ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
(Закон втрачає чинність з 01.01.2005, але не раніше набрання чинності
Адміністративним процесуальним кодексом України на підставі Кодексу
N 1618-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42, ст.492)
Про внесення змін до статей 235, 236 та глави 31-А
Цивільного процесуального кодексу України
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 42, ст. 301 )
( Вводиться в дію Постановою ВР N 404/95-ВР від 31.10.95,
(ВВР) 1995, N 42, ст. 302 )
Верховна Рада України постановляє:
Внести до Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ) такі зміни:
частини першу і другу викласти в такій редакції:
"Суд, виявивши при розгляді цивільної справи порушення законності окремими службовими особами чи громадянами або порушення встановленого порядку розгляду скарг, заяв, звернень державними, громадськими органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, установами, організаціями, підприємствами і їх об'єднаннями, іншими юридичними особами чи інші істотні недоліки в їх діяльності, постановляє окрему ухвалу і надсилає її цим або відповідним службовим особам, органам, установам, організаціям вищого рівня по відношенню до тих, що допустили порушення законності, або трудовим колективам.
Службова особа, державний або громадський орган, орган місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємство, установа, організація, інша юридична особа, трудовий колектив зобов'язані вжити заходів щодо виконання окремої ухвали і повідомити про це суд у місячний строк";
доповнити статтю частиною четвертою такого змісту: "Залишення відповідною службовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу тягнуть за собою відповідальність згідно із статтею 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення".
2. Пункт 3 статті 236 викласти в такій редакції:
"3) по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності".
3. Главу 31-А викласти в такій редакції:
"Глава 31-А
Скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб
у сфері управлінської діяльності
Стаття 248-1. Право на звернення із скаргою до суду
Громадянин має право звернутися до суду (військовослужбовець - до військового суду) зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи.
Скаргу в суд може бути подано громадянином, його представником або на прохання громадянина - уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу.
До суб'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду (суб'єкти оскарження), належать: органи державної виконавчої влади та їх службові особи; органи місцевого самоврядування та їх службові особи; керівники установ, організацій, підприємств і їх об'єднань незалежно від форм власності; керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.
Стаття 248-2. Предмет судового оскарження
До рішень, дій або бездіяльності суб'єктів оскарження належать колегіальні і одноособові рішення, дії або бездіяльність, у зв'язку з якими громадянин вважає, що:
порушено або порушуються його права чи свободи;
створено або створюються перепони для реалізації ним своїх конституційних прав чи свобод або що вжиті заходи щодо реалізації його прав є недостатніми;
на нього покладено обов'язки, не передбачені законодавством або передбачені законодавством, але без врахування конкретних обставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або що вони покладені не уповноваженими на це особою чи органом;
його притягнено до відповідальності, яку не передбачено законом, або до нього застосовано стягнення за відсутністю передбачених законом підстав або неправомочною службовою особою чи органом.
Суб'єкти оскарження несуть відповідальність за невиконання лише тих обов'язків, які були на них покладені законодавчими або іншими нормативними актами.
Стаття 248-3. Скарги на рішення і дії, які не підвідомчі судам
Судам не підвідомчі скарги: на акти органів законодавчої і виконавчої влади, що підлягають розгляду щодо їх конституційності;
на акти, що стосуються забезпечення обороноздатності держави, державної безпеки, зовнішньополітичної діяльності держави, збереження державної, військової і службової таємниці;
на акти і дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження;
на акти і дії об'єднань громадян, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутріорганізаційної діяльності або їх виключної компетенції.
Стаття 248-4. Подання скарги
Скаргу може бути подано безпосередньо до суду або до суду після оскарження до органу, службовій особі вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність.
Скарга подається за місцезнаходженням суб'єкта оскарження.
Подання скарги до суду зупиняє виконання оскаржуваного акта. Про подання скарги суд повідомляє державний орган, юридичну чи службову особу не пізніше наступного дня після її прийняття.
Стаття 248-5. Строки для звернення із скаргою
Скаргу може бути подано в суд: у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод;
у місячний строк з дня одержання громадянином письмової відповіді про відмову в задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин.
Стаття 248-6. Розгляд скарги
Скарга розглядається у десятиденний строк у відкритому судовому засіданні з участю заявника (громадянина, який подав скаргу) і службової особи, представника державного органу чи юридичної особи, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються.
Якщо заявник або службова особа не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто з участю їх представників. Неявка в судове засідання з неповажних причин осіб, зазначених у частині першій цієї статті, або їх представників не є перешкодою для розгляду скарги, проте суд може визнати їх явку обов'язковою.
У судовому засіданні можуть брати участь представники громадських організацій і трудових колективів.
Відмова представника громадської організації чи трудового колективу від скарги, поданої ними на прохання заявника, не є підставою для закриття провадження у справі, якщо заявник вимагає розгляду скарги по суті.
Якщо суд встановить, що особа, рішення чи дія якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі службову особу, до компетенції якої входить вирішення питання про усунення порушення прав і свобод заявника.
Якщо при розгляді скарги буде встановлено, що державний орган чи юридична особа, рішення чи дії яких оскаржуються, припинили свою діяльність, суд залучає до участі у справі їх правонаступників, а за їх відсутності орган, до компетенції якого входить вирішення питання про усунення порушення прав і свобод заявника.
Суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який розглядається у порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику його право на пред'явлення позову на загальних підставах.
Стаття 248-7. Рішення суду по скарзі
За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення. При встановленні обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державний орган, юридичну або службову особу задовольнити вимогу заявника і усунути порушення, скасовує покладений на нього обов'язок чи застосовані до нього заходи відповідальності або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень державного органу, юридичної або службової особи і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.
При задоволенні скарги суд може допустити негайне виконання рішення.
Рішення суду по справі може бути оскаржено.
Стаття 248-8. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги
Витрати, пов'язані з розглядом скарги, включаючи й витрати для надання юридичної допомоги, а також витрати, пов'язані з поїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на державний орган, юридичну чи службову особу, якщо було постановлено рішення про задоволення скарги заявника.
Стаття 248-9. Виконання рішення суду
Рішення суду по скарзі надсилається не пізніше десяти днів після набрання ним законної сили відповідному державному органу, юридичній чи службовій особі для виконання, а також заявнику.
Про виконання рішення державний орган, юридична чи службова особа повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання рішення суду.
Стаття 248-10. Відповідальність за невиконання рішення суду
У разі невиконання рішення по справі державним органом, юридичною чи службовою особою у визначений строк винні в цьому особи несуть відповідальність згідно зі статтею 417 цього Кодексу.
Навмисне невиконання службовою особою рішення суду або перешкоджання його виконанню тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно зі статтею 176-4 Кримінального кодексу України."
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 31 жовтня 1995 року
N 403/95-ВР