МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА
ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
11.07.2018 N 169
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 липня 2018 р. за N 822/32274
Про затвердження Методики
визначення енергетичної ефективності будівель
Відповідно до частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" та пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року N 197, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику визначення енергетичної ефективності будівель, що додається.
2. Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку (О. Рябова) разом з Юридичним департаментом (О. Чепелюк) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Парцхаладзе.
Віце-прем’єр-міністр України - Міністр регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України Г. Зубко
Погоджено:
Голова Державного агентства з енергоефективності та
енергозбереження України С. Савчук
Заступник Міністра екології та природних ресурсів України В.М. Вакараш
Голова Державної регуляторної служби України К. Ляпіна
Затверджено
Наказ Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України
11.07.2018 N 169
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 липня 2018 р. за N 822/32274
Методика
визначення енергетичної ефективності будівель
Методика визначення енергетичної ефективності будівель для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Директор Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва,
технічного регулювання та науково-технічного розвитку О. Рябова
Додаток 1
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 6 розділу V)
Значення
сезонної ефективності виробництва/генерування теплоти
| Енергоносій/послуга | Джерело теплозабезпечення | Ефективність, % | ||
| До 1994 | 1994-2008 | Починаючи з 2008 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG) | Стандартний котел вкл./викл. | 69 | 70 | 71 |
| Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG) | Низькотемпературний котел | 74 | 76 | 78 |
| Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG) | Конденсаційний котел | 76 | 78 | 80 |
| Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG) | Звичайний котел для житлових приміщень | 71 | 74 | 77 |
| Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG) | Котел для опалення та гарячого водопостачання | 69 | 74 | 76 |
| Природний газ або скраплений вуглеводний газ (LPG) | Газовий конвектор для житлового приміщення | 63 | 67 | 71 |
| Легкий сорт мазуту | Стандартний котел вкл./викл. | 65 | 68 | 70 |
| Легкий сорт мазуту | Стандартний котел багатоконтурний | 69 | 72 | 75 |
| Легкий сорт мазуту | Модуляційний котел | 72 | 76 | 78 |
| Легкий сорт мазуту | Низькотемпературний котел | 72 | 75 | 78 |
| Легкий сорт мазуту | Конденсаційний котел | 74 | 77 | 79 |
| Легкий сорт мазуту | Водяний котел | 69 | 71 | 74 |
| В’язкий сорт мазуту | Паровий котел | 67 | 70 | 72 |
| Чорне вугілля | Котел на в’язкому мазуті - з ручним управлінням | 53 | 55 | 57 |
| Вугілля | Котел на в’язкому мазуті - автоматичний | 52 | 56 | 60 |
| Дерев’яні пелети | Котел на біомасі - автоматичний | 62 | 66 | 68 |
| Дерев’яна щепа | Котел на біомасі - автоматизована система подачі | 62 | 64 | 66 |
| Інша біомаса | Котел на біомасі - ручне управління | 52 | 56 | 60 |
| Дерев’яні скіпки | Піч/камін з ручною подачею | 48 | 52 | 54 |
| Дерев’яні скіпки | Котел на біомасі з газифікацією s | 62 | 66 | 68 |
| Опалення | Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком до 110 °С зі зрізкою без коригування в ІТП* | 70 | 70 | 70 |
| Опалення | Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком 110 °С або вище зі зрізкою без коригування в ІТП* | 62 | 62 | 62 |
| Опалення | Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком до 110 °С без зрізки без коригування в ІТП*. Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням та ЦТП** без коригування за погодними умовами | 86 | 86 | 86 |
| Опалення | Централізоване теплопостачання з постійною температурою теплоносія без коригування в ІТП* | 50 | 50 | 50 |
| Опалення | Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням та ЦТП** з коригуванням за погодними умовами з автоматичним обмеженням витрати системи опалення кожної будівлі | 93 | 93 | 93 |
| Опалення | Централізоване теплопостачання з якісним регулюванням зі зрізкою температурного графіка і коригуванням в ІТП* за погодними умовами | 95 | 95 | 96 |
| ГВП | Централізоване теплопостачання | 95 | 95 | 96 |
| Опалення та ГВП | Централізоване теплопостачання з теплопунктами квартирного типу | - | - | 97 |
| Електроенергія | Електронагрівач | 99 | 99 | 99 |
| Електроенергія | Електричний водонагрівач | 98 | 98 | 98 |
| Електроенергія | Тепловий насос - повітря-повітря, (компресор) | 230 | 260 | 290 |
| Електроенергія | Ґрунтовий тепловий насос з використанням геотермальної енергії - від ґрунту до води | 320 | 350 | 390 |
__________
* - індивідуальний тепловий пункт.
** - центральний тепловий пункт.
Визначення (якщо не дано інше):
котел: комбінована котельно-масоспалювальна установка, призначена для передачі отриманої від спалювання теплоти до води чи пари. Максимальна теплопродуктивність повинна закладатися та гарантуватися виробником (виключення з цього визначення становлять установки з ручним завантаженням палива);
стандартний котел: котел, для якого середня температура води обмежується його конструкцією;
котел низькотемпературний: котел, який може постійно працювати з температурою води від 35° до 40 °C, за певних обставин можлива поява конденсації, в тому числі у випадку використання конденсаційних котлів, які функціонують на рідкому паливі;
конденсаційний котел: котел, призначений для постійної конденсації значної частини водяної пари, що знаходиться у газоподібних продуктах згорання. Котел повинен сприяти виходу конденсату з теплообмінника в рідкому стані шляхом витоку (дренажу) конденсату. Ті котли, які не призначені для забезпечення виходу конденсату в рідкому стані, або котли, які не мають засобів для забезпечення такого виходу, називають неконденсаційними;
котел з функціями вкл./викл.: котел, який не має здатності варіювати швидкість згорання палива при постійному спалюванні палива. До таких котлів також належать котли з можливістю вибору швидкості горіння, яку задають лише в момент їх установки і називають діапазоном швидкості горіння палива;
котел плавного регулювання: котел, який дозволяє варіювати швидкість згорання палива при постійному горінні;
звичайний котел: котел, який не має можливості прямої подачі гарячої води до системи гарячого постачання води (некомбінований котел). Такий котел може здійснювати непряму подачу гарячої води через окремий бак акумулювання гарячої води.
Додаток 2
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 10 розділу V)
Додаток 2 для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Додаток 3
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 14 розділу V)
Коефіцієнти ефективності
1. Ефективність вільнообтічних нагрівальних поверхонь (радіаторів); приміщення заввишки не більше ніж 4 м
| Впливовий фактор | Складові загального рівня ефективності | ||||
| етаstr1 | етаstr2 | етаctr | етаemb | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Регулювання температури повітря приміщення | Відсутнє | 0,86 | |||
| За усередненої (характерної) температури повітря приміщень будівлі | 0,88 | ||||
| П-регулювання* (2 К**) | 0,93 | ||||
| П-регулювання (1 К**) | 0,95 | ||||
| ПI-регулювання*** | 0,97 | ||||
| ПI-регулювання з оптимізацією (наприклад, наявність диспетчеризації, адаптованого контролю) | 0,99 | ||||
| Температурний напір (за температури повітря 20 °C) | 60 К (наприклад, 90/70) | 0,88 | |||
| 42,5 К (наприклад, 70/55) | 0,93 | ||||
| 30 К (наприклад, 55/45) | 0,95 | ||||
| Специфічні тепловтрати через зовнішні огородження | Опалювальний прилад установлено біля внутрішньої стіни | 0,87 | 1 | ||
| Опалювальний прилад установлено біля зовнішньої стіни: | |||||
| вікно без радіаційного захисту | 0,83 | 1 | |||
| вікно з радіаційним захистом | 0,88 | 1 | |||
| звичайна стіна | 0,95 | 1 | |||
__________
* - пропорційне регулювання.
** - точність регулювання температури (в градусах Кельвіна).
*** - пропорційне інтегральне регулювання.
Складову загального рівня ефективності, яка враховує вертикальний профіль температури повітря приміщення ηstr розраховують, як середнє значення "температурного напору" та "питомих тепловтрат зовнішніх огороджувальних конструкцій" за формулою
ηstr = (ηstr1 + ηstr2) / 2.
2. Коефіцієнт, що враховує гідравлічне налагодження системи
| Тип системи | Впливовий фактор | fhydr |
| 1 | 2 | 3 |
| Двотрубна | Система не налагоджена. Відсутні балансувальні клапани на стояках (горизонтальних вітках) системи | 1,03 |
| Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори перепаду тиску на стояках (вітках) з більше ніж вісьмома опалювальними приладами або наявне тільки статичне налагодження системи (ручні балансувальні клапани) | 1,01 | |
| Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори перепаду тиску на стояках (вітках) з вісьмома та менше опалювальними приладами | 1,00 | |
| Система налагоджена. Наявне автоматичне регулювання перепаду тиску в терморегуляторах або електронних регуляторах витрати теплоносія на опалювальних приладах (автоматичних регуляторах температури повітря у приміщенні) | 0,98 | |
| Однотрубна (постійний гідравлічний режим) |
Система не налагоджена. Відсутня балансувальна арматура на стояках (горизонтальних вітках) системи | 1,09 |
| Система налагоджена. Наявна ручна балансувальна арматура на стояках (горизонтальних вітках) | 1,07 | |
| Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (стабілізатори) витрати на стояках (горизонтальних вітках) | 1,05 | |
| Однотрубна (змінний гідравлічний режим) |
Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (обмежувачі) витрати зі стабілізацією температури теплоносія на виході зі стояка (горизонтальної вітки) | 1,01 |
| Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (обмежувачі) витрати з регулюванням температури теплоносія на виході зі стояка (горизонтальної вітки) за температурним графіком | 1,00 |
Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку, приймають frad = 1,0.
3. Ефективність складових частин вбудованих нагрівальних поверхонь (опалювальні панелі); приміщення заввишки не більше ніж 4 м
| Впливовий фактор | Складові загального рівня ефективності | ||||
| етаstr | етаctr | етаemb1 | етаemb2 | ||
| Регулювання температури повітря приміщення | Теплоносій-вода: | ||||
| відсутнє | 0,81 | ||||
| відсутнє, з центральним якісним регулюванням | 0,84 | ||||
| відсутнє, з підтриманням середнього значення різниці температур (наприклад, підлогове опалення 55/50) | 0,86 | ||||
| за усередненою (характерною) температурою приміщень будівлі | 0,88 | ||||
| двопозиційне або П-регулювання | 0,93 | ||||
| ПІ-регулювання | 0,95 | ||||
| Електропалення: | |||||
| двопозиційне | 0,91 | ||||
| ПІ-регулювання | 0,93 | ||||
| Тип системи | Підлогове опалення: | ||||
| з вологою підлогою | 1 | 0,93 | |||
| з сухою підлогою | 1 | 0,96 | |||
| з сухою підлогою та незначним покриттям | 1 | 0,98 | |||
| Стінове опалення | 0,96 | 0,93 | |||
| Стельове опалення | 0,93 | 0,93 | |||
| Специфічні тепловтрати через прилеглі до опалювальних панелей поверхні | Нагрівальна панель без забезпечення мінімальної теплоізоляції згідно з ДБН В.2.5-67 | 0,86 | |||
| Нагрівальна панель із забезпеченням мінімальної теплоізоляції згідно з ДБН В.2.5-67 | 0,95 | ||||
| Нагрівальна панель з кращою на 100 % теплоізоляцією ніж необхідно згідно з ДБН В.2.5-67 | 0,99 | ||||
Складову загального рівня ефективності, яка враховує питомі втрати зовнішніх огороджень, ηemb визначають за даними основних впливових факторів - "система" та "питомі тепловтрати через прилеглу поверхню" за формулою
ηemb = (ηemb1 + ηemb2) / 2.
Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку, приймають frad = 1,0.
4. Ефективність електроопалення; приміщення заввишки не більше ніж 4 м
| Впливовий фактор | Сумарна ефективність етаem | |
| Розташування опалювальних приладів біля зовнішніх стін | Пряме електроопалення з П-регулюванням (1 К) | 0,91 |
| Пряме електроопалення з ПІ-регулюванням та оптимізацією | 0,94 | |
| Акумуляційне нерегульоване без залежної від зовнішньої температури повітря зарядки та статичної/динамічної розрядки | 0,78 | |
| Акумуляційне з П-регулюванням (1 К) і залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою, а також статичною/динамічною розрядкою | 0,88 | |
| Акумуляційне з ПІД-регулюванням**** та оптимізацією, а також залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною й тривалою динамічною розрядкою | 0,91 | |
| Розташування опалювальних приладів біля внутрішніх стін | Пряме електроопалення з П-регулюванням (1 К) | 0,88 |
| Пряме електроопалення з ПІ-регулюванням та оптимізацією | 0,91 | |
| Акумуляційне нерегульоване без залежної від зовнішньої температури повітря зарядки та статичної/динамічної розрядки | 0,75 | |
| Акумуляційне з П-регулюванням (1 К) та залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною/динамічною розрядкою | 0,85 | |
| Акумуляційне з ПІД-регулюванням та оптимізацією, а також залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною й тривалою динамічною розрядкою | 0,88 | |
__________
**** - пропорційне інтегральне додаткове.
Коефіцієнт, що враховує променеву складову: frad = 1,0.
Коефіцієнт, що враховує змінний тепловий режим: fim = 0,97(застосовують в системах з інтегрованим зворотнім зв’язком).
5. Ефективність повітряного опалення нежитлових будівель з приміщеннями заввишки не більше 4 м
| Конфігурація системи | Регульований параметр | Сумарна ефективність, етаem | |
| низький рівень регулювання | високий рівень регулювання | ||
| Догрівання припливного повітря (доводчиками) | Температура повітря приміщення | 0,82 | 0,87 |
| Температура повітря приміщення (багаторівневе регулювання температури припливного повітря) | 0,88 | 0,90 | |
| Температура витяжного повітря | 0,81 | 0,85 | |
| Догрівання рециркуляційного повітря (у розподільниках, вентиляторах-конвекторах) | Температура повітря приміщення | 0,89 | 0,93 |
6. Ефективність систем опалення у приміщеннях заввишки більше ніж 4 м (будівлі зі значним внутрішнім об’ємом)
| Впливовий фактор | Складові загального рівня ефективності | |||||||
| етаstr | етаctr | етаemb | ||||||
| 4 м | 6 м | 8 м | 12 м | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Регулювання температури приміщення | Відсутнє | 0,86 | ||||||
| Двопозиційне регулювання | 0,93 | |||||||
| П-регулювання (2 К) | 0,93 | |||||||
| П-регулювання (1 К) | 0,95 | |||||||
| ПІ-регулювання | 0,97 | |||||||
| ПІ-регулювання з оптимізацією | 0,99 | |||||||
| Система опалення | Радіаторна | 0,98 | 0,94 | 0,88 | 0,83 | 1 | ||
| Повітряна без додаткової вертикальної рециркуляції | Горизонтальне витікання | 0,98 | 0,94 | 0,88 | 0,83 | 1 | ||
| Вертикальне витікання | 0,99 | 0,96 | 0,91 | 0,87 | 1 | |||
| Повітряна з додатковою вертикальною рециркуляцією: | Горизонтальне витікання | 0,99 | 0,97 | 0,94 | 0,91 | 1 | ||
| Вертикальне витікання |
0,99 | 0,98 | 0,96 | 0,93 | 1 | |||
| Водяними опалювальними панелями | 1,00 | 0,99 | 0,97 | 0,96 | 1 | |||
| Випромінювачами трубчатими | 1,00 | 0,99 | 0,97 | 0,96 | 1 | |||
| Випромінювачами світлими | 1,00 | 0,99 | 0,97 | 0,96 | 1 | |||
| Система опалення | Підлогове опалення (високий рівень теплового захисту) | Нагрівальні елементи, вбудовані в підлогу | 1,00 | 0,99 | 0,97 | 0,96 | 0,95 | |
| Нагрівальні елементи, термічно незв’язані з підлогою | 1 | |||||||
Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку: frad = 0,85 - для водяних опалювальних панелей, випромінювачів світлих, випромінювачів трубчатих та підлогового опалення.
Енергетичні параметри ефективності систем опалення великих внутрішніх об’ємів та коефіцієнт frad представлені середніми значеннями для систем опалення та типів обладнання, котрі приблизно також можуть бути застосовані для компонувань, які відрізняються від наведених.
7. Ефективність систем у приміщеннях заввишки більше ніж 10 м
| Впливовий фактор | Складові загального рівня ефективності | ||||||
| етаstr | етаctr | етаemb | |||||
| 12 м | 15 м | 20 м | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Регулювання температури приміщення | Відсутнє | 0,80 | |||||
| Двопозиційне регулювання | 0,93 | ||||||
| П-регулювання (2 К) | 0,93 | ||||||
| П-регулювання (1 К) | 0,95 | ||||||
| ПІ-регулювання | 0,97 | ||||||
| ПІ-регулювання з оптимізацією | 0,99 | ||||||
| Система опалення | Повітряна без додаткової вертикальної рециркуляції | Горизонтальне витікання | 0,78 | 0,72 | 0,63 | 1 | |
| Вертикальне витікання | 0,84 | 0,78 | 0,71 | 1 | |||
| Система опалення | Повітряна з додатковою вертикальною рециркуляцією |
Горизонтальне витікання | 0,88 | 0,84 | 0,77 | 1 | |
| Вертикальне витікання | 0,91 | 0,88 | 0,83 | 1 | |||
| Водяними опалювальними панелями | 0,94 | 0,92 | 0,89 | 1 | |||
| Випромінювачами трубчатими | 0,94 | 0,92 | 0,89 | 1 | |||
| Випромінювачами світлими | 0,94 | 0,92 | 0,89 | 1 | |||
| Підлогове опалення (високий рівень теплового захисту) | Нагрівальні елементи, вбудовані в підлогу | 0,94 | 0,92 | 0,89 | 0,95 | ||
| Нагрівальні елементи, термічно незв’язані з підлогою | 1 | ||||||
Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку: frad = 0,85 - для водяних опалювальних панелей, випромінювачів світлих, випромінювачів трубчатих та підлогового опалення.
Енергетичні параметри ефективності систем опалення великих внутрішніх об’ємів та коефіцієнт frad представлені середніми значеннями для систем опалення та типів обладнання, котрі приблизно також можуть бути застосованими для компонувань, які відрізняються від наведених.
Для системи повітряного опалення з високим коефіцієнтом ежекції повітророзподілення:
складові енергоефективності визначають осередненням параметрів для систем з горизонтальним або вертикальним витіканням.
Додаток 4
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 3 розділу VI)
Річна ефективність (SEER)
охолоджувальних машин
| Тип холодильної машини / засіб тепловідведення | Ефективність етаC,gen |
| Компресорна холодильна машина / зовнішнє повітря | 2,25 етаpg |
| Компресорна холодильна машина / ґрунтовий теплообмін або використання ґрунтових вод | 5,0 етаpg |
| Абсорбційний охолоджувач / зовнішнє повітря | 1,0 етаth |
| Безпосереднє охолодження / ґрунтовий теплообмін або використання ґрунтових вод | 12,0 етаpg |
| ηpg |
- |
ефективність генерації електроенергії (електричний ККД установки, фактична ефективність електрогенератора на рівні будинку, наприклад дизель-генератор (зазвичай від 20 до 40 %)). Якщо електрогенератор відсутній, приймається ηpg = 1; | |
| ηth |
- |
ефективність генерації теплоти (тепловий ККД установки, фактична ефективність теплового генератора в будинку, наприклад газовий котел). |
Додаток 5
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 7 розділу VI)
Усереднені річні коефіцієнти
систем охолодження
| Система охолодження | етаc,ce,sens | етаc,ce | етаc,d |
| Холодна вода 7/12 | 0,87 | 1,00 | 0,90 |
| Холодна вода 8/14 (наприклад, вентиляторний конвектор) | 0,90 | 1,00 | 0,90 |
| Холодна вода 14/18 (наприклад, вентиляторний конвектор, доводчик) | 1,00 | 1,00 | 1,00 |
| Холодна вода 16/18 (наприклад, охолоджуюча стеля) | 1,00 | 1,00 | 1,00 |
| Холодна вода 18/20 (наприклад, активація складових будівлі) | 1,00 | 0,90 | 1,00 |
| Пряме випаровування (DX системи) | 0,87 | 1,00 | 0,90 або якщо його вже було враховано для обладнання, тоді 1,00 |
| __________ Примітка. |
Коефіцієнти за інших проміжних значень температури охолодженої води на вході отримують шляхом інтерполяції. |
Додаток 6
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 9 розділу VI)
Загальна ефективність
розподілення і тепловіддачі/виділення для систем попереднього охолодження
| Система попереднього охолодження | етаV |
| Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення менше 10 м, теплоізольований розподільний трубопровід | 0,99 |
| Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення менше 10 м, теплонеізольований розподільний трубопровід | 0,98 |
| Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 10 до 30 м, теплоізольований розподільний трубопровід | 0,98 |
| Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 10 до 30 м, теплонеізольований розподільний трубопровід | 0,96 |
| Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 30 до 50 м, теплоізольований розподільний трубопровід | 0,96 |
| Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 30 до 50 м, теплонеізольований розподільний трубопровід | 0,92 |
| __________ Примітка. |
Наведені дані довжини розподільної системи від теплогенератора до охолоджувального змійовика. У разі якщо розподільна підсистема довша за 50 метрів, утилізаційними тепловтратами в розподільній підсистемі можна знехтувати згідно з підпунктом 15.5.2 розділу 15 ДСТУ Б А.2.2-12. |
Додаток 7
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 7 розділу VІI)
Тепловтрати
використаної води при водорозборі у будівлях без циркуляційного контуру
| Тип системи постачання гарячої води | Додаткові втрати теплоти етаeq при зливанні непрогрітої води з системи постачання гарячої води будівлі | ||
| на одну родину | багатоквартирної або готелю | іншої | |
| Без циркуляційного контуру | 5,0 % | 25,0 % | 10,0 % |
| Зі статично збалансованими (шайбами, ручними вентилями, діаметрами трубопроводів) циркуляційними стояками (об’єднаними в секційні вузли) | 2,0 % | 15,0 % | 5,0 % |
| З автоматично збалансованими за температурою води циркуляційними стояками (при однаковій кількості водорозбірних та циркуляційних стояків) | 0 | 0 | 0 |
| З автоматично збалансованими за температурою води водорозбірними стояками (перед секційними перемичками) | 0 | 0 | 0 |
Додаток 8
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 4 розділу VІІI)
Проектна питома потужність
вентилятора системи механічної вентиляції
| Вид механічної системи вентиляції | SFP, кВт/(м-3/с) |
| Збалансована система вентиляції із попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням та блоком рекуперації тепла | 4 |
| Збалансована система вентиляції із попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням | 3 |
| Децентралізована припливно-витяжна установка з блоком рекуперації тепла | 2,25 |
| Лише система припливної вентиляції із попереднім нагрівом та/або попереднім охолодженням | 2 |
| Лише витяжна вентиляція | 1 |
Додаток 9
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 3 розділу IХ)
Типові значення
для розрахунку енергоспоживання при освітленні
Типові значення для розрахунку енергоспоживання при освітленні (Додаток 9) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".
Додаток 10
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 5 розділу ХІ)
Фактори
первинної енергії і коефіцієнти викидів парникових газів (CO2)
| N з/п | Енергоносій | fP,nren | КСО2 (г/кВт·год) | |
| Невідновлюваний | ||||
| 1 | Горючі корисні копалини | Тверді | 1,1 | 350 |
| 2 | Скраплені | 1,1 | 290 | |
| 3 | Газоподібні | 1,1 | 220 | |
| 4 | Біологічне паливо | Тверде | 0,2 | 40 |
| 5 | Скраплене | 0,5 | 70 | |
| 6 | Газоподібне | 1,1 | 100 | |
| 7 | Електрична | 2,3 | 420 | |
| Централізований | ||||
| 8 | Централізоване опалення | 1,3 | 260 | |
| 9 | Централізоване охолодження | 1,3 | 260 | |
| Вироблений на місці | ||||
| 10 | Сонячна | термічна | 0 | 0 |
| 11 | Вітрова | 0 | 0 | |
| 12 | Природна | Гео-, аеро-, гідротермальна | 0 | 0 |
| Експортований | ||||
| 13 | Електрична | Ніколи не перероблена | 2,3 | 420 |
| 14 | Тимчасово експортована та перероблена пізніше | 2,3 | 420 | |
Додаток 11
до Методики визначення енергетичної
ефективності будівель (пункт 4 розділу ХIІ)
Класифікація
будівель в залежності від функціонального призначення будівлі
1. Класифікація житлових будівель за енергетичною ефективністю
| Кількість поверхів | Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), кВтxгод/м-2 [кВтетагод/м-3], для класу енергетичної ефективності житлових будівель. | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |
| 1-3 | <66 | <119 | <132 | <165 | <198 | <231 | >231 |
| 4 і більше | <44 | <79 | <87 | <109 | <131 | <153 | >153 |
2. Класифікація громадських будівель за енергетичною ефективністю
| Кількість поверхів | Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), [кВтxгод/м-3], для класу енергетичної ефективності громадських будівель. | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |
| 1-3 | <[30] | <[54] | <[60] | <[74] | <[89] | <[104] | >[104] |
| 4 і більше | <[21] | <[38] | <[43] | <[53] | <[64] | <[75] | >[75] |
3. Класифікація готелів за енергетичною ефективністю
| Кількість поверхів | Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), [кВтxгод/м-3], для класу енергетичної ефективності готелів. | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |
| 1-3 | <60 | <109 | <121 | <151 | <181 | <211 | >211 |
| 4 і більше | <39 | <70 | <78 | <97 | <116 | <136 | >136 |
4. Класифікація будівель навчальних закладів за енергетичною ефективністю
| Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), [кВтxгод/м-3] для класу енергетичної ефективності будівель навчальних закладів | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| <[17] | <[30] | <[33] | <[42] | <[50] | <[58] | >[58] |
5. Класифікація будівель дитячих дошкільних навчальних закладів та закладів охорони здоров’я за енергетичною ефективністю
| Значення загальних показів питомого енергоспоживання при опаленні, охолодженні та постачанні гарячої води (EP), [кВтxгод/м-3] для класу енергетичної ефективності будівель дитячих дошкільних навчальних закладів та закладів охорони здоров’я | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| <[28] | <[51] | <[56] | <[70] | <[85] | <[99] | >[99] |