КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 26 травня 2004 р. N 681
Київ
Про затвердження Порядку здійснення
природно-сільськогосподарського, еколого-економічного,
протиерозійного та інших видів районування земель
( Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 105 від 07.02.2018 )
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 105 від 07.02.2018 )
Відповідно до статті 26 Закону України "Про охорону земель" ( 962-15 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель, що додається. ( Постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 травня 2004 р. N 681
Порядок
здійснення природно-сільськогосподарського,
еколого-економічного, протиерозійного та інших
видів районування земель
( У назві та тексті Порядку слово "(зонування)"
виключено згідно з Постановою КМ
N 105 від 07.02.2018 )
1. Цей Порядок визначає механізм здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель.
2. Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.
Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи, - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Природно-сільськогосподарська зона - найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Природно-сільськогосподарська провінція - частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Природно-сільськогосподарський округ - частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Природно-сільськогосподарський район - ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Гірська природно-сільськогосподарська область - гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов’язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
В Україні виділяється п’ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська). ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів). Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов’язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у масштабі: в електронній формі - не менше 1:10000; в паперовій формі - не менше 1:500000. Невід’ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. ( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 105 від 07.02.2018 )
3. За результатами робіт з районування земель складаються відповідні схеми (карти), на яких відображаються такі дані:
природно-сільськогосподарського - межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо. Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель; ( Абзац другий пункту 3 в редакції Постанови КМ N 105 від 07.02.2018 )
еколого-економічного - ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території;
протиерозійного - стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів;
екологічного - забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо.
4. Для потреб сільського господарства здійснюється також районування земель за ступенем забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур.
5. Районування земель здійснюється за такими критеріями:
природно-сільськогосподарського - кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо; ( Абзац другий пункту 5 в редакції Постанови КМ N 105 від 07.02.2018 )
еколого-економічного - рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами;
протиерозійного - інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів;
інших видів - кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур.
6. Проведення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель та затвердження відповідної документації здійснюється за спільним наказом Мінагрополітики та Мінприроди (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення). ( Пункт 6 в редакції Постанови КМ N 105 від 07.02.2018 )
7. Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства. ( Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 105 від 07.02.2018 )
8. Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення). ( Пункт 8 в редакції Постанови КМ N 105 від 07.02.2018 )
( Пункт 9 виключено на підставі Постанови КМ N 105 від 07.02.2018 )