Лист : Про зауваження і пропозиції до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

СПІЛЬНИЙ ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ОРГАН РЕПРЕЗЕНТАТИВНИХ
ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК НА
НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

ЛИСТ
24.11.2017 N 01-13/923-спо

Першому віце-прем'єр-міністру України - Міністру
економічного розвитку і торгівлі України
Кубіву С. І.

Про зауваження і пропозиції до проекту
розпорядження Кабінету Міністрів України

СПО об'єднань профспілок розглянув проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю)" і повідомляє наступне.

У пояснювальній записці до цього проекту зазначено, що він не стосується соціально-трудової сфери, і тому не потребує узгодження позицій соціальних партнерів.

СПО об'єднань профспілок не погоджується з таким твердженням, адже існує державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері праці, охорони і гігієни праці, що напряму стосується соціально-трудової сфери, захисту трудових і соціально-економічних прав громадян.

Загальним недоліком проекту вказаної Стратегії, на нашу думку, як раз і є недостатнє соціальне спрямування її розділів, незабезпечення реалізації головного принципу державного нагляду (контролю) - пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що визначений у статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Цей принцип закріплений в Конституції України (стаття 3), в Законі України "Про охорону праці" (стаття 4).

Детальні пропозиції доповнень до тексту проекту Стратегії наведені у додатку до цього листа.

Перший заступник Голови СПО
об'єднань профспілок О. О. Шубін

Додаток
до листа СПО об'єднань профспілок
24.11.2017 N 01-13/923-спо

Порівняльна таблиця
пропозицій до проекту розпорядження Кабінету
Міністрів України "Про затвердження Стратегії
реформування державного нагляду (контролю)"

Зміст проекту	Пропозиції СПО об'єднань профспілок
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 2017 р. N Київ Про затвердження Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) 1. Затвердити стратегію реформування системи державного нагляду (контролю), що додається. 2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Державною регуляторною службою України розробити та подати у двомісячний строк Кабінету Міністрів України проект Програми реформування системи державного нагляду (контролю). Прем'єр-міністр України В. ГРОЙСМАН	КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 2017 р. N Київ Про затвердження Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) 1. Затвердити стратегію реформування системи державного нагляду (контролю), що додається. 2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Державною регуляторною службою України за участю та узгодженням зі сторонами соціального діалогу розробити та подати у двомісячний строк Кабінету Міністрів України проект Програми реформування системи державного нагляду (контролю). Прем'єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2017 р. N СТРАТЕГІЯ реформування системи державного нагляду (контролю) Загальні положення Реформу системи державного нагляду (контролю) розпочато Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття постанови від 10.09.2014 N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", якою зменшено кількість органів державного нагляду (контролю). З 2014 року запроваджено норму, що виключно за рішенням суду можуть бути призупинені виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання (Закон України від 22.07.2014 N 1600-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб'єктів господарювання"). Запроваджено комплексне проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) у разі, якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю). З 01.01.2017 набрали чинності зміни до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації державного нагляду (контролю), якими зменшено періодичність та тривалість заходів державного нагляду (контролю), розширено права суб'єктів господарювання, започатковано переорієнтацію державного нагляду (контролю) на запобігання порушенням законодавства у сфері господарської діяльності. Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2016 N 294 та схваленою Постановою Верховної Ради України від 14.04.2016 N 1099-VIII, передбачено подальше реформування контрольно-наглядових органів.	ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2017 р. N СТРАТЕГІЯ реформування системи державного нагляду (контролю) Загальні положення Реформу системи державного нагляду (контролю) розпочато Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття постанови від 10.09.2014 N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", якою зменшено кількість органів державного нагляду (контролю). З 2014 року запроваджено норму, що виключно за рішенням суду можуть бути призупинені виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання (Закон України від 22.07.2014 N 1600-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб'єктів господарювання"). Запроваджено комплексне проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) у разі, якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю). З 01.01.2017 набрали чинності зміни до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації державного нагляду (контролю), якими зменшено періодичність та тривалість заходів державного нагляду (контролю), розширено права суб'єктів господарювання, започатковано переорієнтацію державного нагляду (контролю) на запобігання порушенням законодавства у сфері господарської діяльності. Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2016 N 294 та схваленою Постановою Верховної Ради України від 14.04.2016 N 1099-VIII, передбачено подальше реформування контрольно-наглядових органів.
Проблема, яка потребує розв'язання Основні проблеми у сфері державного нагляду (контролю):	Проблема, яка потребує розв'язання Основні проблеми у сфері державного нагляду (контролю): - не забезпеченість реалізації головного принципу державного нагляду (контролю) щодо пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
- неупорядкований обсяг контрольно-наглядових функцій органів державного нагляду (контролю) щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) певних видів господарської діяльності, який призводить до дублювання повноважень таких органів та подвійного навантаження на суб'єктів господарювання; - спрямованість діяльності органів державного нагляду (контролю) на виявлення та застосування санкцій, а не на попередження правопорушень; - неузгодженість норм законодавчих актів щодо державного контролю у сфері господарської діяльності - відсутність системи оцінки ефективності державного контролю	- неупорядкований обсяг контрольно-наглядових функцій органів державного нагляду (контролю) щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) певних видів господарської діяльності, який призводить до дублювання повноважень таких органів та подвійного навантаження на суб'єктів господарювання; - спрямованість діяльності органів державного нагляду (контролю) на виявлення та застосування санкцій, а не на попередження правопорушень; - неузгодженість норм законодавчих актів щодо державного контролю у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами; - відсутність системи оцінки ефективності державного контролю та його впливу на рівень забезпечення державного соціального захисту громадян, трудових прав працівників, збереження їх життя та здоров'я.
Мета та строки реалізації Стратегії Метою реалізації Стратегії є розроблення засад удосконалення системи державного нагляду (контролю), яка збалансовано захищатиме інтереси громадян, бізнесу та держави (Стаття 426 Глави 22), сприятиме (ст. 420 Глави 21 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво" Угоди про асоціацію України - ЄС), створенню сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій. Строк реалізації Стратегії - 2 роки.	Мета та строки реалізації Стратегії Метою реалізації Стратегії є розроблення засад удосконалення системи державного нагляду (контролю), яка збалансовано захищатиме інтереси громадян, бізнесу та держави (Стаття 426 Глави 22), сприятиме збільшенню кількості робочих місць з гідними умовами праці, підвищенню рівня забезпечення соціального захисту, охорони здоров'я та безпечних умов праці (ст. 420 Глави 21 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво" Угоди про асоціацію України - ЄС), створенню сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій. Строк реалізації Стратегії - 2 роки.
Основні напрями досягнення мети Стратегії Напрямами досягнення мети Стратегії є: затвердження Кабінетом Міністрів України Програми реформування системи державного нагляду (контролю), передбаченої Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з визначенням строків виконання заходів та відповідальних за їх виконання центральних органів виконавчої влади; удосконалення нормативно-правової бази у сфері державного нагляду (контролю) підвищення професійної компетентності посадових осіб, уповноважених на здійснення державного нагляду (контролю).	Основні напрями досягнення мети Стратегії Напрямами досягнення мети Стратегії є: затвердження Кабінетом Міністрів України Програми реформування системи державного нагляду (контролю), передбаченої Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з визначенням строків виконання заходів та відповідальних за їх виконання центральних органів виконавчої влади; удосконалення нормативно-правової бази у сфері державного нагляду (контролю) з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами; підвищення професійної компетентності посадових осіб, уповноважених на здійснення державного нагляду (контролю).
Шляхи і способи розв'язання проблеми 1. Запровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах. На сьогодні у 14 сферах державного нагляду (контролю) не запроваджено ризик-орієнтовний підхід до здійснення державного нагляду (контролю) - відсутні критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не визначено періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю): сфера реклами; сфера біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів; введення родовищ у дослідно-промислову або промислову розробку родовищ нафти і газу; реалізація проектів дослідно-промислової або промислової розробки родовищ нафти і газу; сфера контролю технічного стану автотранспортних засобів; сфера діяльності у видавничій сфері; сфера виробництва, переробки, маркування, перевезення, зберігання, реалізації та обігу органічної продукції (сировини); сфера використання державного та комунального майна; сфера діяльності суб'єктів господарювання на ринку цінних паперів; сфера діяльності суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг; державний контроль та нагляд за дотриманням законодавства у сфері радіочастотного ресурсу України; державний нагляд (контроль) у сфері кінематографії; сфера провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів; державний нагляд за дотриманням вимог безпеки космічної діяльності. Необхідно запровадити ризик-орієнтовний підхід до здійснення державного нагляду (контролю) у зазначених сферах, розробити та затвердити критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначити періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).	Шляхи і способи розв'язання проблеми 1. Запровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах. На сьогодні у 14 сферах державного нагляду (контролю) не запроваджено ризик-орієнтовний підхід до здійснення державного нагляду (контролю) - відсутні критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не визначено періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю): сфера реклами; сфера біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів; введення родовищ у дослідно-промислову або промислову розробку родовищ нафти і газу; реалізація проектів дослідно-промислової або промислової розробки родовищ нафти і газу; сфера контролю технічного стану автотранспортних засобів; сфера діяльності у видавничій сфері; сфера виробництва, переробки, маркування, перевезення, зберігання, реалізації та обігу органічної продукції (сировини); сфера використання державного та комунального майна; сфера діяльності суб'єктів господарювання на ринку цінних паперів; сфера діяльності суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг; державний контроль та нагляд за дотриманням законодавства у сфері радіочастотного ресурсу України; державний нагляд (контроль) у сфері кінематографії; сфера провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів; державний нагляд за дотриманням вимог безпеки космічної діяльності. Необхідно запровадити ризик-орієнтовний підхід до здійснення державного нагляду (контролю) у зазначених сферах, розробити та затвердити критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначити періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
У всіх інших сферах проводитиметься перегляд критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на виконання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". 2. Розробка системи оцінки ефективності державного контролю На сьогодні відсутня єдина система оцінки ефективності державного нагляду (контролю). Разом з тим, за даними Державної фіскальної служби за результатами контрольної діяльності протягом 2016 року судових рішень, прийнятих на користь платників податків, майже в 2 рази більше, ніж судових рішень, прийнятих на користь органів ДФС. Якщо брати за основу результат розгляду судами питань щодо контрольної діяльності контролюючого органу, можна зробити висновок про незадовільну оцінку його контрольної діяльності. У той же час за результатами контрольної діяльності ДФС сума надходжень до бюджету за 2016 рік склала понад 3,4 млрд. гривень. У зв'язку з цим необхідно розробити єдину систему оцінки ефективності державного нагляду (контролю) з використанням встановлених органами державного нагляду (контролю) нормативів оцінювання результатів наглядової діяльності, діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та проведення оцінювання діяльності за встановленою методикою, що дозволить своєчасно проводити аналіз діяльності органів державного нагляду (контролю) та вживати заходи щодо їх оптимізації.	У всіх інших сферах проводитиметься перегляд критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на виконання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". 2. Розробка системи оцінки ефективності державного контролю та його впливу на рівень забезпечення державного соціального захисту громадян, трудових прав працівників, на збереження їх життя та здоров'я. На сьогодні відсутня єдина система оцінки ефективності державного нагляду (контролю). Разом з тим, за даними Державної фіскальної служби за результатами контрольної діяльності протягом 2016 року судових рішень, прийнятих на користь платників податків, майже в 2 рази більше, ніж судових рішень, прийнятих на користь органів ДФС. Якщо брати за основу результат розгляду судами питань щодо контрольної діяльності контролюючого органу, можна зробити висновок про незадовільну оцінку його контрольної діяльності. У той же час за результатами контрольної діяльності ДФС сума надходжень до бюджету за 2016 рік склала понад 3,4 млрд. гривень. У зв'язку з цим необхідно розробити єдину систему оцінки ефективності державного нагляду (контролю) з використанням встановлених органами державного нагляду (контролю) нормативів оцінювання результатів наглядової діяльності щодо соціального захисту та безпеки працівників, діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та проведення оцінювання діяльності таких наглядових органів, а також компетентності посадових осіб цих органів за встановленою методикою, що дозволить своєчасно проводити аналіз діяльності органів державного нагляду (контролю) та вживати заходи щодо їх оптимізації.
3. Запровадження орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання порушенням законодавства у сфері господарської діяльності, підвищення профілактичної ролі державного нагляду (контролю) Законом України від 03.11.2016 N 1726-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено норму, відповідно до якої у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Разом з тим, зазначена норма не є обов'язковою для органів державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Необхідне подальше унормування орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності в частині: приведення галузевих законів у відповідність до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" розповсюдження на державний нагляд (контроль) всіх видів господарської діяльності положення щодо не застосування фінансових та адміністративних санкцій, заходів реагування до суб'єкта господарювання у разі виконання ним в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю); організації надання органами державного нагляду (контролю) консультаційної підтримки суб'єктів господарювання з питань здійснення державного нагляду (контролю); запровадження проведення за письмовим зверненням суб'єкта господарювання аналізу (аудиту) стану дотримання даним суб'єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері та надання йому рекомендацій щодо профілактики порушень законодавства у відповідній сфері без застосування санкцій.	3. Запровадження орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання порушенням законодавства у сфері господарської діяльності, підвищення ролі державного нагляду (контролю) у попередженні аварій, нещасних випадків і професійних захворювань, як передумови сталого розвитку та економічного зростання. Законом України від 03.11.2016 N 1726-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено норму, відповідно до якої у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Разом з тим, зазначена норма не є обов'язковою для органів державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Необхідне подальше унормування орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності в частині: приведення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у відповідність до норм міжнародного права за міжнародними договорами, згода на обов'язковість виконання яких надана Верховною Радою України; приведення галузевих (спеціальних) законів у відповідність до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням зобов'язань за міжнародними договорами; якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість виконання якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються норми міжнародного договору; розповсюдження на державний нагляд (контроль) всіх видів господарської діяльності положення щодо не застосування фінансових та адміністративних санкцій, заходів реагування до суб'єкта господарювання у разі виконання ним в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю); організації надання органами державного нагляду (контролю) консультаційної підтримки суб'єктів господарювання з питань здійснення державного нагляду (контролю); запровадження проведення за письмовим зверненням суб'єкта господарювання аналізу (аудиту) стану дотримання даним суб'єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері та надання йому рекомендацій щодо профілактики порушень законодавства у відповідній сфері без застосування санкцій.
4. Упорядкування та регламентування контрольних функцій. На сьогодні у деяких сферах державного нагляду (контролю) існує дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), що створює подвійний, проте не завжди ефективний контроль з боку органів державного нагляду (контролю).	4. Упорядкування та регламентування контрольних функцій. На сьогодні у деяких сферах державного нагляду (контролю) існує дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), що створює подвійний, проте не завжди ефективний контроль з боку органів державного нагляду (контролю).
Так, у сфері добування бурштину державний нагляд (контроль) здійснюють Держекоінспекція, Держлісагентство, та Держгеонадра. Державний контроль за використанням та відтворенням водних живих ресурсів здійснюють одночасно Держекоінспекція та Держрибагентство. Державний контроль за використанням, відтворенням лісу, веденням мисливського господарства і полюванням - Держекоінспекція та Держлісагентство. Необхідно провести перегляд всіх контрольних повноважень органів державного нагляду (контролю) з метою упорядкування, скорочення та усунення дублювання таких повноважень.	Так, у сфері добування бурштину державний нагляд (контроль) здійснюють Держекоінспекція, Держлісагентство, та Держгеонадра. Державний контроль за використанням та відтворенням водних живих ресурсів здійснюють одночасно Держекоінспекція та Держрибагентство. Державний контроль за використанням, відтворенням лісу, веденням мисливського господарства і полюванням - Держекоінспекція та Держлісагентство. Необхідно провести перегляд всіх контрольних повноважень органів державного нагляду (контролю) з метою упорядкування, скорочення та усунення дублювання таких повноважень.
5. Скорочення кількості органів державного нагляду (контролю) і чисельності їх працівників. За результатами реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" зменшено кількість органів державного нагляду (контролю). Разом з тим державний нагляд (контроль) у природоохоронній сфері наразі здійснюють 5 органів виконавчої влади - Держекоінспекція, Держгеонадра, Держлісагентство, Держрибагентство, Держпродспоживслужба. Створення єдиного органу державного нагляду (контролю) в сфері охорони довкілля та передача йому всіх функцій контролю у цій сфері дозволить скоротити кількість органів державного нагляду (контролю) і чисельність їх працівників. Разом з тим державний нагляд (контроль) наразі здійснюють ______ органів виконавчої влади.	6. Скорочення кількості органів державного нагляду (контролю) і чисельності їх працівників. За результатами реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" зменшено кількість органів державного нагляду (контролю). Разом з тим державний нагляд (контроль) у природоохоронній сфері наразі здійснюють 5 органів виконавчої влади - Держекоінспекція, Держгеонадра, Держлісагентство, Держрибагентство, Держпродспоживслужба. Створення єдиного органу державного нагляду (контролю) в сфері охорони довкілля та передача йому всіх функцій контролю у цій сфері дозволить скоротити кількість органів державного нагляду (контролю) і чисельність їх працівників. Разом з тим державний нагляд (контроль) наразі здійснюють ______ органів виконавчої влади.
Очікувані результати Результатом реалізації Стратегії є удосконалення системи державного нагляду (контролю), яка збалансовано захищатиме інтереси громадян, бізнесу та держави, допоможе створенню сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій.\	Очікувані результати Результатом реалізації Стратегії є удосконалення системи державного нагляду (контролю), яка збалансовано захищатиме інтереси громадян, бізнесу та держави, сприятиме підвищенню рівнів виробничої безпеки та захисту здоров'я людини, як передумови сталого розвитку (Стаття 426 Глави 22), збільшенню кількості та покращенню якості робочих місць з гідними умовами праці (ст. 420 Глави 21 Розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво" Угоди про асоціацію України - ЄС), зменшенню обсягів тіньової занятості і допоможе створенню сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій.