МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 11 від 13.01.99
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 квітня 1999 р. за N 261/3554
Про затвердження Порядку розпорядження
валютними цінностями (крім цінних паперів),
дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням,
дорогоцінним камінням органогенного утворення
та напівдорогоцінним камінням,
що переходять у власність держави
На виконання пункту 6 (абзац 2 ) постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.98 N 1340 "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави (далі - Порядок), що додається.
2. Взяти до відома, що зазначений Порядок затверджується також постановою Правління Національного банку України.
3. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України і Національного банку України від 18.12.95 N 202/122.
4. Контроль за додержанням вимог Порядку покладається на Першого заступника міністра фінансів П.К.Германчука.
Міністр I.О.Мітюков
Затверджено
Наказ Міністерства фінансів України
13.01.99 N 11
постанова Правління Національного
банку України
31.03.99 N 153
Порядок
розпорядження валютними цінностями
(крім цінних паперів),
дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням,
дорогоцінним камінням органогенного утворення
та напівдорогоцінним камінням,
що переходять у власність держави
Цим Порядком установлюються єдині правила обліку, зберігання і розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави. Він розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. N 1340 "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним", з урахуванням вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і Закону України від 18 листопада 1997 р. N 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
1. Порядок розпорядження валютними цінностями
(крім цінних паперів),
що переходять у власність держави
1.1. Дія цього Порядку поширюється на:
а) валюту України та іноземну валюту, платіжні документи у валюті України та іноземній валюті (чеки, банківські платіжні картки), конфісковані на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом;
б) валюту України та іноземну валюту, визнану безхазяйною відповідно до чинного законодавства;
в) валюту України та іноземну валюту, платіжні документи у валюті України та іноземній валюті, прийнятих на зберігання митними органами, коли власник не звернувся за ними в установлений Митним кодексом термін;
г) валюту Україну та іноземну валюту, платіжні документи у валюті України та іноземній валюті, загублені або залишені в готелях, транспорті, театрах, інших громадських місцях (далі - знахідки), якщо за ними не звернувся їх власник протягом терміну, встановленого чинним законодавством;
є') валютні цінності (крім цінних паперів) у вигляді скарбу;
д ) валюту України та іноземну валюту, а також платіжні документи у валюті України та іноземній валюті, що за правом успадкування перейшли у власність держави;
е) валюту України та іноземну валюту, подаровану державі власником;
є) невручені міжнародні і внутрішні перекази після закінчення терміну їх зберігання підприємствами зв'язку, визначеного чинним законодавством, у разі неможливості видачі їх одержувачу та повернення відправникам;
ж) іноземну валюту та платіжні документи в іноземній валюті, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях з порушенням нормативних актів Всесвітнього поштового союзу та норм чинного законодавства України.
1.2. Облік, зберігання та використання вилучених валютних цінностей
1.2.1. Валюта України, іноземна валюта всіх груп за Класифікатором іноземних валют Національного банку України (далі - Класифікатор), яка вилучена в юридичних і фізичних осіб правоохоронними, податковими та митними органами за порушення чинного законодавства до прийняття судового рішення чи іншого рішення про перехід валютних цінностей згідно з чинним законодавством у власність держави, прийнята митними органами на зберігання у випадках, передбачених чинним законодавством, виявлена будь-якими органами як безхазяйна, знахідки, спадкова, подарована державі в п'ятиденний термін інкасується відповідними службами, що займаються перевезенням валютних цінностей до уповноважених банків. Тобто до Державного експортно-імпортного банку (Укрексімбанк), Акціонерно-комерційного агропромислового банку "Україна", Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк", Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку, Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", з якими Головним управлінням Державного казначейства укладено Угоди про обслуговування Державного бюджету.
Перелік уповноважених банків може бути доповнений за рішенням Кабінету Міністрів України та Національного банку України.
1.2.2. Уповноважені банки приймають зазначені грошові кошти на підставі листа, опису цінностей із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот та документів, що підтверджують факт вилучення, і не пізніше наступного банківського дня:
гривні, англійські фунти стерлінгів, долари США, німецькі марки, французькі франки, італійські ліри, швейцарські франки, японські єни та російські рублі - оприбутковують у касу із зарахуванням на рахунки правоохоронних, митних, податкових, фінансових органів (організацій), нотаріальних органів (далі - розпорядники коштів). Указані рахунки відкриваються уповноваженими банками за балансовим рахунком "Кошти, вилучені уповноваженими органами";
іноземну готівкову валюту за всіма іншими видами валют 1-ї групи (крім перелічених у другому абзаці пункту 2.2), 2-ї групи (крім російських рублів) та 3-ї групи за Класифікатором зараховують на позабалансові рахунки на зберігання.
Гривні та іноземна валюта, що обліковуються уповноваженими банками на балансових рахунках "Кошти, вилучені уповноваженими органами", розміщуються розпорядником на рахунках шляхом укладення депозитних договорів. Нараховані відсотки за депозитними рахунками спрямовуються до Державного бюджету.
1.2.3. Невручені міжнародні та внутрішні поштові перекази зберігаються підприємствами зв'язку протягом терміну, встановленого чинним законодавством.
1.3. Розпорядження валютними цінностями, що перейшли у власність держави
1.3.1. У триденний строк після набуття законної сили відповідним рішенням про перехід валютних цінностей у власність держави, закінчення терміну зберігання валютних цінностей, прийнятих митними органами:
гривні з рахунків "Кошти, вилучені уповноваженими органами" за дорученням розпорядника коштів перераховуються уповноваженими банками до Державного бюджету;
англійські фунти стерлінгів, долари США, німецькі марки, французькі франки, італійські ліри, швейцарські франки, японські єни та російські рублі з рахунків "Кошти, вилучені уповноваженими органами" в установленому порядку за дорученням розпорядника коштів перераховуються уповноваженими банками на відповідні рахунки в іноземній валюті Державного казначейства;
готівкова іноземна валюта за всіма іншими видами валют 1-ї групи (крім перелічених у третьому абзаці пункту 3.1), 2-ї групи (крім російських рублів) та 3-ї групи за Класифікатором, що обліковується на позабалансових рахунках, за дорученням розпорядника коштів продається уповноваженими банками через мережу власних пунктів обміну іноземних валют або касу банку з подальшим зарахуванням виручки від її продажу до Державного бюджету або вивозиться на міжнародні валютні ринки, де продається за вільно конвертовану валюту 1-ї групи за Класифікатором із зарахуванням виручки від продажу на відповідні рахунки в іноземній валюті Державного казначейства в установленому порядку.
При цьому продаж через мережу пунктів обміну іноземних валют уповноважених банків готівкової іноземної валюти 2-ї і 3-ї груп за Класифікатором здійснюється лише за умови обов'язкового дотримання вимоги Національного банку України щодо наявності угоди з іноземним банком про вивезення готівкової валюти для зарахування її на кореспондентський рахунок уповноваженого банку України, відкритий у комерційному банку іноземної держави, або за відсутності заборони на ввезення готівкової валюти іноземної держави фізичними особами згідно із законодавством цієї іноземної держави. Продаж зазначеної валюти здійснюється уповноваженими банками з урахуванням законодавчо встановленої норми ввезення цієї валюти для фізичних осіб на територію іноземної держави.
Продаж готівкової іноземної валюти, що перейшла у власність держави, здійснюється у разі, якщо курс продажу цієї валюти в пункті обміну іноземних валют або в касі банку відхиляється від офіційного обмінного курсу Національного банку України не більш ніж на 15 відсотків за всіма іншими видами валют 1-ї групи за Класифікатором і на 20 відсотків за всіма іншими видами валют 2-ї та 3-ї груп.
При нереалізації вищезгаданої готівкової іноземної валюти протягом двох місяців продаж цієї валюти може здійснюватися у разі, якщо курс продажу в пункті обміну іноземних валют або касі банку відхиляється від офіційного обмінного курсу Національного банку України не більш ніж на 30 відсотків.
Якщо готівкова іноземна валюта 2-ї та 3-ї груп за Класифікатором не може бути реалізована через пункти обміну іноземних валют протягом шести місяців і немає можливості вивезти її до іноземних банків через наявність законодавчо встановленої заборони на ввезення до іноземної держави або відсутність зазначених вище угод з іноземними банками, то уповноважені банки обов'язково в письмовій формі інформують про це Національний банк України та Міністерство фінансів для подальшого прийняття рішення щодо можливості надходження цієї валюти до Державного бюджету.
1.3.2. У разі прийняття рішення відповідного органу про перехід у власність держави грошових коштів, що перебувають на рахунках фізичних та юридичних осіб в уповноважених банках, не пізніше наступного банківського дня після отримання уповноваженим банком документів, що підтверджують факт передачі грошових коштів на користь держави, гривні з рахунків фізичних та юридичних осіб перераховуються цими банками до Державного бюджету, а іноземна валюта - на відповідні рахунки в іноземній валюті Державного казначейства.
1.3.3. Якщо до банків надходить валюта, яка згідно з довідковими матеріалами вилучена з обігу або така, що вилучається з обігу, але підлягає обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, а також зношена та пошкоджена валюта, то вона зараховується на позабалансовий рахунок "Документи і цінності, прийняті на інкасо" для відправлення до іноземного банку і отримання відшкодування для подальшого зарахування до Державного бюджету.
У разі неможливості зарахування отриманих від іноземних банків сум відшкодування на рахунок Державного казначейства в зв'язку з відсутністю в нього рахунків у відповідних іноземних валютах відшкодована іноземна валюта продається за гривню і до Державного бюджету перераховується гривневий еквівалент відшкодованих сум.
1.3.4. Вилучені з обігу іноземні банкноти 1-ї, 2-ї, 3-ї груп за Класифікатором, що не підлягають обміну в країні-емітенті, передаються до Музею Національного банку України, і розглядається питання про реалізацію їх як нумізматичної продукції або знищення під контролем комісії у складі представників Міністерства фінансів, Національного банку, Державної податкової адміністрації України.
1.3.5. Якщо банкноти Національного банку України та іноземних держав викликають сумнів щодо їх справжності та платіжності, то вони підлягають прийому на експертизу і оприбутковуються на позабалансовий рахунок. Витрати, пов'язані з експертизою, відшкодовуються відповідно до п.1.4.3 цього Порядку.
Експертиза проводиться:
щодо банкнотів Національного банку - регіональними управліннями Національного банку;
щодо банкнотів іноземних держав - Національним банком України разом з Державним експортно-імпортним банком.
1.3.6. Невручені перекази як у валюті України, так і в іноземній валюті після закінчення термінів зберігання підприємствами зв'язку, визначених законодавством, у разі неможливості видачі їх отримувачам та повернення відправникам протягом семи банківських днів після закінчення такого терміну безпосередньо підприємствами зв'язку перераховуються до Державного бюджету в установленому порядку.
1.3.7. Готівкова іноземна валюта 1-ї групи за Класифікатором (англійські фунти стерлінгів, долари США, німецькі марки, французькі франки, італійські ліри, швейцарські франки, японські єни та російські рублі), вилучена з міжнародних поштових відправлень за порушення Всесвітньої поштової конвенції та законодавства України, протягом трьох банківських днів з моменту вилучення безпосередньо органами Держмитслужби перераховується на валютні рахунки Державного казначейства, а 2-ї, 3-ї груп за Класифікатором іноземних валют - доставляється до банківської установи для зарахування на позабалансовий рахунок із подальшою реалізацією в порядку, встановленому для цього виду валют, і зарахуванням виручки до Державного бюджету в установленому порядку.
1.4. Повернення валютних цінностей і відшкодування витрат
1.4.1. Гривні та іноземна валюта, що обліковуються уповноваженими банками на балансових рахунках "Кошти, вилучені уповноваженими органами", можуть повертатися розпорядником їх законному власнику у разі:
прийняття рішення відповідним правоохоронним органом про закриття справи на стадії дізнання і попереднього слідства або у разі виправдувального вироку суду;
якщо в термін до одного року знайшовся власник коштів, що були взяті на облік фінансовими або податковими органами як такі, власник яких невідомий;
якщо власник звернувся за коштами, прийнятими митними органами на зберігання і термін зберігання яких згідно з чинним законодавством не закінчився.
1.4.2. У разі скасування рішення суду про конфіскацію валютних цінностей або рішення іншого органу про перехід їх у власність держави зазначені кошти повертаються органами Державного казначейства власнику або особі, що його представляє, у порядку, встановленому чинним законодавством, а саме:
щодо валюти 1-ї групи за Класифікатором - в іноземній валюті або за бажанням одержувача коштів - у гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день повернення коштів;
щодо валюти 2-ї і 3-ї груп за Класифікатором - лише в гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день повернення коштів.
У разі повернення конфіскованої чи безхазяйної валюти нерезиденту кошти повертаються в тому ж порядку, що й резиденту.
На виконання рішення про повернення конфіскованої валюти, вилученої правоохоронними, податковими та митними органами, останні зобов'язані надати особі, якій повертаються кошти, на ім'я відповідного органу Державного казначейства письмове підтвердження про факт перерахування конфіскованих у цієї особи коштів до Держбюджету із зазначенням суми (повної чи часткової), дати та номера платіжного доручення, за яким були перераховані кошти до Держбюджету, а також надати копію платіжного доручення.
1.4.3. Витрати, пов'язані з вилученням, доставкою, зберіганням та іншими операціями з валютними цінностями, відшкодовуються правоохоронним, податковим, митним, фінансовим органам та уповноваженим банкам за рахунок доходів державного бюджету органами Державного казначейства.
2. Порядок розпорядження дорогоцінними металами
і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням
органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням,
що переходять у власність держави
2.1. До Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України зараховуються дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, закуплені на території України та за її межами за рахунок коштів Державного бюджету, відходи і брухт дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у будь-якому вигляді та стані, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння у виробах і брухті, скуплені в населення і юридичних осіб, конфісковані згідно із законодавством України, здані як скарб, одержані за правом спадкоємства чи дарування, а також цінності Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (далі - цінності).
Цінності, зараховані до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, зберігаються у Державному сховищі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, яке належить до сфери управління Міністерства фінансів України.
Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 1998 р. N 321 "Про створення Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України" здійснює закупівлю, приймання, зберігання, продаж та облік зазначених цінностей, зарахованих до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
До забезпечення Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України приміщенням та спеціальним обладнанням відповідно до умов і специфіки його роботи цінності зберігаються у Державній скарбниці Національного банку України. При цьому на посилках з цінностями слід зазначати: "Для Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України".
За приховування або привласнення цінностей винні притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.
2.2. Попередня оцінка цінностей
Оцінка цінностей проводиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив їх вилучення, у складі представників місцевих податкових інспекцій, фінансових органів, органів (організацій), що здійснили вилучення цінностей або зберігають їх, спеціалістів-експертів. Органами, що вилучили цінності, запрошуються спеціалісти-експерти органів Державного пробірного контролю, Державного гемологічного центру.
У разі вилучення цінностей, які можуть мати історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, до комісії залучаються представники структурного підрозділу органу місцевої влади чи організації, компетентної у питаннях історії, науки, освіти, культури тощо.
За результатами роботи комісії складаються акти опису, попередньої оцінки та передачі цінностей у належній кількості примірників. В акті зазначаються: щодо дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, природних перлів, дорогоцінних металів і виробів з них - докладне найменування кожного предмета, найменування металу, з якого виготовлено вироби, проба, найменування каміння, що міститься у виробах, окремі характерні ознаки, якість, вага в грамах (щодо дорогоцінного каміння - у каратах), ціна і вартість.
Оцінка зазначених цінностей комісією здійснюється у такому порядку:
дорогоцінних металів у зливках, самородках, напівфабрикатах, деталях, виробах виробничого та лабораторного призначення, відходах дорогоцінних металів тощо - відповідно до закупівельних цін за грам хімічно чистого металу, встановлених Національним банком України;
ювелірних та інших побутових виробів з дорогоцінних металів без вставок і зі вставками з дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння (у тому числі зубних протезів, елементів знімних протезів, предметів культу, медалей, жетонів, монет), брухту, зливків дорогоцінних металів, а також дорогоцінного (в обробленому стані) та напівдорогоцінного каміння і виробів з них, природних перлів - за купівельними цінами, що затверджуються наказом Міністерства фінансів України на дорогоцінні метали у виробах і брухті та дорогоцінне каміння, що скуповуються у населення скупними пунктами та установами Національного банку України.
Усі примірники акта підписуються членами комісії і затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складання керівниками чи заступниками керівників органів (організацій), представники яких є членами комісії.
Місцеві податкові інспекції на підставі актів опису, оцінки та передачі цінностей забезпечують здійснення загального контролю за своєчасністю та повнотою передачі зазначених цінностей до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Міністерства фінансів України.
2.3. Остаточна оцінка цінностей
Остаточна оцінка цінностей проводиться Державною скарбницею Національного банку України в порядку, передбаченому нормативними актами Національного банку України.
2.4. Розпорядження цінностями
Дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, рутеній і осмій) у будь-якому вигляді і стані та природне дорогоцінне каміння в сирому і обробленому вигляді (алмази, діаманти, рубіни, смарагди, сапфіри та інші, а також природні перли), напівдорогоцінне каміння, вироби з вмістом дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння і природних перлів, ордени, медалі, нагрудні і депутатські знаки, а також предмети, що містять золото в кількості 10 відсотків і більше або срібло в кількості 30 відсотків і більше, парча і парчеві вироби з дорогоцінних металів з вмістом дорогоцінного каміння надсилаються органами, що здійснили їх вилучення, до Державної скарбниці Національного банку України з обов'язковою вказівкою: "Для Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України".
Державна скарбниця Національного банку України здійснює операції з приймання, зберігання, оперативного обліку та відпуску цінностей, що надходять до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у порядку, встановленому нормативними актами Національного банку України.
Цінності надсилаються обов'язково через місцеві підрозділи спеціального зв'язку державних підприємств Держкомзв'язку в посилках. При цьому вони повинні бути упаковані в дерев'яний або картонний ящик (залежно від характеру цінностей), який обшивається тканиною і опечатується сургучними печатками. Монети з дорогоцінних металів дозволяється упаковувати в два мішки (один вкладений у другий), які повинні бути прошиті, опломбовані або опечатані. На посилках (або на ярликах до мішка) вказуються оцінка та адреса одержувача і відправника товару, брутто.
Пересилання цінностей до Державної скарбниці Національного банку України для Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння поштою і в паперових пакетах не дозволяється.
При пересиланні цінностей до Державної скарбниці Національного банку України для Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі акта опису і попередньої оцінки та передачі складається опис вкладення в посилку з детальним зазначенням найменування кожного окремого предмета, ваги, проби, найменування дорогоцінного металу або каміння та характерних ознак кожного предмета.
Опис, вкладений у посилку, складається у чотирьох примірниках, з яких: перший залишається в органі, що здійснив його вилучення, другий - в податковій інспекції, третій вкладається у посилку з цінностями, четвертий із супровідним листом надсилається до Державної скарбниці Національного банку України одночасно з посилкою. У супровідному листі вказується, до якого виду належать цінності (конфіскованого, спадкового, безхазяйного або скарбу) і кому вони належали (якщо це відомо).
На підтвердження одержання цінностей Державна скарбниця Національного банку України надсилає відправнику, який надіслав цінності, один примірник приймального акта. Завірену копію приймального акта Державна скарбниця Національного банку України надсилає Державному сховищу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Зберігання цінностей Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у Державній скарбниці Національного банку України здійснюється безкоштовно. Витрати Державної скарбниці Національного банку України, пов'язані з прийманням, експертизою, обліком та відпуском цінностей, відшкодовуються Державним сховищем дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі угоди, укладеної з Державною скарбницею Національного банку України.
Предмети і вироби, брухт та відходи, що містять менше 10 відсотків золота і менше 30 відсотків срібла, парча і парчеві вироби з вмістом дорогоцінних металів без прикраси їх дорогоцінними каміннями пересилаються органами, що здійснили їх вилучення, для переробки та афінажу на державне підприємство "Дніпро-ВДМ".
Предмети і вироби, брухт та відходи, що містять менше 10 відсотків платини та металів платинової групи, пересилаються органами, що їх вилучили, для переробки та афінажу на державне підприємство "Придніпровський завод кольорових металів".
Афіновані дорогоцінні метали зазначеними підприємствами надсилаються в установленому порядку до Державної скарбниці Національного банку України для Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Витрати на вилучення дорогоцінних металів з цих предметів і виробів відшкодовуються на підставі угод, укладених між Державним сховищем дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння з підприємством-переробником у кожному конкретному випадку. При цьому вартість переробки погоджується з Головним управлінням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Міністерства фінансів України.
Скарб, до складу якого входять цінності (дорогоцінне каміння, перли, золоті і срібні монети, дорогоцінні метали в зливках, виробах і брухті), надсилається до Державної скарбниці Національного банку України для Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Зарахування цінностей до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється на підставі окремого рішення Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства фінансів відповідно до експертних висновків.
Питання про передачу цінностей, які можуть мати історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність і в яких містяться дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, вирішуються комісією (яка утворюється органом, що здійснив їх вилучення) за погодженням з Головним управлінням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Міністерства фінансів України. Для цього Головному управлінню дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Міністерства фінансів надсилається лист, до якого додається копія акта опису і оцінки цінностей.
Витрати, пов'язані із зберіганням, пересилкою, транспортуванням, експертною оцінкою зазначених цінностей, відшкодовуються Головним управлінням Державного казначейства України за рахунок доходів Державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 31020000 "Надходження коштів до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння".
Операція відшкодування вказаних витрат здійснюється на підставі реєстру витрат, пов'язаних із зберіганням, пересилкою, транспортуванням, експертною оцінкою зазначених цінностей, що подається Головним управлінням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння до Головного управління Державного казначейства України.
До реєстру додаються відповідні документи про підтвердження витрат (сплачених рахунків), яких зазнали органи під час вилучення цінностей на користь держави, за погодженням з територіальними органами Державного казначейства України.
2.5. Реалізація цінностей
Реалізація цінностей здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. N 653 "Про порядок продажу суб'єктам підприємницької діяльності дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння".
Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння спрямовує кошти від реалізації вищезазначених цінностей, за відрахуванням витрат, пов'язаних із розпорядженням цінностями, до Державного бюджету (код 31020000 "Надходження коштів до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння").
Одночасно перераховуються до бюджету акцизний збір і податок на додану вартість у порядку, встановленому законодавством України.
2.6. Повернення цінностей
Повернення власникам (за наявності документів про відправку цінностей до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння) ювелірних та інших побутових виробів із дорогоцінних металів без вставок і зі вставками з дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, використаних зубних протезів, елементів знімних протезів, медалей і жетонів, орденів, ювілейних і пам'ятних медалей, нагрудних і депутатських знаків, монет іноземних держав, якщо вони не були реалізовані або перероблені, проводиться Державним сховищем дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння за узгодженням з Головним управлінням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Міністерства фінансів України в установленому чинним законодавством порядку.
У разі реалізації або переробки вказаних цінностей і проведення розрахунків за них з Державним бюджетом власникам відшкодовується їх вартість за купівельними цінами, які затверджені наказом Міністерства фінансів України і які діють на день прийняття рішення про повернення цінностей (без відрахувань витрат на пересилку).
Дорогоцінні метали (золото, срібло, платина і метали платинової групи) у зливках, шліхах, самородках, напівфабрикатах і деталях, виробах виробничого та лабораторного призначення, у вигляді виробничих відходів (ошурки, стружка тощо), дорогоцінне каміння у необробленому вигляді і природні перли власникам не повертаються, їм відшкодовується вартість цих цінностей. При цьому їх вартість визначається, виходячи із закупівельних цін за грам хімічно чистого металу, встановлених Національним банком України, на день прийняття рішення про повернення цінностей.
Повернення сум вартості цінностей здійснюється Головним управлінням Державного казначейства України за рахунок доходів Державного бюджету, які надійшли до бюджету від реалізації цих цінностей, за кодом бюджетної класифікації 31020000 "Надходження коштів до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України".
Начальник Валютно-економічного управління В.С.Парфенов
Начальник Головного управління дорогоцінних металів
і дорогоцінного каміння В.В.Видолоб.