ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про фізичний захист ядерних установок,
ядерних матеріалів, радіоактивних відходів,
інших джерел іонізуючого випромінювання

Цей Закон є складовою частиною ядерного законодавства України і визначає основні засади діяльності фізичних та юридичних осіб з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Фізичний захист ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання спрямований на захист інтересів національної безпеки, попередження та припинення актів ядерного тероризму, крадіжки або будь-якого іншого незаконного вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів і понять

У цьому Законі наведені нижче основні терміни і поняття вживаються у такому значенні:

акт ядерного тероризму - будь-які навмисні дії окремої особи або групи осіб щодо ядерної установки, ядерного матеріалу, інших джерел іонізуючого випромінювання при їх використанні, зберіганні або транспортуванні та радіоактивних відходів при поводженні з ними, які прямо чи опосередковано можуть створити загрозу для здоров'я та безпеки персоналу, населення та довкілля внаслідок негативного впливу іонізуючого випромінювання або викиду радіоактивних речовин;

життєво важливі місця - визначені у проектній документації місця, де безпосередньо знаходяться особливо важливі технічні елементи та основне обладнання ядерної установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випрюмінювання;

зони обмеження доступу - визначені у проектній документації на об'єкт земельні ділянки і смуги, будинки, будівлі, споруди, їх частини, вільне пересування якими обмежується і контролюється відповідними підрозділами охорони;

категорія ядерної установки, ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання - фактор визначення рівня фізичного захисту залежно від потенційної небезпеки ядерної установки, ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

межі ядерної установки, об'єкта по поводженню з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання - фізичні бар'єри та зовнішні поверхні будинків, будівель, споруд, що знаходяться по периметру ядерної установки, об'єкта по поводженню з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання;

основне обладнання ядерної установки - визначене у проектній документації на ядерну установку обладнання, що використовується в основному технологічному циклі ядерної установки;

особливо важливі технічні елементи ядерної установки - визначені у проектній документації на ядерну установку важливі для безпеки прилади, пристрої, обладнання, технічні системи, пошкодження яких (декількох з них одночасно) може призвести прямо або опосередковано до створення радіаційної небезпеки;

особливі роботи - всі роботи у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, допуск до виконання яких надається за умови проведення спеціальної перевірки відомостей щодо фізичних осіб - виконавців цих робіт;

підрозділ охорони - військовий підрозділ Міністерства внутрішніх справ України або суб'єкт охоронної діяльності, який виконує завдання з охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

спеціальна перевірка - перевірка достовірності всіх відомостей, що подають про себе фізичні особи, які бажають виконувати особливі роботи, та з'ясування обставин, на підставі яких згідно із законодавством приймається рішення про надання допуску до цих робіт;

система фізичного захисту - сукупність організаційно-правових, оперативно-розшукових та інженерно-технічних заходів, призначених для створення умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку або будь-яке інше незаконне вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї;

фізичний бар'єр - інженерні споруди, призначені для перешкоди переміщенню правопорушника.

Стаття 2. Цілі фізичного захисту ядерних установок, ядерних
матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел
іонізуючого випромінювання

Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (далі фізичний захист) є:

створення державою умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку ядерного матеріалу, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї;

надання необхідної інформаційної та технічної допомоги органам, які здійснюють оперативно-розшукові заходи з метою повернення зниклих ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання.

Стаття 3. Засади державної політики з фізичного захисту

Державна політика з фізичного захисту провадиться на засадах:

визнання фізичного захисту одним з елементів забезпечення національної безпеки України;

наявності державної системи фізичного захисту;

визначення основних вимог фізичного захисту у законах України, інших нормативно-правових актах та запровадження їх у дію;

матеріального та соціального забезпечення осіб, які здійснюють державний нагляд, перевірку стану систем фізичного захисту та забезпечують функціонування цих систем, на рівні, який компенсує ризик шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я під час виконання ними службових обов'язків;

визнання діяльності фізичних осіб стосовно регулювання і реалізації заходів фізичного захисту професією у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;

визнання наукового забезпечення питань нормування фізичного захисту та створення сучасних технічних засобів ідентифікації фізичних осіб, виявлення несанкціонованих переміщень фізичних осіб, зброї, вибухівки одним з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

створення державної системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту;

забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, об'єктів для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання з часу вибору майданчика під будівництво до припинення існування;

забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до категорії ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання у всіх місцях їх перебування;

встановлення та запровадження в дію порядку персональної відповідальності за створення можливостей досягнення цілей фізичного захисту;

застосування всіма заінтересованими органами державної влади і юридичними особами єдиної, завчасно створеної системи протидії актам ядерного тероризму;

створення та використання єдиної системи надійного захищеного зв'язку між органами державної влади і юридичними особами, до компетенції яких належать облік, контроль, фізичний захист ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та протидії нападу на ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, транспортні засоби з ядерними матеріалами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання;

застосування юридичними особами, що здійснюють діяльність (у тому числі перевезення) у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, регулюють та забезпечують фізичний захист, взаємопогоджених переліків інформації з фізичного захисту, доступ до якої має бути обмеженим, встановлення єдиного порядку захисту та допуску до такої інформації заінтересованих посадових і службових осіб України, громадян інших держав, осіб без громадянства;

цільового державного фінансування системи фізичного захисту і надійного контролю за використанням коштів, призначених для фінансування фізичного захисту;

встановлення відповідальності громадян і посадових осіб за порушення вимог фізичного захисту.

Всі органи державної влади та юридичні особи зобов'язані додержуватися засад державної політики з фізичного захисту.

Стаття 4. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини між державою в особі її відповідних органів, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами, що здійснюють заходи фізичного захисту.

Порядок додержання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Умови досягнення цілей фізичного захисту на
державному рівні

Досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні можливе за умов:

визначення та запровадження засад державної політики з фізичного захисту;

створення, впровадження і підтримки, державної системи фізичного захисту;

визначення юридичних осіб, які забезпечують збереженість ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

додержання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності та категорії ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

здійснення функції державного регулювання (нормування, ліцензування, нагляду) фізичного захисту;

додержання вимог законодавства щодо спеціальної перевірки;

здійснення професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту;

створення умов досягнення цілей фізичного захисту конкретних ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання та перевезень.

Стаття 6. Досягнення цілей фізичного захисту конкретних ядерної
установки, об'єкта, призначеного для поводження з
радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого
випромінювання

Цілі фізичного захисту конкретних ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання вважаються досягнутими за умови, якщо виконано основні вимоги фізичного захисту згідно з цим Законом, забезпечується персональна відповідальність за функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Стаття 7. Досягнення цілей фізичного захисту конкретного
перевезення

Цілі фізичного захисту конкретного перевезення вважаються досягнутими за умови, якщо згідно із законодавством виконано основні вимоги фізичного захисту, забезпечується персональна відповідальність за охорону транспортного засобу та за стан приладів, пристроїв, обладнання у рухомому складі транспортного засобу, а також функціонують передбачені нормативно-правовими актами системи:

заходів безпеки перевізника;

фізичного захисту.

Стаття 8. Охорона та оборона ядерних установок, ядерних
матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел
іонізуючого випромінювання

Функції охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання виконуються в порядку, встановленому законодавством України.

Оборона ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання має на меті не допустити їх захоплення (зруйнування) та відбити наступ переважаючих сил противника. Вона організується та ведеться в системі територіальної оборони.

Оборона має бути стійкою, активною, здатною відбити напад противника з будь-якого напрямку.

Оборону ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання від нападу ззовні та звільнення їх від нападників здійснюють основні сили військових підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та сили допомоги ззовні (відповідні територіальні підрозділи правоохоронних органів, підрозділи спеціального призначення, інші утворені відповідно до законів України озброєні підрозділи) згідно із законодавством.

Період часу, необхідний для прибуття сил допомоги ззовні, протягом якого підрозділ охорони повинен не допустити нападників до життєво важливих місць, а також порядок взаємодії підрозділу охорони із силами допомоги ззовні визначаються у відповідних державних, регіональних, об'єктових планах взаємодії.

Оборона ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання від нападу закордонних диверсійно-терористичних угруповань, а також від нападу з водного та повітряного простору регулюється іншим законодавством України.

Розділ II
Окремі питання, що стосуються прав,
свобод та обов'язків людини, громадянина,
посадових та службових осіб,
військовослужбовців

Стаття 9. Обмеження, що запроваджуються у зв'язку з
необхідністю забезпечення національної безпеки
України

У зв'язку з необхідністю забезпечення національної безпеки України в межах ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, транспортних засобів та санітарно-захисних зон обмежується вільне пересування з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, зброєю, набоями, вибухівкою, іншими матеріалами, предметами, речовинами, що можуть викликати отруєння, вибух, пожежу, а також обмежується доступ до:

виконання особливих робіт;

інформації з обмеженим доступом;

місць, що перебувають під озброєною охороною.

Стаття 10. Інформація, доступ до якої обмежується

Віднесення інформації з фізичного захисту до інформації з обмеженим доступом та поводження з нею здійснюються відповідно до законодавства України.

Стаття 11. Одержання іноземцями та особами без громадянства,
які перебувають в Україні на законних підставах,
допусків та дозволів до місць і робіт, де діють
обмеження

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, одержують допуск до виконання особливих робіт, до інформації з обмеженим доступом та дозвіл на пересування до місць, де діють обмеження, якщо:

увідповідному міжнародному договорі, укладеному згідно з вимогами цього Закону та іншого законодавства, викладено цілі та перелік особливих робіт, для виконання яких фахівцям, що представляють іноземну сторону договору, необхідно мати зазначений допуск або дозвіл;

іноземною стороною договору визначено її юридичних осіб, які несуть відповідальність за дотримання умов забезпечення збереженості інформації з обмеженим доступом, яка є власністю України, та зазначено, що повноваження фахівців іноземної сторони договору (іноземців або осіб без громадянства), яким необхідно надати зазначений допуск або дозвіл, буде підтверджено письмово;

іноземна сторона договору та визначені нею юридичні особи взяли письмове зобов'язання про те, що інформація з обмеженим доступом, яка є власністю України і стане відомою фахівцям іноземної сторони договору, використовуватиметься тільки для цілей, зазначених у договорі, без будь-яких відхилень, не буде втрачена або скопійована та не буде передана будь-кому без письмової згоди на це української сторони договору;

одержано письмове підтвердження повноважень фахівців іноземної сторони договору та визначено посадову особу - громадянина України, що їх супроводжує.

Допуск іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, до інформації з фізичного захисту, що містить відомості, які становлять державну таємницю України, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ).

Стаття 12. Статус осіб, які здійснюють фізичний захист

Особи, які здійснюють фізичний захист, за своїм статусом прирівнюються до персоналу, що здійснює діяльність у сфері використання ядерної енергії.

Розділ III
Основні вимоги фізичного захисту

Стаття 13. Нормування фізичного захисту

Нормування фізичного захисту здійснюється на підставі науково-технічних розробок. Основними питаннями нормування фізичного захисту є:

визначення можливого рівня загрози злочинного посягання щодо ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

визначення категорій ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання і перевезень у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;

визначення рівня фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та перевезень у сфері використання ядерної енергії;

встановлення порядку проведення спеціальної перевірки і надання допусків до виконання особливих робіт та до інформації з обмеженим доступом, що не містить державної таємниці;

встановлення вимог фізичного захисту при проектуванні ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та інших джерел іонізуючого випромінювання;

встановлення вимог щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час їх перевезення;

встановлення вимог щодо забезпечення збереженості ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, особливо важливих приладів, пристроїв, обладнання, технічних систем;

встановлення вимог щодо ліцензування, нагляду, експертизи фізичного захисту у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;

встановлення вимог щодо використання озброєної охорони в системі фізичного захисту.

Основні питання нормативного регулювання фізичного захисту є основою для формування державних науково-технічних програм щодо фізичного захисту і мають враховувати вимоги правоохоронних органів щодо рівня фізичного захисту.

Нормативно-правові акти з питань фізичного захисту підлягають експертизі та погодженню у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 14. Окремі питання дозвільної діяльності

Умови і правила здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки визначаються з урахуванням вимог фізичного захисту, передбачених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 15. Державна експертиза

Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки має включати експертизу фізичного захисту.

Стаття 16. Державна перевірка систем фізичного захисту ядерних
установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів,
інших джерел іонізуючого випромінювання

Порядок проведення державної перевірки систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та планів взаємодії у разі вчинення актів ядерного тероризму визначає Кабінет Міністрів України.

Перевірка планів взаємодії, розроблених на випадок вчинення актів ядерного тероризму, здійснюється шляхом проведення відповідних спільних навчань у строк, узгоджений з усіма органами державної влади та юридичними особами, зазначеними у цих планах.

Стаття 17. Професійна підготовка з фізичного захисту

Органи державної влади, експлуатуючі організації та ліцензіати забезпечують планову професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації власних фахівців з фізичного захисту, персоналу підрозділів охорони, персоналу, який забезпечує експлуатацію ядерних установок, використання, зберігання ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Стаття 18. Першочергові вимоги фізичного захисту

До першочергових вимог фізичного захисту належать:

встановлення та здійснення відповідними центральними органами виконавчої влади і експлуатуючими організаціями порядку фінансування створення та забезпечення функціонування систем фізичного захисту;

створення умов для захисту інформації з обмеженим доступом;

виконання вимог спеціальної перевірки і допуску, проведення професійної перепідготовки з фізичного захисту фахівців, на яких покладається здійснення функцій фізичного захисту та виконання інших особливих робіт;

призначення наказом одного із заступників керівника відповідного центрального органу виконавчої влади, експлуатуючої організації відповідальним за організацію виконання вимог та заходів фізичного захисту;

призначення наказом одного із заступників керівника підприємства відповідальним за стан системи фізичного захисту цього об'єкта.

Стаття 19. Рівень фізичного захисту

Порядок визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Основні вимоги до системи фізичного захисту

Система фізичного захисту ядерної установки та об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, діє виключно в їх межах і повинна:

визначатися після вибору місця будівництва ядерної установки та об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами;

запроваджуватися з початку будівництва ядерної установки та об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, кожної окремої його черги;

змінюватися у разі потреби у процесі будівництва ядерної установки та об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, кожної окремої його черги;

забезпечувати можливість протидії як нападу ззовні, так і незаконним діям осіб, що перебувають у зонах обмеження доступу або у життєво важливих місцях;

оцінювати та враховувати обстановку в оточенні ядерної установки та об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами;

передбачати, що дозвіл на доступ до окремих життєво важливих місць, визначених проектом, надається за умови виконання роботи не менше ніж двома особами одночасно.

Система фізичного захисту перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання діє виключно в межах маршрутів перевезень та транспортних засобів і повинна:

забезпечувати можливість протидії нападу ззовні;

враховувати обстановку на маршруті перевезення;

створюватися заздалегідь та запроваджуватися на період підготовки і здійснення кожного конкретного перевезення.

Стаття 21. Основні вимоги фізичного захисту до діяльності у
сфері використання ядерної енергії

Під час здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії мають додержуватися такі основні вимоги фізичного захисту:

діяльність розпочинається з дотриманням першочергових вимог фізичного захисту, визначених цим Законом;

маршрути перевезення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання вибираються з урахуванням вимог фізичного захисту та їх категорій;

у зонах обмеження доступу не можуть знаходитися будь-які будинки, будівлі, споруди тощо, а також робочі місця, безпосередньо не пов'язані з основним технологічним процесом, що здійснюється у цих зонах;

перевезення або переміщення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснюється тільки за наявності відповідної системи фізичного захисту перевезення або переміщення та життєво важливого місця, де вони розміщуватимуться;

перевезення ядерних матеріалів здійснюється за умови безперервної на цей період взаємодії представників перевізника, органів державної влади, відповідальних за забезпечення ядерної і радіаційної безпеки та охорони;

проектування, створення і запровадження в дію систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснюються з додержанням вимог відповідних нормативно-правових актів і можуть відбуватися за етапами;

планування маршрутів переміщення будь-яких літальних апаратів у повітряному просторі над ядерними установками здійснюється за погодженням з експлуатуючою організацією.

Розділ IV
Повноваження Кабінету Міністрів України,
центральних та місцевих органів виконавчої
влади у сфері фізичного захисту

Стаття 22. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
фізичного захисту

Кабінет Міністрів України:

забезпечує проведення державної політики з фізичного захисту на засадах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

забезпечує розроблення і реалізацію загальнодержавних науково-технічних програм щодо фізичного захисту;

організовує розроблення і затверджує державний план взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади на випадок вчинення актів ядерного тероризму, забезпечує тренування (навчання) за цим планом.

Стаття 23. Повноваження центральних органів виконавчої влади,
які здійснюють правоохоронну діяльність, щодо фізичного захисту

Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють правоохоронну діяльність:

узагальнюють відомості про форми і методи скоєння злочинів стосовно ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, розслідування яких законодавством віднесено до їх компетенції;

беруть участь у визначенні рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у розробленні, створенні та запровадженні в дію відповідних систем фізичного захисту;

інформують центральні органи виконавчої влади, що регулюють ядерну та радіаційну безпеку, про необхідність коригування встановленого рівня фізичного захисту;

вживають заходів відповідно до компетенції і чинного законодавства у разі виявлення порушень встановленого рівня фізичного захисту;

забезпечують професійну підготовку посадових та службових осіб підрозділів, які здійснюють функції фізичного захисту;

у межах своєї компетенції здійснюють оперативно-розшукову діяльність щодо виявлення і попередження, припинення та розкриття відповідних правопорушень у сфері фізичного захисту, передбачених цим Законом;

беруть участь у проведенні спеціальної перевірки громадян у зв'язку з наданням їм допуску до роботи з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання та на ядерних установках.

Стаття 24. Повноваження центральних органів виконавчої
влади, які здійснюють державне управління, та
Національної академії наук України щодо фізичного
захисту

Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державне управління, та Національна академія наук України відповідно до своєї компетенції:

створюють умови для досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні;

забезпечують реалізацію державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання, що відносяться до сфери їх управління, а також перевезень, і контроль за її здійсненням;

виконують вимоги фізичного захисту;

визначають спільно з відповідними компетентними органами рівень фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання;

розробляють та реалізують державні програми, плани та заходи щодо фізичного захисту ядерних установок на кожному етапі їх життєвого циклу;

розробляють і затверджують відомчі та галузеві нормативно-правові акти з фізичного захисту та впроваджують їх у дію;

організовують і фінансують науково-технічний та науково-дослідний супровід фізичного захисту на підприємствах, що належать до сфери їх управління;

організовують діяльність щодо визначення, створення, забезпечення функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, у тому числі і при здійсненні перевезень;

контролюють забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання і перевезень;

організовують проведення спеціальної перевірки для надання допусків до особливих робіт, періодичний контроль порядку оформлення допусків;

організовують взаємодію органів виконавчої влади з питань фізичного захисту;

організовують та фінансують здійснення перевірок планів взаємодії підрозділів охорони із силами допомоги ззовні;

розробляють відомчі переліки відомостей з фізичного захисту, що містять державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом, забезпечують її захист;

беруть участь у міжнародному співробітництві з фізичного захисту;

виконують функції замовника та органу управління державними науково-технічними програмами з фізичного захисту;

подають щорічні звіти з питань фізичного захисту центральному органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту.

Стаття 25. Повноваження центрального органу виконавчої влади,
що здійснює державне регулювання фізичного захисту

Державне регулювання фізичного захисту здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції:

бере участь у формуванні державної політики з питань фізичного захисту, розробляє механізм її реалізації;

розробляє та затверджує норми і правила з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

видає ліцензії на види діяльності, пов'язані з забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

організовує та здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, умов наданих ліцензій;

застосовує примусові заходи (в межах наданих повноважень) щодо юридичних і фізичних осіб у разі порушення ними законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, а також умов наданих ліцензій;

здійснює експертизу на відповідність встановленим вимогам до систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

бере участь у міжнародному співробітництві з питань фізичного захисту;

бере участь у підготовці фахівців з фізичного захисту;

виконує функції замовника та органу управління державними науково-технічними програмами з фізичного захисту;

щорічно подає Кабінету Міністрів України звіти з питань фізичного захисту.

Стаття 26. Повноваження місцевих органів виконавчої влади
щодо фізичного захисту

Місцеві державні адміністрації, на території яких розміщені ядерні установки і об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, та (або) проходять маршрути перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, відповідно до своєї компетенції:

встановлюють порядок обмеження пересувань у межах санітарно-захисних зон ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;

організовують розроблення та затверджують територіальні (регіональні) плани взаємодії всіх утворених відповідно до законів України озброєних формувань, що знаходяться на їх території, які можуть бути використані у разі вчинення актів ядерного тероризму;

беруть участь у щорічних навчаннях, які проводяться центральними органами виконавчої влади з метою перевірки ефективності територіальних (регіональних) планів взаємодії із залученням представників усіх центральних органів виконавчої влади, визначених у цих планах;

організовують розроблення та затверджують плани забезпечення охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, що можуть бути виявлені на їх території за межами місць санкціонованого розміщення;

забезпечують додержання інших вимог фізичного захисту, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Розділ V.
Питання фінансування фізичного захисту

Стаття 27. Витрати на фінансування фізичного захисту

Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюють:

бюджетні установи та організації - за рахунок коштів на їх утримання;

суб'єкти підприємницької діяльності - за рахунок власних коштів та коштів відповідного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Витрати на фінансування фізичного захисту ядерних матеріалів, які перебувають у державній власності та мають категорію з фізичного захисту (за винятком тих, що використовуються для ядерних енергетичних установок), здійснюються за рахунок державного бюджету.

Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюються у пріоритетному порядку. Бюджетні кошти для фінансування фізичного захисту передбачаються окремим рядком у кошторисах на утримання кожної бюджетної установи та організації, що здійснює діяльність з фізичного захисту.

Витрати, передбачені на фінансування фізичного захисту, можуть змінюватися тільки зі зміною категорії ядерного матеріалу, ядерної установки, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Стаття 28. Порядок планування витрат на фінансування
фізичного захисту

Юридичні особи всіх форм власності, які мають визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами повноваження щодо фізичного захисту в сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, щорічно здійснюють розрахунки і складають окремий план витрат на фінансування питань фізичного захисту на наступний рік.

Щорічні кошториси на утримання бюджетних установ та суб'єктів підприємницької діяльності повинні включати плани витрат на фінансування питань фізичного захисту.

Порядок здійснення розрахунків і складання окремих планів витрат на фінансування питань фізичного захисту визначає Кабінет Міністрів України.

Розділ VI
Міжнародне співробітництво з
питань фізичного захисту

Стаття 29. Міжнародне співробітництво з питань фізичного
захисту

Міжнародне співробітництво з питань фізичного захисту здійснюється у сфері розвитку, модернізації, підвищення якості технічного оснащення систем фізичного захисту, підвищення рівня нормування, ліцензування, нагляду, перевірок, наукового супроводження та професійної підготовки з метою зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту відповідно до цього Закону та міжнародних договорів України.

Стаття 30. Питання охорони ядерних матеріалів під час
міжнародного перевезення

Питання, що стосуються виконання функцій охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародних (у тому числі транзитних) перевезень, викладаються у міжнародних договорах відповідно до законодавства України.

Питання про надання допомоги підрозділу іншої держави, який здійснюватиме охорону ядерних матеріалів (у тому числі свіжого та відпрацьованого ядерного палива) під час транзитного перевезення територією України, викладаються у відповідних міжнародних договорах.

Стаття 31. Допуск озброєних підрозділів охорони інших держав
на територію України

Допуск озброєних підрозділів охорони інших держав на територію України здійснюється тільки у зв'язку з виконанням ними функцій охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародного перевезення на підставі міжнародних договорів та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Розділ VII.
Відповідальність за порушення
законодавства України з фізичного захисту

Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства
України з фізичного захисту

Порушення законодавства України з фізичного захисту тягне за собою відповідальність відповідно до закону.

Порушеннями законодавства України у сфері фізичного захисту є:

порушення норм, правил, стандартів та інструкцій з фізичного захисту;

порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту;

здійснення діяльності, пов'язаної з фізичним захистом, без наявності відповідних дозволів (ліцензій);

невиконання умов відповідних дозволів (ліцензій) з питань фізичного захисту;

невиконання приписів органів державного управління та державного регулювання у сфері використання ядерної енергії і радіаційної безпеки щодо фізичного захисту;

надання дозволів (ліцензій) та приписів щодо фізичного захисту посадовими особами органів державного управління та державного регулювання у сфері використання ядерної енергії і радіаційної безпеки з порушенням встановленого порядку;

допуск до особливих робіт на ядерній установці та з ядерними матеріалами осіб, які не пройшли спеціальної перевірки;

незаконні одержання, володіння, використання, передавання, видозмінення або розпорошення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

крадіжка ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання або їх захоплення, а також спроба вчинення таких дій;

незаконне проникнення на ядерну установку, об'єкт по поводженню з радіоактивними відходами, транспортний засіб, призначений для перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

вчинення актів ядерного тероризму.

Розділ VIII
Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

відповідно до своїх повноважень забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 19 жовтня 2000 року
N 2064-III