НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 20.05.1994 р. N 101

Концепція побудови банківської і грошово-кредитної статистики
та статистики платіжного балансу

Необхідність створення Концепції побудови банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу обумовлена загальнодержавними потребами незалежної України в статистиці як на внутрідержавному, так і на міжнародному рівнях. Це обумовлено потребою визначення її місця у світовому співтоваристві, розвитком самостійної банківської та фінансової систем України, а також у зв'язку з покладенням на Національний банк відповідальності за зведення платіжного балансу держави.

Виходячи з того, що банківська і грошово-кредитна статистика та статистика платіжного балансу є самостійними галузями національної статистики, ця Концепція розкриває та поглиблює Концепцію побудови національної статистики України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України N 326 від 4 травня 1993 року.

Створення банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу здійснюється на підставі міжнародних стандартів з одночасним запровадженням передових технологій інформаційного забезпечення.

I. Банківська та грошово-кредитна
статистика

Мета і завдання банківської та грошово-кредитної статистики

Банківська та грошово-кредитна статистика, як складова частина фінансової статистики, має своїм завданням створення статистичних показників, що базуються на досвіді країн з розвинутою ринковою економікою, а також на рекомендаціях Міжнародного валютного фонду та Світового банку реконструкції і розвитку з урахуванням національних особливостей України.

Система статистичних показників банківської і грошово-кредитної статистики має забезпечувати органи законодавчої і виконавчої влади та Національний банк України як центральний банк держави необхідною інформацією, яка б давала змогу:

- аналізувати стан та перспективи розвитку банківської системи;

- прогнозувати розвиток грошово-кредитної політики держави та аналізувати її виконання;

- стежити за розвитком валютного ринку та операцій з іноземною валютою;

- здійснювати заходи щодо забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

- здійснювати нагляд за діяльністю комерційних банків та інших фінансових небанківських організацій;

- моделювати регулюючі функції Національного банку України;

- забезпечувати взаємозв'язок банківської і грошово-кредитної статистики з такими макроекономічними системами даних, як система національних рахунків, платіжний баланс і статистика державних фінансів з метою розробки фінансових програм розвитку держави та макроекономічного аналізу;

- забезпечувати порівнянність із даними міжнародних фінансових і банківських організацій та центральних банків інших країн.

Напрями побудови банківської і грошово-кредитної статистики

Становлення банківської і грошово-кредитної статистики передбачає такі напрями:

- визначення системи показників для виконання Національним банком України регулюючих і наглядових функцій та забезпечення потреб макроаналізу;

- опрацювання методології Міжнародного валютного фонду щодо агрегування статей балансу Національного банку України і консолідованих балансів комерційних банків у цілях грошово-кредитної статистики;

- реорганізація діючої системи бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів;

- реорганізація діючої та створення нової бухгалтерської і статистичної звітності банків та інших фінансових небанківських організацій;

- створення банку даних з банківської і грошово-кредитної статистики та статистики національної економіки;

- розвиток аналітичної та дослідницької роботи;

- опрацювання методологічного забезпечення статистики;

- видання статистичного "Бюлетеня Національного банку України";

- накопичення інформації про економічний розвиток інших держав та їхню монетарну політику.

Реорганізація системи обліку та бухгалтерської звітності

Враховуючи специфічні умови діяльності банківської системи як окремої галузі, тут діє своя система бухгалтерського обліку, яка відрізняється від бухгалтерського обліку в інших галузях економіки. Тому банківська система бухгалтерського обліку та звітності повинна відповідати вимогам державної статистики з метою отримання необхідної інформації для системи національних рахунків, розрахунку валового внутрішнього і національного продукту, оцінки фінансового стану банківської системи тощо.

Бухгалтерський облік та звітність у банках України потребують наближення до міжнародних стандартів і повинні відповідати вимогам отримання інформації для забезпечення аналізу грошово-кредитної політики держави, контролю за діяльністю комерційних банків, дотримання ними економічних нормативів, проведення аналізу та приймання рішень з конкретних питань банківської та фінансової діяльності.

З цією метою необхідно розробити нормативні документи на підставі загальнодержавних законодавчих документів і законів України, які повинні відповідати вимогам міжнародної практики банківської діяльності. Серед таких нормативних документів у першу чергу потрібні:

- Положення про бухгалтерський облік у банках;

- Правила ведення бухгалтерського обліку в банках;

- Інструкція з операційної та бухгалтерської роботи в банках;

- План рахунків бухгалтерського обліку в банках;

- Правила застосування Плану рахунків. Для ведення бухгалтерського обліку в банках важливе значення має План рахунків бухгалтерського обліку, який повинен чітко відображати усі види банківської діяльності у різних розрізах, зокрема за видами валют (з відокремленням конвертованої та неконвертованої), за формами власності, резидентами і нерезидентами тощо.

План рахунків бухгалтерського обліку в банках повинен містити всю необхідну інформацію для потреб аналізу, зокрема про:

- фінансову діяльність банків;

- випуск в обіг національної валюти та кошти в банках;

- дорогоцінні метали, іноземну валюту та розрахунки за іноземними операціями;

- відносини з урядом України, внутрішній та зовнішній борги держави;

- відносини з Міжнародним валютним фондом;

- відносини Національного банку з комерційними банками;

- усі види кредитів, у тому числі емісійні;

- розрахунки в межах України та з іноземними державами.

Реорганізація статистичної звітності
у банківській системі

Поряд з реорганізацією бухгалтерського обліку та звітності у банківській сфері потребує реорганізації статистична звітність банків та фінансових небанківських організацій. Необхідність цього випливає з вимог виконання Національним банком України регулюючих та контролюючих функцій, які покладені на нього як на центральний банк держави законами України, а також потреб аналізу стану та розвитку банківської системи і фінансових відносин в економіці держави.

Система статистичної звітності повинна:

- враховувати досвід центральних банків розвинутих країн та загальноприйняті міжнародні стандарти;

- базуватися на даних бухгалтерського обліку та звітності, а також первинного аналітичного обліку в банках та фінансових організаціях;

- бути оптимальною за кількістю форм та складом статистичних показників у формі;

- розкривати кількісні та якісні сторони явища, що вивчається;

- бути зручною для заповнення, розробки та створення програм електронної обробки тощо.

Виходячи з потреб виконання своїх функцій та аналізу фінансових відносин в економіці, Національний банк України повинен охоплювати статистичною звітністю не тільки комерційні банки, а й фінансові організації, які виконують окремі банківські функції або мають вплив на грошовий обіг чи операції з іноземною валютою. Це дасть змогу отримати вичерпну інформацію для аналізу та прийняття рішень з окремих напрямів діяльності Національного банку України.

Узагальнююча статистична інформація, яку отримують на підставі розробок статистичної звітності, повинна бути доступною для широкого кола споживачів та громадян. З цією метою Національний банк України повинен видавати бюлетень та інші як періодичні, так і неперіодичні видання, які б подавали статистичну та аналітичну інформацію про стан і розвиток банківської системи України, а також інші матеріали, що стосуються діяльності банківської сфери.

Важлива функція статистичної інформації - забезпечити можливість порівнювати статистичні дані по Україні з даними міжнародних організацій та центральних банків інших країн. Це дає змогу визначати рівень розвитку банківської системи України порівняно з іншими державами, а також простежувати процес входження України у світовий фінансовий простір.

Крім того, Україна як член Міжнародного валютного фонду та Світового банку повинна відповідно до загальноприйнятих вимог надавати цим організаціям статистичні звіти, враховуючи всі фінансово-економічні показники.

Розробка системи показників з банківської і грошово-кредитної
статистики

Банківська і грошово-кредитна статистика має чотири напрями:

- загальнобанківська статистика;

- монетарна (грошово-кредитна) статистика;

- статистика банківського нагляду;

- статистика операцій з іноземною валютою.

Кожен із цих напрямів повинен відповідати таким вимогам:

- достатньою мірою охоплювати усі аспекти їхньої діяльності, що дасть змогу уникнути помилок при аналізуванні та розрахунках;

- надавати інформацію, необхідну при зміні обставин чи ситуації для прийняття своєчасних рішень;

- деталізувати дані для більш повного та всебічного аналізу;

- забезпечувати достовірність інформації. Кожен напрям банківської і грошово-кредитної статистики розробляє систему статистичних показників, яка повинна відображати діяльність Національного банку України, комерційних банків та фінансових установ. Зокрема, статистичні показники повинні висвітлювати діяльність банківської системи як у цілому, так і юридичних осіб, а також у розрізі регіонів, галузей економіки, операцій з резидентами та нерезидентами.

Загальнобанківська статистика

Мета загальнобанківської статистики - відображати узагальнюючі показники розвитку банківської системи в Україні та фінансово-економічної діяльності держави.

Система загальнобанківських статистичних показників повинна відображати:

- кількісний та якісний склад банківської системи та фінансових організацій;

- мережу банків і фінансових організацій та їхніх установ;

- розмір статутного фонду, зареєстрованого та сплаченого;

- власні кошти банків та їхні складові;

- залучені кошти банків та фінансових організацій;

- участь іноземного капіталу;

- доходи, витрати та прибуток банків;

- баланс кредитних ресурсів та їх використання;

- депозитні вкладення населення у банки та інші фінансові організації;

- стан кореспондентських рахунків комерційних банків у Національному банку України;

- участь банків в обігу цінних паперів.

Монетарна (грошово-кредитна) статистика

Монетарна (грошово-кредитна) статистика повинна характеризувати найважливіші аспекти і висвітлювати результати діяльності банківської системи та Національного банку України у взаємозв'язку з основними показниками розвитку економіки.

На підставі цієї статистики повинні вирішуватися питання, які стосуються впливу Національного банку України як центрального банку держави на інфляцію та процеси стабілізації національної валюти. Вона повинна спрямовуватися на виявлення його ролі як емісійного центру грошово-кредитної системи, ефективність його заходів щодо стримання чи збільшення темпів зростання грошової маси, кредитної, депозитної та процентної політики.

Статистичні показники монетарної (грошово-кредитної) статистики повинні відображати:

- обсяги та структуру грошової маси в цілому;

- активи та пасиви уряду в Національному банку України і загалом у банківській системі;

- зовнішні активи та пасиви Національного банку України і всієї банківської системи;

- загальний обсяг і основні види кредитів банківської системи;

- випуск в обіг платіжних засобів Національного банку України;

- обсяг готівки поза банками;

- монетарний огляд як загалом по банківській системі України, так і Національного банку України;

- процентні ставки за кредитами та депозитами;

- облікову процентну ставку рефінансування Національним банком України комерційних банків.

Статистика банківського нагляду

Статистика банківського нагляду відбиває ступінь захисту інтересів клієнтів банків і рівень ліквідності комерційних банків, а також стан розвитку банківської системи взагалі.

Показники статистики банківського нагляду повинні відображати:

- мінімальний розмір статутного фонду;

- граничне співвідношення між розміром власних коштів банку та сумою його активів;

- ліквідність балансу;

- норму та розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у Національному банку України;

- максимальний розмір ризику на одного позичальника;

- операції з "великими" кредитами;

- ризик процентної ставки;

- операції із цінними паперами;

- якість кредитного портфеля банку;

- операції з валютою банку;

- прибуток та збитки банку;

- роботу зовнішнього аудиту.

Статистика операцій з іноземною валютою

Статистика операцій з іноземною валютою висвітлює рівень стабільності національної валюти, розвиток взаємовідносин України з іншими державами світу.

Система статистичних показників операцій з іноземною валютою повинна відображати:

- курси національної валюти відносно іноземних валют;

- готівковий та безготівковий обіг іноземної валюти та внутрішньому ринку;

- іноземні інвестиції в національну економіку;

- інвестиції України в економіку інших держав;

- стан кореспондентських рахунків Національного банку України та комерційних банків у банках інших держав;

- діяльність валютних бірж.

Взаємозв'язок банківської і
грошово-кредитної статистики з іншими
галузями статистики

Банківська і грошово-кредитна статистика є складовою частиною загальнодержавної статистики. Таким чином, статистичні показники банківської і грошово-кредитної статистики повинні бути взаємопов'язані зі статистичними показниками макроекономіки та інших галузей статистики.

Визначення та аналіз цих зв'язків дає змогу встановити найбільш впливові економічні фактори, які сприяють чи, навпаки, заважають виконанню функцій Національного банку України як центрального банку держави.

Формування та реалізацію цих зв'язків необхідно проводити за такими напрямами:

макроекономіка:

- показники системи національних рахунків;

- розрахунки валового внутрішнього та національного продукту;

- показники балансу народного господарства та міжгалузевого балансу;

фінансова статистика:

- показники балансу фінансових ресурсів;

- розрахунки прибутку та рентабельності;

- показники витрат на виробництво та їх структура;

- стан та розмір обігових коштів;

- обсяг та використання суспільних фондів споживання;

- доходи і витрати державного та місцевих бюджетів;

- показники розвитку ринку цінних паперів; статистика цін у розрізі їх видів; соціальна статистика та статистика життєвого рівня:

- показники заробітної плати;

- дані сімейних бюджетних досліджень;

- розмір та структура мінімального споживчого бюджету;

- показники прожиткового мінімуму; статистика зовнішньоекономічних зв'язків; інші види галузевої статистики (окремі показники промисловості, будівництва і капітальних вкладень, сільського господарства, торгівлі та інших галузей).

II. Статистика платіжного балансу

Особливу роль у державній статистиці відіграє статистика платіжного балансу, яка є інструментом узагальнюючої оцінки економічного стану країни та ефективності її міжнародних зв'язків. Функція складання платіжного балансу держави, створення методологічної і методичної бази для його аналізу і прогнозування та проведення відповідних розробок покладена на Національний банк України.

Розробка і складання платіжного балансу є обов'язковою умовою для всіх країн - членів Міжнародного валютного фонду і базується на єдиній методології відповідно до стандартної класифікації компонентів і структури зведеної інформації.

Функціонально платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, здійснювані між національною економікою та економіками інших країн світу. Така модель створюється для розробки та запровадження обгрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики країни, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторонніх та багатосторонніх зіставлень, наукових досліджень тощо. На підставі фактичних даних про стан платіжного балансу міжнародними фінансовими установами, зокрема Міжнародним валютним фондом, приймаються рішення про надання конкретним країнам фінансової допомоги для стабілізації платіжного балансу та подолання його дефіциту.

За формою складання платіжний баланс визначається як зведений статистичний звіт (за певний період часу) про здійснення між країною-складачем та іншими країнами світу операцій з товарами, послугами і капіталом, трансфертних операцій, руху валютних коштів, факти зміни власності, про зміну стану вимог та зобов'язань, резервів та кількості монетарного золота.

Виходячи із світової практики, інформаційна база платіжного балансу грунтується та таких основних джерелах:

- даних банківської системи про надходження платежів із-за кордону і здійснення платежів за кордон (фінансові операції з нерезидентами);

- інформації про пересування товарних потоків через кордон (міжнародна торгівля);

- статистичних обстеженнях підприємств та організацій з метою збору повної або додаткової інформації (статистична звітність експортерів та імпортерів продукції, інвесторів та одержувачів іноземних інвестицій тощо).

Організація збору інформації для складання платіжного балансу в кожній країні має певну специфіку, пов'язану з її загальнодержавним упорядкуванням. На даний час в Україні закладено основу всіх трьох складових частин інформаційної бази платіжного балансу і розпочато роботу щодо збору інформації і складання балансу відповідно до стандартної класифікації Міжнародного валютного фонду.

Для досягнення Україною подальшого прогресу та реалізації концепції побудови платіжного балансу за повною схемою необхідно зосередити зусилля на таких основних напрямах:

- визначення системи показників для складання платіжного балансу України;

- досягнення деталізації банківської звітності стосовно операцій з нерезидентами;

- розповсюдження звітності на всі підприємства, які мають рахунки в закордонних банках;

- фіксація повного обсягу всіх товарів, що перетинають кордони з країнами колишнього СРСР;

- одержання повної інформації про експортно-імпортні операції з товарами і послугами військово-технічного призначення;

- опрацювання системи вартісної оцінки бартерних операцій та гуманітарних вантажів;

- розширення інформаційної бази про експорт та імпорт послуг, у першу чергу транспортних, туристичних та державних;

- застосування якісної системи контролю за достовірністю даних про умови постановок за контрактом (ФОБ) при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а також правильного відображення у звітності курсових співвідношень основних валют при розрахунках;

- розробка методичного забезпечення та запровадження збору, опрацювання та узагальнення інформації про прямі та портфельні інвестиції;

- визначення методичних питань обчислення зовнішньоекономічного боргу, вдосконалення інформації про міжнародні кредитні угоди, а також про терміни і умови їх реалізації;

- методичне обгрунтування і відповідне використання експертних оцінок і розрахунків, даних спеціальних обстежень для характеристики окремих позицій платіжного балансу;

- методологічне і методичне опрацювання питань проведення систематичного аналізу і прогнозу даних платіжних балансів України відповідно до стандартів Міжнародного валютного фонду, адаптація вихідних даних та запровадження аналітичних розробок;

- створення банку даних із статистики платіжного балансу.

Практична реалізація цих заходів створює передумови для переходу до складання географічних платіжних балансів основних країн - партнерів України, застосування широкого спектра аналітичних і прогнозних методів, надання конкретних, обгрунтованих рекомендацій щодо оптимізації співвідношення поточного та капітального рахунків, розробка ефективної курсової політики.

III. Застосування сучасних інформаційних
технологій

Побудова банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу може бути ефективно здійснена тільки на базі застосування сучасної обчислювальної техніки і нових інформаційних технологій. Для цього необхідні:

- якісне оснащення та програмно-технологічна реорганізація регіональних управлінь Національного банку України з метою виконання основних функцій щодо регулювання діяльності комерційних банків, забезпечення первинною та аналітичною інформацією центрального апарату Національного банку України;

- створення глобальних та локальних мереж передачі даних, які забезпечуються сучасними видами інформаційного обслуговування;

- створення комплексу інформаційних та програмних засобів автоматизованої системи для підтримки і багатоцільового використання інтегрованої та локальних баз даних, які містять статистичну інформацію про фінансово-економічні показники, згідно з типовими формами внутрішньої звітності на рівні юридичних осіб, регіонів, країни, країн-партнерів та зовнішньої звітності;

- адаптація, розробка та сертифікація засобів математичного забезпечення усіх рівнів банківської системи щодо стандартизації формування інформації, її обробки сучасними програмними засобами та методами системного аналізу з метою створення гнучкої інформаційної технології розв'язання типових задач, яка виключає дублювання трудомістких робіт із програмування;

- розробка типових для банківських видів діяльності робочих місць щодо автоматизації організаційно-рутинних робіт і різнотипної звітності та обліку, щодо реалізації функцій комерційних банків і варіантів функцій Національного банку України з використанням інформації локальних баз даних;

- проектування інтегрованої інформаційної системи на базі мережі сумісних та різних за потужністю обчислювальних комплексів із централізованою обробкою інформації для реалізації глобальних функцій Національного банку України;

- розвиток системи електронних міжбанківських розрахунків;

- комп'ютерне забезпечення платежів;

- аналіз банківських балансів і фінансових потоків;

- моделювання впливу засобів монетарних дій на економічний розвиток із врахуванням поточних ситуацій у країні;

- керування валютними резервами на основі моделей прогнозування платіжного балансу і вибору валютної політики;

- аналіз напрямів регулювання кредитів на основі грошово-кредитної політики і економічних програм;

- аналітичний контроль економічних нормативів на основі статистики банківського нагляду;

- ряд комплексних завдань для обгрунтування прийняття рішень, які можуть бути розв'язані шляхом об'єднання баз даних і баз моделей та реалізовані засобами потужної системи керування базами даних на центральному сервері.

Сучасні інформаційні технології повинні застосовуватися всіма ланками банківської системи України під керівництвом Національного банку України з метою проведення єдиної політики у цій справі. Вони також мають надавати можливість взаємодії з інформаційними системами Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, інших відомчих та територіальних органів управління.

IV. Підготовка та перепідготовка кадрів

Необхідною умовою реалізації цієї концепції є підготовка та перепідготовка кадрів банківської системи з використанням досвіду інших держав та міжнародних організацій. Для цього потрібно переглянути та впровадити нові навчальні плани, програми та посібники в ланках середньої спеціальної та вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також максимально використовувати можливості навчання та стажування за кордоном.