МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

Угода
про принципи формування спільного транспортного простору
і взаємодії держав-учасниць Співдружності Незалежних
Держав у галузі транспортної політики

( Угоду ратифіковано Законом N 1126-XIV від 06.10.99 )

Уряди держав-учасниць цієї Угоди, далі - Сторони,

усвідомлюючи об'єктивну необхідність ефективного транспортного забезпечення спільного економічного простору, що грунтується на вільному переміщенні товарів, послуг, робочої сили і капіталів,

приділяючи велике значення спільному повному і якісному використанню транспортних інфраструктур держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав,

прагнучи до проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів,

погодились про таке:

Стаття 1

Під спільним транспортним простором держав-учасниць цієї Угоди розуміється сукупність технологічно поєднаних транспортних комунікацій на територіях цих держав, обладнаних для пересування транспортних засобів, перевезення вантажів та пасажирів, інформаційних і тарифних систем, структур та механізмів управління різними видами транспорту, функціонування яких здійснюється на основі національного законодавства держав-учасниць Співдружності з наступною його гармонізацією.

Стаття 2

Спільний транспортний простір держав-учасниць цієї Угоди формується на основі розроблення:

концепції та принципів формування спільного транспортного простору, що включає залізничний, повітряний, водний, автомобільний види транспорту;

концепції встановлення узгодженої тарифної політики на транспортні послуги;

концепції вдосконалення організаційної структури транспортного комплексу для поліпшення обслуговування споживачів;

програми спільного розвитку і використання транспортних інфраструктур;

програми забезпечення умов транзиту вантажів у межах спільного транспортного простору держав-учасниць СНД;

програми захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу транспортних засобів;

програми забезпечення безпеки пасажирів і обслуговуючого персоналу на транспорті, а також збереження вантажів.

Розроблення зазначених програм (концепцій) провадиться спільно компетентними органами Сторін у галузі транспорту. Координацію цієї роботи здійснює Міждержавний економічний Комітет Економічного союзу.

Компетентні органи Сторін у галузі залізничного транспорту в своїй діяльності керуються:

схемою спільного транспортного простору залізничного транспорту держав-учасниць СНД, яка затверджується Радою залізничного транспорту держав-учасниць СНД;

угодами та рішеннями, прийнятими Радою глав держав і Радою глав урядів Співдружності, в тому числі Рішенням Ради глав урядів Співдружності про Концепцію встановлення узгодженої тарифної політики на залізничному транспорті держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 18 жовтня 1996 року та Угодою про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів від 17 січня 1997 року.

Стаття 3

З метою створення умов для функціонування спільного транспортного простору та вироблення скоординованої транспортної політики Сторони вживають заходів до:

гармонізації нормативно-правової бази в галузі транспорту;

розроблення фінансово-економічних механізмів для реалізації спільних програм на транспорті;

вдосконалення взаємодії національних транспортних систем;

цілеспрямованого захисту інтересів галузей за відповідної правової та економічної підтримки конкурентоспроможності національних перевізників на внутрішньому та зовнішньому ринках транспортних послуг;

добросовісної конкуренції господарюючих суб'єктів усіх форм власності;

проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів у міжнародному сполученні між державами-учасницями цієї Угоди;

поповнення та модернізації парків транспортних засобів залізничного, повітряного, морського, річкового, автомобільного видів транспорту;

формування та проведення узгодженої науково-технічної політики в галузі транспорту;

створення спільної системи наукової, технічної та технологічної інформаційної бази в галузі транспортного комплексу;

створення спільних підприємств, об'єднань, транснаціональних корпорацій в галузі транспортного комплексу;

опрацювання транспортно-технологічних схем доставки вантажів, у тому числі з використанням альтернативних видів транспорту і систем фірмового обслуговування транспортних засобів;

визначення взаємоузгодженого порядку і організації контролю за в'їздом (виїздом) усіх транспортних засобів, включаючи транспортні засоби держав, які не є учасницями цієї Угоди;

забезпечення на умовах взаємності бездозвільного перевезення вантажів і пасажирів, пересування транспортних засобів територіями держав-учасниць цієї Угоди, в тому числі тих, що прямують транзитом в(із) треті країни, за винятком перевезення спеціальних вантажів відповідно до митних правил, що діють на території держав-учасниць цієї Угоди;

відкриття доступу перевізників до ринків транспортних послуг держав-учасниць цієї Угоди на взаємовигідній основі;

надання рівних умов для діяльності транспортним та транспортно-експедиторським підприємствам на територіях держав-учасниць цієї Угоди;

проведення узгодженої митної політики;

упорядкування на умовах взаємності систем податків і державних зборів, пов'язаних з використанням або утриманням доріг та інших шляхів сполучення, володінням або використанням транспортних засобів, а також податків і зборів від прибутків, отримуваних за послуги щодо перевезення пасажирів і вантажів, які здійснюються перевізниками однієї з держав-учасниць цієї Угоди територіями інших держав-учасниць цієї Угоди.

Стаття 4

Органами, відповідальними за проведення скоординованої транспортної політики, спрямованої на формування спільного транспортного простору держав-учасниць цієї Угоди, є компетентні органи Сторін у галузі транспорту, які узгоджують свої дії через відповідні міждержавні, міжурядові органи Співдружності.

Стаття 5

Сторони погодилися проводити політику державної підтримки транспортного комплексу, визначати пріоритетні проекти з узгодженого інвестування, а також щодо створення інтегрованих транспортних систем на рівні міжнародних стандартів.

Стаття 6

Сторони визнають за необхідне розв'язання проблеми обов'язкового особистого страхування пасажирів, які перевозяться територіями держав-учасниць цієї Угоди.

Стаття 7

Компетентні органи Сторін у галузі транспорту в разі необхідності узгоджують і координують свою діяльність у міжнародних транспортних організаціях.

Стаття 8

Сторони сприяють співробітництву в сфері навчання і перепідготовки спеціалістів у галузі транспорту, виходячи з узгоджених вимог до рівня їх підготовки. Видані в установленому порядку цим спеціалістам кваліфікаційні документи після закінчення навчального закладу визнаються на територіях держав-учасниць цієї Угоди відповідно до їх національного законодавства.

Стаття 9

Ця Угода не порушує прав та обов'язків Сторін, що випливають з інших раніше підписаних міжнародних договорів і угод, учасницями яких вони є, в тому числі укладених між Сторонами, і не перешкоджає укладенню інших міжнародних договорів, умови яких не суперечать виконанню цієї Угоди.

Стаття 10

У цю Угоду можуть бути внесені зміни та доповнення за спільною згодою Сторін.

Стаття 11

Ця Угода діє протягом 10 років з дня набрання нею чинності. Після закінчення цього терміну Угода автоматично продовжується на наступний 10-річний період, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

Кожна із Сторін може вийти з цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення про це депозитарію не пізніше ніж за 6 місяців до виходу.

Стаття 12

Ця Угода набирає чинності з дня здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами, які її підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності. Для Сторін, які виконали внутрішньодержавні процедури пізніше, вона набирає чинності з дня здачі повідомлення про це депозитарію.

Стаття 13

Ця Угода відкрита для приєднання до неї інших держав, які поділяють її цілі та принципи, за згодою всіх Сторін шляхом передачі депозитарію документів про таке приєднання.

Приєднання вважається чинним з дня одержання депозитарієм останнього повідомлення Сторін про згоду на таке приєднання.

Стаття 14

Спірні питання, пов'язані із застосуванням або тлумаченням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів заінтересованих Сторін.

Здійснено у місті Бішкеку 9 жовтня 1997 року в єдиному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, що підписала цю Угоду, його завірену копію.

За Уряд Азербайджанської Республіки За Уряд Республіки Вірменія За Уряд Республіки Білорусь За Уряд Республіки Казахстан За Уряд Киргизької Республіки За Уряд Республіки Молдова За Уряд Російської Федерації За Уряд Республіки Таджикистан За Уряд Республіки Узбекистан За Уряд України