КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 30 липня 1998 р. N 1187
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1023 від 26.07.2006 )
Про затвердження Порядку віднесення
харчових продуктів до категорії спеціальних
На виконання статті 9 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" ( 771/97-ВР ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок віднесення харчових продуктів до категорії спеціальних, що додається.
2. Установити, що:
віднесення харчових продуктів до категорії спеціальних і погодження в установленому порядку норми використання цих продуктів проводиться лише на підставі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, затвердженого головним державним санітарним лікарем України або уповноваженою ним особою;
витрати на проведення робіт, пов'язаних з віднесенням харчових продуктів до категорії спеціальних, провадяться за рахунок замовника цих робіт.
Перший віце-прем'єр-міністр України А.ГОЛУБЧЕНКО
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 липня 1998 р. N 1187
Порядок
віднесення харчових продуктів
до категорії спеціальних
1. Дія цього Порядку поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, що займаються виробництвом і реалізацією спеціальних харчових продуктів.
2. Роботи, пов'язані з віднесенням харчових продуктів до категорії спеціальних, виконуються державними закладами (установами) охорони здоров'я, які визначаються головним державним санітарним лікарем України.
У разі потреби до цих робіт можуть залучатися заінтересовані центральні органи виконавчої влади.
3. Згідно із статтею 1 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" ( 771/97-ВР ) до харчових продуктів категорії спеціальних належать такі продукти, які мають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні та біологічно активні харчові добавки, продукти дитячого харчування та харчування для спортсменів.
Продукти дитячого харчування - продукти, що призначені для дітей віком від народження до 14 років та відповідають фізіологічним особливостям дитячого організму.
Продукти харчування для спортсменів - продукти харчування та біологічно активні добавки до їжі, що використовуються спортсменами в період підготовки, змагань чи відновлення сил і не можуть бути віднесені до фармакологічних засобів корекції працездатності.
4. Для проведення робіт з віднесення харчового продукту до категорії спеціальних харчових продуктів виробник чи постачальник (далі - замовник робіт) звертається до головного державного санітарного лікаря України або уповноваженої ним особи з відповідною заявою, якої додаються:
а) копії таких документів:
для оцінки якості та безпеки продукції вітчизняного виробництва нормативна документація на відповідний продукт, технологічна інструкція з рецептурами, інформація про спеціальні властивості продукту та рекомендації виробника щодо його споживання;
для оцінки якості та безпеки продукції іноземного виробництва сертифікат виробника відповідного продукту (або документ, засвідчує його якість та безпеку); документ органу охорони здоров'я країни-виробника (чи іншої уповноваженої на це установи), що свідчить про безпеку продукту для здоров'я людини;
б) інформація про склад, спеціальні властивості, призначення продукту та результати клінічних досліджень (якщо вони проводилися); рекомендації щодо споживання; зразки продукції з маркуванням українською мовою; копія ветеренарного чи фітосанітарного сертифіката (у разі необхідності).
Всі документи засвідчуються підписом керівника замовника робіт та печаткою.
5. Після надходження заяви з необхідними документами головним державним санітарним лікарем України або уповноваженою ним особою приймається рішення про:
а) виконання роботи з оцінки якості та безпеки харчового продукту і віднесення його до категорії спеціальних харчових продуктів:
б) визначення обсягу досліджень та закладу (установи) охорони здоров'я, де ці дослідження проводитимуться.
У разі необхідності ознайомлення з виробництвом та системою контролю за якістю та безпекою продукції імпортного виробництва МОЗ проводить це разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади за згодою із замовником робіт.
6. У разі коли дослідження проводиться до укладення договору (угоди) на поставку продукції, зразки продукції подаються безпосередньо її виробником.
Зразки продукції обов'язково опломбовуються і супроводжуються листом виробника, яким засвідчується їх походження.
У разі коли дослідження проводяться з використанням продукції, яка вже завезена в Україну, зразки відбираються уповноваженою особою державного закладу (установи) охорони здоров'я, що проводить дослідження.
7. У разі необхідності проводяться клінічні дослідження харчових продуктів у порядку, встановленому головним державним санітарним лікарем України.
Рішення про проведення клінічних досліджень приймається лише в тому разі, якщо вони повною мірою відповідають вимогам безпеки, що підтверджується відповідними документами.
8. Заклад (установа), що проводить дослідження, подає до Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ звіт про результату досліджень для проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, після якої приймається рішення щодо віднесення продукту харчування до категорії спеціальних харчових продуктів і погодження норм його використання з видачею відповідного висновку згідно із статтями 12 і 16 Закону Україні "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ).
9. Термін проведення робіт, у тому числі досліджень, та видачі висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи визначається у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати 30 діб з дня отримання заяви з усіма необхідними документами. В особливих випадках, коли надана продукція потребує більш глибокого вивчення, дослідження проводяться згідно з індивідуальним графіком за домовленістю із замовником робіт.
10. За надання недостовірної інформації фізичні та юридичні особи несуть відповідальність згідно із законодавством.