ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про судовий збір

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 14, ст.87)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3828-VI від 06.10.2011, ВВР, 2012, N 21, ст.204
N 4289-VI від 23.12.2011, ВВР, 2012, N 31, ст.393
N 4212-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 32-33, ст.413
N 4452-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 50, ст.564
N 5207-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, N 32, ст.412
N 5288-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.490
N 5290-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.549
N 5496-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, N 1, ст.4
N 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.178
N 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712
N 590-VII від 19.09.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.743
N 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, N 11, ст.75
N 192-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, N 18, N 19-20, ст.132
N 320-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, N 28, ст.236
N 484-VIII від 22.05.2015, ВВР, 2015, N 33, ст.323
N 629-VIII від 16.07.2015, ВВР, 2015, N 43, ст.386
N 670-VIII від 03.09.2015, ВВР, 2015, N 45, ст.408
N 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, N 30, ст.542
N 1491-VIII від 07.09.2016, ВВР, 2016, N 43, ст.735
N 1533-VIII від 20.09.2016, ВВР, 2016, N 44, ст.747
N 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, N 2, ст.25
N 2037-VIII від 17.05.2017, ВВР, 2017, N 25, ст.291
N 2147-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, N 48, ст.436
N 2229-VIII від 07.12.2017 -
набирає чинності з 07.01.2018 р.)

(Офіційне тлумачення до Закону див. в
Рішенні Конституційного Суду
N 12-рп/2013 від 28.11.2013)

Цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 1. Поняття судового збору

1. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

(Текст статті 1 в редакції Закону N 590-VII від 19.09.2013)

Стаття 2. Платники судового збору

1. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

(Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 590-VII від 19.09.2013)

Стаття 3. Об'єкти справляння судового збору

1. Судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів;

у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

(Частину першу статті 3 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 590-VII від 19.09.2013)

2. Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;

(Пункт 6 частини другої статті 3 в редакції Закону N 484-VIII від 22.05.2015)

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

(Пункт 9 частини другої статті 3 виключено на підставі Закону N 484-VIII від 22.05.2015)

(Пункт 10 частини другої статті 3 виключено на підставі Закону N 484-VIII від 22.05.2015)

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

12-1) заяви про видачу обмежувального припису;

(Частину другу статті 3 доповнено пунктом 12-1 згідно із Законом N 2229-VIII від 07.12.2017)

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;

(Пункт 13 частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII від 16.05.2013)

14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;

(Пункт 14 частини другої статті 3 в редакції Законів N 484-VIII від 22.05.2015, N 2229-VIII від 07.12.2017)

15) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;

(Частину другу статті 3 доповнено пунктом 15 згідно із Законом N 484-VIII від 22.05.2015)

16) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.

(Частину другу статті 3 доповнено пунктом 16 згідно із Законом N 670-VIII від 03.09.2015)

Стаття 4. Розміри ставок судового збору

1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

(Частина перша статті 4 в редакції Закону N 1774-VIII від 06.12.2016)

2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

(Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4212-VI від 22.12.2011, N 590-VII від 19.09.2013; в редакції Закону N 484-VIII від 22.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1774-VIII від 06.12.2016, N 2147-VIII від 03.10.2017)

(Частину третю статті 4 виключено на підставі Закону N 484-VIII від 22.05.2015)

Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору

1. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення;

(Пункт 3 частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2037-VIII від 17.05.2017)

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

(Частину першу статті 5 доповнено пунктом 15-1 згідно із Законом N 1533-VIII від 20.09.2016)

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

(Частину першу статті 5 доповнено пунктом 16 згідно із Законом N 670-VIII від 03.09.2015)

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

(Частину першу статті 5 доповнено пунктом 17 згідно із Законом N 1491-VIII від 07.09.2016)

(Пункт 18 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону N 2147-VIII від 03.10.2017)

(Пункт 19 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону N 2147-VIII від 03.10.2017)

(Пункт 20 частини першої статті 5 виключено на підставі Закону N 2147-VIII від 03.10.2017)

(Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3828-VI від 06.10.2011, N 4289-VI від 23.12.2011, N 4452-VI від 23.02.2012, N 5207-VI від 06.09.2012, N 5288-VI від 18.09.2012, N 5290-VI від 18.09.2012, N 5496-VI від 20.11.2012, N 245-VII від 16.05.2013, N 406-VII від 04.07.2013, N 77-VIII від 28.12.2014, N 320-VIII від 09.04.2015, N 629-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону N 484-VIII від 22.05.2015)

Стаття 6. Порядок сплати судового збору

1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

(Абзац перший частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 484-VIII від 22.05.2015)

За подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

(Частину першу статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 484-VIII від 22.05.2015)

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

2. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

(Абзац третій частини другої статті 6 виключено на підставі Закону N 484-VIII від 22.05.2015)

3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

(Частину третю статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 484-VIII від 22.05.2015)

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

4. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

(Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2147-VIII від 03.10.2017)

5. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

(Частина статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 484-VIII від 22.05.2015)

6. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

У разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

7. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

(Частину статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 484-VIII від 22.05.2015)

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:

подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;

об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

8. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Стаття 7. Повернення судового збору

1. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

(Частина перша статті 7 в редакції Закону N 484-VIII від 22.05.2015)

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

(Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2147-VIII від 03.10.2017)

4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

(Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2147-VIII від 03.10.2017)

5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору,
зменшення його розміру або звільнення
від його сплати

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

(Частина перша статті 8 в редакції Закону N 2147-VIII від 03.10.2017)

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного
бюджету України

1. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

2. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

(Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом N 484-VIII від 22.05.2015)

3. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

(Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3828-VI від 06.10.2011; в редакції Закону N 192-VIII від 12.02.2015)

Стаття 10. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 листопада 2011 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):

у статті 44:

слова "витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

"Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

статті 45, 46, 47 та 47-1 виключити;

в абзаці першому частини п'ятої статті 49 слова "витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" виключити;

пункт 3-1 частини першої статті 57, пункт 10 частини першої статті 63 виключити;

статтю 81-1 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";

частину другу статті 111-19 викласти в такій редакції:

"До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 статті 111-16 цього Кодексу, судовий збір не сплачується";

статтю 120 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

у статті 122-2:

пункт 4 частини четвертої викласти в такій редакції:

"4) документ, що підтверджує сплату судового збору";

у частині п'ятій слова "державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" замінити словами "судового збору";

у статті 122-8:

пункт 3 частини четвертої викласти в такій редакції:

"3) документ, що підтверджує сплату судового збору";

у частині п'ятій слова "державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" замінити словами "судового збору";

у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінити словами "судовий збір" у відповідному відмінку;

2) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40-42, ст. 492):

у статті 79:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

пункт 1 частини третьої виключити;

статтю 81 виключити;

у частині першій статті 82 слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

статтю 83 виключити;

у частині п'ятій статей 98 і 119 слова "додаються документи, що підтверджують" замінити словами "додається документ, що підтверджує", а слова "та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

у статті 99:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

у першому реченні частини другої слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

у статті 121:

у частині першій слова "чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

у першому реченні частини другої слова "а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

частину першу статті 133 доповнити реченням такого змісту: "До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору";

частину четверту статті 151 доповнити словами "та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову";

частину шосту статті 197 викласти в такій редакції:

"6. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";

у пункті 8 частини першої статті 207 слова "чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

частину шосту статті 229 викласти в такій редакції:

"6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору";

у частині другій статей 297 і 327 слова "чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

частину третю статті 299 викласти в такій редакції:

"3. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину третю статті 329 викласти в такій редакції:

"3. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору";

у частині другій статті 358:

у першому реченні слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

у другому реченні слова "та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються" замінити словами "не сплачується";

частину третю статті 364 викласти в такій редакції:

"3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору";

частину третю статті 370 викласти в такій редакції:

"3. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа або судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

у статті 389-2:

пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:

"4) документ, що підтверджує сплату судового збору";

у частині четвертій слова "чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

у статті 389-8:

пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:

"3) документ, що підтверджує сплату судового збору";

у частині четвертій слова "чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

3) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446):

частину третю статті 44 викласти в такій редакції:

"3. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";

частину першу статті 75 доповнити реченням такого змісту: "До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору";

частину другу статті 87 викласти в такій редакції:

"2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

статтю 89 виключити;

частину другу статті 192 викласти в такій редакції:

"2. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину другу статті 217 викласти в такій редакції:

"2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину четверту статті 260 викласти в такій редакції:

"4. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

4) у частині третій статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова "державного мита" замінити словами "судового збору";

5) частину шосту статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 15, ст. 128) викласти в такій редакції:

"6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

(Підпункт 6 пункту 2 статті 10 втратив чинність на підставі Закону N 1404-VIII від 02.06.2016)

7) у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами):

пункти 1 і 2 статті 2 виключити;

пункти 1 і 2 статті 3 виключити;

у частині першій статті 4:

пункти 1-12, абзаци другий і третій пункту 15, пункти 27, 30, 31, 33, 36-44, 46-48 виключити;

у пункті 28 слова "за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також" виключити;

у пункті 35 слова "за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави та" виключити;

у статті 6:

у частині першій слова "з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також" виключити;

частину другу виключити;

у частині другій статті 7 слова "З позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії" замінити словами "За дії";

у частині першій статті 8:

у пункті 2 слова "повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також" виключити;

пункти 3 і 4 виключити.

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону;

2) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 8 липня 2011 року
N 3674-VI