Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом
Республіки Молдова про спільний контроль осіб,
транспортних засобів, товарів та предметів у
спільних пунктах пропуску через
українсько-молдовський державний кордон

(Угоду ратифіковано Законом
N 2317-VIII від 01.03.2018)

Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Молдова (далі - Сторони)

в інтересах розвитку транскордонного співробітництва, добросусідських відносин та взаєморозуміння,

з метою ефективної протидії нелегальній міграції та протиправній діяльності на спільному державному кордоні, а також з метою спрощення її перетину,

беручи до уваги економічні та культурні зв'язки, які традиційно склалися між державами,

керуючись положеннями Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають в прикордонних районах, від 11 березня 1997 року,

домовилися про таке:

Стаття 1

Ця Угода визначає основи співробітництва контрольних органів держав Сторін під час здійснення спільного контролю осіб, транспортних засобів, товарів та предметів у спільних пунктах пропуску на українсько-молдовському державному кордоні.

Стаття 2

Застосовувані в цій Угоді терміни мають таке значення:

"контроль" - діяльність, що здійснюється співробітниками контрольних органів, визначена цією Угодою та відповідно до національного законодавства держав Сторін;

"керівництво пункту пропуску" - начальники відповідних підрозділів прикордонних і митних органів, у зоні відповідальності яких розташований спільний пункт пропуску;

"спільний контроль" - контроль, що здійснюється співробітниками контрольних органів у спільному пункті пропуску відповідно до міжнародних принципів "єдиного вікна", "єдиної зупинки", вибіркової перевірки транспортних засобів та товарів;

"спільний пункт пропуску" - спільний пункт пропуску для автомобільного сполучення та спільний пункт пропуску для залізничного сполучення;

"спільний пункт пропуску для автомобільного сполучення" - територія пункту пропуску для автомобільного сполучення, будівлі та інші об'єкти інфраструктури, які перебувають на території держави однієї Сторони або на території держав обох Сторін, в межах якого контрольні органи держав Сторін здійснюють контроль;

"спільний пункт пропуску для залізничного сполучення" - спільно визначена ділянка залізничної колії між прикордонними залізничними станціями держав Сторін, службові приміщення і будівлі, що знаходяться на визначеній ділянці залізничної колії між прикордонними залізничними станціями держав Сторін, а також визначені залізничні колії в зоні прикордонної залізничної станції, де здійснюється контроль;

"прикордонна залізнична станція" - перша залізнична станція, яка знаходиться ближче до спільного кордону;

"компетентні органи" - державні органи України та Республіки Молдова, які здійснюють співробітництво у відповідних сферах з метою реалізації цієї Угоди;

"контрольні органи" - уповноважені органи держав Сторін, які виконують завдання з контролю відповідно до цієї Угоди та національного законодавства держав Сторін;

"співробітники контрольних органів" - посадові особи контрольних органів, які виконують завдання, визначені цією Угодою та національним законодавством держав Сторін;

"перевіряючі особи" - співробітники органів держав Сторін, уповноважені на здійснення контролю (нагляду) за діяльністю контролюючих органів;

"працівники" - особи, які виконують у спільних пунктах пропуску завдання, не пов'язані із здійсненням спільного контролю;

"персональні дані" - відомості чи сукупність відомостей про особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована під час здійснення спільного контролю.

Стаття 3

1. Спільний контроль у спільних пунктах пропуску здійснюється на підставі міжнародних договорів, укладених між компетентними органами держав Сторін, з метою виконання цієї Угоди.

2. Керівництво пункту пропуску розробляє і затверджує технологічні схеми спільного контролю та в разі потреби вносить до них зміни. Зазначені технологічні схеми не є міжнародними договорами.

3. Спільний контроль у пунктах пропуску "Мамалига - Крива", "Кельменці - Ларга", "Россошани - Брічень", "Кучурган - Первомайськ", "Маяки - Удобне - Паланка", "Рені - Джюрджюлешть" здійснюється відповідно до раніше укладених міжнародних договорів.

Стаття 4

1. Під час здійснення спільного контролю першими здійснюють контроль співробітники контрольних органів держави Сторони виїзду, а потім, послідовно, співробітники контрольних органів держави Сторони в'їзду у визначених зонах спільних пунктів пропуску.

За спільною домовленістю компетентних органів держав Сторін може застосовуватись інша послідовність дій.

2. Зони для здійснення контролю визначаються спільно з контрольними органами держав Сторін.

3. У спільному пункті пропуску для залізничного сполучення контроль може здійснюватися як на території держави однієї Сторони, так і на території держав обох Сторін під час зупинки або руху рухомого складу.

4. Під час здійснення спільного контролю контрольні органи держави однієї Сторони можуть делегувати (передавати) виконання своїх службових повноважень (функцій) контрольним органам іншої Сторони.

Стаття 5

1. Здійснення контролю співробітниками контрольних органів, а також діяльність працівників держави однієї Сторони на території держави іншої Сторони має такі ж правові наслідки, якби вони проводилися на території своєї держави.

2. Співробітники контрольних органів, перевіряючі особи і працівники держави однієї Сторони під час виконання службових повноважень та трудової діяльності у спільному пункті пропуску на території держави іншої Сторони виконують свої службові повноваження та несуть відповідальність згідно із законодавством своєї держави.

3. Співробітники контрольних органів, перевіряючі особи і працівники держави однієї Сторони під час виконання службових повноважень і трудової діяльності в спільному пункті пропуску на території держави іншої Сторони в частині, що стосується трудових і службових відносин, пов'язаних із проходженням служби та соціального захисту, не вважаються такими, що перебувають у закордонному відрядженні.

Стаття 6

1. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони починають здійснення контролю після того, як співробітники контрольних органів держави іншої Сторони повідомлять про закінчення здійснення ними контролю.

2. Проведення повторного контролю контрольними органами держави однієї Сторони можливе за згодою контрольних органів держави іншої Сторони.

3. Під час виявлення співробітниками контрольних органів держави Сторони в'їзду правопорушень вони інформують про це співробітників контрольних органів держави Сторони виїзду.

Стаття 7

1. Під час здійснення контролю непропущені на територію держави Сторони в'їзду особи, транспортні засоби, товари та предмети підлягають поверненню на територію держави Сторони виїзду, при цьому контрольні органи держав Сторін не перешкоджають їхньому переміщенню.

2. Контрольні органи держав Сторін співпрацюють і взаємно інформують одна одну про хід здійснення заходів, передбачених пунктом 1 цієї статті.

Стаття 8

1. У разі якщо особа під час здійснення контролю у спільному пункті пропуску заявила про надання їй міжнародного захисту на території держави Сторони в'їзду, їй треба забезпечити доступ до контрольних органів держави Сторони в'їзду, за винятком випадків, коли відносно особи існують правові підстави для затримання або відмови пропуску через державний кордон.

2. У разі якщо спільний пункт пропуску знаходиться на території держави однієї Сторони, контрольні органи держави Сторони виїзду погоджуються з переміщенням такої особи на територію держави Сторони в'їзду.

Стаття 9

1. Співробітники контрольних органів держав Сторін у спільному пункті пропуску відповідно до національного законодавства своєї держави мають право затримувати на території держави іншої Сторони осіб, транспортні засоби, товари та предмети.

Контрольні органи держав Сторін не перешкоджають переміщенню осіб, транспортних засобів, товарів і предметів на територію держави Сторони, що здійснила затримання.

2. У разі неможливості повернення осіб, транспортних засобів, товарів і предметів безпосередньо через пункт пропуску, де проведено затримання, вони можуть переміщатися через інші пункти пропуску за погодженням контрольних органів держав Сторін.

3. Положення пункту 1 цієї статті не поширюються на громадян держави Сторони, на території якої розташований спільний пункт пропуску.

Стаття 10

1. Сторона, на території держави якої здійснюється спільний контроль, надає можливість співробітникам контрольних органів, перевіряючим особам і працівникам держави іншої Сторони здійснювати свої службові повноваження й трудову діяльність, а також надає їм сприяння в такому ж обсязі, як і співробітникам власних контрольних органів, перевіряючим особам і працівникам.

2. Співробітники контрольних органів, перевіряючі особи і працівники зобов'язані дотримуватися законодавства, що діє на території держави Сторони, на території якої здійснюється спільний контроль, якщо інше не передбачено цією Угодою.

3. Співробітники контрольних органів, перевіряючі особи і працівники держави однієї Сторони звільняються від обов'язку отримання окремого дозволу на виконання службових повноважень і трудової діяльності у спільному пункті пропуску на території держави іншої Сторони.

4. Під час здійснення службових повноважень і трудової діяльності на співробітників контрольних органів, перевіряючих осіб і працівників держави однієї Сторони не поширюються положення міграційного законодавства держави іншої Сторони.

Стаття 11

1. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони, які прибувають з метою виконання службових повноважень відповідно до цієї Угоди на територію держави іншої Сторони, перетинають спільний кордон на підставі дійсних службових посвідчень або посвідчень особи співробітника контрольного органу згідно зі списком, передбаченим пунктом 2 цієї статті.

2. Компетентні органи держав Сторін взаємно надають один одному списки осіб, які виконують службові повноваження у спільному пункті пропуску, що містять ім'я, прізвище та номер службового посвідчення або посвідчення особи співробітника контрольного органу, перевіряючої особи чи працівника.

3. Компетентні органи негайно повідомляють один одного про будь-які зміни в цих списках.

Стаття 12

1. Співробітники контрольних органів, перевіряючі особи і працівники держави однієї Сторони можуть носити службову форму під час пересування до місцезнаходження спільного пункту пропуску та у спільному пункті пропуску на території держави іншої Сторони.

2. Контрольні органи держави Сторони, на території якої міститься спільний пункт пропуску, гарантують безперешкодне прибуття та вибуття до/із спільного пункту пропуску карет швидкої допомоги з метою надання невідкладної медичної допомоги співробітникам контрольних органів, перевіряючим особам і працівникам держави іншої Сторони.

Стаття 13

Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони, перебуваючи у спільному пункті пропуску на території держави іншої Сторони, мають право:

носити і застосовувати спеціальні засоби захисту для запобігання посяганням на їхнє власне життя і здоров'я, а також іншим особам;

використовувати службових собак;

використовувати технічні засоби контролю щодо осіб, транспортних засобів, товарів і предметів.

Забороняється перетинання державного кордону зі зброєю співробітниками контрольних органів та перевіряючими особами, які уповноважені на виконання цієї Угоди.

Стаття 14

1. Контрольні органи держави однієї Сторони несуть відповідальність за збитки, завдані під час здійснення контролю на території держави іншої Сторони, відповідно до законодавства своєї держави.

2. Право на відшкодування шкоди здоров'ю чи іншої шкоди, завданої співробітнику контрольних органів під час виконання цієї Угоди, реалізовується відповідно до законодавства держави Сторони, громадянином якої є ця особа.

Стаття 15

1. Службова документація, матеріали, технічні та спеціальні засоби, службовий транспорт, службові собаки, а також особисті речі, які використовуються співробітниками контрольних органів і перевіряючими особами держави однієї Сторони, під час виконання завдань і службових повноважень відповідно до цієї Угоди на території держави іншої Сторони звільняються від митного контролю, сплати мита, податків, зборів та інших платежів.

На них не поширюються обмеження щодо ввезення на територію держави Сторони розташування спільного пункту пропуску за умови їх зобов'язання зворотного вивезення.

2. На майно, зазначене в пункті 1 цієї статті, яке використовують працівники держави однієї Сторони під час виконання службових обов'язків відповідно до цієї Угоди на території держави іншої Сторони, не поширюються експортні та імпортні обмеження, встановлені законодавством, що діє на території держав Сторін.

Це майно звільняється від сплати мита, податків, зборів, гарантій та інших платежів за умови його подальшого вивезення.

3. Службова документація контрольних органів держави однієї Сторони не підлягає перевірці контрольними органами держави іншої Сторони.

Стаття 16

Товари, транспортні засоби, валютні та інші цінності, взяті на зберігання, затримані чи вилучені під час здійснення спільного контролю контрольними органами держави однієї Сторони на території держави іншої Сторони, підлягають безперешкодному вивезенню на територію своєї держави без митного контролю, отримання відповідних дозволів, сплати мита, податків, зборів та інших платежів і можуть переміщатися через інші пункти пропуску під митним забезпеченням та/або супроводом за узгодженням між прикордонним і митним органом держави Сторони, на території якої розташований спільний пункт пропуску.

Механізм переміщення та/або супроводження узгоджується між прикордонними та митними органами держав Сторін.

Стаття 17

1. Платежі, стягнені під час здійснення контролю контрольними органами держави однієї Сторони на території держави іншої Сторони, та відібрані ними зразки товару підлягають безперешкодному вивезенню на територію своєї держави без митного контролю, отримання відповідних дозволів, сплати мита, податків, зборів та інших платежів і можуть переміщатися через інші пункти пропуску під митним забезпеченням та/або супроводом за узгодженням між прикордонним і митним органом держави Сторони, на території якої розташований спільний пункт пропуску.

2. Положення пункту 1 цієї статті, за винятком звільнення від митного контролю, поширюються і на грошові суми, отримані у виді платежів працівниками.

Стаття 18

1. Підтримання громадського порядку та режиму, охорона об'єктів, осіб, транспортних засобів, товарів і предметів, а також безпека співробітників контрольних органів, перевіряючих осіб і працівників у спільних пунктах пропуску для автомобільного сполучення забезпечуються відповідно до національного законодавства компетентними органами держави Сторони, на території якої знаходиться спільний пункт пропуску.

2. Підтримання громадського порядку та режиму, охорона об'єктів, осіб, транспортних засобів, товарів і предметів, а також безпека співробітників контрольних органів, перевіряючих осіб і працівників у спільних пунктах пропуску для залізничного сполучення забезпечуються компетентними органами держави Сторони, на території якої міститься його відповідна частина.

Стаття 19

1. Сторона, на території держави якої знаходиться спільний пункт пропуску, забезпечує на безоплатній основі контрольні органи і працівників держави іншої Сторони приміщеннями та робочими площами, необхідними для здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів, товарів і предметів.

Надання приміщень і робочих площ здійснюється на основі принципу взаємності.

Порядок та умови оплати послуг, а також надання інших приміщень і площ визначаються окремими домовленостями між компетентними органами держав Сторін.

2. Контрольні органи держави однієї Сторони позначають будівлі та службові приміщення, надані їм на території держави іншої Сторони, офіційним найменуванням, гербом і прапором своєї держави.

3. Компетентні органи надають купе і безкоштовний проїзд для співробітників контрольних органів у таких випадках:

у разі здійснення контролю під час прямування поїзда у спільному пункті пропуску для залізничного сполучення між залізничними станціями;

під час прямування на територію держави іншої Сторони для здійснення спільного контролю або під час повернення на територію своєї держави після закінчення спільного контролю.

Стаття 20

1. З метою виконання цієї Угоди контрольні органи держав Сторін створюють у спільних пунктах пропуску необхідні телекомунікаційні системи, а також використовують засоби зв'язку відповідно до законодавства своєї держави.

2. Для початку діяльності спільного пункту пропуску держава Сторони, на території якої розташований спільний пункт пропуску, надає канали для прокладки телекомунікаційних систем, за допомогою яких буде забезпечений доступ до національних інформаційних систем держави іншої Сторони.

3. Контрольні органи держави однієї Сторони, які виконують службову діяльність у спільному пункті пропуску на території держави іншої Сторони, можуть використовувати власні засоби радіозв'язку та супутникового зв'язку.

4. Під час використання інформаційних систем, в яких обробляються персональні дані, держави Сторін вживають всіх необхідних технічних та організаційних заходів щодо забезпечення безпеки цих персональних даних з метою недопущення їх випадкового або незаконного пошкодження, випадкової втрати, зміни та незаконного опублікування, іншого доступу до персональних даних.

5. Контрольні органи держави однієї Сторони після повідомлення контрольних органів держави іншої Сторони мають право проводити роботи з модернізації власних систем зв'язку і телекомунікації.

6. Витрати, пов'язані з експлуатацією та ремонтом телекомунікаційних систем, несе держава Сторони, контрольними органами якої вони були встановлені.

7. Контрольні органи держави Сторони, на території якої знаходиться спільний пункт пропуску, забезпечують контрольним органам держави іншої Сторони доступ до мережі Інтернет за власний рахунок.

8. Експлуатація засобів зв'язку контрольними органами держави однієї Сторони не повинна створювати перешкод для радіозв'язку держави іншої Сторони. У разі виявлення перешкод радіозв'язку контрольні органи держав Сторін вживають заходів для їх усунення.

Стаття 21

Контрольні органи держави Сторони, на території якої розташований спільний пункт пропуску, зобов'язані розмістити в безпосередній близькості до нього інформаційний стенд українською, румунською та англійською мовами про режим функціонування і порядок здійснення спільного контролю.

Стаття 22

1. Контрольні органи держав Сторін обмінюються інформацією, в тому числі в електронному виді, з метою виконання цієї Угоди.

Інформація, яку отримано згідно з положеннями цієї Угоди, може використовуватися лише з метою, визначеною у статті 1 цієї Угоди, і не може передаватися третім державам без письмової згоди Сторони, яка передала таку інформацію.

Інформація може бути передана уповноваженим правоохоронним органам своєї держави або використовуватися в судових інстанціях відповідно до національного законодавства держав Сторін.

Уповноважені державні органи, які отримали інформацію, забезпечують її захист відповідно до національного законодавства своїх держав.

2. Обмін персональними даними про осіб та інформацією про транспортні засоби між контрольними органами здійснюється тільки в рамках цієї Угоди.

3. Під час виконання цієї Угоди контрольні органи держав Сторін обмінюються персональними даними про осіб, які перетинають кордон у спільних пунктах пропуску, такого змісту:

а) ім'я, прізвище;

б) дата і місце народження;

в) стать;

г) місце проживання;

д) громадянство;

е) відомості про проїзний документ (серія, номер, дата видачі та строк дії).

4. Персональні дані, які є предметом обробки в рамках цієї Угоди, повинні відповідати національним законодавствам держав Сторін, а також Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних від 28 січня 1981 року.

5. Контрольні органи держав Сторін вживають усіх необхідних заходів для забезпечення компетентного виправлення персональних даних, їх знищення або блокування в тому разі, якщо обробка цих персональних даних не відповідає положенням цієї статті та якщо обробка цих даних є недоцільною, неналежною або вони виходять за рамки мети їх отримання.

До таких заходів також належить інформування контрольних органів держави іншої Сторони про кожне виправлення, знищення чи блокування даних.

Стаття 23

Сторони протягом 30 днів після набрання чинності цією Угодою дипломатичними каналами інформують одна одну про компетентні органи, уповноважені на виконання цієї Угоди, а також про будь-які зміни даних компетентних органів.

Стаття 24

У разі виникнення розбіжностей, пов'язаних із застосуванням або тлумаченням цієї Угоди, їх розв'язання здійснюється шляхом консультацій і переговорів між Сторонами.

Стаття 25

Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань держав Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких вони є, зокрема, що регламентують право на отримання притулку.

Стаття 26

1. Ця Угода укладається строком на п'ять років і набирає чинності на 30-й день з дня отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішніх процедур, необхідних для набрання нею чинності.

2. Дія цієї Угоди автоматично продовжується на нові п'ятирічні періоди, якщо жодна із Сторін не направить іншій Стороні, не менше ніж за шість місяців до закінчення відповідного періоду, письмове повідомлення по дипломатичних каналах про свій намір припинити дію цієї Угоди.

3. Сторони за взаємною згодою можуть вносити доповнення та зміни до цієї Угоди в формі протоколів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди та набирають чинності згідно із пунктом 1 цієї статті.

Стаття 27

1. Від дати набрання чинності цією Угодою припиняється Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року.

2. Міжнародні договори, укладені на виконання Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року, продовжують дію в частині, що не суперечить цій Угоді, до підписання нових протоколів.

Учинено в м. Кишинів "6" жовтня 2017 року, у двох примірниках, кожен українською та румунською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.