ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
10.07.2018 N 3023/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Щодо оподаткування доходу постійного представництва, отриманого від надання
постійним представництвом в суборенду рухомого майна та права
на використання торговельної марки за субліцензійним договором

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходу постійного представництва, отриманого від надання постійним представництвом в суборенду рухомого майна та права на використання торговельної марки за субліцензійним договором, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток (пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу).

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента (пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 42 Кодексу).

Отже, господарські операції платників податку (в тому числі, представництв) відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування з подальшим його коригуванням.

З урахуванням викладеного, оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку, то доходи (суми коштів), отримані від резидентів України постійним представництвом за договорами суборенди рухомого майна та субліцензійними договорами на право використання торгової марки, а також витрати на утримання рухомого майна, що здається в суборенду постійним представництвом, уповноваженим на це рішенням материнської компанії, та витрати на просування торговельної марки, право на використання якої надається резидентам від власного імені постійним представництвом, уповноваженим на це рішенням материнської компанії, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та об'єкту оподаткування податком на прибуток у загальному порядку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, при виплаті постійним представництвом нерезидента доходу (прибутку) на користь такого нерезидента податок, визначений відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (у тому числі при визначенні оподатковуваного прибутку шляхом застосування коефіцієнта 0,7).

Постійне представництво як платник податку на прибуток подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку:

або Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897, якщо суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента;

або Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 р. N 544 (далі - Наказ N 544);

або Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, затверджений Наказом N 544.

Крім того, постійне представництво разом з податковою звітністю з податку на прибуток подає відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ст. 46 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.