ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
26.06.2018 N 2862/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на майно

Державна фіскальна служба України на запит Закладу щодо сплати податку на майно, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Заклад, що є власником будівлі, без надання правовстановлюючих документів щодо будівлі та земельної ділянки, на якій розташована така будівля, запитує про підстави звільнення від сплати податку на майно, у тому числі земельного податку.

Щодо податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки

Кодексом визначено, що не є об’єктом оподаткування, зокрема, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг (пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Заклад дошкільної освіти - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту (п. 1 ст. 3акону України "Про дошкільну освіту").

З огляду на зазначене, Заклад, який отримав від органу місцевого самоврядування ліцензії на надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу в частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, що використовуються Закладом для надання виключно освітніх послуг.

Щодо земельного податку

Звільнення від сплати земельного податку передбачено Кодексом для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладі незалежно від форми власності і джерел фінансування (пп. 282.1.4 п. 14.1 ст. 282.1 ст. 282 Кодексу, далі - Пільга).

Оскільки Пільга передбачена виключно для платників земельного податку, визначених у пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (власники земельних Ділянок та постійні землекористувачі), то Заклад матиме підстави скористатися нею, якщо за його правовстановлюючими документами на земельну ділянку він відповідає вимогам платника земельного податку.

Водночас зауважуємо, платний принцип користування землею поширюється на земельні ділянки, що в порядку ст. 79 і Земельного кодексу України, набули статусу об’єкта цивільних прав та ідентифіковані за такими необхідними для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю елементами податку як: платник - власник або користувач; об’єкт оподаткування - межі та площа; база оподаткування - нормативна грошова оцінка; ставки (ст. 7 Кодексу).

Використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням права власника, наприклад, громади, на отримання економічної вигоди від володіння таким об’єктом майна.

Постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 р. (у справі N 5023/3993/12, а також від 30.11.2016 р. (у справі N 922/1008/15) зобов’язано із суб’єктів, які, порушуючи ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, стягнути на користь органів місцевого самоврядування завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).