КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 23 квітня 1999 р. N 658
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1236 від 27 грудня 2010 р.)
Про затвердження Положення про порядок справляння
та обліку фіксованого сільськогосподарського податку
На виконання вимог статей 2 і 9 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (320-14) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, що додається.
2. Установити на 1999 рік ціну однієї тонни пшениці м'якої 3 класу як еквівалент для обчислення кількості сільськогосподарської продукції з 1 гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, в сумі 220 гривень з урахуванням податку на додану вартість.
Міністерству економіки, Міністерству агропромислового комплексу, Міністерству фінансів, Державній акціонерній компанії "Хліб України" щороку визначати ціну однієї тонни пшениці м'якої З класу на зазначені цілі та подавати її на розгляд Кабінетові Міністрів України до затвердження державного бюджету.
3. Державній податковій адміністрації, Міністерству агропромислового комплексу, Міністерству фінансів, Міністерству праці та соціальної політики, Пенсійному фонду та Державній акціонерній компанії "Хліб України" проаналізувати виконання цієї постанови за результатами 9 місяців 1999 р. та у разі потреби внести Кабінетові Міністрів України відповідні пропозиції.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Віце-прем'єр-міністра України Гладія М.В.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО.
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 1999 р. N 658
Положення
про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку
1. Це Положення визначає порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, який сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками в грошовій формі або\та у вигляді поставок сільськогосподарської продукції і запроваджується відповідно до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (320-14).
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до статей 3 і 4 цього Закону є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), для яких ставки фіксованого сільськогосподарського податку передбачені зазначеними статтями.
2. Валовий дохід визначається як загальна сума доходу платника податку від усіх видів його діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
У валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва включаються:
вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва власного виробництва;
вартість реалізованої сільськогосподарської продукції, виробленої із сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних підприємствах;
вартість реалізованої продукції, виробленої з власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства;
вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.
3. Для сільськогосподарських товаровиробників, зареєстрованих після 1 січня 1998 р., нарахування фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється на основі грошової оцінки сільськогосподарських угідь, що перебувають у його власності або надані йому в користування, у тому числі на умовах оренди.
4. Сума фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік визначається платником податку виходячи з площі сільськогосподарських угідь та їх грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 р., відповідно до методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. N 213, та ставки фіксованого сільськогосподарського податку.
5. Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією, і подається органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку щороку до 1 лютого поточного року.
6. Нарахування та сплата фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється до 20 числа кожного місяця звітного року, починаючи з лютого.
7. Платники фіксованого сільськогосподарського податку звільняються до 1 січня 2001 р. від його сплати, за винятком внесення платежів на обов'язкове державне пенсійне страхування (68 відсотків) та на обов'язкове соціальне страхування (2 відсотки).
8. У випадку, коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки разом з витягом з державного земельного кадастру про склад земельних угідь та їх грошову оцінку.
Державні землевпорядні організації уточнюють грошову оцінку сільськогосподарських угідь у зв'язку із зміною їх складу та повідомляють про це платників податку та органи державної податкової служби.
9. У разі коли платник фіксованого сільськогосподарського податку здає сільськогосподарські угіддя в оренду, орендовані площі не можуть включатися до розрахунку сплати фіксованого сільськогосподарського податку орендаря.
У разі коли сільськогосподарські угіддя здаються в оренду не платником фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі включаються до розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку орендарями.
В обох випадках орендарем вноситься передбачена договором орендна плата за землю.
10. У разі поставки сільськогосподарської продукції в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку за еквівалент береться одна тонна пшениці м'якої третього класу, що відповідає міждержавному стандарту ГОСТ 9353-90, за ціною, яка щорічно встановлюється Кабінетом Міністрів України.
11. Відповідно до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, визначається як співвідношення вартості однієї тонни пшениці, зазначеної у пункті 10 цього Положення, до вартості однієї тонни відповідної продукції. Таке співвідношення встановлюється щороку Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами до затвердження відповідного бюджету, але не пізніше 1 січня року, що настає за звітним бюджетним роком, виходячи з установленої Кабінетом Міністрів України ціни однієї тонни пшениці.
12. Поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією терміни, але не пізніше 15 жовтня - з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня - з продукції пізніх зернових та технічних культур, а поставка продукції тваринництва щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.
13. Платники фіксованого сільськогосподарського податку погоджують обсяги фіксованого сільськогосподарського податку за видами сільськогосподарської продукції з управлінням агропромислового комплексу районної державної адміністрації.
14. Заготівельні (переробні) підприємства і організації та платники фіксованого сільськогосподарського податку укладають угоди про приймання сільськогосподарської продукції, в яких визначаються обсяги, строки поставки і якість продукції, умови її заготівлі.
15. Обов'язки з доставки товарної сільськогосподарської продукції до заготівельних (переробних) підприємств, організацій в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку покладаються на платників фіксованого сільськогосподарського податку з подальшим відшкодуванням зазначених витрат за рахунок одержаної виручки від реалізації продукції. Тарифи на транспортування погоджуються з відповідною районною державною адміністрацією і подаються заготівельному (переробному) підприємству, організації.
16. Платники фіксованого сільськогосподарського податку під час доставки продукції заготівельним (переробним) підприємствам і організаціям роблять у товарно-транспортній накладній запис "у рахунок сплати фіксованого сільськогосподарського податку".
На продукцію, що надійшла у рахунок сплати цього податку, заготівельні (переробні) підприємства, організації виписують прибуткову квитанцію виходячи із залікової ваги, але не вище фізичної, та встановлених на неї цін.
17. Щомісяця, до 5 числа наступного за звітним місяця заготівельні (переробні) підприємства, організації та платники фіксованого сільськогосподарського податку складають акти приймання-передачі продукції в рахунок фіксованого податку, які затверджуються органами державної податкової служби до 20 числа наступного за звітним місяця.
18. На підставі первинних документів заготівельні (переробні) підприємства, організації зараховують продукцію на такі балансові рахунки: по дебету - 41 "Товари" та кредиту - 95 "Позикові кошти".
Сільськогосподарські товаровиробники поставку сільськогосподарської продукції відображають у бухгалтерському обліку на рахунку 46 "Реалізація".
19. Реалізація сільськогосподарської продукції, що надійшла в рахунок погашення суми фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюється за цінами, погодженими з районними державними адміністраціями, які забезпечують надходження коштів на рахунок відділення Державного казначейства в районі на рівні розрахункових. Реалізація цієї продукції повинна здійснюватися не пізніше завершення звітного податкового року.
20. За рознарядкою районної державної адміністрації заготівельні (переробні) підприємства, організації виписують покупцеві сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки рахунок на суму вартості реалізованої продукції, збільшену на суму витрат, пов'язаних з транспортуванням сільськогосподарської продукції до заготівельних (переробних) підприємств, організацій, та витрат, пов'язаних з прийманням, зберіганням і реалізацією такої продукції. Продукція реалізується покупцеві на умовах передоплати.
21. Покупець перераховує кошти на спеціальний рахунок заготівельного (переробного) підприємства, організації, на якому акумулюються тільки кошти, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, що надійшла в рахунок погашення фіксованого сільськогосподарського податку.
22. Заготівельне (переробне) підприємство, організація зобов'язані перерахувати кошти, отримані за реалізовану сільськогосподарську продукцію, за вирахуванням витрат, пов'язаних з транспортуванням, прийманням, зберіганням і реалізацією такої продукції, на окремий рахунок відділення Державного казначейства в районі протягом трьох банківських днів від дня їх надходження.
Заготівельне (переробне) підприємство, організація перераховують кошти на покриття витрат платників фіксованого сільськогосподарського податку з транспортування сільськогосподарської продукції на їх розрахункові рахунки один раз на місяць відповідно до їх частки в повному обсязі цих витрат.
Кошти на покриття своїх витрат заготівельне (переробне) підприємство, організація перераховують із спеціального рахунка на розрахунковий рахунок підприємства, організації.
23. У разі перевищення фактичної ціни реалізації продукції над ціною, визначеною Кабінетом Міністрів України, сума перевищення зараховується на окремий рахунок фінансового відділу з метою створення резервного фонду для покриття втрат від зниження цін та інших непередбачених втрат згідно з положенням, що затверджується районною державною адміністрацією.
24. У разі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в грошовій формі платники фіксованого сільськогосподарського податку, а у разі сплати в натуральній формі - заготівельні (переробні) підприємства, організації перераховують кошти на окремий рахунок відділеня Державного казначейства в районі, відкритий на балансовому рахунку 2512 "Кошти державного бюджету цільового характеру" (код бюджетної класифікації 16040000 "Фіксований сільськогосподарський податок").
25. Відділення Державного казначейства у районах здійснюють розмежування та перерахування коштів, що надійшли у рахунок сплати фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно до нормативів, установлених Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок".
26. Записи про сплату фіксованого сільськогосподарського податку провадяться органами державної податкової служби в картках особового рахунка платників на підставі виписок банків та реєстрів, що передаються відділеннями Державного казначейства у районах до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника та до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування, на підтвердження зарахування коштів на окремий рахунок відділення Державного казначейства у районі.
27. Суми нарахованого (внесеного) фіксованого сільськогосподарського податку включаються до складу валових витрат платника фіксованого сільськогосподарського податку.
28. Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється органом державної податкової служби.