9. За своєчасне внесення змін до реєстру відповідають керівники підприємств, установ та організацій - виробників РАВ.

Керівник Українського державного об'єднання "Радон" несе відповідальність за збереження та повноту бази даних реєстру РАВ та своєчасне внесення змін до нього.

Додаток
до Положення про державний реєстр
радіоактивних відходів

Облікова картка радіоактивних відходів

1. Дані про виробника РАВ:

код підприємства за ЗКПО назва підприємства-виробника РАВ вид діяльності, внаслідок якої утворюються РАВ наявність ліцензії, санітарного паспорта, дати видачі та закінчення їх дії адреса підприємства-виробника РАВ, номер телефону (факсу) диспетчерської служби

2. Загальна характеристика РАВ:

вид РАВ
фізичний стан РАВ
категорія активності
кількість РАВ
загальна активність РАВ (Бк)
склад нуклідів,
активність кожного нукліда (Бк)
живучість (довгоживучі, короткоживучі, тривалість
існування)

___________________________________
(посада, прізвище, ім'я, по батькові
особи, яка заповнює картку) 
___________
(підпис)
 

Примітка:

Необхідні додаткові дані можуть подаватися в таблицях, графіках тощо.

"______" ________________ 199__ р.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 1996 р. N 480

Положення
про державний кадастр сховищ та місць тимчасового
зберігання радіоактивних відходів

1. Державний кадастр сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів (далі - кадастр) - це зведення систематизованих відомостей про об'єкти, призначені для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів (далі - РАВ) у єдину інформаційну експертну систему даних про місцезнаходження, кількісну та якісну характеристику сховищ РАВ.

2. Кадастр ведеться з метою забезпечення оперативного контролю за місцезнаходженням і переміщенням РАВ, умовами їх зберігання і захоронення, використанням наявних потужностей із зберігання РАВ.

3. Створення і організація ведення кадастру покладаються на МНС.

4. Ведення кадастру здійснює Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку та інвентаризації РАВ на базі Українського державного об'єднання "Радон", до якого надходить інформація з регіональних центрів обліку РАВ. Регіональні центри діють на базі міжобласних спецкомбінатів об'єднання "Радон" та спецпідприємства "Комплекс" НВО "Прип'ять".

5. Кадастр ведеться на основі заповнених власниками сховищ РАВ реєстраційних карток (зразок додається), що надсилаються ними до регіональних центрів обліку РАВ.

Для заповнення реєстраційних карток, а також їх подальшого поповнення і оновлення використовуються дані єдиної державної системи обліку та інвентаризації РАВ.

Зміни і доповнення до реєстраційних карток вносяться систематично в міру надходження нових та із збереженням первинних даних.

6. З питань ведення кадастру об'єднанням "Радон" щорічно складається звіт, який не пізніше 30 січня наступного за звітним року подається до Мінекобезпеки та МОЗ.

7. Документація кадастру підлягає безстроковому зберіганню.

8. Керівник Українського державного об'єднання "Радон" несе відповідальність за збереження та повноту даних державного кадастру сховищ радіоактивних відходів.

Додаток
до Положення про державний
кадастр сховищ та місць
тимчасового зберігання
радіоактивних відходів

Реєстраційна картка сховищ та місць тимчасового
зберігання радіоактивних відходів

1. Загальна характеристика:

назва сховища і дата занесення до кадастру назва підприємства-власника сховища (номер ліцензії, санітарного паспорта, дати видачі та закінчення їх дії) місцезнаходження сховища призначення сховища площа, зайнята сховищем (кв. метрів) режим експлуатації наявність проектної документації площа земельного відводу (кв. метрів)

2. Ресурсна характеристика:

проектна місткість сховища та його розміри спосіб зберігання РАВ ізоляція від навколишнього середовища конструкція сховища глибина сховища (метрів) рівень грунтових вод (метрів) технічний стан сховища резерв місткості сховища

3. Характеристика вмісту сховища:

кількість РАВ та їх вид сумарна активність (Бк) склад нуклідів, активність кожного нукліда (Бк) середньорічне надходження РАВ (тонн)

4. Екологічна характеристика:

наявність систем контролю і моніторингу радіаційної обстановки в районі розміщення сховища потужність дози випромінювання на поверхні сховища 5. Плановий термін заповнення сховища 6. Плановий термін зберігання РАВ (з обслуговуванням сховища або контролем за могильником)

_____________________________________
(посада, прізвище, ім'я, по батькові
особи, яка заповнює картку) 
____________
(підпис)
 

Примітка:

Необхідні додаткові дані можуть подаватися в таблицях, графіках тощо.

"_____" _________________199__р.