Позов до суду і права громадян при цьому за новим ЦПК
На прикінці року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Адміністративного процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів". Тому, вважаємо за потрібне розібрати основні нововведення, які чекають на учасників судового процесу при набранні чинності новим процесуальним законодавством.
У відповідності до діючого законодавства, вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлюються законом. В разі, якщо зазначені норми оформлення позовної заяви не будуть дотриманні - це може стати причиною залишення позову без руху. Як відомо, після надходження матеріалів позову до судді, він (особисто чи помічник) перевіряє позов на відповідність статтям 162, 164 та 172 Цивільного процесуального кодексу України.
Тепер, за новим судовим процесом значно розширені обов’язки позивача при подачі позову. Залишилися попередні вимоги про письмову форму позову (в тому числі електронну), про необхідність зазначення відомостей про найменування, місцезнаходження та контактну інформацію сторін та третіх осіб, виклад обставин та вимог позову, доказів сплати судового збору, переліку додатків до позовної заяви та самих додатків. В свою чергу, нове законодавство запроваджує геть нові вимоги та розширює наведені вище.
Пройдемось більш детально по нововведенням та змінам.
У 2018-му позов має містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, якщо позов містить відповідні вимоги.
А позовні вимоги викладатимуться не у довільній формі. Тепер, позивач має зазначити спосіб захисту, у який він просить захистити його права, а якщо позов пред’явлено до декількох відповідачів, треба зазначити позовні вимоги до кожного з них.
У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 163 Цивільного процесуального кодексу України (2017) - позивач зобов’язаний вказати правові підстави позову. А раніше, здійснюючи правосуддя за ЦПК (2004), суди виходили з того, що позивач має право взагалі не посилатись на норми матеріального права.
Позовна заява має містити відомості про вжиті заходи досудового врегулювання спору та про заходи забезпечення позову чи доказів.
Додатки (їх перелік) до позову мають містити відмітки про наявність у позивача чи інших осіб оригіналів документів, копії яких додаються до суду. Додатково, у випадку, якщо позивач посилатиметься на докази, які не додані до позову, позивач зобов’язаний надати суду обґрунтовані пояснення щодо ненадання таких доказів та відомості про вжиті позивачем заходи на їх отримання.
Також, позивачем до позову має бути доданий попередній розрахунок судових витрат позивача (витрат які позивач вже поніс у зв’язку з розглядом справи, та які він очікує понести в зв’язку з розглядом справи).
Нововведенням є і те, що окремим пунктом позовної заяви, та відповідно, важливою вимогою до позову є підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Перевірятись буде і факт направлення позивачем матеріалів позову відповідачу та третім особам.
Проаналізувавши вищезазначене, можна зробити висновок, що нововведенні вимоги, загалом покликані зменшити навантаження на сам суд та попередити зловживання позивачами права на подання позовів до суду.
Одночасно откритим залишається питання оформлення та самої форми деяких додатків до позову, наприклад обгрунтований розрахунок заборгованності, вимоги до якого не встановлені. Яким чином він має бути обґрунтованим? Чи достатньо виготовленої самим позивачем чи його представником калькуляції? Чи необхідно буде звертатись до відповідного фахівця? Як позивач має доказати, що він не звертався до суду з подібним позовом (чи це пункт позову, чи окремий документ та яка його форма)? Таке засвідчення може бути здійснене позивачем, чи представник позивача також може надати таку інформацію до суду від свого імені? Ці питання на сьогодні не роз'яснені та вирішеня їх практиці поки що не відомі.
Хоча, при недотриманні нововведених вимог до оформлення, наслідком буде тільки залишення позову без руху, із наданням позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви. І як було раніше, при виконанні позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху - позов вважатиметься таким, що подано у день його первинного надходження до суду, натомість у випадку, коли недоліки позову не будуть виконані у визначений судом строк - позовна заява повертається позивачу.
________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:
18 січня 2018 року (Cудитися з нового року стало дорожче. Нові ставки судового збору.)
28 листопада 2017 року (Судова реформа триває. Сьогодні про зміни у процесуальному законодавстві.)
10 січня 2017 року (5 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя")