МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ
18.08.2017 N 2649/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 серпня 2017 р. за N 1030/30898

Про затвердження Типового положення
про уповноважений орган
з питань пробації та Типового положення
про сектор ювенальної пробації

Відповідно до статей 11, 13 Кримінально-виконавчого кодексу України та пунктів 3, 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року N 228 (зі змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Типове положення про уповноважений орган з питань пробації;

2) Типове положення про сектор ювенальної пробації.

2. Керівникам міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції розробити та затвердити посадові інструкції персоналу уповноважених органів з питань пробації.

3. Департаменту пробації (Янчук О.Б.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чернишова Д.В.

Перший заступник Міністра
Н. Севостьянова

Затверджено
Наказ Міністерства юстиції України
18.08.2017 N 2649/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 серпня 2017 р. за N 1030/30898

Типове положення
про уповноважений орган з питань пробації

І. Загальні положення

1. Уповноважений орган з питань пробації (далі - орган пробації) є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та пробації.

2. Орган пробації безпосередньо підпорядковується міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі - Управління) та є відокремленим підрозділом без права юридичної особи.

3. Орган пробації у своїй діяльності керується Конституцією України, Кримінально-виконавчим кодексом України та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства, а також цим Положенням.

4. Штат (штатний розпис) органу пробації затверджує Державний секретар Міністерства юстиції України.

5. Чисельність персоналу органу пробації затверджує Міністр юстиції України у межах граничної чисельності, визначеної законодавством.

6. Орган пробації утворюється Міністром юстиції України в адміністративно-територіальних одиницях України для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

ІІ. Основні завдання та функції органу пробації

До основних завдань та функцій органу пробації належать:

реалізація єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації;

підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених;

виконання кримінальних покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт;

здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років;

здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт;

реалізація пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;

проведення соціально-виховної роботи із засудженими, до яких застосовано пробацію;

визначення оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;

реалізація заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень;

здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;

направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів;

взаємодія з органами місцевого самоврядування, з громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями, які можуть бути залучені до здійснення соціально-виховної роботи із засудженими;

взаємодія з державними органами влади та органами місцевого самоврядування з питання підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;

виконання адміністративних стягнень у вигляді виправних робіт та громадських робіт;

виконання актів амністії та помилування;

визначення спільно з органами місцевого самоврядування видів громадських робіт та переліку об’єктів, на яких вони виконуються;

контроль за правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених та притягнутих до адміністративної відповідальності у виді виправних робіт і перерахування відрахованих сум у дохід держави;

організація проведення першочергових заходів з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;

направлення до суду подань про вирішення питань щодо подальшого відбування засудженими покарання або звільнення від нього;

направлення матеріалів про притягнення до кримінальної відповідальності засуджених осіб, які ухиляються від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських та виправних робіт, відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України;

направлення матеріалів для відповідного реагування стосовно власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, які не виконують судові рішення, відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України;

залучення волонтерів пробації до здійснення нагляду за засудженими та проведення з ними соціально-виховної роботи;

забезпечення дотримання прав і свобод людини під час виконання судових рішень;

надання роз’яснень з питань, що належать до компетенції органу пробації;

забезпечення в установленому порядку розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, запитів і звернень народних депутатів України;

взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями з питань реалізації завдань, визначених законодавством про пробацію;

здійснення інших функцій в межах повноважень органу пробації.

ІІІ. Права персоналу органу пробації

Під час виконання службових обов’язків персонал органу пробації має право:

перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це керівника або уповноваженої ним особи;

для підготовки досудової доповіді отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та громадян;

викликати засуджених, щодо яких за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, та обвинувачених, щодо яких органом пробації готується досудова доповідь (далі ? суб’єкти пробації), до органу пробації та отримувати від них усні чи письмові пояснення;

відвідувати суб’єктів пробації за місцем проживання за їх згодою та за згодою співмешканців;

відвідувати суб’єктів пробації за місцем їх роботи або навчання за згодою керівників підприємств, установ та організацій або уповноважених ними осіб;

викликати суб’єктів пробації та осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності у вигляді виправних та громадських робіт, для роз’яснення порядку та умов відбування покарання або стягнення, проведення профілактичних бесід, з’ясування питань, які виникають під час відбування покарання;

відвідувати місця попереднього ув’язнення, якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою;

заявляти клопотання до суду про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження з метою підготовки досудової доповіді в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством;

встановлювати періодичність та дні проведення реєстрації особам, звільненим від відбування покарання з випробуванням;

застосовувати заходи заохочення до осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт;

надавати особам, засудженим до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, погодження на виїзд за межі України;

надавати дозвіл на звільнення з роботи за власним бажанням особам, які відбувають покарання у виді виправних робіт;

одержувати в установленому порядку від державних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та громадських об’єднань інформацію, пов’язану з виконанням завдань, визначених Законом України "Про пробацію";

взаємодіяти з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також громадськими об’єднаннями, релігійними та благодійними організаціями;

залучати спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до їх компетенції.

ІV. Повноваження персоналу органу пробації

1. Орган пробації очолює начальник, який у встановленому порядку призначається та звільняється з посади керівником Управління за погодженням з Міністерством юстиції України.

2. Начальник органу пробації зобов’язаний:

здійснювати керівництво діяльністю органу пробації;

розподіляти обов’язки між працівниками органу пробації, очолювати та контролювати їх роботу;

організовувати роботу з планування діяльності органу пробації, проводити моніторинг виконання запланованих заходів;

вносити пропозиції керівництву Управління щодо вдосконалення роботи органу пробації;

вносити пропозиції керівництву Управління щодо заохочення персоналу органу пробації та притягнення його до дисциплінарної відповідальності;

за дорученням керівництва Управління виконувати інші завдання.

3. Начальник органу пробації має право:

за дорученням керівництва Управління представляти орган пробації в інших державних органах, брати участь у заходах з питань, що належать до компетенції органу пробації;

одержувати в установленому порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання завдань, покладених на орган пробації;

подавати керівництву Управління пропозиції щодо організаційно-штатної структури підпорядкованого органу пробації;

здійснювати добір кандидатів на вакантні посади в органі пробації.

4. Начальник органу пробації є підзвітним керівництву Управління та персонально відповідальним згідно із чинним законодавством України за невиконання чи неналежне виконання покладених на нього службових обов’язків.

V. Інші питання

1. Службові обов’язки персоналу органу пробації визначаються посадовими інструкціями, що затверджуються керівником Управління.

Виконання заходів із психодіагностики, психокорекції, а також психологічне консультування осіб, які перебувають на обліку підрозділу пробації, покладаються на працівників, які мають спеціальність психолога. Заходи, пов’язані із соціальною роботою, як правило, покладаються на фахівців з питань соціальної роботи із суб’єктами пробації.

2. Працівники органу пробації проходять періодичне навчання та курси підвищення кваліфікації.

3. Орган пробації має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штамп.

4. Утримання органу пробації здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Директор Департаменту пробації О.Б. Янчук