КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20 липня 1996 р. N 780
Київ
( Постанову відмінено згідно Постанови КМ
N 1762 від 29.11.2000 )
Про затвердження Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 245 від 19.03.97
N 1008 від 04.07.98 )
Відповідно до статей 15 і 16 Закону України "Про тваринний світ" ( 3041-12 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання (додається).
Пункт 14 Положення в частині посвідчення мисливця, як документа на право здійснення полювання, ввести в дію з 1 лютого 1997 року.
2. Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Севастопольській міській державним адміністраціям проаналізувати стан використання мисливських угідь і до 1 січня 1997 р. здійснити заходи для надання їх користувачам відповідно до вимог цього Положення.
3. Визначити такими, що втратили чинність: Положення про полювання та мисливське господарство Української РСР, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 8 серпня 1969 р. N 473 (ЗП УРСР, 1969 р., N 8, ст. 106; 1973 р., N 6, ст. 47);
постанову Ради Міністрів УРСР від 26 лютого 1973 р. N 107 "Про заходи по посиленню боротьби з порушеннями правил полювання" (ЗП УРСР, 1973 р., N 3, ст. 17);
постанову Ради Міністрів УРСР від 25 лютого 1980 р. N 127 "Про заходи по винищенню шкідливих хижих звірів" (ЗП УРСР, 1980 р., N 3, ст. 19);
постанову Ради Міністрів УРСР від 18 березня 1982 р. N 146 "Про зміну та визнання такими, що втратили чинність, рішень Уряду УРСР у зв'язку з прийняттям Закону УРСР "Про охорону і використання тваринного світу" і Закону УРСР "Про охорону атмосферного повітря" (ЗП УРСР, 1982 р., N 4, ст. 34);
абзац другий пункту 2 розпорядження Ради Міністрів УРСР від 2 вересня 1988 р. N 395.
Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України М.СЕЛІВОН
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 липня 1996 р. N 780
Положення
про мисливське господарство та порядок здійснення полювання
I. Загальна частина
1. Мисливське господарство - галузь, завданням якої є використання, охорона і відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо проведення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва.
2. До мисливських тварин належать:
а) птахи: гагари, норці, лебеді, гуси, качки, курині, лиска, курочка водяна, пастушок, погонич, деркач, дрофа, стрепет, кулики, голуби;
б) звірі: хохуля, кріт, кріль дикий, заєць-біляк, заєць-русак, білка, бабак, бобер, нутрія вільна, ондатра, єнотовидний собака, лисиця, вовк, ведмідь, куниця лісова, куниця кам'яна, горностай, норка європейська, норка американська, тхір лісовий, тхір степовий, перегузня, борсук, видра, кіт лісовий, рись, кабан, лань, олень благородний, олень плямистий, козуля, лось, муфлон, зубр.
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь, є природним ресурсом загальнодержавного значення і становлять державний мисливський фонд.
3. Мисливськими угіддями є всі ділянки суші і водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких водяться мисливські тварини і які можуть бути використані для мисливського господарства або добування (відлову, відстрілу) цих тварин.
На територіях природно-заповідного фонду, в його охоронних зонах мисливські тварини можуть добуватись у порядку, визначеному законодавством та відповідно до положень про ці території.
4. Мисливство - це вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь, з метою задоволення матеріальних, рекреаційних потреб громадян та інших суспільних потреб.
5. Полювання - це сукупність дій людини, спрямованих на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь.
Згідно із законодавством здійснюється промислове добування та спортивно-любительське полювання на мисливських тварин.
6. Відносини у галузі використання, охорони та відтворення державного мисливського фонду регулюються цим Положенням та іншими актами законодавства.
7. Державне управління в галузі ведення мисливського господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Севастопольська міська державні адміністрації, спеціально уповноважений державний орган у галузі ведення мисливського господарства, яким є Мінлісгосп, та його органи на місцях.
Рішення Мінлісгоспу щодо ведення мисливського господарства та здійснення полювання, розвитку мисливського спорту і мисливського собаківництва, порядку видачі посвідчень мисливця, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання користувачами мисливських угідь, а також громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які займаються полюванням або розведенням мисливських собак, ловчих звірів і птахів.
II. Організація та ведення мисливського господарства
8. З метою організації та ведення мисливського господарства юридичним і фізичним особам (далі - користувачам) надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя.
Суцільна площа мисливських угідь, що надається користувачеві, повинна, як правило, становити не менше 3 тис. гектарів. ( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 245 від 19.03.97, N 1008 від 04.07.98 )
9. Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Севастопольською міською Радами за поданням державних органів лісового господарства і за погодженням із сільськими, селищними Радами, органами Мінекобезпеки та власниками або користувачами земельних ділянок.
Мисливські угіддя надаються у користування на термін не менше як 15 років.
Користувачі мисливських угідь мають переважне право на продовження терміну користування.
10. Умови ведення мисливського господарства визначаються договором, який укладається між державним органом лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м.Севастополя і користувачем мисливських угідь.
Форма типового договору встановлюється Мінлісгоспом.
11. Користувач мисливських угідь вправі, в установленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок зводити у мисливських угіддях необхідні будівлі і біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.
Відносини між власником або користувачем земельних ділянок і користувачем мисливських угідь регулюються відповідним договором.
12. Користувачі мисливських угідь зобов'язані: раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану середовища перебування мисливських тварин внаслідок власної діяльності;
проводити первинний облік чисельності і використання мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебувають ці тварини, і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, що здійснюють державний облік мисливських тварин та облік їх використання;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на охорону і відтворення мисливської фауни з розрахунку на 1 тис. гектарів лісових угідь не менше 8, польових 6, водно-болотних - 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ( Абзац четвертий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 245 від 19.03.97, N 1008 від 04.07.98 )
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
негайно інформувати природоохоронні органи, органи мисливського господарства, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби з захворюваннями;
здійснювати охорону державного мисливського фонду, сформувати єгерську службу з розрахунку не менше одного єгера на 7 тис. гектарів лісових і 10 тис. гектарів польових угідь;
дотримуватись режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей в межах наданих у користування мисливських угідь;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування;
забезпечувати мисливське впорядкування угідь, виділяти відтворювальні ділянки та визначати в натурі межі цих угідь та ділянок, в порядку, що визначається Мінлісгоспом;
виконувати інші обов'язки щодо охорони і використання об'єктів тваринного світу та користування мисливськими угіддями відповідно до законодавства.
У разі невиконання або порушення користувачем мисливських угідь зазначених вимог органи Мінлісгоспу або органи Мінекобезпеки можуть попередити його про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача терміном до трьох років.
13. Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:
закінчення терміну користування; зникнення потреби у користуванні або добровільної відмови від нього;
припинення діяльності юридичних і фізичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;
систематичного невиконання обов'язків щодо охорони, відтворення і використання мисливських тварин, а також у інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення терміну користування, приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською Радами за поданням державних органів лісового господарства або органів Мінекобезпеки.
III. Право на полювання
14. Документами на право полювання є посвідчення мисливця, контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита, дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо), а також дозвіл на користування вогнепальною мисливською зброєю, арбалетом, луком, паспорт на собак мисливських порід, ловчих звірів і птахів з допуском до полювання у разі їх використання під час полювання. Контрольна картка діє протягом одного мисливського сезону.
Посвідчення мисливця видається Мінлісгоспом та його органами на місцях після складання громадянином екзамену за відповідною програмою.
Порядок видачі посвідчення мисливця і контрольної картки встановлюється Мінлісгоспом.
Розмір плати за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки встановлюється Мінлісгоспом за погодженням з Мінфіном. ( Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 245 від 19.03.97 )
15. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть здійснювати полювання на території України з дотриманням вимог цього Положення. При цьому посвідчення мисливця, видані відповідними установами іноземних держав, визнаються дійсними.
Умови організації полювання для цих осіб, розмір плати за надані послуги і добуту продукцію визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземними юридичними особами або громадянами і користувачем мисливських угідь на основі правил, затверджених Мінлісгоспом.
IV. Громадські мисливські організації
16. У веденні мисливського господарства, раціональному використанні, охороні та відтворенні державного мисливського фонду, здійсненні полювання, розвитку мисливського спорту і мисливського собаківництва беруть участь громадські мисливські організації, які діють на підставі своїх статутів, керуються цим Положенням та іншими актами законодавства.
Мисливець, який має документи, зазначені в пункті 14 і є членом громадської мисливської організації, може здійснювати полювання на пільгових умовах в мисливських угіддях, що надані у користування цій організації за наявності членського квитка даної громадської організації. Ці пільги не поширюються на мисливців, які не є членами громадських мисливських організацій.
V. Правила і терміни полювання
17. Добування парнокопитних тварин, ведмедя, куниць лісової та кам'яної, норки американської, тхора лісового, бобра, нутрії вільної, ондатри, бабака і білки здійснюється відповідно до лімітів, що затверджуються на мисливський сезон Мінекобезпеки за поданням Мінлісгоспу на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з державним органом лісового господарства та органом екологічної безпеки Автономної Республіки Крим, області, м.Севастополя.
Добування інших мисливських тварин регулюється нормами відстрілу, які встановлюються на мисливський сезон державним органом лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м.Севастополя за погодженням з органами екологічної безпеки Автономної Республіки Крим, області, м.Севастополя.
18. Полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона здійснюються за ліцензіями, які видаються Мінлісгоспом.
Вартість ліцензій визначається Мінлісгоспом за погодженням з Мінфіном.
19. Промислове добування білки, бабака, бобра, нутрії вільної ондатри, єнотовидного собаки, лисиці, куниць лісової і кам'яної, норки американської, тхора лісового дозволяється мисливцям, які уклали з користувачами мисливських угідь договори на здавання хутра та іншої продукції полювання, добутої на закріплених за мисливцями ділянках угідь за ліцензіями державного органу лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя. Вартість ліцензій визначається державним органом лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями.
Ділянки для промислового добування зазначених мисливських тварин закріплюються користувачем мисливських угідь на термін не менше 5 років. Мисливці, за якими закріплено ці ділянки, мають переважне право на поновлення зазначеного терміну. У разі невиконання мисливцем визначених умов договір може бути розірвано достроково.
Списки мисливців, що займаються промисловим добуванням зазначених мисливських тварин, і закріплених за ними ділянок мисливських угідь затверджуються державним органом лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м.Севастополя за поданням користувача мисливських угідь.
20. Спортивно-любительське полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, лисицю здійснюється за відстрільними картками, що видаються користувачами мисливських угідь. Вартість відстрільних карток установлює користувач мисливських угідь.
Добування кротів, водяних полівок, ховрахів та хом'яків здійснюється за погодженням з користувачем мисливських угідь, при цьому наявність посвідчення мисливця не обов'язкова.
21. Добування вовків, бродячих собак і котів, сірих ворон, сорок, граків здійснюється мисливцями в мисливський сезон під час полювання на інші види дичини або за дозволами користувачів мисливських угідь спеціально створеними з цією метою бригадами мисливців.
Добування цих тварин не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях здійснюється бригадами мисливців з дозволу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя за письмовими заявами користувачів мисливських угідь.
Користувачі мисливських угідь можуть безоплатно забезпечувати мисливців, що добувають зазначених тварин, набоями та іншим необхідним спорядженням, установлювати для них відповідні винагороди або пільги.
Добування протягом року зазначених тварин входить до службових обов'язків працівників, уповноважених на охорону мисливських угідь, і здійснюється ними без спеціального на те дозволу.
Добування лисиць і єнотовидних собак протягом року у місцях інтенсивного розведення дрібної дичини здійснюється працівниками мисливських господарств за дозволом державного органу лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя.
22. Селекційний відстріл диких копитних тварин протягом року здійснюється лише за спеціальним дозволом Мінлісгоспу працівниками, уповноваженими на охорону мисливських угідь. Тварини, добуті протягом мисливського сезону, зараховуються до ліміту цього сезону, а тварини, добуті в міжсезоння, - до ліміту наступного мисливського сезону.
23. Вибірковий діагностичний відстріл диких мисливських тварин з метою проведення ветеринарно-санітарної експертизи та відстріл у встановлених ветеринарною службою осередках сказу та інших небезпечних захворювань здійснюється незалежно від термінів мисливського сезону працівниками, уповноваженими на охорону мисливських угідь, або спеціально створеними бригадами мисливців за розпорядженням державного органу лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя. Відстріляні тварини зараховуються до ліміту добування у порядку, визначеному в пункті 22.
24. Добування мисливських тварин, занесених до Червоної книги України, для розведення в спеціально створених умовах, а також для інших цілей здійснюється за дозволами Мінекобезпеки.
25. Мисливець зобов'язаний під час полювання, транспортування або перенесення продукції полювання мати при собі документи, зазначені в пункті 14 цього Положення і пред'являти їх на вимогу уповноважених на те осіб.
26. До полювання прирівнюється: перебування осіб в межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю ( в тому числі арбалетом, луком), або з капканами та іншими знаряддями добування диких звірів і птахів, або з мисливськими собаками чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання;
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання, або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю (в тому числі арбалетом, луком).
До полювання не прирівнюються перераховані дії осіб, пов'язані з виконанням ними службових обов'язків, а також знищення мишеподібних гризунів - шкідників сільського господарства.
27. Полювання на зазначені види тварин може здійснюватись у такі терміни:
а) на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходулочника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвостів, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у серпні - грудні;
б) на гуску сіру, гуменника, гуску білолобу велику - у серпні - січні;
в) на куріпку сіру, кеклика, фазана, тетерука, рябчика у жовтні - грудні;
г) на перепілку - у серпні - жовтні;
д) на самця козулі - з 1 травня по січень включно;
е) на самців кабана, лані, оленів благородного і плямистого, лося, муфлона - у серпні - січні;
є) на самок кабана, лані, оленів благородного і плямистого, козулі, лося і муфлона та на молодняк зазначених видів - у вересні - січні;
ж) на ведмедя - у жовтні - грудні;
з) на білку, нутрію вільну, єнотовидного собаку, лисицю, куниць лісову і кам'яну, тхора лісового - з 15 жовтня по лютий включно;
и) на бобра, ондатру, норку американську - з 15 листопада по лютий включно;
і) на кроля дикого і зайця-русака - з 15 жовтня по січень включно;
ї) на бабака - у липні - вересні;
й) на крота - у липні - березні.
Мінлісгосп за погодженням з Мінекобезпеки може дозволити проведення весняного полювання в окремих мисливських угіддях на самців тетеревиних птахів, вальдшнепа і крижня.
28. Полювання протягом мисливського сезону може проводитись в усі дні тижня.
Конкретні дати відкриття і закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання, норми добування пернатої дичини і хутрових звірів за день полювання та порядок проведення полювання (у межах установлених цим Положенням правил і термінів полювання) визначаються наказом Мінлісгоспу за погодженням з Мінекобезпеки та іншими заінтересованими міністерствами і відомствами.
29. Дозволяється:
а) індивідуальне полювання;
б) колективне полювання, учасники якого полюють спільно за індивідуальними дозволами;
в) облавне полювання з нагоничами під керівництвом розпорядника, який визначається користувачем мисливських угідь;
г) використання на полюванні собак мисливських порід, ловчих звірів і птахів за наявності на них паспорта з допуском до полювання, який видається в установленому Мінлісгоспом порядку;
д) використання на полюванні арбалетів, луків, а також капканів і пасток у разі промислового добування хутрових звірів, сіток і пасток для відлову тварин з метою їх реалізації живими;
е) полювання з вишок;
є) полювання з застосуванням пахучих неотруйних приманок;
ж) полювання з мисливською зброєю, що належить користувачу мисливських угідь, за наявності у мисливця відповідного дозволу органів внутрішніх справ; ( Підпункт "ж" пункту 29 в редакції Постанови КМ N 245 від 19.03.97 )
з) полювання з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі, лише в її присутності, за наявності у мисливця та власника зброї відповідних дозволів органів внутрішніх справ. ( Підпункт "з" пункту 29 в редакції Постанови КМ N 245 від 19.03.97 )
30. Забороняється:
а) полювання без посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання (крім випадків, зазначених в другому абзаці пункту 20), або з посвідченням іншого мисливця; ( Підпункт "а" пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 245 від 19.03.97 )
б) полювання без відповідного дозволу (ліцензії, відстрільної картки тощо);
в) полювання на мисливських тварин у заборонені терміни;
г) полювання у недозволених місцях, а також в угіддях, не зазначених у дозволі;
д) полювання на тварин, заборонених для добування або не зазначених у дозволі;
е) добування мисливських тварин понад встановлену дозволом норму;
є) полювання з використанням авіації; ( Підпункт "є" пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 245 від 19.03.97 )
ж) полювання із застосуванням штучного освітлення, пристроїв для нічного полювання, включаючи прилади нічного бачення, отруйних речовин, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям; ( Підпункт "ж" пункту 30 в редакції Постанови КМ N 245 від 19.03.97 )
з) полювання з під'їзду автомототранспорту та плавучих засобів з мотором;
и) полювання з порушенням установленого для певної території порядку здійснення полювання;
і) полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання;
ї) полювання з застосуванням руйнування жител звірів, бобрових загат, гнізд птахів (крім гнізд сірої ворони, сороки та інших птахів у процесі проведення заходів, спрямованих на регулювання їх чисельності), загазовування чи заливання нір звірів (крім випадків відлову окремих видів хутрових звірів з метою їх розселення);
й) полювання на тварин, які перебувають у скрутному становищі або зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);
к) відловлення та утримання в неволі диких звірів і птахів без спеціального на це дозволу (крім випадків рятування тварин, які зазнають лиха, про що негайно має бути повідомлено органи мисливського чи лісового господарства або охорони навколишнього природного середовища);
л) полювання з використанням не мисливської вогнепальної зброї, пневматичної зброї, нарізних вкладишів напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони; ( Підпункт "л" пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 245 від 19.03.97 )
м) полювання з мисливською зброєю на користування якою немає відповідного дозволу або з мисливською зброєю, яка належить іншій фізичній особі без її присутності;
н) полювання на пернату дичину і хутрових звірів з арбалетом, луком;
о) полювання з вогнепальною мисливською зброєю на відстані ближче 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;
п) полювання на копитних тварин та ведмедя з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю і шротом, а також полювання з нарізною вогнепальною мисливською зброєю на пернату дичину та хутрових звірів (при спортивно-любительському полюванні);
р) транспортування добутих диких копитних тварин або їх частин без відмітки в дозволі про їх добування;
с) допускання собак в мисливські угіддя без нагляду;
т) збирання яєць птахів без спеціального дозволу;
у) збирання без дозволу користувача мисливських угідь скинутих рогів лані, оленя, козулі, лося, загиблих тварин або їх частин;
ф) руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, вивісок та інших атрибутів мисливського господарства, капканів, принад для вовків тощо.
Дії, зазначені в підпунктах "а" - "с" цього пункту, кваліфікуються як незаконне полювання.
31. Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляється районна і обласна громадські мисливські організації. Безпородні собаки можуть бути відстріляні.
Відловлені собаки залишаються у користувача мисливських угідь, в яких вони були відловлені, або у особи, яка відловила і утримувала цього собаку. Власники собак зобов'язані відшкодувати витрати на тимчасове утримування собак.
32. Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують мисливському господарству заподіяні собаками збитки.
33. Натаскування, наганяння, притравка, польові випробовування і змагання мисливських собак проводяться на окремих ділянках, виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь, згідно з відповідними правилами, які затверджуються Мінлісгоспом, і здійснюються у такі терміни:
а) хортів: на зайця і лисицю - з 1 жовтня до 1 січня;
б) лайок: на білку і куницю - з 1 жовтня до 1 березня; на фазана - з 1 вересня до 30 грудня; на кабана і лося - з 1 жовтня до 31 січня;
в) гончаків: на зайця і лисицю - протягом березня (не більш як на двох контрольно-випробовувальних станціях у межах Автономної Республіки Крим, областей) та з 1 жовтня до 31 січня;
г) норних (у природних норах) - з 1 жовтня до 1 березня;
д) лягавих і спанієлів: на болотну, лісову і польову дичину протягом квітня (на перепілку до 15 травня) та з 15 липня до 1 грудня;
е) усіх мисливських собак по кривавому сліду - з 1 вересня до 1 грудня;
є) мисливських собак (за винятком хортів та гончаків) на качку - з 1 серпня до 1 грудня.
На стаціонарних станціях випробовувань якостей мисливських собак (у штучних норах, вольєрах для підсадних звірів) натаскування, наганяння, притравка, польові випробовування і змагання собак дозволяються протягом року.
VI. Продукція полювання
34. Продукцією полювання є м'ясо, субпродукти, шкіри, хутро, ікла, роги та інша продукція, одержана внаслідок добування диких звірів і птахів, а також відловлені живі тварини.
35. Користувач мисливських угідь з дозволу органів державної ветеринарної медицини має право самостійно реалізовувати продукцію полювання або налагоджувати її перероблення за наявності документів, що підтверджують законність її добування, і в порядку, встановленому законодавством.
36. Перната дичина, зайці-русаки, кролі дикі, єнотовидні собаки, лисиці, вовки і ведмеді, добуті мисливцем під час спортивно-любительського полювання, м'ясо їстивних хутрових звірів, субпродукти копитних, добутих під час полювання з дотриманням встановленого порядку, залишаються мисливцю.
37. Шкіри, м'ясо, роги та ікла копитних, добутих у процесі полювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачеві мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на придбання цієї продукції (крім живих тварин). При цьому м'ясо копитних може реалізуватись учасникам полювання із знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).
Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі тварини або їх частини.
38. Хутрова сировина та інша продукція полювання, добута мисливцями за укладеними договорами, обов'язково здається користувачеві мисливських угідь за передбаченою договором ціною.
39. Продукція полювання, яка знаходиться у юридичних і фізичних осіб, без документів, що підтверджують законність її добування, або продукція, добута з порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.
VII. Надходження від ведення мисливського господарства
та їх витрачання
40. Кошти, отримані за рахунок реалізації дозволів на добування мисливських тварин, продукції полювання (в тому числі живих мисливських тварин), за надання послуг та інші надходження від ведення мисливського господарства зараховуються на рахунки користувачів мисливських угідь.
41. Користувачі мисливських угідь отримують від державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя ліцензії на добування ведмедя і копитних звірів за 50 відсотків, а ліцензії на хутрових звірів - за 100 відсотків їх вартості.
42. Кошти, отримані від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій на добування ведмедя і копитних звірів, а також за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання зараховуються на рахунок Мінлісгоспу і використовуються на охорону та відтворення мисливської фауни. Зазначені кошти включаються до кошторису доходів і видатків і на цю суму зменшується обсяг фінансування за рахунок державного бюджету. ( Абзац перший пункту 42 в редакції Постанови КМ N 245 від 19.03.97 )
Порядок використання цих коштів визначається Мінлісгоспом за погодженням з Мінфіном.
VIII. Контроль за веденням мисливського господарства
та здійсненням полювання
43. Державний контроль за здійсненням полювання, а також охороною, відтворенням і використанням мисливських тварин покладається на Кабінет Міністрів України, Мінекобезпеки, Мінлісгосп та їх органи на місцях, місцеві державні адміністрації, а також інші органи відповідно до законодавства. здійснює Мінлісгосп та його органи на місцях.
44. Громадський контроль за дотриманням правил і термінів полювання здійснюється громадськими мисливськими інспекторами та громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища. відповідним положенням, що затверджується Мінлісгоспом.
Повноваження громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища визначаються відповідним положенням, що затверджується Мінекобезпеки.
45. Посадові особи Мінлісгоспу і Мінекобезпеки та їх органів на місцях відповідно до законодавства України мають право:
а) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Положення;
б) перевіряти документи на право полювання, зупиняти транспортні (плавучі) засоби, проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;
в) доставляти осіб, які порушують правила полювання, в органи внутрішніх справ і органи місцевого самоврядування;
г) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добуту продукцію, а також документи на право полювання;
д) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням правил полювання;
е) викликати громадян і посадових осіб для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог цього Положення; документи щодо ведення мисливського господарства, мисливського спорту, мисливського собаківництва, заготівлі, перероблення і реалізації продукції полювання;
з) розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з добуванням диких тварин, порушення правил ведення мисливського господарства і полювання і накладати адміністративні стягнення. на посадових осіб підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, громадських мисливських інспекторів та громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища.
46. Особам, які виявили незаконно добуту продукцію полювання, може бути видано в порядку винагороди безкоштовно до 50 відсотків м'яса копитних тварин та 100 відсотків пернатої дичини, кролів диких і зайців-русаків, м'яса інших їстивних хутрових звірів.
47. Службові особи державної лісової охорони та лісової охорони інших постійних лісокористувачів, службові особи, які здійснюють охорону територій природно-заповідного фонду, державні інспектори охорони навколишнього природного середовища, працівники громадських мисливських організацій, уповноважені на охорону мисливських угідь, у процесі виконання службових обов'язків, а також громадські мисливські інспектори, громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища під час проведення рейдів, пов'язаних з охороною мисливських угідь, можуть перебувати у мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно від термінів полювання за умови наявності у них посвідчення особи і дозволу органів внутрішніх справ на користування цією зброєю.
IX. Відповідальність за порушення законодавства
в галузі ведення мисливського господарства та полювання
48. Порушення законодавства в галузі ведення мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування в повному обсязі збитків, завданих мисливському господарству.
Такси для нарахування розміру стягнення за збитки, завдані мисливському господарству, затверджуються Мінлісгоспом і Мінекобезпеки за погодженням з Мінфіном.
49. Незаконно добута продукція полювання підлягає вилученню у порядку, встановленому законодавством.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, і таких параметрів (не менш як):
зубр: м'ясо 300 кілограмів, шкіра 50 кілограмів;
лось: м'ясо 130 кілограмів, шкіра 30 кілограмів;
олень благородний: м'ясо 80 кілограмів, шкіра 20 кілограмів;
олень плямистий: м'ясо 50 кілограмів, шкіра 15 кілограмів;
кабан: м'ясо 60 кілограмів, шкіра 10 кілограмів;
лань: м'ясо 40 кілограмів, шкіра 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м'ясо 15 кілограмів, шкіра 3 кілограми;
ведмідь: м'ясо 100 кілограмів, шкіра 250 квадратних дециметрів;
бобер: м'ясо 5 кілограмів;
заєць-русак, бабак, нутрія: м'ясо 3 кілограми;
лебеді, дрофа: м'ясо 5 кілограмів;
глухар, гуси: м'ясо 3 кілограми;
тетерук, фазан, кріль дикий: м'ясо 1 кілограм;
качки, лиска: м'ясо 0,5 кілограма;
інша дрібна перната дичина: м'ясо 0,3 кілограма.