ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 38 від 30.09.99
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 жовтня 1999 р. за N 703/3996
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державної інспекції ядерного регулювання України
N 185 від 25.11.2014)
Про затвердження Положення про визначення характеристик
можливого нападу на ядерні установки і ядерні матеріали
та використання цих відомостей у фізичному захисті
На виконання пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року N 226-р, відповідно до міжнародних зобов'язань, що випливають з Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 року, учасником якої є Україна, згідно з Постановою Верховної Ради України від 5 травня 1993 р. N 3182-XII та у відповідності з дорученням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 1999 р. НАКАЗУЮ:
1. Затвердити і ввести в дію з 1 січня 2000 року Положення про визначення характеристик можливого нападу на ядерні установки і ядерні матеріали та використання цих відомостей у фізичному захисті (далі Положення), що додається.
2. Управлінню регулювання фізичного захисту (Кравцов В.I.):
2.1. Забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.
2.2. У місячний термін після державної реєстрації Положення здійснити його тиражування і розсилку юридичним особам, що їх погодили.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Заступник Голови В.В.Грищенко
Затверджено
Наказ Державної адміністрації
ядерного регулювання України
30.09.99 N 38
Положення
про визначення характеристик можливого нападу
на ядерні установки і ядерні матеріали та використання
цих відомостей у фізичному захисті
1. Загальні положення
1.1. Положення про визначення характеристик можливого нападу на ядерні установки і ядерні матеріали та використання цих відомостей у фізичному захисті (далі - Положення) розроблене на підставі пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року N 226-р з метою приведення нормативної бази України з фізичного захисту у відповідність до рекомендацій МАГАТЕ "Фізичний захист ядерного матеріалу".
1.2. Положення викладає характеристики можливого нападу на ядерні установки і ядерні матеріали в загальному вигляді, а також встановлює порядок їх визначення й використання у фізичному захисті.
1.3. Це Положення є обов'язковим для центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та фізичних осіб, що здійснюють діяльність, пов'язану із регулюванням та забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів та ядерних установок.
1.4. Види і рівні можливого нападу на ядерні установки та ядерні матеріали з використанням повітряного простору і збройних формувань інших держав (з перетинанням державного кордону) у цьому Положенні не розглядаються.
2. Характеристики можливого нападу
2.1. Для цього Положення "напад на ядерні установки або на ядерні матеріали" - це навмисні несанкціоновані дії, метою яких є:
використання ядерної установки, санітарно-захисна зона якої виходить за межі виробничої території, визначеної зовнішньою огорожею, для здійснення викиду радіоактивних речовин з неї або для створення реальної загрози такого викиду, щоб примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу здійснити якісь дії або утриматись від здійснення якихось дій;
протизаконне оволодіння ядерними матеріалами, які мають категорію згідно з міжнародною класифікацією, визначеною в Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу.
2.2. Види можливого нападу визначаються відповідно до місця початку несанкціонованих дій: "зовнішній" напад: дії осіб, що починаються із спроби несанкціонованого подолання зовнішніх меж (кордонів) території ядерної установки чи транспортного засобу з ядерними матеріалами; "внутрішній" напад: дія фізичної особи, яка перебуває в межах території і споруд ядерної установки, але не має права доступу до внутрішніх зон обмеження доступу та/або до життєво важливих місць ядерної установки, починає напад із спроби проникнути до внутрішніх зон обмеження доступу та/або до життєво важливих місць ядерної установки;
дія фізичної особи, яка санкціоновано перебуває в межах життєво важливих місць, де намагається здійснити дії, не передбачені технологічними регламентами, інструкціями, наказами.
2.3. Рівні можливого нападу визначаються охороною ядерного об'єкта в залежності від потенційної загрози, яку створює цей напад. У свою чергу, потенційна загроза обумовлюється характеристиками можливих нападників, до яких належать: кількісний склад, озброєння, оснащення, підготовленість, мотивація, тактика, наявність транспортних засобів тощо.
2.4. У відповідності до характеристик нападників рівні можливого нападу поділяються на (у напрямку зменшення загрози):
напад першого рівня, напад другого рівня, напад третього рівня.
2.4.1. Напад першого рівня характеризується тим, що в ньому бере участь група озброєних нападників, яким можуть надавати допомогу співучасники на самому об'єкті. Ця група здатна застосовувати насильство, використовуючи стрілецьку зброю і вибухівку, може мати в своєму складі одного або кількох осіб, які пройшли військову підготовку, хоча б одну особу, яка володіє знаннями щодо ядерної техніки. Нападники можуть бути оснащені обладнанням для подолання фізичних бар'єрів (паркану, стін, дверей тощо), а також мати у своєму розпорядженні автотранспортні засоби.
2.4.2. Напад другого рівня характеризується тим, що в ньому може брати участь група неозброєних людей, яка може застосовувати різні технічні засоби, включаючи автотранспорт.
2.4.3. Напад третього рівня характеризується спробою несанкціонованого проникнення однієї неозброєної особи в зону обмеженого доступу з можливим використанням автотранспорту та інших технічних засобів.
3. Обставини, що пов'язані з оцінкою можливого нападу
3.1. Напад "іззовні" на ядерні установки та інші ядерні об'єкти починається з моменту спроби здійснити несанкціоноване подолання фізичними особами зовнішніх кордонів зон обмеження доступу, транспортного засобу з ядерними матеріалами.
3.2. "Внутрішній" напад на ядерні установки та інші ядерні об'єкти починається з моменту спроби здійснити несанкціоноване проникнення до життєво важливого місця або з моменту спроби здійснити несанкціоновані дії безпосередньо в життєво важливому місці.
3.3. Успішний напад "іззовні" на подальших своїх стадіях зводиться до дій, характерних для "внутрішнього" нападу.
3.4. Системи фізичного захисту створюються для забезпечення захисту від нападу першого рівня. У цьому разі захист від менших рівнів можливого нападу вважається забезпеченим.
3.5. Незалежно від видів та рівнів нападу охорона та персонал об'єкта негайно починає здійснювати заходи, спрямовані на запобігання потенційним негативним наслідкам нападу у відповідності до діючих нормативних актів.
4. Порядок визначення та використання відомостей про
характеристики можливого нападу у фізичному захисті
4.1. Час, необхідний для прибуття підрозділів спеціального призначення до місця нападу "іззовні" (час, на який підрозділ охорони повинен затримати нападників з використанням зброї і фізичних бар'єрів - час затримки нападу), визначається, виходячи з реально існуючих обставин щодо кожної конкретної ядерної установки, іншого ядерного об'єкта, і викладається у планах взаємодії правоохоронних органів з підрозділами, що здійснюють функції їх охорони і оборони. Експлуатувальні організації, інші уповноважені державою власники ядерних матеріалів передбачають поблизу ядерних установок, інших місць розміщення ядерних матеріалів площадку для створення можливості прибуття вертольота з силами допомоги "іззовні".
4.2. МВС України визначає суттєві для фізичного захисту характеристики можливого нападу "іззовні", що стосуються засобів проникнення "іззовні": питому потужність вибухівки, характеристики транспортних засобів, зброї, технічних засобів різання металу і бетону, які можуть використовувати нападники, та надсилає їх експлуатувальним організаціям, іншим уповноваженим державою власникам ядерних матеріалів (на запит) для використання як вимоги правоохоронного органу щодо рівнів фізичного захисту.
Експлуатувальні організації, інші уповноважені державою власники ядерних матеріалів, які створюють або модернізують системи фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів, використовують відомості про конкретні характеристики можливого нападу "іззовні" (вимоги правоохоронного органу щодо рівнів фізичного захисту).
4.3. У разі отримання відомостей про зміни характеристик можливого нападу "іззовні" МВС України повідомляє експлуатувальні організації, інших уповноважених державою власників ядерних матеріалів про потребу зміни рівнів фізичного захисту та надає відомості про зміни характеристик можливого нападу "іззовні".
4.4. Експлуатувальні організації, інші уповноважені державою власники ядерних матеріалів у разі отримання від МВС України повідомлення про зміни параметрів характеристик можливого нападу "іззовні" щодо рівнів фізичного захисту вживають заходи щодо внесення відповідних змін до діючих систем фізичного захисту.
Начальник управління регулювання фізичного захисту Державної адміністрації ядерного регулювання України В.I.Кравцов.