ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО СТАНДАРТИЗАЦІЇ,
МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

НАКАЗ
від 20 вересня 1996 р. N 393

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 вересня 1996 р. за N 561/1586

Про затвердження правил
користування засобами
вимірювальної техніки у сфері торгівлі

На виконання п.5 протоколу наради у Першого віце-прем'єр-міністра України В.В.Дурдинця від 6 липня 1996 р. "Про виконання доручення Президента України від 17 червня 1996 р. про стан дотримання законодавства з питань ціноутворення, правил торгівлі та санітарії в торговельних підприємствах усіх форм власності та невідкладні заходи щодо виправлення становища у зазначеній сфері" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі (додаються).

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України "Правила використання мір та вимірювальних приладів на підприємствах торгівлі та громадського харчування", затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР та Держстандарту СРСР від 9 жовтня 1975 р. N 183/274.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника голови Держстандарту України - Величка О.М.

Голова Держстандарту України Т.Кисільова

Затверджено
наказом Держстандарту
від 20.09.96 N393

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 вересня 1996 р. за N561/1586

Правила
користування засобами вимірювальної
техніки у сфері торгівлі

1. Загальні положення

1.1. Цим документом встановлюються загальні правила користування засобами вимірювальної техніки у торговельній (торговельно-виробничій, заготівельній) діяльності, під час обслуговування громадян, які купують товари для власних потреб у підприємств (об'єднаннях, установах, організаціях), громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі (далі - господарюючі суб'єкти).

Правила поширюються на господарюючі суб'єкти у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а саме:

- магазини (продовольчі, непродовольчі, змішані, спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центри-комплекси тощо);

- палатки, кіоски;

- лотки, розвозки тощо;

- фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски громадського харчування, оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини, елеватори тощо;

- ринки;

- скупки, ломбарди, ювелірні майстерні;

- автозаправочні станції (АЗС);

- ательє мод;

- виробничі, заготівельні та інші організації системи споживчої кооперації України;

- поштові відділення Укрпошти;

- аптеки, аптечні кіоски;

- інші об'єкти господарюючих суб'єктів.

Правила є обов'язковими для господарюючих суб'єктів незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості.

1.2. У цьому документі є посилання ца такі стандарти:

ДСТУ 2681-94 "Метрологія. Терміни та визначення"

ДСТУ 2708-94 "Метрологія. Повірка засобів відмірювань. Організація і порядок проведення"

ДСТУ 3215-95 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення"

ДСТУ 3400-96 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів" условия"

ГОСТ 24104-88 "Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия"

ГОСТ 29329-92 "Весы для статического взвешивания. Общие технические требования"

МИ 1864-88 "ГСИ. Колонки топливораздаточные. Методика поверки".

МИ 2002-89 "ГСИ. Системы информационно-измерительные. Организация и порядок проведення метрологической аттестации"

1.3. Наведені нижче у цьому документі терміни вживаються в такому значенні:

1.3.1. Засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики (ДСТУ 2681).

1.3.2. Вимірювальна інформаційна система - сукупність засобів вимірювальної техніки, засобів контролю, діагностування та інших технічних засобів, об'єднаних для створення сигналів вимірювальної та інших видів інформації.

1.3.3. Міра (величина) - вимірювальний пристрій, що реалізує відтворення та (або) збереження фізичної величини заданого значення.

2. Вимоги до засобів вимірювальної техніки

2.1. Для здійснення торговельних операцій застосовуються ЗВТ, які пройшли:

- державні випробування згідно з ДСТУ 3400 та занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні;

- державну метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215;

- державну повірку згідно з ДСТУ 2708.

2.2. До користування в торговельній діяльності допускаються ЗВТ, які мають нормовані метрологічні характеристики згідно з технічними умовами та експлуатаційною документацією підприємств-виробників.

Забороняється застосування для торговельних операцій засобів вимірювальної техніки побутового призначення.

2.3. Для продажу товару застосовуються ваги з двома відліковими пристроями (один - з боку продавця, другий - з боку покупця). Покази вагів з обох боків не повинні відрізнятись більш як на 0,25 ціни поділки. У вагах, призначених для самообслуговування покупця та фасування товарів, наявність другого відлікового пристрою не обов'язкова (ГОСТ 29329);

2.4. Для приймання у переробку та закупівлі дорогоцінних металів і ювелірних виробів із них застосовуються лабораторні ваги в межах допустимої похибки не більше + 0,01 грама;

2.5. Для вимірювань об'єму рідини застосовуються міри місткості.

2.6. Вагові та об'ємні дозатори повинні мати допустиму похибку не більшу від значення допустимого відхилення маси або об'єму дози товару, встановленого діючими міждержавними, державними стандартами або технічними умовами на конкретну продукцію, що дозується або фасується із застосуванням цих дозаторів.

2.7. Фасувально-пакувальні машини повинні мати допустиму похибку не більшу від допустимого відхилення маси або об'єму дози товару, встановленого чинними міждержавними, державними стандартами або технічними умовами на конкретну продукцію, що фасується та пакується із застосуванням цих машин.

2.8. Паливно-роздавальні колонки повинні мати допустиму похибку не більше +/- 0.25% (ГОСТ 9018).

2.9. Всі ЗВТ (у тому числі іноземного виробництва) допускаються до застосування у торговельній діяльності тільки після їх державної повірки чи метрологічної атестації, що виконуються територіальними органами Держстандарту України в порядку, встановленому ДСТУ 2708 та ДСТУ 3215, щодо вимірювально-інформаційних систем - у порядку, встановленому МИ 2002.

2.10. Позитивні результати повірки ЗВТ засвідчуються відбитком повірочного тавра та (або) свідоцтвом про повірку. Відбиток повірочного тавра ставиться на засіб вимірювань та (або) на експлуатаційну документацію. У випадку, коли доступ до вимірювального механізму ЗВТ підлягає пломбуванню, відбиток повірочного тавра ставиться на пломбу. Якщо в результаті повірки ЗВТ визнається непридатним до застосування, орган метрологічної служби видає довідку про непридатність ЗВТ та (або) гасить попереднє тавро. Форма свідоцтва про повірку встановлена ДСТУ 2708.

Якщо відбиток повірочного тавра або пломба пошкоджені чи свідоцтво втрачено, ЗВТ вважається неповіреним.

2.11. Позитивні результати державної метрологічної атестації засвідчуються свідоцтвом про державну метрологічну атестацію та відбитком повірочного тавра на пломбі, що закриває доступ до вузлів регулювання, які впливають на метрологічні характеристики ЗВТ.

2.12. Всі ЗВТ, що застосовуються у торговельній діяльності, повинні мати заводський та інвентарний номер або тільки інвентарний номер (у випадках, коли заводський номер не передбачено) та експлуатаційну документацію підприємства-виробника, якою встановлюються умови і правила їх застосування.

2.13. Всі ЗВТ закріпляються за конкретним працівником, який зобов'язаний знати правила роботи, порядок технічного обслуговування та строки їх подання на державну повірку.

2.14. У разі виявлення причин, що роблять ЗВТ непридатним до застосування, працівник зобов'язаний негайно припинити торговельні операції до усунення причин непридатності та проведення державної повірки.

2.15. ЗВТ перед початком роботи встановлюються на робочому місці та налагоджуються до роботи згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємств-виробників.

3. Підготовка до роботи засобів
вимірювальної техніки

3.1. Засоби вимірювань маси (ваги, гирі, вимірювальні інформаційні системи тощо)

3.1.1. Ваги, гирі, вимірювальні інформаційні системи та інші засоби вимірювань маси, що застосовуються для визначення кількості товару у присутності покупця, встановлюються на робочих місцях таким чином, щоб покупці мали змогу бачити весь процес вимірювання маси та відпуску товару.

3.1.2. Забороняється встановлення засобів вимірювань маси, які мають шкалу або електронний відліковий пристрій (дисплей), під кутом до покупця, закривати (товаром, інвентарем тощо) шкалу (дисплей), вантажоприймальну платформу та пломбу з відтиском державного повірочного тавра.

3.1.3. Настільні засоби вимірювань маси встановлюються на міцному стійкому столі, конструкція якого не допускає будь-яких прогинів, коливань та вібрацій.

Стійкість та горизонтальність засобів вимірювань маси повинні забезпечуватись на всьому діапазоні вимірювань.

3.1.4. Забороняється встановлювати положення стрілок циферблатних вагів на нульову відмітку шкали за допомогою регулювання ніжок, а також встановлювати ваги по рівню шляхом підкладання під ніжки будь-яких предметів.

3.1.5. Засоби вимірювань маси з живленням від електричної мережі встановлюються у приміщеннях, умови в яких відповідають вимогам експлуатаційної документації підприємств-виробників і де є можливість їх під'єднання до заземлюючого контуру.

3.2. Засоби вимірювань об'єму (мензурки, кухлі, паливнороздавальні колонки тощо)

3.2.1. Під час здійснення торговельних операцій, пов'язаних з прямим продажем товару, засоби вимірювань об'єму встановлюються таким чином, щоб покупець міг спостерігати весь процес вимірювань об'єму та відпуску товару.

3.2.2. Стаціонарні засоби вимірювань об'єму встановлюються згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємств-виробників та проектної документації, погодженої і затвердженої у встановленому порядку (паливно- та мастилороздавальні колонки).

3.2.3. Паливно- та мастилороздавальні колонки на АЗС встановлюються таким чином, щоб покупець міг безпосередньо спостерігати за показами колонки під час вимірювань та видачі замовленої ним дози палива або мастила. Покази колонки зберігаються протягом усього часу розрахунків із покупцем, аж до замовлення іншої дози.

3.2.4. У разі застосування на АЗС вимірювально-інформаційної системи або додаткових інформаційних табло система повинна пройти державну метрологічну атестацію у порядку, встановленому МИ 2002, а колонка з додатковим інформаційним табло - державну метрологічну атестацію згідно з ДСТУ 3215.

3.2.5. Паливно-роздавальні колонки з ручним режимом роботи допускаються до застосування з пристроями дистанційного управління тільки у разі проходження ними державної метрологічної атестації згідно з ДСТУ 3215.

3.2.6. Паливно-роздавальні колонки повинні мати на покажчиках разової дози розміри цифр, які забезпечують їх видимість покупцем з дистанції, що дорівнює довжині рукава 4 м (ГОСТ 9018).

3.2.7. Паливно-роздавальні колонки повинні мати освітлення покажчика разової дози - вмонтоване або зовнішнє.

3.3. Засоби вимірювань довжини (метри, метроштоки тощо) підготовлюються до застосування у порядку, визначеному експлуатаційною документацією підприємства-виробника.

4. Основні правила застосування засобів
вимірювальної техніки

4.1. Засоби вимірювань маси (ваги, гирі, вимірювальні інформаційні системи тощо)

4.1.1. Маса товару, що визначається на вагах, повинна бути у межах, обмежених найменшим та найбільшим значеннями діапазону зважування, зазначених на циферблаті, передній панелі або коромислі вагів конкретного типу.

4.1.2. Забороняється визначення маси товару у діапазоні нижче найменшого значення діапазону зважування:

- для вагів настільних з найбільшим значенням діапазону зважування 2, 5, 10 та 20кг - відповідно 20, 40, 100 та 200 грамів;

- для вагів лоткових з найбільшим значенням діапазону зважування 10 кг - 500 грамів;

- для електронних вагів з реєстрацією маси, ціни та вартості - 40 грамів;

- для вагів пересувних, врізних та стаціонарних - нижче 5% найбільшого значення діапазону зважування;

- для лабораторних механічних вагів - нижче значення, нормованого згідно з експлуатаційною документацією підприємства-виробника;

- для лабораторних електронних вагів - нижче значення 20е, де е ціна повірочної поділки, зазначеної на табличці підприємства-виробника, прикріпленій до вагів або на передній панелі вагів.

4.1.3. Забороняється виконувати зважування на настільних вагах, установляючи одночасно гирі на обидві площадки вагів, і визначати масу товару відніманням маси гир.

Під час зважування необхідно користуватись якнайменшою кількістю гир.

4.1.4. Зважування на настільних циферблатних вагах товару, маса якого не більша від найбільшого значення діапазону зважування по шкалі, виконується безпосередньо за показами стрілки по шкалі без застосування гир.

Зважування товару, маса якого більша за покази по шкалі, виконуються із застосуванням гир:

- для вагів з найбільшим значенням діапазону зважування 10 кг 1,2 та 5 кг;

- для вагів з найбільшим значенням діапазону зважування 2 кг - 200 г, 500 г та 1 кг;

Заміна гир із вищезазначеною номінальною масою на гирі з меншим значенням номінальної маси не допускається.

Після зважування забороняється залишати гирі на площадці вагів.

4.1.5. Під час зважування не дозволяється користуватись гирями, типи яких не зазначені в експлуатаційній документації підприємства-виробника вагів. Наприклад: не дозволяється використання настільних циферблатних вагів з умовними гирями, призначеними для застосування з товарними коромисловими вагами.

4.1.6. Товар та гирі необхідно установлювати на відповідних площадках вагів плавно, без ударів та поштовхів.

Для установлення на площадку товарних вагів тяжких вантажів (діжок, тюків і таке інше) необхідно застосовувати містки з нахилом, трапи, вирівнявши їх по платформі вагів.

4.1.7. Фіксувати масу товару на всіх вагах, незалежно від їх типу, необхідно тільки після установлення показів навантажених вагів.

4.1.8. Під час зважування товару, який відпускається тільки у тару покупця, необхідно попередньо визначити масу тари (в електронних вагах - установити тару на площадку і обнулити ваги), назвати її масу покупцеві та дати можливість покупцеві побачити покази вагів з порожньою тарою.

4.1.9. Забороняється з настільно-циферблатними вагами використовувати зйомні чашки, тара яких не введена у тару вагів.

4.1.10. Під час зважування товару на настільно-циферблатних вагах на гирьову та вантажоприймальну чашки необхідно установити пакувальний матеріал одного і того ж формату, при цьому стрілка вагів повинна бути на нульовій позначці шкали.

Після кожного зважування пакувальний матеріал необхідно знімати з площадок вагів, після чого покази вагів також повинні залишатись на нулю.

4.1.11. Під час зважування товарів на електронних вагах пакувальний матеріал кладуть на платформу, ваги обнуляють, а потім на чашку кладуть товар.

4.1.12. Забороняється нарізання, пакування або розкривання вантажу на площадці (лотку, чашці або платформі) вагів усіх без винятку типів.

4.1.13. Під час зважування товару із застосуванням вагів усіх без винятку типів товар повинен розташовуватись посередині площадки (чашки, лотка або платформи).

4.1.14. Під час застосування лабораторних вагів необхідно користуватись пінцетом.

Навантажувати та розвантажувати механічні ваги дозволяється тільки при закритому аретирі. Електронні лабораторні ваги перед зважуванням обнуляють та періодично настроюють у порядку згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємствавиробника.

Під час арбітражних або контрольних зважувань настроювання виконують перед кожним зважуванням.

4.1.15. Зважування на лабораторних вагах, незалежно від їх типу, виконують тільки при закритій вітрині.

4.1.16. Зважування золота, платини, срібла, металів платинової групи та їх сплавів (у вигляді злитків, стрічки, дроту, виробів, монет, порошків та солей, а також у вигляді лому), дорогоцінних каменів дозволяється тільки на лабораторних електронних вагах 3- го класу точності (ГОСТ 24104) з виносним електронним відліковим пристроєм (дисплеєм), установленим перед покупцем.

4.1.17. Забороняється застосування лабораторних вагів для прямого продажу дорогоцінних металів безжаявності на вагах двох відлікових пристроїв (ГОСТ 29329).

4.1.18. Лабораторні ваги з одним відліковим пристроєм можуть застосовуватись тільки як контрольні, установлені в торговому залі.

4.1.19. Після зважуваний покупцеві видається чек касового апарата із зазначенням маси, ціни та вартості товару. Інформація на чеках касових апаратів повинна відповідати Технічним вимогам до електронних контрольно-касових апаратів, які затверджені рішенням Державної міжвідомчої експертної комісії з електронних контрольно-касових апаратів (протокол від 06.07.95 N2).

4.1.20. Гирі, що застосовуються з вагами, повинні бути очищені від бруду і не мати пошкоджень поверхні та повірочного тавра.

Забороняється навішувати або наклеювати на гирі побічні предмети та наносити надписи.

4.2. Засоби вимірювань об'єму (мензурки, кухлі, паливнороздавальні колонки тощо)

4.2.1. Вимірювання кількості та відпуск рідин, шо підлягають продажу, виконуються в одиницях вимірювання об'єму або одиницях вимірювання маси, встановлених міждержавними, державними стандартами або технічними умовами на ці рідини.

4.2.2. Вимірювання та відпуск рідини із застосуванням мір місткості, дозаторів для вимірювання об'єму рідини або вагів виконується таким чином, щоб покупець міг спостерігати операцію від початку до кінця.

4.2.3. Вимірювання об'єму рідини із застосуванням мір місткості виконується:

- розливного молока, гасу (під час відпуску у тару покупця) - металевими кухлями з номінальною місткістю 250, 500 та 1000 мілілітрів з наповненням рідиною врівень з краями міри (кухля);

- горілки, горілчаних виробів, коньяку, лікерів, виноградних та плодово-ягідних вин - мензурками для відпуску спиртних напоїв із номінальною місткістю 100 мілілітрів, що мають поділки 50 та 100 мілілітрів, та мензурками з номінальною місткістю 200 мілілітрів, що мають поділки 150 та 200 мілілітрів. Мензурка наповнюється до відмітки відповідного об'єму по нижньому меніску;

- пива, квасу, морсу - скляними мірними кухлями номінальною місткістю 250 та 500 мілілітрів. Рідина наливається у мірний кухоль з таким розрахунком, щоб після усідання піни рівень рідини по нижньому меніску знаходився проти позначки місткості;

- шампанських вин - спеціальними мірними фужерами, що мають визначену місткість та тавро державної повірки;

- соків, коктейлів, газованих напоїв на основі концентратів та фруктових соків (кока-кола, пепсі-кола, фанта, оранж і таке інше), мінеральної та немінералізованої питної води - мірними стаканами з номінальною місткістю 200 мілілітрів. Рідина наливається у мірний стакан з таким розрахунком, щоб після осідання піни рівень рідини по нижньому меніску знаходився проти позначки номінальної місткості.

4.2.4. Вимірювання, та відпуск рідини, кількість якої за відповідними нормативними документами вимірюється в одиницях маси (рослинна олія, мед, сметана тощо), дозволяється тільки після її зважування у встановленому вище порядку.

Продаж таких продуктів із застосуванням засобів вимірювань об'єму забороняється.

4.2.5. Вимірювання об'єму рідини із застосуванням дозаторів та торговельних автоматів для вимірювання об'єму харчової рідини.

Вимірювання об'єму харчової рідини із застосуванням дозаторів та автоматів здійснюється згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства-виробника.

Під час роботи щоденно необхідно перевіряти:

- наявність рідини (сиропу) у резервуарі та наявність вуглекислого газу у балоні;

- герметичність, санітарний стан автомата або дозатора та чистоту їх фільтрів;

- наявність та цілісність пломб з відбитками тавра державної повірки;

Перевірку відповідності об'єму виданої дози перевіряють згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства-виробника.

4.2.6. Вимірювання об'єму рідини із застосуванням паливно- та мастилороздавальних колонок.

Вимірювання кількості рідини із застосуванням паливно- та мастилороздавальних колонок виконується згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства-виробника конкретного типу колонки.

Перед початком роботи оператор АЗС повинен перевірити об'єм разової дози, застосовуючи зразкові мірники 2-го розряду місткістю 10 та 50 літрів. Під час роботи колонки за температури навколишнього повітря за межами діапазону 20 +/- 5 С повинна враховуватись поправка на зміну місткості зразкового мірника за таблицею 5 МИ 1864-88.

4.2.7. Під час вимірювання палива у ручному режимі та режимі з дистанційним управлінням колонка повинна автоматично установлювати покази лічильника разової дози у нульове положення. Покази лічильника разової дози повинні залишатись до зняття роздавального крана з кронштейна колонки наступним покупцем.

Покази лічильника разової дози та лічильника сумарного обліку повинні бути однаковими.

4.2.8. Після видачі дози оператор зобов'язаний видати покупцеві чек касового апарата із зазначеними кількістю, ціною та вартістю виданого палива. Інформація на чеках касових апаратів повинна відповідати Технічним вимогам до електронних контрольно-касових апаратів, які затверджені рішенням Державної міжвідомчої експертної комісії з електронних контрольно-касових апаратів (протокол від 06.07.95 N 2).

Аналогічні вимоги встановлюються також до роботи мастилороздавальних колонок.

4.3. Засоби вимірювань довжини (метри, метроштоки тощо)

4.3.1. Вимірювання довжини, площі або об'єму товарів (тканини, листові будівельні матеріали, пиломатеріали і таке інше) виконується:

- тканини, ватин - із застосуванням брускового дерев'яного метра;

- листові будівельні, пиломатеріали - із застосуванням брускового дерев'яного метра або металевої лінійки довжиною 1 метр.

4.3.2. Вимірювання довжини тканин виконується у присутності покупця накладанням дерев'яного брускового метра на тканину, шо вільно розстелена на прилавку (столі). Таким методом виконується вимірювання довжини або площі всіх без винятку видів тканин.

4.3.3. Допускається вимірювати довжину тонких та легких видів тканин способом вільного, без натягу, прикладання до брускового дерев'яного метра, що покладений на прилавку або столі.

4.3.4. Забороняється користуватися складними м'якими метрами або нанесеними на прилавок відмітками.

4.3.5. Метроштоки повинні застосовуватись у порядку, встановленому експлуатаційною документацією підприємства-виробника.

5. Відповідальність за порушення
правил застосування засобів
вимірювальної техніки

Особи, винні в порушенні правил користування засобами вимірювальної техніки, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.