ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

УКАЗ

Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів
про працю Української РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1981, N 32, ст. 513 )

З метою приведення законодавства про працю Української РСР у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 березня 1980 року "Про внесення змін і доповнень до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю" та дальшого його вдосконалення Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

Внести до Кодексу законів про працю Української РСР ( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1973 р., N 40, ст. 343; 1977 р., N 1, ст. 4) такі зміни і доповнення:

1. Доповнити Кодекс статтею257-1 такого змісту:

"С т а т т я 257-1. Встановлення основних умов видачі і
розмірів допомоги по соціальному
страхуванню

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю основні умови видачі і розміри допомоги по державному соціальному страхуванню встановлюються Радою Міністрів СРСР спільно з ВЦРПС".

2. В абзаці восьмому преамбули і в статтях 68, 196, 259, 263 слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів".

Крім того, в абзаці восьмому преамбули слова "всенародну (державну)" замінити словами "державну (загальнонародну)".

3. Статтю 2 викласти в такій редакції:

"С т а т т я 2. Основні трудові права та обов'язки робітників
і службовців

Право громадян Української РСР на працю, - тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб, забезпечується соціалістичною системою господарства, неухильним зростанням продуктивних сил, безплатним професійним навчанням, підвищенням трудової кваліфікації і навчанням нових спеціальностей, розвиток систем професійної орієнтації і працевлаштування.

Робітники і службовці реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації. Робітники і службовці мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки, на участь в управлінні виробництвом, на матеріальне забезпечення за рахунок держави в порядку державного соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.

Додержання трудової дисципліни, бережливе ставлення до народного добра, виконання встановлених державою з участю професійних спілок норм праці становлять обов'язок всіх робітників і службовців".

4. У частині третій статті 5 слова "До відання Української РСР" замінити словами "До відання Союзу РСР і Української РСР".

5. У пункті 5 статті 36 слова "іншу роботу" замінити словами "інше підприємство, в установу, організацію".

6. Статтю 47 доповнити частиною другою такого змісту:

"У разі звільнення працівника з ініціативи адміністрації вона зобов'язана також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника".

7. Статтю 62 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Адміністрація може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством Союзу РСР і в частині третій цієї статті".

У зв'язку з цим частину другу цієї статті вважати частиною третьою.

8. Статтю 71 викласти в такій редакції:

"С т а т т я 71. Заборона роботи у вихідні дні. Винятковий
порядок застосування такої роботи

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих робітників і службовців до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу фабричного, заводського, місцевого комітету профспілки і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством Союзу РСР і в частині другій цієї статті.

Залучення окремих робітників і службовців до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення робітників і службовців до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) адміністрації підприємства, установи, організації".

9. Частину другу статті 72 доповнити словами:

"Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу".

10. Частину першу статті 73 після слів "9 травня - День Перемоги" доповнити словами "7 жовтня - День Конституції СРСР", виключивши з неї слова "5 грудня - День Конституції СРСР".

11. У частині четвертій статті 86 та в статті 103 слова "за два тижні" замінити словами "за один місяць".

12. Частину другу статті 115 викласти в такій редакції:

"Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю для окремих категорій робітників і службовців законодавством Союзу РСР і Української РСР можуть бути встановлені інші строки виплати заробітної плати".

13. У частині третій статті 135-2 слова "Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях" та у частині другій статті 135-3 слова "Державним комітетом цін Ради Міністрів СРСР" замінити відповідно словами "Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях" та "Державним комітетом СРСР по цінах".

14. У статтях 157, 159, 259, 262 слова "міністерства, відомства", "міністерства і відомства" замінити відповідно словами "міністерства, державні комітети, відомства" та "міністерства, державні комітети і відомства".

15. Статтю 195 доповнити словами:

"Відпустки за перший рік роботи працівникам молодше вісімнадцяти років надаються за їх заявою і до закінчення одинадцяти місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації".

16. У частині другій статті 244 слова "розвитку народного господарства" замінити словами "економічного і соціального розвитку".

17. Заголовок статей 256 і 257 викласти в такій редакції:

"С т а т т я 256. Забезпечення допомогою у зв'язку з
тимчасовою непрацездатністю";

"С т а т т я 257. Забезпечення допомогою по вагітності і
родах".

18. Статтю 258 викласти в такій редакції:

"С т а т т я 258. Пенсійне забезпечення

Пенсії робітникам, службовцям і членам їх сімей призначаються відповідно до Закону СРСР про державні пенсії".

19. Частину четверту статті 259 викласти в такій редакції:

"Найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів про працю на території Української РСР здійснюється Генеральним прокурором СРСР та підлеглими йому Прокурором Української РСР і нижчестоящими прокурорами відповідно до Закону СРСР про прокуратуру СРСР".

20. Частину першу статті 260 викласти в такій редакції:

"Державний нагляд за додержанням правил по безпечному веденню робіт у деяких галузях промисловості і на деяких об'єктах здійснюється (порядок з технічною інспекцією праці професійних спілок) Комітетом Української РСР по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду та його місцевими органами".

Голова Президії Верховної Ради Української РСР О.ВАТЧЕНКО

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА

м. Київ, 29 липня 1981 р.
N 2240-X