(Угода припинила дію на підставі Угоди від 19.11.2010 р.)
Угода
про співробітництво по припиненню правопорушень
у сфері інтелектуальної власності
Статус Угоди див.
( Угоду ратифіковано Законом
N 1972-III від 21.09.2000 )
( Угоду схвалено і подано на ратифікацію Постановою КМ
N 1222 від 03.08.98 )
Держави-учасники цієї Угоди в особі урядів, іменованих надалі Сторонами,
висловлюючи глибоку занепокоєність розширенням масштабів правопорушень у сфері інтелектуальної власності,
керуючись Міждержавною програмою спільних заходів боротьби з організованою злочинністю й іншими видами небезпечних злочинів на території держав-учасників Співдружності Незалежних Держав на період до 2000 року, затвердженої Рішенням Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав від 17 травня 1996 року,
бажаючи створити сприятливі умови для гармонічного розвитку взаємної торгівлі, економічного, промислового і наукового співробітництва,
базуючись на положеннях Конвенції про правову допомогу і правові відношення по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року,
усвідомлюючи необхідність координації зусиль Сторін і прийняття ефективних заходів до припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності,
погодилися про нижченаведене:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди розуміється в значенні, зазначеному в статті 2 Конвенції, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, підписану в Стокгольмі 14 липня 1967 року.
Стаття 2
З метою вироблення узгоджених форм і реалізації методів взаємодії у сфері охорони і захисту інтелектуальної власності Сторони будуть здійснювати співробітництво в питаннях попередження, виявлення, припинення і розслідування правопорушень у цій області на основі дотримання принципів рівноправності і взаємної вигоди і відповідно до міжнародних договорів і своїм національним законодавством.
Стаття 3
Кожна Сторона вправі надати на основі взаємності фізичним і юридичним особам інших Сторін режим не менш сприятливий, чим своїм фізичним і юридичним особам у відношенні захисту прав на інтелектуальну власність.
Стаття 4
1. Повноважні органи Сторін здійснюють співробітництво шляхом:
а) обміну інформацією про припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності;
б) створення загальної інформаційної бази даних з питань припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності з переліком суб'єктів, що мають доступ до неї;
в) проведення заходів щодо попередження, виявлення, припинення і розкриття правопорушень у сфері інтелектуальної власності;
г) обміну досвідом роботи щодо попередження, виявлення, припинення і розкриття правопорушень у сфері інтелектуальної власності;
д) обміну навчальною, методичною і спеціальною літературою;
є) організації спільних наукових досліджень, семінарів і конференцій;
ж) сприяння у підготовці та підвищенні кваліфікації кадрів;
з) надання за запитами Сторін нормативних актів, що регламентують діяльність у сфері інтелектуальної власності.
2. Сторони визначають перелік своїх повноважних органів, відповідальних за виконання цієї Угоди, і сповіщають про це депозитарію не пізніше, ніж у тримісячний термін з дня набрання Угодою чинності.
Стаття 5
Сторони приведуть своє національне законодавство у відповідність з міжнародними стандартами у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності і введуть у дію відповідні процедури, які дадуть митним органам право припинення пропуску крізь митний кордон Сторін товарів, виготовлених і/або придбаних з порушенням прав на об'єкти інтелектуальної власності, і/або таких, які містять у собі які-небудь порушення вказаних прав.
Стаття 6
Сторони розроблять і введуть у дію норми карного, цивільного та адміністративного законодавства, що передбачають узгоджені заходи для попередження і припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності.
Стаття 7
З метою прийняття ефективних заходів до припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності і координації дій Сторін у рамках даної Угоди Сторони створюють спільну робочу Комісію, що здійснює свою діяльність на підставі Положення про цю Комісію.
Стаття 8
Представники Сторін при необхідності проводять робочі зустрічі і консультації з проблем зміцнення і підвищення ефективності співробітництва з охорони та захисту інтелектуальної власності, включаючи гармонізацію законодавства і методології у цій сфері.
Стаття 9
З метою реалізації цієї Угоди повноважні органи Сторін можуть укладати двосторонні та багатосторонні міжвідомчі угоди про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності.
Стаття 10
Розбіжності, що виникають у зв'язку з тлумаченням або застосуванням положень цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів.
Стаття 11
Кожна Сторона самостійно несе витрати, пов'язані з реалізацією цієї Угоди.
Стаття 12
Для здійснення співробітництва в рамках цієї Угоди робочою мовою є російська.
Стаття 13
По взаємній згоді Сторін у цю Угоду можуть бути внесені зміни і доповнення, що оформляються протоколом, який є невід'ємною частиною Угоди.
Стаття 14
Ця Угода набуває чинності з дня здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами, які її підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.
Для Сторін, які виконали необхідні процедури пізніше, вона набирає чинності у день здачі відповідних документів депозитарію.
Стаття 15
Ця Угода відкрита для приєднання інших держав, що розділяють її положення, за згодою всіх Сторін шляхом передачі депозитарію документів про таке приєднання. Приєднання вважається таким, що вступило в силу, з дня одержання депозитарієм останнього повідомлення про згоду на таке приєднання.
Стаття 16
Ця Угода діє протягом п'яти років з дня набрання нею чинності. Після закінчення цього терміну Угода автоматично продовжується щоразу на п'ятилітній період, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.
Стаття 17
Кожна Сторона може вийти із цієї Угоди, направивши письмове повідомлення про це депозитарію не пізніше, ніж за 6 місяців до виходу, урегулювавши фінансові та інші зобов'язання, що виникли під час дії Угоди.
Стаття 18
Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань, прийнятих Сторонами відповідно до інших міжнародних договорів, і не обмежують прав Сторін на участь у будь-яких інших двосторонніх і багатосторонніх формах міждержавного співробітництва.
Стаття 19
У випадку порушення будь-якою із Сторін положень цієї Угоди інші Сторони керуються статтею 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.
Вчинено в місті Москві 6 березня 1998 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цю Угоду, його засвідчену копію.
За Уряд Азербайджанської Республіки
За Уряд Республіки Молдова
За Уряд Республіки Вірменія
За Уряд Російської Федерації
За Уряд Республіки Білорусь
За Уряд Республіки Таджикистан
За Уряд Грузії
За Уряд Туркменістану
За Уряд Республіки Казахстан
За Уряд Республіки Узбекистан
За Уряд Киргизької Республіки
За Уряд України