КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 26 листопада 2014 р. N 668
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності у сфері безпеки на морському та річковому транспорті
і визначається періодичність здійснення планових заходів державного
нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті

(Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 100 від 04.02.2016)

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 100 від 04.02.2016
N 603 від 09.08.2017
N 1103 від 18.12.2017)

Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері безпеки на морському та річковому транспорті і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті, згідно з додатком.

(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 100 від 04.02.2016)

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. N 548 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі морського і річкового транспорту та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 42, ст. 1401).

Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 26 листопада 2014 р. N 668

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті і визначається періодичність
здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
Державною службою з безпеки на транспорті

(Назва додатка із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 100 від 04.02.2016)

1. У цих критеріях під терміном "аварійна подія" слід розуміти аварію, інцидент на морському, річковому транспорті.

2. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, належать:

вид господарської діяльності;

кількість осіб, які постійно або тимчасово перебувають на об’єкті морського чи річкового транспорту;

наявність порушень законодавства у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

3. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:

1) здійснюють експлуатацію морських, річкових терміналів чи причалів для:

проведення вантажно-розвантажувальних робіт з небезпечними вантажами;

зберігання небезпечних вантажів;

обслуговування суден пасажиромісткістю більше 12 осіб;

2) надають послуги з перевезення небезпечних вантажів морським, річковим транспортом;

3) надають послуги з перевезення пасажирів;

4) виконують буксирувальні та маневрові операції;

5) забезпечують безпеку судноплавства в територіальному морі та на внутрішніх водних шляхах;

6) допустили виникнення аварійної події;

7) протягом року з моменту останньої перевірки допустили більше трьох порушень законодавства у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які:

1) здійснюють експлуатацію морських, річкових терміналів чи причалів для:

проведення вантажно-розвантажувальних робіт (крім робіт з небезпечними вантажами);

зберігання вантажів (крім небезпечних вантажів);

обслуговування суден пасажиромісткістю до 12 осіб;

2) надають послуги з перевезення вантажів (крім небезпечних) морським, річковим транспортом;

3) провадять діяльність з будівництва, ремонту, утилізації, обслуговування та огляду морських, річкових суден;

4) здійснюють підготовку (за виключенням суб’єктів господарювання, діяльність яких контролюється МОН та ДІНЗ):

членів екіпажів морських та річкових суден;

судноводіїв маломірних (малих) суден;

фахівців підприємств, які беруть участь у забезпеченні безпеки на морському та річковому транспорті.

6. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, які:

здійснюють експлуатацію стоянкових суден;

не належать до суб’єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

до високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

(Абзац другий пункту 7 в редакції Постанови КМ N 603 від 09.08.2017)

до середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

(Абзац третій пункту 7 в редакції Постанови КМ N 603 від 09.08.2017)

до незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

(Абзац четвертий пункту 7 в редакції Постанови КМ N 603 від 09.08.2017)

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

(Абзац п'ятий пункту 7 в редакції Постанови КМ N 1103 від 18.12.2017)

Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється у наступному плановому періоді.

(Абзац пункту 7 в редакції Постанови КМ N 1103 від 18.12.2017)

8. У разі коли суб’єкт господарювання віднесено одночасно до двох або більше ступенів ризику з тих, до яких він може бути віднесений, такий суб’єкт господарювання належить до більш високого ступеня ризику.