Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 29 січня 1999 р. N 115
м. Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1236 від 27 грудня 2010 р
.)

Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору
за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
державного бюджету, та його справляння

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 972 від 04.06.99
)

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння (додається) і ввести його в дію з 1 квітня 1999 року. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 972 від 04.06.99 )

2. Державному комітетові по геології і використанню надр та Державній податковій адміністрації за погодженням з Міністерством економіки, Міністерством фінансів та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади затвердити Інструкцію про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. N 645 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, та їх справляння" (ЗП України, 1995 р., N 12, ст. 280);

пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 1997 р. N 501 "Про затвердження переліку нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 21, с. 76).

Прем'єр-міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 січня 1999 р. N 115

Порядок
встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння

1. Цим Порядком встановлюються єдині правила обчислення і справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.

2. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази.

3. Нормативи збору за виконані геологорозвідувальні роботи встановлюються окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин згідно з додатком.

Нормативи збору підлягають індексації з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції.

Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених технічними проектами втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

4. Надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього коефіцієнти для родовищ, де виконано:

загальні і детальні пошукові роботи та попередню розвідку за рахунок державного бюджету, а детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,6;

дорозвідку запасів корисних копалин за рахунок власних коштів - 0,6;

загальні і детальні пошукові роботи за рахунок державного бюджету, а попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,4;

загальні пошукові роботи частково за рахунок державного бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,2.

Підставою для застосування коефіцієнтів є довідка Держкомгеології. Для одержання довідки надрокористувач подає Державному інформаційному геологічному фонду (Геоінформ) завірені копії документів, що підтверджують небюджетне фінансування виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошторису витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формою 01-гр і 2-гр).

5. Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо.

6. Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.

7. У разі розробки позабалансових запасів корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

8. У разі розробки техногенних родовищ корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється як для аналогічних природних родовищ із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

9. У разі видобування нафти, конденсату, природного газу та метану вугільних родовищ з коефіцієнтом вилучення, що перевищує затверджений Державною комісією по запасах корисних копалин, збір за відповідні додаткові обсяги видобутку зазначених корисних копалин справляється із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

10. У разі дорозробки нафтових та газових родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, збір не справляється за додатково видобуті понад базові (проектні) обсяги нафту і газ протягом десяти років з дати одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ.

11. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з дати видобутку корисної копалини.

12. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:

раніше погашених запасів корисних копалин, віднесених у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах;

вуглеводневої сировини з нерентабельних свердловин з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах нафтогазопромислових районів;

підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:

видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища;

які видобуваються із надр для усунення їх забруднення;

які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).

13. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Видобувне підприємство, що сплачує зазначений збір за включені до його складу гірничовидобувні цехи (шахти, рудники, кар'єри тощо), обчислює збір за виконані геологорозвідувальні роботи в розрізі цих підрозділів.

У разі розробки більше ніж одного виду корисних копалин збір обчислюється за кожен вид корисних копалин окремо.

14. Суми збору за виконані геологорозвідувальні роботи відносяться на валові витрати. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 972 від 04.06.99 )

15. Надрокористувачі несуть відповідальність за правильність обчислення збору за виконані геологорозвідувальні роботи, повноту і своєчасність його внесення до державного бюджету, а також за правильність обчислення і своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків.

16. Для органів державної податкової служби підставою для взяття на облік нових надрокористувачів, що повинні сплачувати збір за виконані геологорозвідувальні роботи, є повідомлення органів державного гірничого нагляду про надання дозволів на виконання гірничих робіт на родовищі чи погодження на проведення дослідно-промислової розробки родовища та органів охорони навколишнього природного середовища про надання дозволів на спеціальне водокористування.

17. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а контроль за правильністю обчислення збору здійснюють органи державного геологічного контролю та державної податкової служби шляхом проведення перевірок відповідних документів.

Додаток
до Порядку встановлення
нормативів збору за
геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок
державного бюджету, та його
справляння

Нормативи
збору за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету

Вид корисної копалини



 
Одиниця
виміру


 
До одиниці
видобутку
корисних
копалин
 
До одиниці
погашення
запасів
корисних
копалин 
Горючі корисні копалини       
Нафта, конденсат
Газ природний
 
тонн
тис. куб.
метрів 
20,5

9,95 


 
Вугілля кам'яне
Метан вугільних родовищ

Вугілля буре
Торф
Сапропель 
тонн
тис. куб.
метрів
тонн
-"-
-"- 


6

0,05
0,05 
0,47


0,16

 
Металеві корисні копалини       
Залізна руда для збагачення
Залізна руда багата
Марганцева руда
Титанова руда (розсипних
родовищ)
Титано-цирконієва руда
(розсипних родовищ)
Нікелева руда (силікатна)
Уранова руда
Ртутна руда
Золоторудна сировина 
-"-
-"-
-"-

-"-

-"-
-"-
-"-
-"-
-"- 










 
0,25
0,57
0,21

0,08

0,1
0,12
0,6
0,11
Сировина нерудна для металургії       
Бентонітова глина
Глина вогнетривка
Каолін вторинний
Доломіт
Флюсовий вапняк
Кварцит та пісок кварцевий для
металургії
Пісок формувальний
Кварцит для виробництва
кремнію 
-"-
-"-
-"-
-"-
-"-
-"-

-"-
-"-
 









 
0,2
0,18
0,22
0,09
0,09
0,24

0,1
0,33
 
Гірничо-хімічна сировина       
Сірчана руда
Калійно-магнієва сіль
Фосфорити (агроруди)
Кухонна сіль кам'яна
Крейда для содової
промисловості
Вапняк для цукрової
промисловості
Сировина для виробництва
мінеральних пігментів
Крейда для хімічної
промисловості 
-"-
-"-
-"-
-"-

-"-

-"-

-"-
-"-
 











 
0,6
0,45
0,2
0,1

0,2

0,15

0,55
0,18
 
Гірничорудна сировина       
Графітова руда
Сировина для виготовлення
оптичної та п'єзооптичної
продукції
Сировина для виробництва
адсорбційних матеріалів
(бентоніти, палигорскіти,
цеоліти, сапоніти)
Сировина для виробництва
абразивних матеріалів
(гранатвмісна, пісок кварцевий,
кремінь)
Пірофіліт
Озокерит 
-"-
кілограмів


тонн



-"-



-"-
-"- 

2,5











 
0,14



0,1



0,16



0,5
0,6 
Сировина ювелірна, ювелірно
виробна, виробна, для
облицьовувальних матеріалів 


 


 


 
Сировина ювелірна (дорогоцінне
каміння):
бурштин
топаз, моріон, берил
Сировина ювелірно-виробна
(напівдорогоцінне каміння)
- пірофіліт
Сировина виробна
Сировина для облицьовувальних
матеріалів (декоративне
каміння)
Сировина будівельна
(в тому числі місцевого
значення) 
-"-

кілограмів

-"-


тонн
куб.
метрів



 


3,6
2,5
0,1








 







0,5
0,25




 
Сировина для виготовлення
цементу
Крейда і вапняк на вапно,
крейда будівельна
Гіпс
Керамзитова сировина
Цегельно-черепична сировина
Камінь будівельний
Камінь пиляний
Глина тугоплавка
Пісок для виробництва скла
Польовошпатова сировина
Каолін первинний
Перліт

Сировина для виробництва
мінеральної вати
Піщано-гравійна сировина, в
тому числі пісок будівельний
Бітуми
Сировина для вапнування кислих
грунтів 
тонн

-"-

-"-
куб.
метрів
-"-
-"-
тонн
-"-
-"-
-"-
куб.
метрів

тонн
куб.
метрів
тонн
-"-
 





















 
0,1


0,1
0,19
0,16
0,18
0,12
0,14
0,22
0,12
1,2
0,18
0,16


0,12

0,06
0,4
0,05
 
Води       
Мінеральні підземні води

Термальні підземні води
Промислові підземні води
(розсіл)
Ропа
Мінеральні грязі та мул
Прісні підземні води
 
куб.
метрів
-"-
-"-

-"-
-"-
100 куб.
метрів 

0,3
0,005

0,1
0,02
0,21
1,68