КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 19 лютого 1996 р. N 220
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1498 від 29.09.2000 )
Про затвердження Типового положення
про управління праці та зайнятості населення обласної, управління праці та
зайнятості Київської та Севастопольської міської державної адміністрації
Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Типове положення про управління праці та зайнятості населення обласної, управління праці та зайнятості Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, що додається.
Прем'єр-міністрів України Є.МАРЧУК
Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 лютого 1996 р. N 220
Типове положення
про управління праці та зайнятості
населення обласної, управління праці та зайнятості Київської та Севастопольської
міської державної адміністрації
1. Управління праці та зайнятості населення обласної, управління праці та зайнятості Київської та Севастопольської міської державної адміністрації (далі - управління) є місцевим органом державної виконавчої влади, що утворюється головою обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації і підпорядковується голові цієї адміністрації та Мінпраці.
Управління забезпечує реалізацію державної політики у сфері оплати і умов праці, трудових відносин, зайнятості населення, народонаселення, сприяє структурній перебудові економіки на відповідній території.
2. Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, Конституційним Договором між Верховною Радою України та Президентом України ( 1к/95-ВР ), законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами і розпорядженнями Мінпраці, рішеннями голови обласної (міської) державної адміністрації та відповідного представницького органу, прийнятими у межах його компетенції, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями управління є:
1) координація діяльності підприємств, установ і організацій усіх форм власності, спрямованої на удосконалення трудових відносин, забезпечення продуктивності зайнятості;
2) розроблення і обгрунтування проектів територіальних програм розвитку народонаселення, забезпечення соціально-трудових прав окремих категорій найбільш соціально не захищених громадян;
3) забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах і організаціях;
4) сприяння представницьким органам, органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території.
4. Управління відповідно до покладених на нього завдань:
1) готує пропозиції до проектів програм соціально-економічного розвитку відповідної території та проектів місцевого бюджету з питань, що віднесені до компетенції управління, подає їх на розгляд обласної (міської) державної адміністрації;
2) готує пропозиції, спрямовані на поглиблення економічної реформи, подає їх на розгляд обласної (міської) державної адміністрації;
3) бере участь у розробленні та здійсненні заходів, спрямованих на запобігання масовому безробіттю, вивчає стан використання трудових ресурсів і розвиток процесів, які відбуваються на ринку праці, розробляє на цій основі відповідні пропозиції та прогнози;
4) розробляє пропозиції щодо використання праці громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці, готує пропозиції про визначення територій пріоритетного розвитку, де створення нових робочих місць заохочується державою;
5) готує пропозиції щодо регулювання процесів зовнішньої трудової міграції, механізму реалізації міжурядових угод з питань взаємного працевлаштування;
6) аналізує рівень життя населення, вносить пропозиції щодо удосконалення його державного регулювання;
7) аналізує демографічну ситуацію, бере участь у розробленні соціально-економічних заходів щодо розвитку народонаселення, зміцнення сім'ї;
8) бере участь у розробленні і реалізації заходів, спрямованих на посилення мотивації до праці, удосконалення її організації, оплати та нормування;
9) бере участь у проведенні консультацій та організації співробітництва з об'єднаннями профспілок і роботодавців, в укладанні угод між органами державної виконавчої влади і об'єднаннями профспілок чи іншими уповноваженими трудовими колективами органами;
10) бере участь у розробленні та реалізації регіональних програм конверсії військово-промислового комплексу з питань, що належать до компетенції управління, а також пропозицій щодо соціального захисту працівників оборонного комплексу, військовослужбовців та членів їх сімей;
11) вирішує питання державної експертизи умов праці;
12) вивчає на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності стан дотримання режиму праці і відпочинку та практику відшкодування роботодавцем шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків і розробляє відповідні пропозиції;
13) бере участь у реалізації вимог законодавства України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в галузі оплати праці і надання пільг;
14) організує і проводить консультації, здійснює розгляд звернень громадян, підприємств, установ, організацій з питань, що віднесені до компетенції управління, вживає заходів до усунення чинників, які викликають скарги;
15) здійснює контроль щодо забезпечення соціального захисту працюючих, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;
16) взаємодіє з обласним, Київським та Севастопольським міським центром зайнятості з питань підготовки перспективних і поточних територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціального захисту громадян, які нездатні на рівних конкурувати на ринку праці.
5. Управління має право:
1) здійснювати державний контроль за дотриманням підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності законодавчих та інших нормативних актів з соціально-трудових питань, вирішення яких віднесене до його компетенції;
2) вносити голові обласної (міської) державної адміністрації, Мінпраці пропозиції про зупинення дії або скасування рішень органів державної виконавчої влади, актів керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності з питань праці, її оплати, умов, зайнятості населення, що суперечать чинному законодавству;
3) залучати спеціалістів інших підрозділів обласної (міської) державної адміністрації, підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
4) одержувати в установленому порядку від інших підрозділів обласної (міської) державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, документи та інші матеріали, а від органів державної статистики - безоплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
5) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.
Працівники управління під час виконання своїх обов'язків мають право безперешкодно відвідувати підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, знайомитися з наказами, звітами, бухгалтерськими, статистичними та іншими матеріалами з питань, що належать до компетенції управління.
6. Управління у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими підрозділами обласної (міської) державної адміністрації, представницькими органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян.
7. Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної (міської) державної адміністрації за погодженням з Міністром праці.
Начальник має заступників, які за його поданням, погодженим з Міністром праці, призначаються на посаду і звільняються з посади головою обласної (міської) державної адміністрації.
8. Начальник управління:
здійснює керівництво діяльністю управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань, визначає ступінь відповідальності заступників начальника управління, керівників його структурних підрозділів;
затверджує структуру і штатний розпис управління в межах граничної чисельності та фонду оплати праці працівників;
видає у межах своєї компетенції накази, організує і контролює їх виконання;
затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників управління;
розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання управління;
призначає на посаду і звільняє з посади працівників управління.
9. Накази начальника управління, прийняті з порушенням законодавства, або з перевищенням повноважень можуть бути скасовані головою обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції управління, утворюється колегія у складі начальника управління (голова колегії) та його заступників, інших працівників управління, а також відповідного місцевого центру зайнятості. До складу колегії можуть входити керівники інших підрозділів обласної (міської) державної адміністрації.
Склад колегії затверджується головою обласної (міської) державної адміністрації за поданням начальника управління.
Рішення колегії проводяться в життя наказами начальника управління.
11. Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо основних напрямів діяльності управління, обговорення найважливіших програм та вирішення інших питань в управлінні може створюватися наукова рада і комісії.
Склад ради і комісій та положення про них затверджує начальник управління.
12. Управління утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління затверджує голова обласної (міської) державної адміністрації.
13. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.