Угода
між Україною та Португальською Республікою про
взаємну охорону інформації з обмеженим доступом

(Угоду ратифіковано Законом
N 2283-VIII від 08.02.2018)

Україна та Португальська Республіка (далі - Сторони),

визнаючи потребу Сторін у забезпеченні охорони інформації з обмеженим доступом, обмін якою здійснюється між ними за контрактами про співробітництво у будь-якій формі, що укладено або мають укладатися, а також спільно створеної інформації з обмеженим доступом,

бажаючи створити правила щодо взаємної охорони інформації з обмеженим доступом, обмін якою здійснюється між Сторонами, або спільно створеної інформації з обмеженим доступом,

підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов’язання обох Сторін, які випливають з інших міжнародних договорів,

домовилися про таке:

Стаття 1
Предмет

1. Ця Угода встановлює правила безпеки, що застосовуються до усіх контрактів про співробітництво у будь-якій формі, що укладено або мають укладатися між уповноваженими особами обох Сторін, які передбачають обмін інформацією з обмеженим доступом, а також спільне створення такої інформації.

2. Жодна зі Сторін не може застосовувати цю Угоду для того, щоб отримати інформацію з обмеженим доступом, яку інша Сторона одержала від третьої сторони.

Стаття 2
Визначення термінів

Для цілей цієї Угоди терміни вживаються у такому значенні:

a) "інформація з обмеженим доступом" - інформація незалежно від її форми, природи та засобів передачі, визначена відповідно до національного законодавства як така, що потребує охорони від несанкціонованого розкриття, та доступ до якої обмежено згідно з відповідним ступенем обмеження доступу;

b) "порушення правил безпеки" - дія або бездіяльність, вчинена навмисно чи випадково, що суперечить національному законодавству Сторін, яка призводить до дійсної чи можливої компрометації інформації з обмеженим доступом;

c) "компрометація інформації з обмеженим доступом" - ситуація, коли за результатом порушення правил безпеки, інформація з обмеженим доступом втратила свою конфіденційність, цілісність чи доступність;

d) "національний орган безпеки" - державний орган, визначений Стороною для виконання та нагляду за застосуванням цієї Угоди;

e) : "Сторона-джерело" - Сторона, яка передає інформацію з обмеженим доступом іншій Стороні:

f) "Сторона-одержувач" - Сторона, яка одержує інформацію з обмеженим доступом від іншої Сторони;

g) "уповноважена особа" - державний орган або юридична особа, уповноважені відповідно до національного законодавства Сторін здійснювати діяльність, пов'язану з інформацією з обмеженим доступом;

h) "контракт з обмеженим доступом" - домовленість у будь-якій формі між уповноваженими особами Сторін, що стосується передачі інформації з обмеженим доступом або створення інформації з обмеженим доступом;

i) "допуск" - висновок Національного органу безпеки про те, що фізична особа згідно з відповідним національним законодавством має право мати доступ до інформації з обмеженим доступом;

j) "дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з інформацією з обмеженим доступом" - висновок Національного органу безпеки про те, що, з точки зору безпеки, згідно з національним законодавством установа має фізичну та організаційну здатність використовувати та зберігати інформацію з обмеженим доступом;

k) "необхідне знання" - принцип, згідно з яким доступ до інформації з обмеженим доступом може надаватися лише особі, яка має підтверджену потребу для знання інформації з обмеженим доступом або володіння нею для виконання своїх обов'язків.

Стаття 3
Національні органи безпеки

1. Національними органами безпеки, визначеними для виконання та нагляду за застосуванням цієї Угоди, є:

В Україні:

Служба безпеки України

В Португальській Республіці:

Національний орган безпеки при Секретаріаті Ради Міністрів

2. Національні органи безпеки надають один одному свої офіційні контактні дані.

3. Національні органи безпеки інформують один одного про відповідне національне законодавство, що регламентує охорону інформації з обмеженим доступом, а також про зміни до нього.

4. З метою забезпечення тісного співробітництва з виконання цієї Угоди національні органи безпеки, можуть проводити консультації за запитом одного з них.

Стаття 4
Правила безпеки

Охорона та використання інформації з обмеженим доступом, обмін якою здійснюється між Сторонами, регламентується такими правилами:

a) Сторона-одержувач забезпечує для одержаної інформації з обмеженим доступом рівень охорони, еквівалентний ступеню обмеження доступу, наданому інформації з обмеженим, доступом Стороною-джерелом відповідно до статті 5 цієї Угоди;

b) Сторона-одержувач не повинна знижувати чи скасовувати ступінь обмеження доступу одержаної інформації з обмеженим доступом без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;

c) доступ до інформації з обмеженим доступом обмежується особами, які для виконання своїх обов'язків мають доступ до інформації з обмеженим доступом на основі принципу "необхідного знання" та отримали допуск згідно з відповідним національним законодавством.

Стаття 5
Порівняння національних грифів обмеження доступу

Сторони згідно зі своїм національним законодавством погоджуються з наступною еквівалентністю національних грифів обмеження доступу:

Стаття 6
Процедура надання допуску та дозволу на провадження діяльності,
пов'язаної з інформацією з обмеженим доступом

1. Сторони визнають допуски та дозволи на провадження діяльності, пов'язаної з інформацією з обмеженим доступом, видані згідно з відповідним національним законодавством іншої Сторони.

2. Національні органи безпеки інформують один одного про будь-які зміни, що стосуються допусків та дозволів на провадження діяльності, пов'язаної з інформацією з обмеженим доступом.

3. Національні органи безпеки Сторін, беручи до уваги своє відповідне національне законодавство, за запитом сприяють один одному під час проведення процедури перевірки у зв'язку з оформленням допуску та дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з інформацією з обмеженим доступом.

Стаття 7
Позначення грифами обмеження доступу

1. Сторони позначають всю інформацію з обмеженим доступом, одержану від іншої Сторони, національним грифом обмеження доступу того ж ступеня відповідно до статті 5 цієї Угоди.

2. Сторони інформують одна одну про усі подальші зміни грифів обмеження доступу переданої інформації.

Стаття 8
Переклад, відтворення та знищення

1. Переклади та відтворення інформації з обмеженим доступом здійснюється відповідно до наступних процедур:

a) особи повинні мати відповідний допуск;

b) на перекладах та відтвореннях повинні проставлятися такі ж грифи обмеження доступу, як і на оригіналі;

c) кількість примірників перекладів та відтворень повинні, обмежуватися обсягом, потрібним для службових цілей;

d) переклади повинні мати позначку мовою перекладу, яка б вказувала, що вони містять інформацію з обмеженим доступом, одержану від Сторони-джерела.

2. Інформація з обмеженим доступом, позначена грифом "Цілком таємно"/SECRETO та вище, перекладається та відтворюється лише за письмовим дозволом національного органу безпеки Сторони-джерела згідно з відповідним національним законодавством.

3. Інформація з обмеженим доступом, позначена грифом "Цілком таємно"/SECRETO та вище, не знищується, а повертається до національного органу безпеки Сторони-джерела.

4. Інформація з обмеженим доступом, позначена грифами включно до "Таємно"/CONFIDENCIAL, знищується згідно з відповідним національним законодавством таким чином, щоб унеможливити її часткове чи повне відновлення.

5. У разі неможливості забезпечення охорони та повернення інформації з обмеженим доступом, переданої або створеної відповідно до цієї Угоди, інформація з обмеженим доступом негайно знищується. Сторона-одержувач повідомляє національний орган безпеки Сторони-джерела про знищення інформації з обмеженим доступом якнайшвидше.

Стаття 9
Передача інформації з обмеженим доступом

1. Перед передачею інформації з обмеженим доступом Сторона-джерело, через національний орган безпеки, отримує від національного органу безпеки Сторони-одержувача письмове підтвердження того, що уповноважена особа має відповідний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з інформацією з обмеженим доступом, наданий згідно з відповідним національним законодавством.

2. Інформація з обмеженим доступом, зазвичай, передається між Сторонами дипломатичними каналами.

3. Якщо використання дипломатичних каналів буде неможливим або призведе до надмірної затримки одержання інформації з обмеженим доступом, передача може здійснюватися відповідним персоналом, що має відповідний допуск, належним чином уповноваженим Стороною-джерелом.

4. Інформація з обмеженим доступом може передаватися через захищені електронні засоби, погоджені Сторонами згідно з національним законодавством.

5. Передача великогабаритних виробів або значної кількості інформації з обмеженим доступом погоджується обома національними органами безпеки для кожного випадку окремо.

6. Сторона-одержувача письмово підтверджує одержання інформації з обмеженим доступом.

Стаття 10
Використання інформації з обмеженим доступом

1. Передана інформація з. обмеженим доступом використовується лише у цілях, для яких була передана.

2. Кожна Сторона забезпечує належне виконання усіма фізичними та юридичними особами, які одержують інформацію з обмеженим доступом, зобов'язань, встановлених цією Угодою.

3. Сторона-одержувач не передає інформацію з обмеженим доступом третій стороні без попереднього письмового дозволу Сторони-джерела.

Стаття 11
Контракти з обмеженим доступом

1. Національний орган безпеки одної Сторони, перед укладенням контракту з обмеженим доступом або його виконанням на території іншої Сторони, письмово підтверджує, що уповноважена особа Сторони-одержувача, запропонована для участі в контракті, має відповідний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з інформацією з обмеженим доступом, наданий згідно з відповідним національним законодавством.

2. Будь-яка юридична особа, що укладає контракт з уповноваженою особою Сторони-одержувача, який стосується або включає доступ до інформації з обмеженим доступом, пов'язаної з контрактом з обмеженим доступом, що має виконуватися уповноваженою особою, повинна виконувати такі ж саме зобов'язання з питань безпеки, як і уповноважена особа.

3. Національний орган безпеки здійснює нагляд за дотриманням уповноваженою особою Сторони-одержувача правил безпеки, що застосовуються до контракту з обмеженим доступом.

4. Кожен контракт з обмеженим доступом, укладений між уповноваженими особами Сторін згідно з положеннями цієї Угоди, повинен містити правила безпеки, що визначають наступні аспекти:

a) зобов'язання уповноваженої особи Сторони-одержувача забезпечувати надання відповідного допуску фізичним особам, які для виконання своїх обов'язків потребують доступу до інформації з обмеженим доступом;

b) зобов'язання уповноваженої особи Сторони-одержувача забезпечувати, щоб усі особи, які мають доступ, до інформації з обмеженим доступом, інформувались про відповідальність, пов'язану з охороною інформації з обмеженим доступом, згідно з відповідним національним законодавством;

с) зобов'язання уповноваженої особи Сторони-одержувача дозволяти проведення у своїх приміщеннях інспектувань з питань безпеки;

d) перелік інформації з обмеженим доступом та відповідних грифів обмеження доступу;

е) процедура повідомлення про зміни грифів обмеження доступу;

f) комунікаційні канали та засоби електронної передачі;

g) процедура передачі інформації з обмеженим доступом;

h) зобов'язання уповноваженої особи Сторони-одержувача повідомляти Сторону-джерело та національний орган безпеки Сторони-одержувача про будь-яку дійсну або підозрювану компрометацію інформації з обмеженим доступом.

5. Правила безпеки будь-якого контракту з обмеженим доступом надсилаються національному органу безпеки Сторони-одержувача для забезпечення належного нагляду з питань безпеки.

6. Представники національних органів безпеки можуть відвідувати один одного з метою здійснення контролю ефективності заходів, що вживаються уповноваженою особою Сторони-одержувача для охорони інформації з обмеженим доступом, пов'язаної з контрактом з обмеженим доступом.

Стаття 12
Візити

1. Візити громадян Сторони-джерела до Сторони-одержувача, що передбачають доступ до інформації з обмеженим доступом, повинні здійснюватися за попереднім письмовим дозволом національних органів безпеки згідно з відповідним національним законодавством.

2. Запит на візит подається до національного органу безпеки Сторони-одержувача та повинен бути отриманим принаймні за тридцять днів до здійснення візиту чи візитів.

3. В термінових випадках запит на візит подається принаймні за сім днів заздалегідь.

4. Візити, що передбачають Доступ до інформації з обмеженим доступом, дозволяються Стороною-одержувачем відвідувачам Сторони-джерела тільки якщо вони:

a) перевірені відповідним чином національним органом безпеки Сторони-джерела, що надсилає запит, та отримали допуск;

b) уповноважені отримувати інформацію з обмеженим доступом або мати доступ до неї на основі принципу "необхідного знання" згідно з відповідним національним законодавством.

5. Національний орган безпеки Сторони, що одержує запит на візит, якнайшвидше інформує про рішення національний орган безпеки Сторони, що робить запит.

6. У разі погодження візиту національний орган безпеки Сторони-одержувача надає копію запиту на візит уповноваженій особі, яку планується відвідати.

7. Термін дії дозволу на візит не може перевищувати дванадцяти місяців.

8. Сторони можуть погодити питання щодо встановлення списку осіб, яким дозволяється здійснювати періодичні візити. Такі списки діють протягом дванадцяти місяців.

9. Після погодження списків національними органами безпеки умови проведення окремих візитів визначаються безпосередньо уповноваженими особами, яких планується відвідати.

10. Запит на візит повинен містити наступну інформацію:

a) ім'я та прізвище відвідувача, місце та дата народження, громадянство, номер паспорту чи посвідчення;

b) найменування уповноваженої особи, яку представляє або до якої належить відвідувач;

c) назва та адреса уповноваженої особи, яку планується відвідати;

d) підтвердження щодо наявності у відвідувача допуску та його термін дії;

e) ціль та мета візиту чи візитів;

f) очікувана дата та тривалість візиту чи візитів та, у разі періодичних візитів, загальний період їх здійснення;

g) контактні дані установи, яку планується відвідати, попередні контакти та будь-яка інша інформація, корисна для визначення обґрунтування візиту чи візитів;

h) дата, підпис та відбиток офіційної печатки національного органу безпеки.

Стаття 13
Порушення правил безпеки

1. У разі порушення правил безпеки, пов'язаних з отриманою або спільно створеною інформацією з обмеженим доступом, національний орган безпеки Сторони-одержувача якнайшвидше інформує національний орган безпеки Сторони-джерела та забезпечує проведення належного розслідування згідно з відповідним національним законодавством.

2. Якщо порушення правил безпеки відбувається під час передачі інформації з обмеженим доступом на території, що не підпадає під юрисдикцію однієї із Сторін, національний орган безпеки Сторони-джерела здійснює заходи, передбачені пунктом 1 цієї статті.

3. Національний орган безпеки Сторони-джерела, у разі потреби, сприяє у розслідуванні.

4. У будь-якому разі національний орган безпеки Сторони-джерела повинен письмово інформуватися про результати розслідування, а також про причини порушення правил безпеки, розмір шкоди та висновки розслідування.

Стаття 14
Витрати

Кожна Сторона самостійно несе свої витрати, які виникають у зв'язку із застосуванням та наглядом за усіма аспектами цієї Угоди.

Стаття 15
Вирішення спорів

Будь-який спір щодо тлумачення чи застосування цієї Угоди вирішується шляхом переговорів.

Стаття 16
Набрання чинності

Ця Угода набирає чинності на 30 (тридцятий) день після отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення, яке стверджує, що усі необхідні внутрішньодержавні вимоги обох Сторін для набрання чинності виконано.

Стаття 17
Зміни та доповнення

1. До цієї Угоди може бути внесено зміни та доповнення на основі взаємної письмової згоди Сторін.

2. Зміни та доповнення набирають чинності відповідно до статті 16 цієї Угоди.

Стаття 18
Термін та припинення дії

1. Ця Угода укладається на невизначений період.

2. Кожна Сторона може у будь-який час припинити дію цієї Угоди шляхом надсилання через дипломатичні канали письмового повідомлення. У такому випадку припинення вступає в силу через шість місяців після дати одержання повідомлення іншою Стороною.

3. Незважаючи на припинення дії, уся інформація з обмеженим доступом, передана згідно з цією Угодою, продовжує охоронятися відповідно до встановлених положень, доки Сторона-джерело не звільнить Сторону-одержувача від цього зобов’язання.

Стаття 19
Реєстрація

Сторона, на території якої підписується ця Угода, передає її для реєстрації до Секретаріату Організації Об’єднаних Націй відповідно до статті 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй та повідомляє іншій Стороні про завершення процедури із зазначенням відповідного реєстраційного номеру.

На посвідчення чого, належним чином уповноважені представники Сторін підписали цю Угоду.

Вчинено у м. Київ "22" травня 2017 року, у двох примірниках, кожен українською, португальською та англійською мовами, при цьому усі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей стосовно тлумачення текст, викладений англійською мовою, має переважну силу.