ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
16.07.2018 N 3124/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Про оподаткування ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення об’єкту оподаткування податком на додану вартість при отриманні субсидій та пільг з бюджету та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Згідно з пп. б) п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Оплата житлово-комунальних послуг населенням здійснюється як у повному розмірі затвердженого тарифу з урахуванням податку на додану вартість, так і в зменшеному на розмір субсидії (надається малозабезпеченим верствам населення) та/або дотації (надається окремим пільговим категоріям населення, наприклад, ветеранам війни, військовослужбовцям та ін.). Такі субсидії та дотації оплачуються не безпосередньо населенням, а відшкодовуються виробникам (виконавцям) житлово-комунальних послуг з відповідних місцевих бюджетів ( постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 р. N 848).
У разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, виробник (виконавець) житлово-комунальних послуг має право на відшкодування втрат (підпункт 7 пункту 1 статті 21 та підпункт 8 пункту 1 статті 22 Закону N 1875). Таке відшкодування надається з відповідного місцевого бюджету (пункти 4 та 5 статті 31 Закону N 1875).
Таким чином, виробник (виконавець) житлово-комунальних послуг отримує в якості компенсації наданих ним послуг:
- тариф, який сплачується населенням у повному обсязі;
- частину тарифу, яка сплачується пільговими категоріями населення;
- частину тарифу, яка оплачується з відповідних місцевих бюджетів в розмірі субсидій та дотацій, наданих пільговим категоріям населення;
- різницю між затвердженими цінами/тарифами та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (виробнича дотація на покриття збитків від постачання послуг за тарифом);
- тариф, який сплачується іншими категоріями покупців (бюджетні організації, комерційні структури та ін.).
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Також до бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
При цьому, згідно з пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
При наданні житлово-комунальних послуг вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (в зв’язку з наданням населенню пільг та субсидій) в межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, при наданні житлово-комунальних послуг об’єктом оподаткування податком на додану вартість є саме операція з постачання таких послуг платником, а не кошти, які отримуються постачальником в рахунок оплати вартості поставлених послуг. При цьому база оподаткування податком на додану вартість таких операцій визначається відповідно до ст. 188 ПКУ, з урахуванням того, що відповідно до пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ частина вартості житлово-комунальних послуг, яка перевищує тариф, і яка отримується з бюджету у вигляді дотації, звільняється від оподаткування податком на додану вартість.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).