МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
N 3 від 28.09.98
м.Київ
Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв, призначених
для застосування у практиці питного водопостачання
(Державні санітарні правила ДСП 2.2.4.-003-98)
Державний санітарний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм державними органами, а також всіма підприємствами, організаціями та установами, службовими особами і громадянами покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ) від 19 листопада 1992 року.
Вимоги даних санітарних правил і норм обов'язкові для всіх державних і кооперативних дослідно-конструкторських та науково-дослідних організацій України, що розробляють та дають оцінку водоочисним пристроям, організацій та установ, які здійснюють державний контроль за якістю цієї продукції та її безпекою для здоров'я населення.
Особи, винні у порушенні санітарних правил і норм, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.
1. Загальні положення
1.1. Дані санітарні правила і норми мають на меті уніфікувати методичну схему гігієнічної оцінки індивідуальних та групових водоочисних пристроїв, призначених для поліпшення якості питної води, що сприятиме якнайшвидшому їх впровадженню у практику водопостачання і гарантуватиме безпеку питного водокористування для здоров'я населення.
1.2. Санітарні правила і норми складені з урахуванням діючих нормативних документів, які регламентують вимоги до якості питної води, до нових матеріалів і реагентів, що рекомендуються для використання у практиці господарсько-питного водопостачання та ін.
1.3. Санітарні правила і норми поширюються на всі види індивідуальних і групових водоочисних пристроїв, що розробляються в Україні або закуповуються за кордоном, незалежно від їх продуктивності, конструктивних особливостей та принципу роботи.
1.4. Правила встановлюють єдині методичні вимоги до проведення гігієнічних досліджень з метою оцінки водоочисних пристроїв, визначають схему і етапність цих досліджень, що виключає невиправдані витрати сил та коштів у разі отримання негативних результатів на проміжних етапах дослідження.
1.5. Водоочисні пристрої повинні забезпечувати в експлуатаційному режимі дотримання нормативних показників якості питної води і вважаються ефективними, якщо її якість після очищення за основними показниками, по відношенню до яких вони проявляють селективну дію, поліпшується не менш ніж на 50 %.
1.6. Державний контроль за дотриманням вимог даних санітарних правил і норм здійснюється установами та закладами державної санепідслужби відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ).
2. Нормативні посилання
1. Основи законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ).
2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ).
3. ГОСТ 27065-86 (СТ СЭВ 5184-85). Качество вод. Термины и определения.
4. Наказ МОЗ України від 20.10.95 р. N 190 "Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо розробки, виробництва і застосування продукції, яка може негативно впливати на здоров'я людини".
5. Перечень N 3235-85 материалов и реагентов, разрешенных главным санитарно-эпидемиологическим управлением МЗ СССР для применения в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения.
6. Дополнение N 3235-85 к "Перечню материалов и реагентов, разрешенных Главным санитарно-эпидемиологическим управлением МЗ СССР для применения в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения".
7. МУ 4259-87. Гигиенический контроль за изделиями из синтетических материалов, предлагаемых для использования в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения.
8. Инструкция 4259-87. Санитарно-химические исследования изделий из полимерных материалов, предназначенных для использования в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения и водном хозяйстве.
9. СанПиН 4630-88. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения.
10. ГОСТ 24481-80. Вода питьевая. Отбор проб.
11. ГОСТ 18963-73. Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа.
12. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.
13. НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України .
14. МУ. Экспериментальная оценка суммарной мутагенной активности загрязнений воздуха и воды, 1990.
3. Основні терміни та визначення
3.1. Водоочисні пристрої - апарати індивідуального або групового користування, призначені для поліпшення якості водопровідної питної води або отримання незначної її кількості з різних джерел некондиційної води. У залежності від методу обробки (сорбція, іонний обмін, зворотний осмос, електродіаліз та інші або їх комбінацій) водоочисні пристрої пом'якшують, опріснюють, знезаражують воду, виводять органічні домішки і задишки дезінфектантів, важкі метали та радіонукліди.
3.2. Некондиційна вода - вода, що не відповідає за одним або кількома показниками встановленим нормам і вимогам.
3.3. Контроль якості води - визначення відповідності показників якості води встановленим нормам і вимогам (згідно з ГОСТ 27066-86).
3.4. Норми якості питної води - встановлені значення показників якості води для питного водокористування (згідно з ГОСТ 27065-86).
3.6. Критерії якості питної води - ознака або комплекс ознак, за якими проводиться оцінка якості води, а саме:
- органолептичні (сприятливі);
- токсикологічні (нешкідливість хімічного складу);
- фізіологічні (повноцінність макро- і мікроелементного складу);
- мікробіологічні (безпека в епідемічному відношенні).
4. Порядок розгляду і погодження проектів нормативної
документації на водоочисні пристрої
4.1. Розгляд і погодження нормативної документації (ТУ) на нові зразки водоочисних пристроїв, матеріали їх конструктивних елементів, що пропонуються для використання у практиці питного водопостачання, здійснює Міністерство охорони здоров'я на підставі позитивного гігієнічного експертного висновку, який включає результати органолептичних, санітарно-хімічних, санітарно-мікробіологічних і санітарно-токсикологічних досліджень, виконаних в установах і організаціях, яким надано право проводити токсиколого-гігієнічні, медико-біологічні та інші дослідження щодо безпеки продукції для здоров'я людини згідно наказу МОЗ України N 190 від 20 жовтня 1995 р.
4.2. Дозвіл (гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію) на застосування імпортних водоочисних пристроїв видається Міністерством охорони здоров'я України. Для обгрунтування цього висновку в обов'язковому порядку проводиться експертиза та дослідження представлених матеріалів і видаються результати гігієнічної оцінки згідно наказу N 190.
5. Порядок направлення і правила прийому водоочисних
пристроїв для гігієнічних досліджень
5.1. Зразки водоочисних пристроїв направляють на гігієнічну оцінку в інститути та лабораторії системи Міністерства охорони здоров'я України, що атестовані і мають право на виконання гігієнічних досліджень.
5.2. Для гігієнічної оцінки направляють зразки водоочисних пристроїв, матеріали конструктивних елементів яких увійшли у Перечень N 3235-85 та Дополнение к "Перечню..." N 3235-85, а також дозволені Міністерством охорони здоров'я України на застосування їх в практиці господарсько-питного водопостачання.
5.3. При наявності у водоочисному пристрої одного або кількох невивчених матеріалів повинні бути проведені дослідження з метою попередньої оцінки кожного з цих матеріалів окремо. Вивчення таких матеріалів може бути обмежене санітарно-хімічними і санітарно-мікробіологічними дослідженнями відповідно до МУ 4259-87 та Инструкции 4259-87) за умови, що до цих матеріалів входять речовини, віднесені до IV класу небезпеки згідно СанПиН 4630-88. При позитивній оцінці матеріалів подальші гігієнічні дослідження водоочисного пристрою проводять відповідно до п. 6.1.
5.4. У разі виявлення у складі матеріалу конструктивного елемента водоочисного пристрою речовин, для яких не встановлені ГДК або ОДР, а також речовин, для яких відсутні методи аналітичного контролю, випробування пристрою не проводяться. У цьому випадку розробник повинен забезпечити проведення необхідних досліджень з обгрунтуванням ГДК або ОДР цих речовин у воді та розробку методів їх визначення на рівні ГДК.
Після отримання таких даних може бути проведена гігієнічна оцінка водоочисного пристрою.
5.5. Одночасно із зразками (не менше 3) водоочисних пристроїв в організацію, що виконує гігієнічну оцінку, повинні бути представлені:
5.5.1. Назва організації - розробника водоочисного пристрою;
5.5.2. Стислий опис водоочисного пристрою, його принципова схема, результати попередніх випробувань, ресурс;
5.5.3. Назва комплектуючих матеріалів, з яких виготовлено водоочисний пристрій (хімічна, торгова, марка), їх процентний вміст у пристрої;
5.5.4. Нормативна документація на виготовлення матеріалів конструктивних елементів водоочисного пристрою (ТУ).
5.5.5. Галузь застосування водоочисного пристрою (конкретне призначення) і умови його експлуатації:
- хімічний та біологічний склад води, що пропускається;
- об'ємна та лінійна швидкості потоку води;
- температура та рН води;
- режим і спеціальні умови експлуатації;
- можливості і способи регенерації матеріалів конструктивних елементів.
5.6. У разі наявності у водоочисному пристрої матеріалів природного походження організація - розробник водоочисного пристрою повинна представити дані про вміст радіонуклідів у цих матеріалах та їх водних витяжках.
6. Загальні вимоги до проведення досліджень з
гігієнічної оцінки водоочисних пристроїв
6.1. Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв повинна включати такі етапи:
- органолептичні дослідження води до і після водоочисного пристрою;
- санітарно-хімічні дослідження води до і після водоочисного пристрою;
- санітарно-мікробіологічні дослідження води до і після водоочисного пристрою;
- санітарно-токсикологічні дослідження води до і після водоочисного пристрою.
6.2. Параметри режиму роботи водоочисних пристроїв при проведенні гігієнічних досліджень повинні повністю відповідати умовам експлуатації даних пристроїв, вказаних організацією-розробником.
6.3. Гігієнічні дослідження водоочисних пристроїв проводять на спеціально обладнаному стенді, який повинен забезпечувати можливість:
- одночасної подачі на всі зразки водоочисних пристроїв, що досліджуються, води (модельних розчинів) із одного резервуара з дотриманням умов експлуатації даного пристрою;
- відбору проб відповідно до вимог ГОСТ 24481-80 і ГОСТ 18963-73 з резервуара, що містить воду (модельний розчин) - "контроль", і на виході кожного з досліджуваних водоочисних пристроїв окремо - "дослід".
Модельний розчин повинен містити хімічні речовини, вказані організацією-розробником як такі, по відношенню до яких водоочисний пристрій виявляє селективно-затримувальний ефект, в концентраціях 1 і 10 ГДК.
У разі неможливості суміщення деяких забруднювачів в одному модельному розчині через хімічні реакції, що проходять між ними, готують на водопровідній воді декілька типів модельних розчинів, кожен з яких містить забруднювачі, що не взаємодіють між собою. Якщо серед показників якості води, за якими організацією-розробником вказаний селективно-затримувальний ефект, названі санітарно-мікробіологічні, то модельні розчини для їх вивчення також готують окремо.
Загальний об'єм модельних розчинів, що пропускаються, повинен становити не менше 10 % від ресурсу, вказаного організацією-розробником.
6.4. Частота відбору проб води для проведення досліджень залежить від ресурсу водоочисного пристрою; об'єм проб води для проведення досліджень визначається кількістю показників, що вивчаються (по гостованих стандартизованих методиках). Доцільно проводити відбір перших літрів води, пропущеної через водоочисний пристрій, а потім після пропускання кожних 10 % від ресурсу, вказаного організацією-розробником.
6.6. Дослідження води після водоочисного пристрою слід припинити у тих випадках, коли до вичерпання ресурсу, вказаного організацією-розробником, в ній:
- досліджувані показники починають перевищувати значення, отримані у воді, що подається на водоочисний пристрій;
- значення навіть одного з досліджуваних показників перевищують регламентовані нормативними документами (ГОСТ 2874-82).
7. Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв
7.1. Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв передбачає:
- органолептичні дослідження води до і після водоочисного пристрою;
- санітарно-хімічні дослідження води до і після водоочисного пристрою;
- санітарно-мікробіологічні дослідження води до і після водоочисного пристрою;
- санітарно-токсикологічні дослідження води до і після водоочисного пристрою.
7.2. Органолептичні і санітарно-хімічні дослідження якості води.
7.2.1. Дослідження води до і після водоочисного пристрою проводять з метою встановлення його ефективності щодо вилучення хімічних речовин, а також для виявлення можливого комплексного впливу матеріалів конструктивних елементів пристрою на показники якості води.
7.2.2. Аналіз води проводять за показниками:
- регламентованими ГОСТ 2874-82
- вказаними організацією-розробником як такі, щодо яких водоочисний пристрій виявляє селективно-затримувальний ефект;
- специфічними речовинами, що здатні мігрувати у воду із конструктивних елементів;
- сполуками, що містять галогени (хлороформ, чотирьоххлористий вуглець, ін.) при дослідженні водопровідної води, що хлорувалась.
7.2.3. Для аналізу даних органолептичних і санітарно-хімічних досліджень використовують формулу розрахунку "середнього арифметичного" і "похибки середнього арифметичного":
____________
n / n
Е Xў / Е (Xў - М)2
М = __________; m = / _____________;
n V n (n - 1)
де: М - "середнє арифметичне";
m - "похибка середнього арифметичного";
Xў - значення показника, отримане на виводі ў-ого зразка водоочисного пристрою;
n - кількість досліджуваних зразків водоочисних пристроїв.
7.3. Санітарно-мікробіологічні дослідження якості води.
7.3.1. Дослідження води до і після водоочисного пристрою проводять з метою виявлення можливого комплексного впливу матеріалів конструктивних елементів пристрою на розвиток мікрофлори води, а також для встановлення їх ефективності щодо вилучення мікроорганізмів з води.
7.3.2. Аналіз води проводять за такими показниками:
- регламентованими ГОСТ 2874-82;
- вказаними організацією-розробником як такі, щодо яких водоочисний пристрій виявляє селективно-затримувальний ефект.
7.3.3. Для аналізу даних санітарно-бактеріологічних досліджень використовують формули розрахунку "середнього геометричного" і "похибки середнього геометричного":
_____________
n /
Е Log (Xў) /n
Е (log (Xў) - М)2
М = _____________; m = / ______________
n V n (n - 1)
де: М - логарифм "середнього геометричного";
m - логарифм "похибки середнього геометричного";
Xў - значення санітарно-бактеріологічного показними, отримане на виході ў-ого зразка водоочисного пристрою;
n - кількість досліджуваних зразків водоочисних пристроїв.
Величини "середнього геометричного" і "похибки середнього геометричного" при аналізі результатів досліджень використовують у логарифмічній формі. Так допустимо не проводити обчислення їх справжніх значень.
7.4. Вивчення токсичних властивостей матеріалів конструктивних елементів водоочисних пристроїв.
7.4.1. Санітарно-токсикологічні дослідження води, отриманої після водоочисного пристрою, проводять у тому випадку, коли за результатами вивчення органолептичних, санітарно-хімічним та санітарно-бактеріологічних показників якості цієї води прийнято рішення про можливість підготовки позитивного експертного гігієнічного висновку на даний водоочисний пристрій.
7.4.2. Санітарно-токсикологічні дослідження включають:
- хронічний експеримент на лабораторних тваринах (білих щурах, кроликах - протягом 6 - 8 місяців), яких утримують в умовах віварію, на стандартному харчовому раціоні при вільному доступі до води, отриманої після водоочисного пристрою (від початку його експлуатації) - "дослідна група", або водопровідній, що подається на пристрій, - "контрольна група";
- вивчення мутагенної активності води після водоочисного пристрою скринінговим методом - тест Еймса (згідно МУ, 1990) або при виявленні мутагенної активності за допомогою цього методу - на теплокровних тваринах.
7.4.3. Набір методів і тестів у хронічному експерименті на лабораторних тваринах добирається в кожному конкретному випадку в залежності від токсикодинаміки речовин, що входять до складу матеріалів конструктивних елементів водоочисного пристрою.
У всіх випадках рекомендується проводити:
- облік кількості води, випитої тваринами за добу;
- реєстрацію інтегральних показників (не рідше 1 разу в місяць): загального стану тварин, поведінки тварин і ряду поведінкових реакцій, маси тіла, морфологічного складу периферійної крові, активності ключових ферментів;
- патоморфологічні і патогістологічні дослідження тканин основних внутрішніх органів (по закінченні експерименту).
7.4.4. Для аналізу даних санітарно-токсикологічних досліджень визначають середні арифметичні величини та їх похибки (М - m). Вірогідність відмінностей порівнюваних величин оцінюють за допомогою критерію Стьюдента.
7.5. У разі відсутності функціональних і морфологічних змін в організмі експериментальних тварин дослідної групи в порівнянні з контрольною і діапазоном фізіологічних коливань досліджуваних показників у даного виду тварин в нормі, а також мутагенної активності води після водоочисного пристрою з урахуванням результатів органолептичних, санітарно-хімічних і санітарно-мікробіологічних досліджень вивчений водоочисний пристрій отримує позитивний гігієнічний (експертний) висновок і може бути рекомендований до застосування в практиці питного водопостачання.
7.6. Для водоочисних пристроїв, в яких передбачена можливість регенерації матеріалів конструктивних елементів, по закінченні гігієнічних досліджень водоочисного пристрою проводять регенерацію цих матеріалів відповідно до методів, представлених організацією-розробником, а потім повторюють органолептичні, санітарно-хімічні і санітарно-мікробіологічні дослідження (пп. 7.2 - 7.3). При отриманні на цьому етапі гігієнічних досліджень результатів, аналогічних таким же на першому етапі досліджень, водоочисний пристрій отримує позитивний гігієнічний (експертний) висновок і може бути рекомендований до застосування у питному водопостачанні; при отриманні інших результатів повторних гігієнічних досліджень водоочисний пристрій може бути рекомендований до застосування у питному водопостачанні за умови обов'язкового зазначення в нормативній документації неможливості регенерації матеріалів конструктивних елементів водоочисного пристрою.
Надруковано: "Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань", Видання офіційне, у десяти томах, Том 5, Частина 2, Київ - 1998.