КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 серпня 2011 р. N 845
Київ
Про затвердження Порядку
виконання рішень про стягнення коштів
державного та місцевих бюджетів або боржників
(Назва Постанови із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ
N 45 від 30.01.2013)
(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 868 від 19.09.2012
N 45 від 30.01.2013
N 267 від 15.04.2013
N 874 від 21.10.2015
N 699 від 11.10.2016
N 1005 від 28.12.2016
N 154 від 14.02.2018)
Відповідно до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
(Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 699 від 11.10.2016)
1. Затвердити Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що додається.
(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 45 від 30.01.2013)
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. N 609 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 51, ст. 1685);
пункт 7 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 536 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 39, ст. 1605).
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 серпня 2011 р. N 845
(у редакції постанови
Кабінету Міністрів України
від 30 січня 2013 р. N 45)
Порядок
виконання рішень про стягнення коштів
державного та місцевих бюджетів або боржників
Загальні питання
1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
(Абзац третій пункту 2 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";
коди класифікації видатків бюджету - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету;
(Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
(Абзац шостий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Податковому кодексі України, Законах України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про виконавче провадження" та актах Кабінету Міністрів України, що регулюють бюджетні відносини.
(Абзац сьомий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
3. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
(Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
4. Органи Казначейства:
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;
(Підпункт 1 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;
(Підпункт 2 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
(Підпункт 3 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 874 від 21.10.2015)
5. Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:
1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;
2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;
(Підпункт 2 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;
4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;
(Підпункт 4 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;
(Підпункт 5 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;
(Пункт 5 доповнено підпунктом 5-1 згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;
7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
6. У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв’язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім’я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
(Абзац другий пункту 6 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
(Абзац п'ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
У разі коли боржник або стягувач змінив найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи), за наявності підтвердних документів (змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу) орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів з рахунків такого боржника або перерахування їх на рахунок стягувача з урахуванням зміни його найменування (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові (для фізичної особи).
(Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Виконавчі документи пред’являються до виконання у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
(Абзац пункту 6 в редакції Постанови КМ N 699 від 11.10.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Строки пред’явлення виконавчих документів перериваються в разі пред’явлення їх до виконання, надання органом (посадовою особою), який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів.
(Абзац дев'ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - не поновлюються.
(Абзац десятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
7. У разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
8. Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
(Підпункт 1 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
9. Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:
1) виконавчий документ:
не підлягає виконанню органом Казначейства;
подано особою, що не має відповідних повноважень;
пред’явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження";
2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов’язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;
6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;
8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;
10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;
11) наявні інші передбачені законом випадки.
(Пункт 9 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
9-1. Орган Казначейства повертає виконавчий документ до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, у разі:
1) поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню);
2) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання в установленому порядку виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
3) припинення боржника шляхом ліквідації без правонаступництва, крім випадків, коли боржником є особа, визначена частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а стягувач не відноситься до осіб, визначених у частині другій цієї статті;
4) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
5) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.
(Порядок доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
9-2. Орган Казначейства повертає документи та відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку, органу державної виконавчої служби у разі, коли:
1) рішення про стягнення коштів не підлягає виконанню Казначейством;
2) документи та відомості подано особою, що не має відповідних повноважень, або не у повному обсязі.
(Порядок доповнено пунктом 9-2 згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
9-3. У разі повернення виконавчого документа орган Казначейства робить відмітку на такому документі про його повернення із зазначенням підстави та дати повернення, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.
(Порядок доповнено пунктом 9-3 згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
10. Стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня його повернення.
(Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
11. Відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
1) призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз’яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
(Підпункт 1 пункту 11 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо;
4) у випадках, передбачених пунктами 39, 44 і 49 цього Порядку.
(Підпункт 4 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
На час відкладення безспірного списання коштів перебіг строку виконання рішення про стягнення коштів зупиняється.
(Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
12. Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.
У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснює відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.
(Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
13. Зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
1) зупинення судом виконання:
виконавчого документа;
рішення про стягнення коштів;
(Підпункт 2 пункту 13 виключено на підставі Постанови КМ N 874 від 21.10.2015)
3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;
4) наявності інших передбачених законом обставин.
14. Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.
15. Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.
Безспірне списання коштів державного та місцевих
бюджетів за судовими рішеннями про стягнення
надходжень бюджету
16. Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:
1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;
(Підпункт 1 пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;
3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;
4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;
5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;
6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
17. Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.
18. Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п’яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.
У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.
Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.
У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.
Виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.
(Абзац п'ятий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
19. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.
20. У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв’язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.
Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету "Інші надходження".
(Абзац другий пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
21. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.
Якщо встановлена у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету сума коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до бюджету, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пункту 19 цього Порядку в межах зарахованих до бюджету коштів. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів бюджету.
(Абзац другий пункту 21 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
22. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про стягнення коштів, зарахованих до державного бюджету в іноземній валюті, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до Казначейства.
Казначейство здійснює перерахування коштів з валютних рахунків, відкритих на його ім’я в банках, на банківський рахунок стягувача або через банк у готівковій формі в іноземній валюті, в якій здійснювалося зарахування до державного бюджету, чи національній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату здійснення безспірного списання коштів державного бюджету.
23. Стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби.
Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної фіскальної служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.
У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної фіскальної служби узгоджує протягом п’яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою.
Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.
Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної фіскальної служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.
(Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Безспірне списання
коштів з рахунків боржника
24. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).
(Пункт 24 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
25. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів:
за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;
із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;
за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
з рахунків із спеціальним режимом використання;
за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;
у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.
У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за такою бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми у разі наявності асигнувань за такою програмою, достатніх для виконання виконавчого документа.
Обмеження щодо проведення платежів з рахунку боржника органом Казначейства не застосовуються в період дії обставин, передбачених у пунктах 11 і 13 цього Порядку.
(Пункт 25 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
26. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.
(Абзац другий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
(Абзац третій пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.
Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.
(Пункт 26 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
27. Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов’язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов’язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов’язані привести у відповідність із такими бюджетними зобов’язаннями інші взяті ним бюджетні зобов’язання.
(Пункт 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
28. Орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.
Коди класифікації видатків бюджету та рахунки не визначаються органом Казначейства на період дії особливого періоду та (або) проведення антитерористичної операції на території України або в окремих її місцевостях щодо Міноборони, МВС, СБУ, інших органів військового управління, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Адміністрації Держспецзв’язку, Управління державної охорони, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, а також їх територіальних органів (підрозділів), установ, закладів та організацій, що належать до сфери їх управління, військових частин.
У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов’язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п’яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.
Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.
(Пункт 28 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
29. У разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.
Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.
(Пункт 29 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
30. На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов’язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.
(Абзац перший пункту 30 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
На період дії особливого періоду та (або) проведення антитерористичної операції на території України або в окремих її місцевостях встановлення Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв’язку, Управлінням державної охорони, Національною гвардією, Національною поліцією, ДСНС, а також їх територіальними органами (підрозділами), установами, закладами та організаціями, що належать до сфери їх управління, іншими органами військового управління, військовими частинами даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, здійснюється без зупинення органами Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету протягом 10 робочих днів з дати надіслання запиту органами Казначейства.
(Пункт 30 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1005 від 28.12.2016)
31. У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
(Абзац перший пункту 31 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.
(Абзац другий пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов’язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.
(Абзац третій пункту 31 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
(Абзац четвертий пункту 31 виключено на підставі Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.
(Абзац п'ятий пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
На період виконання вимоги орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов’язаних із централізованим обслуговуванням боржника, лише за платежами, зазначеними в пункті 25 цього Порядку.
(Абзац шостий пункту 31 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
Орган Казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчих документів до їх виконання в повному обсязі або повернення стягувачу.
32. Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.
(Пункт 32 в редакції Постанови КМ N 154 від 14.02.2018)
33. У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
(Пункт 33 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
(Пункт 33 в редакції Постанови КМ N 267 від 15.04.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
34. Після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:
1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;
2) боржник упорядковує свої зобов’язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов’язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень протягом місяця з дати здійснення безспірного списання коштів, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
(Підпункт 2 пункту 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
У разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства може застосовувати заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.
Безспірне списання коштів державного бюджету
для відшкодування (компенсації) шкоди,
заподіяної фізичним та юридичним особам
35. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):
1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;
2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;
3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;
4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;
5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
36. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п’яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.
(Абзац другий пункту 36 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 874 від 21.10.2015)
У разі відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення, орган Казначейства повідомляє органу прокуратури за місцем досудового розслідування відповідного кримінального правопорушення.
37. Орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п’яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).
38. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
39. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.
(Абзац другий пункту 39 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
40. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку.
Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для
відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам
41. Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:
фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;
органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.
42. У разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п’яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.
(Абзац другий пункту 42 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 874 від 21.10.2015)
43. Орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача.
(Абзац перший пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 874 від 21.10.2015)
Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.
44. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.
Орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів місцевого бюджету та поновлює його з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.
(Абзац другий пункту 44 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Орган Казначейства зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
45. У разі невнесення змін до рішення про місцевий бюджет або неприйняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету орган Казначейства повідомляє суду, який прийняв рішення про стягнення коштів, щодо наявності обставин, які перешкоджають виконанню такого рішення.
46. Місцеві фінансові органи ведуть бухгалтерський облік та складають звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку.
Безспірне списання коштів державного бюджету
за бюджетною програмою для забезпечення виконання
судових рішень та виконавчих документів
47. Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства:
документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;
інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
48. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
(Абзац другий пункту 48 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.
(Пункт 48 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
49. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
50. Компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів:
(Абзац перший пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
Казначейством, якщо боржником є державний орган;
державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
(Абзац четвертий пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 154 від 14.02.2018)
51. У рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються:
назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав;
повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника;
дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу;
строк прострочення платежу;
реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання;
спосіб перерахування коштів стягувачу;
сума нарахованої компенсації.
Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.
52. Казначейство веде бухгалтерський облік та складає звітність про здійснення в установленому порядку безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку.
(Порядок в редакції Постанови КМ N 45 від 30.01.2013)