МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
від 24.09.1993

(Рішення втратило чинність на підставі
Рішення про Правила визначення країни походження
товарів від 30 листопада 2000 р.)

Правила
визначення країни походження товарів, затверджені
Рішенням Ради глав Урядів Співдружності Незалежних
Держав від 24 вересня 1993 року

( Із змінами, внесеними згідно з
Рішенням від 15.04.94
Рішенням від 18.10.96 )

Ці Правила діють у відношенні товарів, які походять з держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) і обертаються в торгівлі між цими державами.

Для цілей цих Правил:

а) під терміном "держави-учасниці СНД" розуміють держави-учасниці СНД, які підписали Угоду про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності (15 травня 1992 року, Ташкент);

б) термін "країна походження товарів" означає державу-учасницю СНД, в якій товар був повністю вироблений або зазнав достатньої переробки. Для застосування критерію достатньої переробки може застосовуватись кумулятивний принцип походження, тобто при послідовній переробці товару в державах-учасницях СНД ці держави розглядаються для цілей визначення походження як одне ціле;

в) термін "критерій достатньої переробки" критерій, у відповідності з яким товар, у виробництві якого беруть участь дві або більше країн, вважається таким, що походить з країни, в якій він зазнав останньої істотної переробки, достатньої для надання товару його характерних властивостей;

г) "митний контроль" означає сукупність заходів, здійснених національними митними органами з метою забезпечення дотримання національного законодавства у митній справі, а також національного законодавства і міжнародних договорів, контроль за виконанням яких покладено на митні органи;

д) термін "товари" означає усяке рухоме майно, в тому числі теплову, електричну та інші види енергії, які переміщають через митний кордон;

е) термін "товарна номенклатура" означає Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТЕНЗЕД) на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і комбінованої тарифно-статистичної номенклатури ЕС, яка застосовується в державах-учасницях СНД.

Порядок визначення країни походження товарів, які ввозяться на митну територію держав-учасниць СНД з третіх країн і які вивозяться в треті країни з цих держав, регламентується національним законодавством держав-учасниць СНД.

1. Державою походження товару вважається держава, де товар був повністю вироблений або зазнав достатньої переробки.

2. Вважається повністю виробленими в даній державі такі товари:

а) корисні копалини, які добуті на її території або в її територіальних водах, на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр;

б) рослинна продукція, вирощена і зібрана на її території;

в) живі тварини, народжені і вирощені в ній;

г) продукція, отримана в цій країні від вирощених в ній тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, рибальського та морського промислу;

е) продукція морського промислу, добута і/або вироблена в Світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

ж) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених в даній країні;

з) продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать даній країні або орендованих нею;

і) товари вироблені в даній країні виключно з продукції, згаданої в підпунктах "а"-"в" пункту 2.

3. Коли у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається у відповідності з критерієм "достатньої переробки".

4. Критерій "достатньої переробки" може бути виражений:

а) правилом, що потребує зміни тарифної позиції відповідної товарної номенклатури, із списком вилучень*);

б) переліком виробничих або технологічних процесів, достатніх або недостатніх для того, щоб товар вважався за походженням з тієї країни, де ці процеси мале місце;

в) правилом "адвалорної частки", коли процентна частка вартості використаних матеріалів або добавленої вартості досягає фіксованої межі в ціні франко-завод товару, що поставляється.

______________

*) Список вилучень може містити:

а) перелік виробничих або технологічних операцій, які, хоча і ведуть до зміни тарифної позиції, не вважаються ознакою достатньої переробки або вважаються такими лише при додержанні відповідних умов;

б) перелік виробничих або технологічних операцій, які, хоча і не ведуть до зміни тарифної позиції, вважаються ознакою достатньої переробки при додержанні відповідних умов.

Умови, згадані в підпунктах "а" і "б", можуть відноситись як до операцій, проведених з товаром, так і до правила "адвалорної частки" (подрібнення порції, формування відправлень, сортування, перепакування);

в) прості складальні операції;

г) змішування товарів (компонентів) без надання отриманій продукції характеристик, що суттєво відрізняють її від початкових складових;

д) комбінація двох або більшого числа вказаних вище операцій;

е) забій худоби.

5. У випадку, коли у відношенні конкретних товарів або конкретної країни (країн) критерії походження товару особливо не обумовлюються, застосовується загальне правило, у відповідності з яким товар вважається таким, що зазнав достатньої переробки, якщо сталася зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) за Товарною номенклатурою на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

При цьому вважаються такими, що не відповідають критеріям достатньої переробки:

а) операції щодо забезпечення товарів під час зберігання або транспортування;

б) операції щодо підготовки товарів до продажу і транспортування

6. У випадку, коли критерій "достатньої переробки" виражений через адвалорну частку, вартісні показники розраховуються:

а) для імпортованих матеріалів - за митною вартістю, тобто вартістю, що підлягає митному обкладанню при ввозі (на базі СІФ) або, у випадку, коли їх походження невідомо - за встановленою ціною першого продажу на території країни, де здійснюється виробництво;

б) для готових товарів - за ціною франко-завод або експертною ціною продавця.

7. Предмети у розібраному або незібраному вигляді, що поставляються декількома партіями, коли за виробничих або транспортних умов неможливе їх відвантаження однією партією**), повинні розглядатись, за бажанням імпортера, як єдиний предмет з точки зору визначення походження***).

______________

**) Це правило застосовується у тих випадках, коли партія розбита на декілька, або через неправильну адресацію.

***) Умовами застосування цього правила є:

попереднє повідомлення митниці ввозу про розбивку розібраного або незібраного товару на кілька партій з зазначенням причин такої розбивки, докладної специфікації кожної партії у прив'язці до ТНЗЕД, вартості і країни походження товарів, що входять у кожну партію;

поставка всіх партій одної країни, одним експортером;

ввіз усіх партій через одну митницю;

поставка всіх товарних партій в термін, що не перевищує 6 місяців з дати першого відвантаження.

8. З метою визначення походження товарів, походження використаних для їх виробництва теплової і електричної енергії, машин, устаткування та інструментів не враховується.

9. Товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому під резидентом мається на увазі організація, створена на території цієї держави, або фізична особа, яка постійно проживає на території цієї держави. ( Пункт 9 в редакції Рішення від 15.04.94, Рішення від 18.10.96 )

10. Для засвідчення походження товару з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі необхідно подання митним органам держави ввозу декларації - сертифіката про походження товару, виданої уповноваженим органом країни походження - учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі. ( Пункт 10 в редакції Рішення від 15.04.94 )

11. При експорті товарів з держав-учасниць СНД сертифікат про походження надається уповноваженим національним законодавством органом країни походження товару.

Держави-учасниці СНД обмінюються зразками печаток органів і підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати. Без надання вказаних зразків сертифікати вважаються недійсними і на товари не поширюються преференції, передбачені угодами про режим торгівлі.

12. Сертифікат повинен містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий:

а) найменування та адреса експортера;

б) найменування та адреса імпортера;

в) засоби транспортування і маршрут руху (наскільки це відомо);

г) кількість місць і вид упаковки, опис товару, що вміщує всі необхідні для ідентифікації товару відомості;

д) вага брутто і нетто****).

_______________

****) Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару істотно змінюється при транспортуванні або коли ці одиниці стандартно використовується для виду товару.

13. Сертифікат про походження повинен однозначно свідчити про те, що даний товар походить з відповідної країни, тобто він повинен містити:

а) письмову декларацію експортера про те, що товар задовольняє відповідному критерію походження;

б) письмове посвідчення компетентного органу, який видав сертифікат, про те, що надані експортером в сертифікаті відомості відповідають дійсності.

14. Сертифікат про походження подається митним органам в надрукованому вигляді, без виправлень, російською мовою.

15. Сертифікат про походження подається разом з вантажною митною декларацією, іншими документами, необхідними при здійсненні митного оформлення.

16. У разі втрати сертифікату про походження приймається офіційно завірений його дублікат (копія).

17. При посвідченні походження невеликих партій товарів (вартість до 5000 доларів США) експортер може декларувати країну походження товара на рахунку-фактурі або інших прикладених до товару супровідних документах.

18. У випадку виникнення сумнівів відносно бездоганності сертифікату про походження або відомостей, що в ньому містяться, митні органи можуть звертатись до уповноважених на те організацій, що засвідчували сертифікат, або до інших компетентних органів країни, вказаної як країна походження товарів, з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості.

19. Товар не вважається походженням з даної країни до того часу, доки не буде подане належне підтвердження про походження або запрошені відомості.

20. Як загальне правило, неподання належним чином оформленого сертифікату про походження або відомостей про походження не є підставою для непропуску вантажу.

Митницею може бути відмовлено в пропуску лише при наявності достатніх підстав вважати, що вантаж походить з країни, товари якої не підлягають пропуску в країну ввозу у відповідності з міжнародними угодами, чинними для цієї держави, і/або її національним законодавством.

З урахуванням положень абзацу другого даного пункту товари, походження яких належним чином не встановлено, пропускаються в країну ввозу з оплатою митних сплат за максимальними ставками митного тарифу країни ввозу.

21. До товарів, вказаних в абзаці 3 пункту 20, може застосуватись (поновлюватись) режим найбільшого сприяння або преференційний режим при умові отримання належного посвідчення про їх походження не пізніше, ніж через рік після поставки (випуску) товару.