КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 25 грудня 1997 р. N 1466
м. Київ

Про затвердження Порядку оплати донорам
давання крові та (або) її компонентів

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок оплати донорам давання крові та (або) її компонентів.

2. Центральним органам виконавчої влади та іншим органам, у віданні яких перебувають спеціалізовані установи і заклади переливання крові та відповідні підрозділи закладів охорони здоров'я, провадити витрати, пов'язані з оплатою донорам давання крові та (або) її компонентів, за рахунок асигнувань на охорону здоров'я у відповідних бюджетах.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Міністра охорони здоров'я Сердюка А.М.

4. Ця постанова набирає чинності через 30 днів з дня опублікування в газеті "Урядовий кур'єр".

Перший віце-прем'єр-міністр України А.ГОЛУБЧЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 1997 р. N 1466

Порядок
оплати донорам давання крові та (або) її компонентів

1. Давання крові та (або) її компонентів здійснюється безоплатно або за плату за особистим визначенням донора крові та (або) її компонентів (далі донор).

Оплата донорам давання крові та (або) її компонентів здійснюється відповідно до цього Порядку.

2. Оплату донорам давання крові та (або) її компонентів здійснюють спеціалізовані установи і заклади переливання крові та відповідні підрозділи закладів охорони здоров'я, в яких донор здійснював давання крові та (або) її компонентів, зазначені у частині першій статті 15 Закону України "Про донорство крові та її компонентів".

3. Донору за давання крові провадиться оплата з розрахунку 2,4 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день оплати виходячи з вартості одного літра крові.

4. Донору, який здає плазму крові, оплата здійснюється залежно від методу плазмаферезу.

Якщо використовується мануальний (ручний) метод плазмаферезу, розмір оплати встановлюється з розрахунку 2,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день оплати виходячи з вартості одного літра плазми.

У разі використання машинного (апаратного) методу плазмаферезу оплата встановлюється з розрахунку двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день оплати виходячи з вартості одного літра плазми.

5. Донор імунної плазми крові, що містить антитіла, які утворилися після проведення попередньої спеціальної вакцинації, одержує плату на 20 відсотків більшу від плати донора звичайної плазми.

6. Донор імунної плазми крові одержує плату за імунізацію (одна ін'єкція) з розрахунку 0,15 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день оплати.

7. За ізоімунну плазму крові, до складу якої входять антитіла антирезус, що утворилися після багаторазового введення резус-позитивних еритроцитів резус-негативному донору, оплата здійснюється в подвійному розмірі оплати за звичайну плазму.

8. Донор ізоімунної плазми крові одержує плату за ізоімунізацію (одна ін'єкція) з розрахунку 0,55 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день оплати.

9. Донор, який здає кров малими дозами (два-чотири мілілітри) для виготовлення стандартних сироваток і еритроцитів, одержує плату у подвійному розмірі оплати давання крові.

10. Донор клітин крові (тромбоцитів) за одну дозу (2х10-11 тромбоцитів на 300 мілілітрів плазми) одержує плату з розрахунку 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день оплати.

11. Оплата донорам давання крові та (або) її компонентів здійснюється в день давання крові та (або) її компонентів чи імунізації.

12. Контроль за правильністю оплати донорам зданої ними крові та (або) її компонентів здійснюється МОЗ.