ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 03.03.98 р. N 2187/10/16-1101

Про податок на додану вартість

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі

У зв'язку з надходженням численних запитів Державна податкова адміністрація України направляє роз'яснення з питання оподаткування податком на додану вартість об'єктів застави.

Відповідно до пункту 2.1 Закону України від 03.04.97 р. N168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платником податку на додану вартість є особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 3.1.1 вищезгаданого закону об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця. При цьому продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільноправовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Пунктом 3.2.2 цього ж закону визначено, що передача майна в заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та його повернення заставодавцю після закінчення дії такого договору не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, тобто на момент передачі майна в заставу без передачі права власності не виникає об'єкта для оподаткування.

В силу застави кредитор (заставоутримувач) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з Законом України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" із внесеними змінами і доповненнями, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, то заставоутримувач набуває права звернення стягнення на предмет застави. Законом України від 22.05.97 р. N283 "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (заставоутримувачу), - ціною продажу такої застави.

А тому, виходячи з норм вищезазначених законів, у момент відчуження об'єкта застави виникатимуть податкові зобов'язання у заставодавця, і базою оподаткування буде ціна продажу такої застави.

Якщо згідно з умовами договору об'єкт застави відчужується у власність заставоутримувача в рахунок погашення боргових зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі заставоутримувачем такого об'єкта застави в податковий період Такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (заставоутримувачу), - ціною придбання такої застави з правом збільшення податкового кредиту на суму податку на додану вартість, сплаченого заставодавцю заставоутримувачем (платником податку на додану вартість), за умови, що вартість такого об'єкта включається в оподатковувані операції і підлягає амортизації.

У разі коли кредитор у подальшому продає об'єкт застави іншим особам, податкові зобов'язання у нього виникають з повної вартості продажу товару.

У разі коли згідно з умовами договору об'єкт застави з метою погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на аукціоні, базою для оподаткування податком на додану вартість буде ціна продажу такого об'єкта.

Заступник голови О.ШИТРЯ