Угода
про Спільний аграрний ринок держав-учасниць
Співдружності Незалежних Держав

Держави - учасниці цієї Угоди (далі - Сторони) з метою реалізації Договору про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року, усвідомлюючи об'єктивну необхідність інтеграції агропромислового виробництва і формування спільного економічного простору,

бажаючи зберегти та розвивати традиційні господарські, торговельні та науково-технічні зв'язки,

враховуючи необхідність докорінних економічних перетворень в аграрному секторі у зв'язку з переходом до ринкових відносин,

беручи до уваги різні природні та економічні умови для виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки, ефективність агропромислових комплексів, виходячи із соціально-економічних інтересів товаровиробників у сільському господарстві і у сфері переробки продукції, прагнучи до зростання добробуту своїх народів,

згодились про нижченаведене:

Стаття 1

Сторони поетапно створюють Спільний аграрний ринок держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Спільний аграрний ринок), що забезпечує вільний рух сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів, науковотехнічної продукції, технологій, засобів виробництва і послуг для агропромислового комплексу національного походження (далі товари та послуги).

Спільний аграрний ринок створюється Сторонами на основі добровільно прийнятих на себе зобов'язань та рівності прав.

Умови створення і функціонування Спільного аграрного ринку визначаються Положенням, яке є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 2

Координацію діяльності щодо реалізації заходів, спрямованих на створення і функціонування Спільного аграрного ринку, здійснює Міжурядова рада з питань агропромислового комплексу (далі - Рада), яка для реалізації зазначених задач, по мірі необхідності, формує комісії і експертні групи з числа уповноважених експертів і спеціалістів Сторін.

Стаття 3

Сторони здійснюють поступове формування Спільного аграрного ринку на основі узгодженої, а потім - спільної аграрної політики, яка передбачає підвищення ефективності використання ресурсів, раціональне розміщення сільськогосподарського виробництва, поліпшення забезпечення населення продовольством, а промисловість сировиною, стабілізацію ринку сільськогосподарської продукції і продовольства, підтримку і захист товаровиробників агропромислового комплексу, стимулювання взаємного товарообміну, підвищення життєвого рівня сільського населення.

Стаття 4

В процесі створення Спільного аграрного ринку Сторони приймають законодавчі акти, направлені на регулювання монополістичної діяльності, попередження і запобігання недобросовісної конкуренції господарюючих суб'єктів.

Стаття 5

Сторони створюють Спільний аграрний ринок поетапно з формуванням зони вільної торгівлі, а потім для держав, які готові до подальшої економічної інтеграції, - спільної митної території в межах Митного союзу, який передбачає відсутність митних зборів, ліцензій та інших обмежень і перепон для вільного переміщення товарів та послуг в межах територій Сторін, за винятком вилучень, які оформлені у взаємних протоколах.

Сторони координують політику в торгівлі товарами і послугами з державами, які не беруть участь у цій Угоді.

Стаття 6

В процесі створення Спільного аграрного ринку Сторони здійснюють координацію цінової політики, а на етапі створення спільної митної території переходять до погоджуваної системи регулювання цін на товари та послуги за ринковими принципами.

Стаття 7

Сторони встановлюють в рамках Спільного аграрного ринку узгоджену систему санітарної, фітосанітарної і ветеринарної регламентації, визначають правила торгівлі та стандарти на товари і послуги.

Стаття 8

Сторони приймуть узгоджені заходи для створення інформаційної системи Спільного аграрного ринку.

Стаття 9

Сторони, зацікавлені в реалізації спільних програм та інших заходів по формуванню і функціонуванню Спільного аграрного ринку, створюють необхідні фонди. Порядок їх створення і використання визначаються Сторонами, які є засновниками зазначених фондів.

Стаття 10

Спірні питання, пов'язані з використанням і тлумаченням цієї Угоди, розв'язуються шляхом консультацій і переговорів зацікавлених Сторін.

При неможливості врегулювання спірні питання шляхом переговорів Сторони звертаються в Економічний Суд Співдружності Незалежних Держав або інший міжнародний суд.

Стаття 11

Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави, яка поділяє її цілі та принципи, за згодою усіх Сторін. Приєднання вважається таким, що вступило в силу, від дня отримання депозитарієм останнього повідомлення про згоду на приєднання.

Стаття 12

В цю Угоду можуть бути внесені зміни та доповнення щодо спільної згоди Сторін, які оформляються окремими протоколами до цієї Угоди.

Стаття 13

Ця Угода укладається строком на 5 років і буде автоматично продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

Стаття 14

Кожна Сторона може вийти із цієї Угоди, направивши письмове повідомлення про це депозитарію не пізніше, ніж за 6 місяців до виходу, врегулювавши фінансові та інші зобов'язання, які виникли за час дії Угоди.

Стаття 15

Ця Угода тимчасово діє від дня підписання. У випадку, коли законодавство будь-якої із Сторін не припускає тимчасового застосування Угоди, Сторона сповіщає про це інші Сторони.

Ця Угода набуває чинності від дня подання на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами, що її підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для вступу її в дію.

Для Сторін, які виконали необхідні процедури пізніше, вона вступає в силу від дня здавання на зберігання депозитарію повідомлень про виконання згаданих процедур.

Здійснено в місті Москві 6 березня 1998 року в одному дійсному екземплярі на російській мові. Оригінал зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цю Угоду, його завірену копію.