КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Консигнаційні договори в Україні

Консигнаційні договори (контракти) за особливостями укладання та виконання можна віднести до посередницьких зовнішньоторговельних операцій. Водночас варто мати на увазі, що у разі укладання зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу або інших угод на товари, що є предметом консигнаційного договору (контракту), слід керуватися правилами оформлення, встановленими для обраних контрагентами угод.

В Україні термін "консигнація" визначено з часу ухвалення постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення" від 28.12.94 р. N 882.

Світова зовнішньоторговельна практика розрізняє два основних види посередницьких операцій з огляду на право власності на товар (предмет посередницької торгівлі):

- торговельний посередник здійснює на внутрішньому ринку реалізацію товару, який він придбав у експортера на підставі контракту купівлі-продажу, та, згідно з набутим правом власності, розпоряджається товаром на свій розсуд (здійснює роздрібну та дрібнооптову торгівлю, експортує у треті країни та ін.);

- торговельний посередник не набуває права власності на товар та здійснює продаж товару на підставі нового договору купівлі-продажу, який, за умовами посередницького контракту, має право укладати власник товару або посередник.

Таким чином, посередницькі зовнішньоторговельні операції та обов'язки торговельного посередника необхідно розглядати з позиції набуття/ненабуття права власності на товар. Консигнація - форма посередницької торгівлі, згідно з якою власник товару (консигнант) передає посереднику (консигнатору) товар для продажу з консигнаційного складу від свого імені та за рахунок консигнанта протягом визначеного консигнаційною угодою терміну.

Отже, за цим визначенням, консигнаційну угоду виконують дві особи консигнант та консигнатор. Перший здійснює поставку товару для продажу, а другий, не набувши права власності на товар, здійснює його продаж.

Та укладення виконання консигнаційної угоди консигнатором в Україні повинно враховувати особливості національного законодавства. Консигнатору насамперед слід визначитися зі складом, з якого здійснюватиметься продаж, оскільки на весь термін консигнації товар повинен знаходитися під контролем митниці. Реалізацію консигнаційної угоди можна відобразити на схемі 1.

Основні дії контрагентів консигнаційної угоди розділяются на такі етапи:

а) укладання договору консигнації;

б) отримання консигнатором ліцензії Держмитслужби на право відкриття митного ліцензійного складу (МЛС) або укладення договору зберігання консигнаційних товарів з власником МЛС;

в) отримання та розміщення на МЛС партії товару, що підлягає консигнаційному продажу;

г) пошук покупця-імпортера та укладення договору купівлі-продажу на певну частку або на весь обсяг товару.

Договір консигнації повинен відповідати певним умовам, що підкреслюють особливість даної зовнішньоекономічної угоди. Сторонами консигнаційної угоди є консигнант та консигнатор, які укладають угоду щодо продажу товарів з МЛС від імені консигнатора, але за рахунок консигнанта.

У договорі обумовлюються можливі обставини повернення товару консигнанту. Виходячи з умов повернення товару, угоди консигнації можна розділити на:

- частково зворотню консигнацію, при якій консигнатор викуповує по закінченні певного терміну частку нереалізованого товару. Частка нереалізованого товару обумовлюється у договорі;

- повністю безповоротну консигнаційну угоду, яка обумовлює викупівлю консигнатором усієї частки нереалізованої партії товару.

Водночас необхідно звернути увагу, що обов'язковою нормою консигнаційної угоди є точне визначення номенклатури та кількості товару, який надходитиме за договором консигнації. Це певним чином повинно зазначатися у самому договорі або у додатку як невід'ємної частини договору. Крім цього, у договорі сторонами угоди визначається кількість товару певної номенклатури, який може знаходитися на МЛС.

При укладенні консигнаційної угоди слід визначити термін консигнаційного продажу, а також термін виконання самого контракту. Дія договору консигнації повинна перевищувати термін консигнаційного продажу певної партії товару і може закінчитися тільки після повного його продажу та розрахунку за нього з консигнатором або після повернення частки товару, а за реалізовану частку повинні бути проведені остаточні розрахунки.

Як уже зазначалося, право власності на консигнаційний товар залишається за консигнантом. При цьому повинні бути визначені умови, за якими право власності переходить до інших осіб. Так, наприклад, консигнаційною угодою може бути передбачено, що право власності на товар переходить тільки після певного надходження коштів консигнанту.

Окремо повинно бути визначено, на підставі чого та яким документом підтверджується ціна, що буде внесена за певну частку товару при виконанні договору купівлі-продажу. Встановлюючи ціну при продажу, необхідно керуватися мінімальною ціною, що визначена консигнаційною угодою та базисними умовами поставки товару, а також враховувати можливе включення в ціну вартості зберігання товару на МЛС.

Умови платежу за консигнаційний товар повинні чітко визначати валюту платежу, а також термін перерахування коштів на рахунок консигнанта після виконання консигнатором договору купівлі-продажу.

Крім того, консигнаційним договором визначаються обов'язки контрагентів та відповідальність за їх виконання, а консигнатор повинен мати чітко визначені повноваження щодо розпорядження товаром, який надійшов на консигнацію. Консигнатор має виконувати встановлені умови зберігання товару, здійснювати, за необхідності його перепакування, митне оформлення чи маркетингові дослідження, подрібнювати партії, сплачувати необхідні платежі за збереження товару тощо. Водночас слід звернути увагу, що все це повинно бути визначено у договорі на поставку консигнаційного товару.

Консигнант повинен мати обов'язки щодо поставки певної кількості товару обумовленого асортименту та відшкодовувати всі витрати консигнатора зі зберігання товару до моменту укладання договору купівлі-продажу та переходу права власності на товар до покупця.

Як було зазначено вище, українське законодавство передбачає реалізацію угод з консигнації товарів на умовах, якщо вантаж знаходиться під митним контролем. На сьогодні, у зв'язку з відсутністю на території України консигнаційних складів, їх функції виконують митні ліцензійні склади, що належать суб'єктам господарської діяльності.

Територія складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову митної території України, на якій діє національне законодавство, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регламентують вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України.

Право власності на товар, який розміщується на МЛС, має консигнант, спірні ж питання стосовно власності на товар повинні вирішуватись тільки за рішенням суду. Практично митний ліцензійний склад створює всі необхідні умови для реалізації контрагентами зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації та дозволяє проводити певні операції з товарами під час виконання даних угод.

Основні вимоги до митних ліцензійних складів, порядок управління ними, їх функціонування, розміщення та випуск товарів з МЛС регламентується наказом Державної митної служби України від 31.12.96 р. N 592 "Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів".

Розглянемо механізм виконання угоди консигнації із застосуванням митних ліцензійних складів. Відповідно до існуючого порядку на митних ліцензійних складах дозволено розміщувати товари на умовах надання до митного органу ВМД, оформленої в режимі "митний склад".

Під режимом "митний склад" розуміється митний режим, при якому ввезені із-за меж митної території товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.

Товари, що ввезені на митну територію України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох років. Цей строк може бути обмежений для окремих видів товарів митним органом. Після закінчення терміну зберігання товарів на складі вони мають бути передані на зберігання митниці або заявлені до іншого митного режиму. Митне оформлення таких товарів провадиться згідно із заявленим режимом.

Таким чином, підставою для розміщення вантажу на митний ліцензійний склад за договорами консигнації є вантажна митна декларація, укладена відповідно до режиму "митний склад" (IM-74).

Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" від 9.06.97 р. N 574, вантажна митна декларація складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів зазначеної партії застосовується єдиний митний режим. За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад за кожною вантажною митною декларацією справляється збір $30 та за кожним додатковим аркушем до неї - $15 (постанова Кабінету Міністрів України "Про ставки митних зборів" від 27.01.97 р. N 65).

"Положенням про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів" передбачено, що додатковими умовами для розміщення вантажу на МЛС є надання в митний орган договору на зберігання товарів на митному ліцензійному складі, зовнішньоекономічного договору, транспортних та інших документів.

Слід пам'ятати, що укладання договорів зберігання з МЛС регулюється відповідними статтями Цивільного кодексу України. Велику помилку робить консигнатор, коли на певний товар укладає "типовий" договір зберігання з власником МЛС. У загальному плані договір зберігання повинен укладатися з урахуванням:

- особливостей та терміну зберігання тих чи інших товарів;

- обумовлення терміну зберігання;

- міри відповідальності сторін;

- порядку відшкодування збитків.

При митному оформленні вантажу у вільне використання, згідно з умовами зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу, формуються відповідні "партії" товару на підставі рахунків-фактур власника вантажу на заявлений обсяг.

Випуск вантажів з МЛС у вільне використання на території України здійснюється на умовах подання декларантом належним чином заповненої ВМД у митному режимі "імпорт товару", із сплатою належних податків і зборів та надання митниці дозволів державних органів, що вимагаються при митному оформленні імпорту.

Товари, розміщені на митний ліцензійний склад на умовах консигнації, залишаються власністю резидента до їх реалізації імпортеру - українському суб'єкту господарської діяльності. Умови їх реалізації можуть бути визначені при укладенні контракту купівлі-продажу з українським імпортером, тобто безпосередньо на момент випуску цих товарів з митного ліцензійного складу у вільне використання на території України. Якщо при цьому змінюються певні характеристики (ціна товару тощо), вони підлягають передекларуванню з оформленням нової декларації в режимі "митний склад" до оформлення ВМД на імпорт для випуску у вільне використання.

У таких випадках умовою випуску у вільний обіг є попереднє передекларування вантажу, що зберігається на МЛС, на умовах надання "українською" стороною зовнішньоекономічного контракту пакету документів, що підтверджує згоду на це обох контрагентів. Необхідність в проведенні декларування може виникнути також у разі зміни сторін зовнішньоекономічного контракту - резидента або нерезидента України.

Повернення частки нереалізованого товару (або їх вивезення в третю країну) за ініціативою нерезидента - власника вантажу можливе на умовах, якщо зовнішньоекономічний договір консигнації передбачає таке повернення. Підставою митного оформлення вивезення вантажу з МЛС є вантажна митна декларація, складена у митному режимі "транзит". Митне оформлення ватажу з метою його вивезення за межі України провадиться на умовах надання декларантом повного пакету документів, що підтверджують домовленість сторін зовнішньоекономічної угоди (угод).

Вивезення в третю країну за ініціативою резидента України - сторони зовнішньоекономічного контракту здійснюється на умовах митного оформлення товару у вільне використання на Україні та наступного оформлення вивезення вантажу на загальних підставах (як експорт товару).

На схемі 2 зображено механізм реалізації договорів консигнації в Україні із застосуванням митних ліцензійних складів.

Схема 1. Виконання консигнаційної угоди.

        +--------------+                         +-------------------+
        ¦   Договір    ¦                         ¦ Договір купівлі-  ¦
        ¦ консигнації  ¦                         ¦     продажу       ¦
        +--------------+                         +-------------------+
         ¦            ¦                           ¦                 ¦
         ¦            ¦                           ¦                 ¦
 +--------------+    +-----------------------------+         +--------------+
 ¦  Експортер   ¦    ¦         Консигнатор         ¦         ¦   Імпортер   ¦
 ¦(консигнант)  +----¦                             +---------¦  (імпортери) ¦
 +--------------+  , +-----------------------------+         +--------------+
              ¦   П                ¦                  П       ¦
              ¦            +------------------+               ¦
              ¦            ¦     Договір      ¦        ,      ¦
              ¦   I        ¦    зберігання    ¦       I       ¦
              ¦            +------------------+               ¦
              ¦                    ¦                          ¦
              ¦                    ¦                          ¦
            +---------------------------------------------------+
            ¦           Митний   ліцензійний  склад             ¦
            ¦                                                   ¦
            +---------------------------------------------------+

I - надходження консигнаційного товару на МЛС;

Г - випуск товару у вільний обіг згідно з договором купівлі-продажу;

П - платежі за товар згідно з договором (договорами) купівлі-продажу;

Віталій Науменко,
головний інспектор Київської
регіональної митниці.