Консультація : Про порядок складання податкових накладних та розрахунків коригування до них

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
16.11.2017 N 2628/ІПК/21-22-12-01

Про порядок складання податкових накладних та
розрахунків коригування до них

Головне управління ДФС у Херсонській області за результатами розгляду звернення ТОВ на отримання індивідуальної податкової консультації у відповідності до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) про порядок складання податкових накладних та розрахунків коригування до них, повідомляє наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 Кодексу форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 N 276) (далі - Порядок N 1307).

1. Щодо зміни номенклатури товару

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 21 Порядку N 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком N 1307.

У разі зміни номенклатури товарів/послуг у розрахунку коригування у графі 7 "Зміна кількості, об'єму, обсягу (-) (+)" в одному рядку зі знаком "-" зазначають номенклатуру товару/послуги, яка підлягає зміні, а в другому рядку вказують зі знаком "+" змінену номенклатуру товару/послуги.

Відповідно до форми розрахунку коригування у графі 1 розділу Б розрахунку коригування зазначається номер рядка податкової накладної, що коригується.

Оскільки відбувається зміна номенклатури товару/послуги, зазначеної в конкретному рядку податкової накладної, то графа 1 "N з/п рядка податкової накладної, що коригується" розрахунку коригування заповнюється двічі по кожному з рядків, які змінюють номенклатуру, та відповідає графі 1 "N з/п" рядка податкової накладної, що коригується".

2. Щодо виписування різних податкових накладних за
різними договорами

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Кодексу та п. 18 Порядку N 1307 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до підпункту "е" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу одним із обов'язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. При цьому обов'язковий реквізит "Номенклатура товарів/послуг продавця" має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг.

Таким чином, реквізит "Номенклатура товарів/послуг продавця", який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у первинних документах та не повинен містити інших даних, зокрема щодо виду та номера цивільно-правового договору.

3. Щодо виписки розрахунку коригування до податкової
накладної на суму передоплати

Згідно із п. 21 Порядку N 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за одним договором (далі - перший договір) та на дату поставки товарів за іншим договором (далі - другий договір) були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та складені і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідні податкові накладні, то при зарахуванні попередньої оплати, отриманої по першому договору, в погашення заборгованості за поставлені товари по другому договору продавець - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої (авансової) оплати за першим договором.

Такий розрахунок коригування до податкової накладної відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за першим договором, будуть зараховані в рахунок погашення заборгованості за поставлені товари/послуги за другим договором.

При цьому у графі 2 "Причина коригування" такого розрахунку коригування зазначається "Залік попередньої оплати в рахунок оплати поставлених товарів/послуг за іншим договором N від ".

4. Щодо укладання додаткової угоди до Договору між покупцем та
постачальником в зв'язку із зміною номенклатури

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

У зв'язку з цим номенклатура товарів чи послуг повинна відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Слід зазначити, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції керівника (власника) підприємств відповідно до чинного законодавства та установчих документів (пункт 2 статті 8 Закону N 996).

При цьому обов'язковий реквізит "Номенклатура товарів/послуг продавця" має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг.

Таким чином, реквізит "Номенклатура товарів/послуг продавця", який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у первинних документах.

5. Щодо укладання акта взаємних розрахунків між покупцем та
постачальником на суму передоплати в зв'язку із зміною
номенклатури товару/послуг

Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Одночасно первинні документи повинні відповідати умовам договору, у межах якого здійснюється господарська операція.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон N 996, виходячи з норм якого:

операції обліковуються відповідно до їх сутності (абзац восьмий статті 4 Закону), що безумовно передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правильне визначення її змісту і обсягу та відповідного дебітора або кредитора;

операція з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг, будучи дією (подією) у взаємовідносинах між підприємством і його відповідним контрагентом, що викликає зміни в структурі активів та зобов'язань обох сторін, які брали участь у її здійсненні, є господарською операцією, а підставою для її відображення в облікових регістрах є первинний документ (наприклад, видаткова накладна, акт або інший документ, що містить відомості про дії з передачі-приймання товару/послуги, платіжне доручення) (абзаци п'ятий і одинадцятий статті 1 та частина перша статті 9 Закону N 996);

первинний документ повинен містити обов'язкові реквізити, зокрема зміст та обсяг господарської операції, а також посади, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції й відповідають за її здійснення, правильність оформлення та достовірність (частини друга і восьма статті 9 Закону N 996). Тобто первинний документ при здійсненні постачання-придбання товарів/послуг (проведенні за них безготівкових розрахунків) повинен об'єктивно визначати основні дані щодо взаємопов'язаних двосторонніх (односторонніх - при списанні коштів з банківського рахунка) дій підприємства і його контрагента та осіб, відповідальних за їх вчинення (тобто мати достовірні дані);

господарська операція у тому звітному періоді, в якому вона була фактично здійснена, підлягає відображенню (на підставі первинного документа) в облікових регістрах, відповідальність за достовірність даних яких несе особа, яка їх склала і підписала (частини п'ята статті 9 Закону N 996).

У зв'язку з чим номенклатура товарів чи послуг повинна відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Поряд з цим, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Враховуючи вищевикладене, питання щодо документального оформлення розрахунків між покупцем та постачальником не відноситься до компетенції контролюючих органів.

Водночас зауважуємо, що надання будь-яких висновків щодо кожного конкретного випадку виникнення податкових взаємовідносин, у тому числі й тих, про які йдеться у листі, можливе за результатами аналізу документів та матеріалів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту, тобто під час документальної перевірки господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Разом з тим повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.