ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ
N 17-75/6 від 30.06.2000
м.Київ

Про необхідність усунення порушень вимог Указу
Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про
усунення обмежень, що стримують розвиток
підприємницької діяльності" Міністерством
праці та соціальної політики України,
Міністерством фінансів України, Державною
податковою адміністрацією України

На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва встановив:

Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України від 02.08.99 N 130/171/398 "Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів" затверджено Інструкцію про порядок надходження, обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів (далі Інструкція).

Аналіз Інструкції свідчить про те, що вона містить положення, які не узгоджуються з чинним законодавством України та суперечать принципам дерегулювання підприємницької діяльності.

1. Пункт 3.2 Інструкції встановлює, що підприємства (об'єднання), установи й організації незалежно від форм власності і господарювання (далі підприємства), яким місцеві державні адміністрації визначають нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) і на яких працює інвалідів менш ніж установлено нормативом, здійснюють обов'язкові щорічні відрахування до Фонду.

Законодавством України не передбачено повноважень місцевих державних адміністрацій щодо визначення нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Відповідно до ст. 19 Закону України від 21.03.91 N 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, визначаються щорічно місцевими Радами народних депутатів спільно з підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями, громадськими організаціями інвалідів, за участю відділень Фонду України соціального захисту інвалідів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на підставі пропозицій органів Міністерства соціального захисту населення України.

Місцеві державні адміністрації відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України від 09.04.99 N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" лише забезпечують працевлаштування інвалідів.

На нашу думку, Закон України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) вказує лише на той факт, що місцеві державні адміністрації повинні забезпечувати працевлаштування інвалідів на основі встановлених місцевими радами народних депутатів нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, але ніяк не визначати ці нормативи.

Оскільки законом прямо не передбачені повноваження місцевих державних адміністрацій щодо визначення нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, встановлення таких нормативів місцевими державними адміністраціями буде суперечити Конституції України, ( 254к/96-ВР ) ст. 19 якої зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Пункт 3.6 Інструкції вказує, що відрахування цільових коштів підприємства проводять відповідно до чинного законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їхньому розпорядженні.

Чинним законодавством не визначено, що платіж до Фонду України соціального захисту інвалідів проводиться за рахунок прибутку підприємств.

Ст. 16 Закону України від 18.02.97 N 77/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування", яка визначає джерела сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вказує, що державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств.

Проте Законом України від 04.06.97 N 303/97-ВР пункт 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" доповнено абзацом другим такого змісту:

"Дія цього Закону не поширюється на надходження коштів зі сплати платежів за послуги та інших неподаткових платежів до Державного бюджету України (в тому числі до Фонду України соціального захисту інвалідів), які визначаються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік".

Таким чином, дія Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (а отже, і ст. 16 цього Закону) не поширюється на платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів. А оскільки Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) також не визначає джерело сплати платежів до Фонду України соціального захисту інвалідів, то на сьогоднішній день чинним законодавством України джерело відрахування до зазначеного фонду не визначено.

На нашу думку, платіж до Фонду України соціального захисту інвалідів пов'язаний з веденням господарської діяльності (підготовкою, організацією, веденням виробництва) і повинен відноситися до валових витрат.

Розмір платежу до Фонду України соціального захисту інвалідів відповідно до ст. 20 Закону України від 21.03.91 N 875-XII ( 875-12 ) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" пов'язаний з нормативом робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідно до ст. 19 цього Закону пов'язані з кількістю робочих місць на підприємстві. А робочі місця на підприємстві виникають внаслідок ведення господарської діяльності (підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) тощо). Таким чином, якщо підприємство веде господарську діяльність, на ньому створюються робочі місця, а отже, може виникати й обов'язок по працевлаштуванню інвалідів або відрахуванню коштів до Фонду України соціального захисту інвалідів. А це означає, що відрахування до цього фонду пов'язані з веденням господарської діяльності. Тому відповідно до ст. 5 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 N 283/97-ВР) такі відрахування відносяться до валових витрат.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 10.04.2000 N 06/1-4/49 до Державного комітету України з питань розвитку підприємництва наголошується, що відрахування коштів підприємствами носять характер санкцій за невиконання вимог по працевлаштуванню інвалідів. А санкції (штрафи), відповідно до п. 5.2.5 та п. 5.3.5 Закону України від 22.05.97 N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрат підприємств.

З цього приводу необхідно зазначити, що відповідно до підпункту 5.3.5 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду.

Тобто в цій статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) йдеться про штрафи, які сплачуються за рішеннями відповідних державних органів, а не про платежі, які носять характер санкцій.

Платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів сплачуються підприємствами не внаслідок каральних рішень відповідних державних органів, а на підставі ст. 20 Закону України від 21.03.91 N 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Отже, підпункт 5.3.5 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не може застосовуватись до цих платежів.

3. Відповідно до п. 7.1 Інструкції контроль... за своєчасним і повним надходженням до бюджету Фонду коштів підприємств, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, здійснюють відділення Фонду. Контроль здійснюється шляхом перевірки штатного розпису, списків працюючих осіб, статистичної звітності, бухгалтерських документів про нарахування заробітної плати, а також платіжних доручень про перерахування сум коштів на рахунок відділення Фонду.

П. 7.1 Інструкції суперечить Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", оскільки надає право відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. В ст. 5 Указу чітко визначено перелік контролюючих органів, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. Відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до цього переліку не включені.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" до пріоритетних заходів з дерегулювання підприємницької діяльності віднесено лімітування перевірок та контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва.

П. 7.1 Інструкції не відповідає принципам дерегулювання підприємницької діяльності, оскільки встановлює додатковий контроль за діяльністю підприємств з боку відділень Фонду України соціального захисту інвалідів.

Необхідно зазначити, що контроль за своєчасним і повним надходженням коштів від підприємств повинні здійснювати органи державної податкової служби відповідно до чинного законодавства. Це, зокрема, підтверджується і абзацом шостим п. 7.1 Інструкції , де зазначено, що органи Державної податкової служби України при здійсненні документальних перевірок забезпечують в обов'язковому порядку перевірку підприємств стосовно сплати ними платежів до Фонду.

Отже, контроль з боку відділень Фонду України соціального захисту інвалідів буде дублювати контроль з боку органів державної податкової служби, що не узгоджується з Указом Президента України "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" ( 79/98 ) в частині необхідності лімітування перевірок та контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва.

4. Наказ від 02.08.99 N 130/171/398 "Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів" не був погоджений з Держпідприємництва. При цьому вимога щодо необхідності такого погодження передбачена п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1310 "Про порядок оскарження центральними органами виконавчої влади, головами місцевих державних адміністрацій рішень Державного комітету з питань розвитку підприємництва".

У зв'язку з виявленням положень в Інструкції, які не відповідають чинному законодавству України та стримують розвиток підприємницької діяльності, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вирішив:

Запропонувати Міністерству праці та соціальної політики України, Міністерству фінансів України, Державній податковій адміністрації України в місячний термін привести у відповідність до законодавства спільний наказ від 02.08.99 N 130/171/398 "Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів".

Рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, є обов'язковим для виконання.

Перший заступник Голови В.Загородній