Конвенція : Конвенція про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів

Конвенція
про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів

Стаття 1

У разі, якщо це не передбачено їхніми законами, Високі Договірні Сторони зобов'язуються внести зміни до своїх законів, відповідно до яких дійсність зобов'язань, які виникають за переказним або за простим векселем, або використання прав, які випливають з них, не обумовлюється дотриманням положень про гербовий збір.

Проте Договірні Сторони можуть припинити здійснення цих прав до сплати встановленого ними гербового збору або пені, яка виникла. Вони можуть прийняти рішення про те, що характер і зміст документа, який "підлягає негайному виконанню", які, відповідно до їхнього законодавства, можуть бути присвоєні переказному і простому векселю, обумовлюються тим, що, починаючи з видачі документа, відповідно до їхніх законів було належним чином дотримано закону про гербовий збір.

Кожна з Високих Договірних Сторін залишає за собою право обмежити зобов'язання, зазначене у першому абзаці, лише переказними векселями.

Стаття 2

Ця Конвенція, французький та англійський тексти якої є рівною мірою автентичними, позначена сьогоднішнім числом.

Вона може бути підписана у подальшому до 6 вересня 1930 року від імені будь-якої держави-члена Ліги Націй або держави, що не є її членом.

Стаття 3

Ця Конвенція підлягає ратифікації.

Ратифікаційні грамоти передаються до 1 вересня 1932 року на зберігання Генеральному Секретареві Ліги Націй, який негайно повідомляє про їх одержання всі держави-члени Ліги Націй і держави сторони в цій Конвенції, які не є членами Ліги Націй.

Стаття 4

Починаючи з 6 вересня 1930 року, будь-яка держава-член Ліги Націй і будьяка держава, що не є її членом, можуть приєднатися до цієї Конвенції.

Таке приєднання здійснюється шляхом повідомлення Генерального Секретаря Ліги Націй, яке передається на зберігання до архіву Секретаріату.

Генеральний Секретар негайно повідомляє про таку передачу на зберігання всі Високі Договірні Сторони, які підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї.

Стаття 5

Ця Конвенція набуває чинності після того, як вона буде ратифікована або до неї приєднаються сім держав-членів Ліги Націй або держав, що не є її членами, включаючи три держави-члени Ліги Націй, постійно представлені у Раді.

Датою набуття чинності є дев'яностий день після одержання Генеральним Секретарем Ліги Націй сьомої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання відповідно до першого абзацу цієї статті.

Генеральний Секретар Ліги Націй, надсилаючи повідомлення, передбачені у статтях 3 і 4, зокрема, зазначає, що ратифікаційні грамоти або документи про приєднання, згадані у першому абзаці цієї статті, були одержані.

Стаття 6

Кожна ратифікація або кожне приєднання, які здійснюються після набуття чинності Конвенцією відповідно до статті 5, набувають чинності на дев'яностий день від дати їх одержання Генеральним Секретарем Ліги Націй.

Стаття 7

Ця Конвенція не може бути денонсована до закінчення дворічного строку від дати набуття нею чинності для держави-члена Ліги Націй або держави, що не є її членом; така денонсація набуває чинності на дев'яностий день після одержання Генеральним Секретарем адресованого йому повідомлення.

Про кожну денонсацію Генеральний Секретар Ліги Націй негайно повідомляє всі інші Високі Договірні Сторони.

Кожна денонсація є чинною лише щодо тієї Високої Договірної Сторони, від імені якої вона здійснена.

Стаття 8

Кожна держава-член Ліги Націй і кожна держава, що не є її членом, для яких ця Конвенція є чинною, можуть після закінчення четвертого року з моменту набуття Конвенцією чинності звернутися до Генерального Секретаря Ліги Націй з проханням про перегляд деяких або всіх положень цієї Конвенції.

Якщо таке прохання, після повідомлення його іншим державам-членам Ліги Націй або державам, що не є її членами, для яких Конвенція є на той час чинною, підтримується протягом одного року не менше ніж шістьма з них, то Рада Ліги Націй приймає рішення про скликання Конференції з цього приводу.

Стаття 9

Будь-яка Висока Договірна Сторона може в момент підписання, ратифікації або приєднання заявити про те, що, приймаючи цю Конвенцію, вона не має наміру брати на себе будь-які зобов'язання щодо всіх або деяких колоній, протекторатів або територій, що знаходяться під її сюзеренітетом або мандатом; і ця Конвенція не застосовується до будь-яких територій, зазначених у такій заяві.

Будь-яка Висока Договірна Сторона може в будь-який час у подальшому повідомити Генерального Секретаря Ліги Націй про те, що вона бажає застосувати цю Конвенцію до всіх або деяких її територій, про які зазначено у заяві, передбаченій у попередньому абзаці; Конвенція застосовується до всіх територій, зазначених у такому повідомленні, через дев'яносто днів після його одержання Генеральним Секретарем Ліги Націй.

Будь-яка Висока Договірна Сторона може у будь-який час заявити, що вона бажає припинити застосування цієї Конвенції до всіх або деяких її колоній, протекторатів або територій, що знаходяться під її сюзеренітетом або мандатом; в такому разі Конвенція припиняє застосовувтися до територій, зазначених у такій заяві, через рік після її одержання Генеральним Секретарем Ліги Націй.

Стаття 10

Ця Конвенція реєструється Генеральним Секретаре Ліги Націй, одразу ж після набуття нею чинності. В подальшому вона негайно публікується у "Збірнику Договорів" Ліги Націй.

На посвідчення чого зазначені вище Уповноважені Представники підписали цю Конвенцію.

Вчинено в Женеві сьомого червня тисяча дев'ятсот тридцятого року в одному примірнику, який передається на зберігання до архіву Секретаріату Ліги Націй, а засвідчені копії цього примірника передаються всім державам-членам Ліги Націй і державам, що не є її членами, які представлені на Конференції.

Протокол до Конвенції

Під час підписання Конвенції від сьогоднішнього дня про закони про гербовий збір стосовно переказних і простих векселів нижчепідписані належним чином уповноважені особи домовились про таке:

Держави-члени Ліги Націй і держави, що не є її членами, які не мали змоги передати на зберігання свої грамоти про ратифікацію цієї Конвенції до 1 вересня 1932 року, зобов'язуються надіслати протягом п'ятнадцяти днів від цієї дати повідомлення Генеральному Секретареві Ліги Націй про становище щодо ратифікації.

Якщо на 1 листопада 1932 року не виконуються умови для набуття чинності Конвенцією, передбачені в параграфі 1 статті 5, то Генеральний Секретар Ліги Націй скликає збори держав-членів Ліги Націй і держав, що не є її членами, які підписали Конвенцію або приєдналися до неї.

Високі Договірні Сторони повідомляють одна одну про законодавчі заходи, вжиті ними на виконання Конвенції на їхніх відповідних територіях, негайно після набуття ними чинності.

1. Що стосується Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, єдиними документами, до яких застосовуються положення цієї Конвенції, є переказні векселі, які пред'явлені для акцепту або акцептовані, або підлягають оплаті в будь-якому іншому місті, ніж Сполучене Королівство.

2. Подібне обмеження застосовується щодо будь-яких колоній, протекторатів або територій, що знаходяться під сюзеренітетом або мандатом Його Британської Величності, до яких Конвенція може застосовуватися в силу статті 9, за умови, що повідомлення про таке обмеження надсилається Генеральному Секретареві Ліги Націй до дати, на яку Конвенція набуває чинності для такої території.

3. Що стосується Північної Ірландії, то положення цієї Конвенції застосовуються лише з такими змінами, які визнані необхідними.

4. Уряд будь-якої держави-члена Ліги Націй або держави, що не є її членом, яка згодна приєднатися до Конвенції відповідно до статті 4, але бажає отримати дозвіл на обмеження, зазначені вище в пункті 1, може повідомити Генерального Секретаря про це, а Генеральний Секретар негайно сповіщає про таке повідомлення урядам всіх держав-членів Ліги Націй або держав, що не є її членами, від імені яких була підписана Конвенція або від імені яких були передані на зберігання документи про приєднання до неї, і запитати їх, чи мають вони будь-які заперечення проти цього. Якщо протягом шести місяців від дати повідомлення Генерального Секретаря Ліги Націй не одержано будь-яких заперечень, обмеження вважається прийнятим.

На посвідчення чого уповноважені представники підписали цей Протокол.