МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
17.07.2017 N 591

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 серпня 2017 р. за N 1024/30892

Про затвердження Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби
Міністерства внутрішніх справ України

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову експертизу", Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року N 878, з метою забезпечення єдиного підходу до проведення та оформлення експертних проваджень Експертною службою МВС НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, що додається.

2. Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС (Федотов О.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр А.Б. Аваков

Затверджено
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
17.07.2017 N 591

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 серпня 2017 р. за N 1024/30892

Інструкція
з організації проведення та оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція встановлює організаційно-управлінські засади діяльності Експертної служби МВС (Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (далі - ДНДЕКЦ) та науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів (далі - НДЕКЦ)) з приймання, реєстрації, обліку, зберігання, дослідження та повернення ініціатору матеріалів, що надходять для проведення судової експертизи, експертних досліджень, та оформлення їх результатів (далі - експертне провадження).

2. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

експертне дослідження - дослідження, яке проводиться експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини події, за зверненням юридичних або фізичних осіб;

об’єкти дослідження - будь-які матеріальні носії інформації (сліди або їх копії, документи, речовини, зображення, вихідні дані тощо) та/або відомості про них та порівняльний матеріал, що надходять до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ з метою дослідження під час проведення судової експертизи або експертного дослідження;

порівняльний матеріал - будь-які матеріальні носії інформації (сліди або їх копії, документи, речовини, зображення, вихідні дані тощо) та/або відомості про них, які надходять до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та використовуються для проведення порівняльного дослідження;

результат експертного провадження - належно оформлені результати проведених досліджень у вигляді висновку судового експерта, висновку експертного дослідження або повідомлення про неможливість проведення судової експертизи (експертного дослідження).

3. Організація діловодства, проведення судової експертизи, експертного дослідження та оформлення їх результатів регламентуються вимогами процесуального законодавства та нормативно-правовими актами у сфері судово-експертної діяльності та діловодства.

4. Оприлюднення та публічне використання відомостей з матеріалів експертного провадження допускається лише у випадках, передбачених законодавством.

5. Судові експерти ДНДЕКЦ, НДЕКЦ можуть залучатися для вирішення питань, що потребують застосування спеціальних знань, шляхом:

1) проведення судової експертизи матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини події, на стадіях досудового розслідування та судового розгляду справ у кримінальному або виконавчому провадженнях, адміністративних, цивільних або господарських справ, справ про адміністративні правопорушення.

Підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом) (далі - ініціатор), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення судової експертизи оформлюються висновком експерта (додаток 1) відповідно до вимог процесуального законодавства України та цієї Інструкції;

2) проведення експертного дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини події, за матеріалами звернень юридичних або фізичних осіб.

Експертні дослідження не проводяться за матеріалами, які:

отримані під час проведення оперативно-розшукової діяльності;

містяться в оперативно-розшуковій справі;

використовуються для підготовки матеріалів у справі про адміністративне правопорушення;

перебувають у кримінальному провадженні (досудовому розслідуванні і судовому провадженні).

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) ініціатора експертного дослідження (юридичної або фізичної особи).

Результати проведеного експертного дослідження оформляються висновком експертного дослідження (додаток 2) згідно з вимогами, визначеними цією Інструкцію.

6. Проведення судової експертизи та експертного дослідження доручається працівникам ДНДЕКЦ, НДЕКЦ, які атестовані Експертно-кваліфікаційною комісією МВС як судові експерти за відповідною експертною спеціальністю.

Судові експертизи або експертні дослідження виконуються працівниками ДНДЕКЦ, НДЕКЦ за черговістю надходження. За клопотанням замовника черговість та строки виконання можуть змінюватися.

Судова експертиза проводиться після подання до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

7. У документі про призначення судової експертизи зазначаються:

місце й дата винесення постанови чи ухвали;

посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта), найменування установи або суду, назва і номер справи (провадження);

обставини справи, які мають значення для проведення експертизи, підстави для призначення експертизи;

найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи, або прізвище(а) експерта(ів);

запитання, які виносяться на вирішення експертові;

перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі зразків та інших матеріалів, надісланих експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи);

дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об'єкта дослідження або про інші обставини, що можуть або могли вплинути на його властивості та ознаки, з наданням належно засвідчених копій протоколів процесуальних дій;

інші дані, надання яких вимагає процесуальне законодавство або які мають значення для проведення судової експертизи.

У письмовій заяві про проведення експертного дослідження замовником зазначаються:

прізвище, ім’я та по батькові;

найменування юридичної особи;

місця реєстрації/проживання (місцезнаходження);

реквізити;

вид послуги;

запитання, які підлягають вирішенню;

перелік об'єктів дослідження, вихідних даних та зразків, що надаються.

У письмовій заяві про проведення експертного дослідження вказуються всі об’єкти та порівняльний матеріал із зазначенням найменування, кількості, міри ваги (маси), серії та номера об’єкта дослідження (виробу, документа, грошового знака тощо), інші відмінні індивідуальні ознаки.

Якщо запитання сформульовано нечітко або їх редакція незрозуміла, експерт невідкладно заявляє ініціатору клопотання про уточнення запитань. До вирішення заявленого експертом клопотання проведення судової експертизи або експертного дослідження призупиняється.

Якщо під час проведення судової експертизи або експертного дослідження об'єкт дослідження може бути пошкоджений або знищений, документ про призначення має містити дозвіл на його пошкодження або знищення, зміну стану чи властивостей.

У разі відсутності такого дозволу експерт, якому доручено виконання судової експертизи або експертного дослідження, заявляє клопотання експерта (додаток 3), яке разом із супровідним листом (додаток 4) надсилається ініціатору.

До виконання заявленого клопотання проведення судової експертизи або експертного дослідження призупиняється в цілому або в частині вирішення окремого запитання.

У разі невиконання заявленого експертом клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних з проведенням експертизи, протягом 45 днів з дня направлення клопотання експерт повертає матеріали без виконання або не вирішує окреме(і) запитання, стосовно якого(их) не задоволено заявлене ним клопотання.

8. У документі про призначення комплексної або комісійної судової експертизи зазначаються її назва та установа(и), експертам якої(их) доручено її проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експертній установі, за згодою, зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, місце роботи, місце реєстрації цієї особи, інші дані.

Якщо проведення комплексної або комісійної судової експертизи доручено кільком експертним установам (судовим експертам), у документі про призначення судової експертизи (залучення судового експерта) зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення судової експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з ініціатором.

Документ про призначення комплексної або комісійної судової експертизи надсилається окремо кожній експертній установі (судовому експерту). Об'єкти дослідження і матеріали справи надсилаються провідній експертній установі (судовому експерту).

9. Об’єкти дослідження та порівняльний матеріал подаються до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ в упакуванні, що забезпечує їх збереження від несанкціонованого доступу, і засвідчуються в установленому законодавством порядку.

Якщо після розпакування прийнятих об’єктів дослідження та порівняльного матеріалу установлено їх невідповідність переліку, зазначеному в документі про призначення, судовим експертом за участю керівника відділу (сектору, групи) ДНДЕКЦ, НДЕКЦ, у якому працює судовий експерт, складається акт про невідповідність (додаток 5) у двох примірниках. Про факт установленої невідповідності невідкладно інформується директор ДНДЕКЦ, НДЕКЦ, ініціатор (з наданням йому одного примірника акта) для прийняття рішення про доцільність подальшого проведення судової експертизи або експертного дослідження. До прийняття ініціатором рішення по суті проведення судової експертизи або експертного дослідження призупиняється. Другий примірник акта залишається в ДНДЕКЦ.

У разі ненадходження до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ протягом 30 днів з дня направлення акта відповіді від ініціатора про прийняте рішення матеріали повертаються без виконання.

У разі неможливості подання об’єктів дослідження до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ ініціатором забезпечуються доставлення (приїзд), необхідні умови та доступ судового експерта, якому доручено проведення судової експертизи або експертного дослідження, до такого об’єкта за його письмовим клопотанням.

10. Якщо в документі про призначення є запитання, що стосуються різних видів експертиз, не пов’язаних між собою, і не встановлено послідовність її проведення, директор або заступник директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ визначає, які запитання підлягають вирішенню у відповідному підрозділі та яка послідовність виконання різних видів експертиз, або доручає конкретній особі визначити разом з ініціатором послідовність вирішення запитань.

11. У випадках, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами, ініціатору призначення судової експертизи або експертного дослідження надсилається розрахунок вартості проведення судової експертизи або експертного дослідження.

12. Згідно з процесуальним законодавством судовими експертами ДНДЕКЦ, НДЕКЦ проводяться первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні судові експертизи.

Порядок оформлення висновків експертів, складених за результатами проведення зазначених судових експертиз, визначається процесуальним законодавством України та цією Інструкцією.

13. До витрат часу на проведення судової експертизи або експертного дослідження включається час, фактично витрачений на:

проведення дослідження;

виконання робіт, які безпосередньо пов'язані з проведенням судової експертизи або експертного дослідження (виїзд на огляд об'єктів дослідження, надання та отримання консультацій тощо);

оформлення результатів проведеної судової експертизи або експертного дослідження.

14. За своєю складністю судова експертиза та експертне дослідження поділяються на категорії:

прості - під час проведення яких досліджуються не більше десяти однорідних об’єктів, вирішуються не більше трьох запитань та застосовуються не більше трьох загальнонаукових і/або спеціальних методів дослідження;

середньої складності - під час проведення яких досліджуються від десяти до двадцяти однорідних і/або не більше десяти різноманітних об’єктів, вирішуються не більше п’яти запитань та застосовуються від трьох до п’яти загальнонаукових і/або спеціальних методів дослідження;

складні (особливої складності) - під час проведення яких досліджуються від двадцяти до ста (більше ста) однорідних і/або від десяти до двадцяти (більше двадцяти) різноманітних об’єктів, вирішуються п’ять і більше (шість і більше) запитань, застосовуються п’ять і більше загальнонаукових і/або спеціальних методів дослідження та два (більше двох) загальнонаукових і/або спеціальних методів дослідження.

15. Строк проведення судової експертизи або експертного дослідження встановлюється директором, заступником директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ або керівником відповідного відділу (сектору) залежно від складності дослідження та з урахуванням завантаження фахівця і становить:

до 10 днів - щодо матеріалів, які належать до категорії простих досліджень;

до 30 днів - щодо матеріалів, які належать до категорії досліджень середньої складності;

до 60 днів - щодо матеріалів, які належать до категорії складних досліджень;

до 90 днів - щодо матеріалів, які належать до категорії досліджень особливої складності.

У разі значного завантаження експерта, коли в його провадженні перебуває одночасно більше десяти експертиз або менша кількість експертиз, якщо вони складні, указані строки можуть бути переглянуті або встановлені додатково з урахуванням необхідного реального (розумного) строку на їх виконання.

Якщо судову експертизу або експертне дослідження не може бути виконано протягом 30 днів, більш тривалий строк установлюється за письмовою згодою ініціатора після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Попереднє вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не має перевищувати відповідно п'яти та десяти робочих днів; при складних та особливо складних дослідженнях - відповідно п'ятнадцяти та двадцяти робочих днів.

У разі відмови ініціатора, який призначив судову експертизу або експертне дослідження, погодити запропонований більш тривалий строк проведення судової експертизи йому надається пропозиція щодо призначення проведення експертизи іншими суб'єктами судово-експертної діяльності, визначеними в статті 7 Закону України "Про судову експертизу", при цьому матеріали повертаються ініціатору.

У разі невиконання заявленого експертом клопотання протягом 45 днів з дня направлення клопотання про надання додаткових або порівняльних матеріалів та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи, при надходженні від ініціатора (особи або органу, які призначили судову експертизу) листа про продовження строку виконання заявленого клопотання строк виконання клопотання може бути продовжено до 30 днів.

Матеріали справи повертаються без виконання та складається повідомлення про неможливість проведення судової експертизи (додаток 6) у разі:

несплати вартості судової експертизи або експертного дослідження впродовж 30 днів з дня отримання розрахунку вартості у порядку, передбаченому чинним законодавством;

незабезпечення доступу до об'єкта дослідження впродовж 30 днів з дня направлення клопотання (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта).

Строк проведення судової експертизи або експертного дослідження починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується в день складання висновку експерта, висновку експертного дослідження або повідомлення про неможливість проведення судової експертизи або експертного дослідження.

У строк проведення судової експертизи або експертного дослідження не включається строк виконання клопотання експерта та усунення допущених ініціатором (особою або органом, які призначили судову експертизу) недоліків.

Клопотання експерта може бути надіслано особі або ініціатору (особі або органу, які призначили судову експертизу) у строк, що не перевищує половини строку проведення судової експертизи, визначеного цією Інструкцією.

16. Під час проведення судової експертизи або експертного дослідження з метою виконання певного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження (загальні, загальнонаукові, спеціальні), методики проведення судової експертизи, нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні стандарти УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти, мережа Інтернет тощо.

До загальних методів належать категорії та закони діалектичної логіки, формально-логічні методи пізнання (аналіз, синтез, узагальнення, індукція та дедукція, гіпотеза), аналогія.

Загальнонауковими є спостереження, вимірювання, опис, експеримент, порівнювання, моделювання, реконструкція.

Спеціальними методами є візуальні, морфологічні, мікроскопічні, фотографічні, фізичні, хімічні, біологічні, математичні.

Вказаний перелік методів не є вичерпним.

17. Під час проведення судової експертизи та експертного дослідження використовуються загальнотехнічні та криміналістичні технічні засоби.

18. Вибір певних методик, методів дослідження, технічних засобів та визначення послідовності їх застосування належать до компетенції судового експерта.

При цьому спочатку судовий експерт повинен використати неруйнівні методи і тільки в разі, якщо в результаті їх застосування не досягнуто мети дослідження, застосовувати руйнівні методи відповідно до пункту 7 цього розділу.

ІІ. Організація приймання, реєстрації матеріалів, поданих в експертне
провадження, та видачі або надіслання ініціаторам результатів
експертних проваджень та об’єктів дослідження

1. Організація приймання, реєстрації матеріалів, поданих в експертне провадження, та їх передача для виконання:

1) приймання документів про призначення, матеріалів та об’єктів дослідження, які доставлено до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ безпосередньо ініціатором або за його дорученням уповноваженою особою, здійснюється працівником підрозділу документального забезпечення ДНДЕКЦ, НДЕКЦ (далі - працівник ДЗ) у приміщенні для приймання-видачі матеріалів експертних проваджень (далі - кімната приймання-видачі);

матеріали, оформлені згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції, до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ також можуть доставлятися засобами поштового зв’язку, кур’єрською або фельд’єгерською службами;

об’єкти, які не підлягають надісланню поштою, подаються безпосередньо до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

передача документів про призначення і матеріалів та об’єктів досліджень засобами електронного зв’язку не допускається;

2) кімната приймання-видачі оснащується необхідними технічними засобами, які забезпечують збереження матеріалів та об’єктів, що подаються на дослідження, обмеження доступу третіх осіб та відеофіксацію процесу отримання та видачі матеріалів і об’єктів експертних проваджень;

3) під час отримання документів про призначення, матеріалів та об’єктів дослідження, які доставлено до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ безпосередньо ініціатором, працівник ДЗ, а в разі призначення комплексної або баготооб’єктної експертизи - разом із працівниками відділів (секторів), уповноваженими керівництвом ДНДЕКЦ, НДЕКЦ, перевіряє наявність супровідних листів, документів про призначення, правильність їх оформлення (адресування, наявність підписів, вихідних реєстраційних даних, інших необхідних реквізитів), наявність і цілісність додатків, стану упакування об’єктів дослідження;

у разі надходження на дослідження зброї, вибухонебезпечних об’єктів, біологічних об’єктів, наркотичних засобів та (або) об’єктів у межах здійснення комплексних або багатооб’єктних експертиз отримання документів про призначення, матеріалів та об’єктів дослідження здійснюється працівником ДЗ разом з працівниками відділів (секторів), уповноваженими керівництвом ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

вибухонебезпечні об’єкти дослідження приймаються за наявності оригіналу довідки спеціаліста-вибухотехніка про категорію вибухонебезпечності об’єктів дослідження;

4) матеріали, які подаються безпосередньо ініціатором, але наявні не в повному обсязі, об’єкти дослідження і порівняльний матеріал, неупаковані або упакування яких не забезпечує їх збереження від несанкціонованого доступу чи не засвідчене особою в передбаченому законодавством порядку, або матеріали, які не відповідають вимогам, викладеним у підпункті 3 цього пункту, що унеможливлює організацію проведення судової експертизи або експертного дослідження, не підлягають прийняттю та невідкладно повертаються ініціатору для усунення виявлених недоліків;

про факт відмови працівника ДЗ прийняти матеріали невідкладно складається довідка про невідповідність (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник надається ініціатору, другий - зберігається в підрозділі документального забезпечення ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

у разі надходження таких матеріалів засобами поштового зв’язку, кур’єрською або фельд’єгерською службами директор або заступник директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ доручає працівнику ДЗ або уповноваженій особі повідомити про це ініціатора телефоном та скласти довідку про невідповідність у двох примірниках. Один з примірників разом з матеріалами терміново повертається ініціаторові для усунення виявлених невідповідностей, інший - зберігається у підрозділі документального забезпечення ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

5) за відсутності порушень, визначених у підпункті 4 цього пункту, усі матеріали підлягають обов’язковій реєстрації в підрозділі документального забезпечення ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

6) з метою підтвердження прийняття матеріалів працівник ДЗ засвідчує особистим підписом на другому примірнику чи супровідному документі із зазначенням прізвища та дати;

надані на дослідження зброя, вибухонебезпечні об’єкти, біологічні об’єкти, наркотичні засоби та (або) об’єкти за комплексними або багатооб’єктними експертизами невідкладно передаються для подальшого зберігання до відповідного відділу (сектору);

7) відразу після прийняття матеріалів до них долучається папка-справа експертного провадження (далі - папка-справа), до якої обов’язково вноситься інформація про спосіб доставки, особу, яка доставила об’єкти, особу працівника відділу (сектору), якій передано об’єкти досліджень для зберігання у відділі (секторі), та здійснюється їх реєстрація;

8) після реєстрації матеріали впродовж робочого дня або наступного робочого дня передаються на розгляд директору або заступнику директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

9) працівникам ДЗ та іншим працівникам ДНДЕКЦ, НДЕКЦ заборонено розкривати упаковані об’єкти досліджень;

розкриття упакувань об’єктів досліджень проводиться виключно судовим експертом (експертами), якому (яким) доручено виконання судової експертизи або експертного дослідження;

10) об’єкти дослідження та порівняльний матеріал, які надійшли для проведення судової експертизи або експертного дослідження, зберігаються в умовах, що виключають їх втрату і псування;

11) порядок приймання, зберігання та видачі об’єктів дослідження, у тому числі зразків, заходи безпеки та порядок поводження з вибухонебезпечними об’єктами, зброєю та боєприпасами, які надійшли для проведення судової експертизи або експертного дослідження, визначаються відповідними інструкціями;

12) після розгляду матеріалів директором або заступником директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та вчинення резолюції щодо доручення організації виконання судової експертизи або експертного дослідження керівнику відповідного підрозділу працівником ДЗ вносяться відповідні записи до реєстраційного журналу визначеного номенклатурою справ ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та видаються під підпис зазначеному керівнику для організації подальшого виконання. Про це робиться відповідна відмітка у папці-справі.

2. Організація видачі або надіслання ініціаторам результатів експертних проваджень:

1) після оформлення результатів експертних проваджень і всіх передбачених цією Інструкцією або іншими нормативно-правовими актами супровідних документів матеріали експертних проваджень разом з об’єктами дослідження передаються до підрозділу документального забезпечення ДНДЕКЦ, НДЕКЦ для реєстрації та подальшого їх надіслання ініціаторові, про що в папці-справі вчиняється відповідний запис;

об’єкти дослідження передаються до підрозділу ДЗ ДНДЕКЦ, НДЕКЦ в упакованому вигляді, якщо інше не передбачено особливостями їх зберігання та видачі;

2) видача та надіслання працівником ДЗ вихідної кореспонденції відбуваються згідно з вимогами законодавчих актів України;

3) надіслання результатів експертних проваджень засобами електронного зв’язку не допускається;

4) результати експертних проваджень разом з об’єктами дослідження підлягають поверненню ініціаторові шляхом:

видачі ініціатору за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженій ним особі за належно оформленим дорученням (наявність дати, підпису ініціатора, завіреного печаткою установи);

надіслання поштовим зв'язком спеціального призначення (кур’єрською або фельд’єгерською службою) за погодженням (письмовою вимогою ініціатора), крім об’єктів, які підлягають надісланню поштою (великогабаритні предмети, вибухові та легкозаймисті речовини, рідини, дорогоцінні метали та каміння, вогнепальна зброя, патрони, боєприпаси, сильнодіючі, отруйні речовини тощо);

об’єкти, що не підлягають надісланню поштою, видаються в ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

транспортування об’єктів дослідження, що не підлягають надісланню поштою, кур’єрською та фельд’єгерською службами, забезпечує ініціатор;

5) видача результатів експертних проваджень та об’єктів дослідження здійснюється в кімнаті приймання-видачі;

6) якщо результати експертних проваджень та об’єкти дослідження отримує ініціатор, факт отримання засвідчується ним шляхом проставляння у відповідному журналі обліку підрозділу документального забезпечення ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та папці-справі свого прізвища, підпису, даних документа, що посвідчує його особу, дати і часу отримання;

у разі отримання результатів експертних проваджень та об’єктів дослідження уповноваженою на це особою додатково додається доручення, яке долучається до папки-справи;

7) надіслання або видача результатів експертних проваджень та об’єктів дослідження без реєстрації в підрозділі ДЗ ДНДЕКЦ, НДЕКЦ забороняється;

8) працівнику ДЗ забороняється надсилати ініціаторам результати експертних проваджень без об’єктів, що досліджувалися, крім випадків, коли об’єкти було передано для подальшого дослідження до іншого структурного підрозділу ДНДЕКЦ, НДЕКЦ або іншої експертної установи, чи повністю знищено під час проведення експертного дослідження, або в інших випадках, передбачених законодавством;

9) матеріали завершених експертних проваджень формуються у відповідні номенклатурні справи та зберігаються в підрозділі документального забезпечення ДНДЕКЦ, НДЕКЦ.

ІІІ. Організація проведення судової експертизи
та експертного дослідження

1. Після надходження до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ документа про призначення та його реєстрації директор або заступник директора розглядає отримані матеріали і доручає керівнику відповідної лабораторії (відділу, сектору) (далі - підрозділ) організувати проведення судової експертизи або експертного дослідження або безпосередньо призначає судового(их) експерта(ів) з урахуванням спеціалізації та кваліфікації чи передоручає проведення судової експертизи або експертного дослідження іншому судовому експерту.

Якщо в ДНДЕКЦ, НДЕКЦ не проводяться певні види судових експертиз або немає фахівців з певної галузі спеціальних знань, директор або заступник директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ організовує інформування про це ініціатора та повернення матеріалів без виконання.

Якщо під час проведення судової експертизи виникає потреба залучити до вирішення певних запитань фахівців інших наукових установ, організацій тощо, директор або заступник директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ за письмовим клопотанням судового експерта, якому доручено проведення судової експертизи, інформує ініціатора про необхідність залучення до її проведення фахівця, який відповідає вимогам Закону України "Про судову експертизу" та процесуального законодавства України. Залучення такого фахівця проводиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.

Судовий експерт при проведенні судової експертизи попереджається про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, передбачену відповідними статтями Кримінального кодексу України.

У разі призначення первинної, додаткової, повторної, комісійної або комплексної судової експертизи, яка за процесом дослідження, наданими матеріалами (об’єктами) чи визначенням процесуального законодавства не є такою по суті, директор або заступник директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ має право змінити її статус та організовує її проведення відповідно до визначеного ним статусу. У вступній частині висновку зазначаються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства.

2. Організовуючи виконання призначеної комплексної судової експертизи, директор або заступник директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ доручає її проведення відповідним підрозділам і визначає, який з них є провідним.

Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших підрозділів формує комісію експертів і визначає голову експертної комісії.

Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох експертних установ, експертна комісія формується керівником провідної експертної установи разом з керівниками інших експертних установ-співвиконавців. Голову експертної комісії призначає керівник провідної експертної установи.

3. Судовий експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених запитань.

Голова комісії разом з функцією судового експерта виконує такі організаційні функції:

скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з документом про призначення судової експертизи та матеріалами, які надійшли на дослідження;

організовує розроблення спільної програми досліджень, у тому числі з визначенням послідовності та строків виконання окремих досліджень; у разі неузгодження дій експертної комісії під час виконання досліджень чи порушення їх послідовності повідомляє про це директора провідної експертної установи;

організовує попереднє вивчення об’єктів дослідження членами комісії;

здійснює зв'язок з керівниками експертних установ (підрозділів), працівники яких є членами комісії, контролює строки проведення окремих досліджень і координує виконання всієї програми досліджень;

керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;

складає проект висновку (повідомлення про неможливість проведення судової експертизи чи експертного дослідження) або доручає його складання одному з членів комісії.

4. Якщо протягом 30 днів з моменту надходження матеріалів одним із членів комісії з експертної установи-співвиконавця не розпочато проведення комплексної експертизи, а без її результатів подальше проведення досліджень іншими членами комісії неможливе, директор, що здійснював організацію роботи комісії, повідомляє про це ініціатора. Якщо після цього протягом 30 днів ініціатором не буде вжито заходів з організації роботи комісії, матеріали повертаються замовнику без виконання.

5. Якщо комплексна експертиза не може бути проведена силами експертів ДНДЕКЦ, НДЕКЦ, директор повідомляє про це ініціатора та інформує про необхідність залучення до проведення судової експертизи фахівця, який відповідає вимогам Закону України "Про судову експертизу" та процесуального законодавства України.

6. У разі надходження до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ документа про призначення повторної судової експертизи директор, заступник директора чи керівник відповідного підрозділу доручає її проведення судовому(им) експерту(ам) з урахуванням вимог, визначених процесуальним законодавством України.

Висновок експерта, складений за результатами проведеної повторної судової експертизи, оформлюється згідно з вимогами процесуального законодавства України та розділів V, VI цієї Інструкції.

7. Під час проведення судової експертизи або експертного дослідження судовий експерт повинен уживати заходів зі збереження наданих об'єктів, аби не допустити їх втрату, знищення або пошкодження.

У разі пошкодження чи знищення об’єкта в процесі проведення судової експертизи або експертного дослідження до висновку експерта або експертного дослідження за наявності відповідного дозволу ініціатора вноситься відповідний запис. Пошкоджені під час дослідження об'єкти або їх залишки разом з висновком експерта або експертного дослідження повертаються ініціатору.

Документальні матеріали, які є об’єктами дослідження та зразками, позначаються відповідними штампами (додаток 8), крім дійсних документів, які перебувають в офіційному обігу, про що робиться відмітка у висновку експерта або експертного дослідження, і після проведення судової експертизи або експертного дослідження разом зі складеним висновком повертаються ініціатору.

8. Результати експертного провадження розглядаються керівником відповідного підрозділу, директором або заступником директора стосовно дотримання виконавцем методик проведення судових експертиз, після чого їх надсилають ініціатору.

Якщо при ознайомленні з висновком експерта або експертного дослідження буде встановлено, що дослідження проведено з повним або частковим недотриманням методики проведення судових експертиз, керівник відповідного підрозділу, директор або заступник директора має право повернути висновок на доопрацювання.

У разі письмової незгоди експерта, який проводив судову експертизу, усунути виявлені недоліки директор або заступник директора має право передоручити проведення судової експертизи комісії судових експертів, до складу якої включається також судовий експерт, який проводив попереднє дослідження.

Якщо при ознайомленні з повідомленням про неможливість проведення експертизи буде встановлено, що його оформлено з порушенням вимог, зазначених у розділах V та VІ цієї Інструкції, указані підстави недостатньо обґрунтовані, керівник відповідного підрозділу, директор або заступник директора повинен повернути його на доопрацювання.

ІV. Проведення судової експертизи та експертного дослідження

1. Після отримання матеріалів судової експертизи або експертного дослідження судовий експерт, якому доручено його виконання, проводить дослідження за алгоритмом, визначеним пунктом 2 цього розділу.

Судовий експерт може провести дослідження з поставлених на вирішення запитань у порядку, обумовленому логічною послідовністю проведення експертного дослідження.

2. Під час проведення судової експертизи або експертного дослідження експерт повинен дотримуватися таких вимог:

1) на початковій стадії попереднього дослідження судовим експертом з’ясовується мета дослідження, здійснюється оцінка наданих матеріалів з погляду достатності для вирішення поставлених запитань, формування загальної уяви про досліджувані об’єкти, явища, події, їх ознаки, побудови гіпотез та планування експертного дослідження;

під час проведення попереднього дослідження судовим експертом здійснюються:

ознайомлення з наданими матеріалами (постанова, ухвала, клопотання, звернення, матеріали кримінального провадження, цивільної, адміністративної, господарської справи тощо), установлення цілісності упакування, наявності об’єктів дослідження (досліджуваних та порівняльних), їх відповідності переліку в супровідних документах;

ілюстрація упакування, об'єктів дослідження;

вивчення стану об’єктів дослідження (їх цілісність, відсутність змін, спричинених транспортуванням тощо);

вивчення оформлення порівняльних об’єктів (зразків) відповідно до вимог процесуального законодавства;

установлення достатності та якості отриманих матеріалів, об’єктів дослідження;

установлення порівнянності об’єктів дослідження;

вивчення питання необхідності порушення клопотань щодо надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи;

визначення необхідного комплексу методів дослідження і послідовності їх застосування;

2) на стадії роздільного дослідження судовим експертом проводиться всебічне і повне вивчення властивостей та ознак досліджуваних об'єктів, явищ, процесів. Під час проведення ідентифікаційних експертиз дослідження починається з тих об’єктів, що ідентифікуються. Формується проміжний висновок про придатність об’єктів для ідентифікації (ототожнення) або установлення групової належності, установлення механізму дії, наслідків події тощо;

під час проведення роздільного дослідження судовим експертом здійснюються:

вивчення ознак і властивостей кожного з досліджуваних об'єктів, явищ, процесів;

вивчення виявлених загальних (форма, розмір, рід, вид тощо) та окремих (особливих) ознак (своєрідні деталі зовнішньої будови, характерні властивості тощо) кожного з об'єктів дослідження, явищ, подій;

оцінка кожної виявленої ознаки з погляду механізму її утворення, стійкості, індивідуальності та частоти поширеності;

формування проміжного висновку (про придатність для ідентифікації, установлення групової належності тощо) за результатами проведеного вивчення;

визначення аналогів серед певних груп виробів, речовин, явищ тощо з метою визначення умов проведення експертного експерименту;

ілюстрування виявлених ознак;

3) на стадії експертного експерименту судовий експерт установлює механізм слідоутворення, взаємодію певних частин механізмів - об’єктів дослідження, виявляє причинний зв'язок між певними явищами та процесами, отримує зразки для порівняльного дослідження;

під час проведення експертного експерименту судовим експертом здійснюються:

відтворення певних умов, максимально наближених до тих, у яких відбувалося формування досліджуваних об’єктів, явищ та процесів;

перевірка експертних версій, що виникли на попередніх етапах дослідження, отримання даних, необхідних для вирішення поставлених запитань;

ілюстрування перебігу та результатів проведеного експерименту;

проведення оцінки результатів експерименту з погляду індивідуальності та стійкості відображення виявлених ознак досліджуваних об’єктів, явищ, процесів;

формування проміжних висновків;

вимоги, які висуваються до проведення експертного експерименту:

ужиття заходів із запобігання руйнуванню об’єктів дослідження;

створення умов, максимально наближених до тих, в яких відбувалося формування досліджуваних об’єктів, явищ та процесів;

експеримент проводиться до отримання результату, достатнього для проведення порівняльного дослідження, але не менше трьох разів;

4) на стадії порівняльного дослідження судовим експертом установлюються ознаки подібності (тотожності) та (або) розбіжності (відмінності) досліджуваних об’єктів, явищ та процесів;

під час проведення порівняльного дослідження судовим експертом здійснюються:

порівнювання встановлених загальних ознак досліджуваних об’єктів, явищ та процесів;

порівнювання встановлених окремих ознак досліджуваних об’єктів, явищ та процесів;

порівнювання загальних та окремих ознак здійснюється одним або кількома способами: зіставлення, накладення або суміщення;

формування проміжного висновку про наявність чи відсутність тотожності (подібності) та (або) розбіжності (відмінності);

ілюстрування результатів порівняльного дослідження;

5) на стадії оцінки результатів проведеного дослідження та формулювання висновків судовим експертом здійснюються комплексна оцінка результатів проведеного експертного дослідження, наукове обґрунтування походження встановлених ознак, формулювання висновків;

під час здійснення оцінки результатів проведеного дослідження та формулювання висновків судовим експертом:

визначаються стійкість та індивідуальність виявлених ознак;

визначаються суттєвість комплексу ознак, що збігаються і різняться, їх значущість для висновку про наявність чи відсутність тотожності;

оцінюються результати проведеного дослідження на підставі всебічного, повного й об’єктивного наукового аналізу всіх ідентифікаційних ознак, а саме:

визначається, чи утворюють ознаки, що збігаються, сукупність, достатню для ідентифікації конкретного об’єкта, явища, процесу;

визначається, чи є розбіжність стійкою і суттєвою, чи достатня вона для висновку про відсутність тотожності;

якщо в процесі порівняльного дослідження виявлено ознаки, що збігаються, й ознаки, що різняться, вказуються, які з них є більш суттєвими та чим це пояснюється;

оцінка ознак, що збігаються, здійснюється на основі:

визначення стійкості ознак (чи повторюються ознаки; чи не є ознаки випадковими; чи не піддалися ознаки викривленню, а якщо піддалися - якою мірою);

визначення частоти поширеності ознак;

збігу варіацій ознак;

визначення достатності сукупності ознак, що збігаються, для ідентифікації конкретного об’єкта, явища, події;

оцінка ознак, що різняться, здійснюється на основі визначення:

стійкості чи випадковості розбіжності ознак;

чи не обумовлена розбіжність ознак їх видозміною або викривленням унаслідок різних умов формування і відображення ознак;

чи не є розбіжність результатом того, що в розпорядженні судового експерта було недостатньо зразків (якщо розбіжність стійка і не може бути пояснена причинами, зазначеними в підпунктах 3, 4 пункту 2 цього розділу, судовий експерт визнає її суттєвою, що є підставою для негативного висновку);

на підставі оцінки результатів проведеного дослідження може бути сформульовано такий висновок:

категоричний або ймовірний;

про неможливість вирішити запитання;

6) на стадії оформлення результатів проведеного експертного дослідження судовим експертом:

складається висновок експерта або експертного дослідження відповідно до встановленої форми;

виготовляється ілюстративний або додатковий матеріал, який додається до складеного висновку (додатки до висновку).

3. Під час реалізації судовим експертом алгоритму проведення дослідження залежно від виду завдань, які вирішуються, стадії експертного експерименту і порівняльного дослідження можуть бути відсутні.

4. Висновок експерта, висновок експертного дослідження або повідомлення про неможливість проведення судової експертизи оформлюється згідно з вимогами, установленими процесуальним законодавством України та розділами V та VІ цієї Інструкції.

V. Структура висновку експерта, експертного дослідження, повідомлення
про неможливість проведення судової експертизи, клопотання експерта

1. Оформлення висновку експерта, висновку експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, клопотання експерта здійснюється:

на бланку ДНДЕКЦ, НДЕКЦ з горизонтальним розташуванням реквізитів та надсилається ініціатору із супровідним листом, що оформляється на бланку ДНДЕКЦ, НДЕКЦ з кутовим розташуванням реквізитів;

з дотриманням вимог, установлених процесуальними кодексами, стандартами, іншими нормативними актами, які регламентують порядок оформлення документів, і цією Інструкцією, та з використанням наукового і ділового стилю;

у разі акредитації ДНДЕКЦ, НДЕКЦ за певним напрямом експертної спеціальності відповідно до стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025 на бланках висновку експерта (експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення експертизи, клопотання) з використанням національного знака та комбінованого знака акредитації.

2. Для однозначної ідентифікації висновку експерта (експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, клопотання), а також забезпечення визнання сторінки як частини висновку експерта (експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення судової експертизи та клопотання) та чіткої ідентифікації його закінчення, якщо його обсяг перевищує одну сторінку, на кожній наступній сторінці (угорі ліворуч шрифтом 12 кегля) зазначається "Висновок експерта (експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, клопотання) від ______ N ___, сторінка (зазначається порядковий номер сторінки та загальна кількість сторінок)". Кожна сторінка висновку експерта (експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, клопотання) підписується виконавцем із зазначенням посади (процесуального статусу), прізвища, ініціалів (унизу аркуша шрифтом 12 кегля, жирний) та засвідчується відбитком печатки підрозділу. Відбиток печатки ставиться так, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи, або на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М.П.";

3. Висновок експерта, експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, клопотання експерта оформлюються у двох примірниках, один з яких надсилається ініціатору, а інший - у паперовій або електронній формі зберігається у справі ДНДЕКЦ, НДЕКЦ за номенклатурою.

4. Додатки до висновку експерта або експертного дослідження мають наскрізну з висновком порядкову нумерацію сторінок.

5. Висновок експерта або експертного дослідження складається з трьох основних частин: вступної, дослідницької та висновків-відповідей на поставлені запитання.

6. Повідомлення про неможливість проведення експертизи складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної - інформування про неможливість проведення експертного дослідження.

7. Клопотання експерта складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної. У результативній частині зазначається перелік додаткового матеріалу і зразків та вчинених інших дій, пов’язаних з проведенням експертизи, без яких проведення експертного дослідження неможливе.

VI. Складові частини висновку експерта, експертного дослідження,
повідомлення про неможливість проведення
експертизи, клопотання експерта

1. Вступна частина.

У вступній частині зазначаються:

найменування експертного підрозділу, в якому проводилося експертне дослідження; найменування документа (висновок), його номер, місце та дата складання;

підстави для проведення судової експертизи (експертного дослідження): коли і ким (посада, прізвище, ініціали особи та (або) найменування органу) винесено документ про призначення експертизи; вид провадження, у якому її призначено (кримінальне, адміністративне, цивільне, господарське тощо); номер провадження або справи; реквізити звернення про проведення дослідження (дата та реєстраційний номер, посада, прізвище, ініціали особи, найменування органу (юридичної особи), з якого воно надійшло); дата його надходження до експертного підрозділу, підстави для зміни процесуального визначення судової експертизи;

посада судового експерта, якому доручено проведення судової експертизи (експертного дослідження), освіта, наявність у нього наукового ступеня, вченого звання, прізвище, ім’я та по батькові, кваліфікація (експертна спеціальність), свідоцтво про присвоєння (та останнє підтвердження) кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи;

попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків з посиланням на відповідні статті Кримінального кодексу України (у разі складання висновку експерта за результатами проведення судової експертизи) або з посиланням на відповідну статтю Кримінального кодексу України (у разі складання повідомлення про неможливість проведення експертизи);

обставини справи, які безпосередньо стосуються проведення судової експертизи (експертного дослідження), з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання;

перелік об’єктів дослідження (коротке найменування та основні характеристики); у разі надання зразків для проведення порівняльного дослідження наводиться їх перелік (окремо вільні, умовно-вільні, експериментальні зразки, їх кількість);

відомості про надані матеріали провадження або справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів);

запитання, поставлені на вирішення експертного дослідження (дослівно у формулюванні постанови, ухвали, клопотання, звернення тощо);

відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);

відомості про раніше проведені в цій справі судові експертизи (найменування експертної установи та судової експертизи, її номер та дата оформлення), якщо їх висновки мають значення для вирішення поставлених перед судовим експертом запитань, а ініціатором у документі про залучення судового експерта надано дозвіл на їх використання;

дата та реквізити заявленого клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків, уточнення змісту та обсягу експертного завдання та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи, і зміст цього клопотання; дата надходження додаткових матеріалів і зразків або відомостей про результати розгляду клопотання із зазначенням реквізитів відповіді або супровідного листа;

відомості про оформлення висновку експерта згідно з частиною восьмою статті 101 Кримінального процесуального кодексу України;

перелік методик проведення судової експертизи, які застосовувалися під час проведення дослідження, із зазначенням їх реєстраційних кодів та назв згідно з Реєстром методик проведення судової експертизи й інших науково-методичних та інформаційних джерел, що використовувалися під час проведення дослідження, оформлених за бібліографічними правилами;

наявність чи відсутність дозволу від ініціатора на повне або часткове знищення об’єкта дослідження або зміну його стану чи властивостей та дані про порушене клопотання щодо надання відповідного дозволу та стан його задоволення.

2. Дослідницька частина.

У дослідницькій частині вказуються:

вид та стан упакування об’єктів дослідження, зразків із зазначенням у разі потреби відомостей про те, чи впливав спосіб упакування на їх збереженість;

відповідність наданих на дослідження об’єктів, зразків їх переліку в документі про призначення;

наявність ознак, що характеризують зміну стану об’єктів дослідження (чи піддавалися об’єкти видозмінам під час вилучення, транспортування до місця зберігання, змінам від тривалого зберігання та впливу навколишнього середовища, видозмінам під час проведення досліджень);

інформація про позначення об’єктів дослідження і зразків відповідними штампами ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

однозначні характеристики досліджуваних об’єктів, явищ, процесів (їх ознаки та властивості);

місце проведення досліджень, якщо вони проводилися поза розташуванням експертного підрозділу, час проведення окремих досліджень;

методи, засоби та технічні прийоми, які використовувалися для вивчення об’єктів, явищ, процесів;

відомості про умови довкілля, якщо застосовані методики, методи, засоби та технічні прийоми проведення досліджень передбачають особливі вимоги до цих умов;

наявність перешкод та інших чинників, які негативно впливали на можливість проведення якісного огляду, дослідження та фіксації об’єктів дослідження;

мета, умови й кількість експертних експериментів, матеріали та прилади, використані під час їх проведення, результати, способи фіксації отриманих результатів;

інформацію про неявку учасників процесу або інших осіб, які викликалися у визначений час на місце події або огляду об’єкта (у такому разі дослідження (огляд) проводиться без їх участі);

опис результатів застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів може обмежуватися викладенням кінцевих результатів з посиланням на конкретні положення методики їх застосування та проведення розрахунку; у зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатися в папках-справах експертних проваджень і на вимогу осіб, які мають право знайомитися з матеріалами експертного дослідження, надаватися їм для вивчення;

характеристика основних ознак і властивостей порівняльних матеріалів;

перебіг порівняльного дослідження: позначаються збіг і розбіжність загальних й окремих ознак; якщо встановлено ознаки, що збігаються, та ознаки, що різняться, судовий експерт описує їх, пояснюючи причини утворення та значення таких ознак для формування висновку; якщо наявні тільки ознаки, що збігаються, чи ознаки, що різняться, то судовий експерт позначає тільки їх; спочатку описують загальні ознаки, що збігаються, або ознаки, що різняться, а потім - окремі.

Кожному із запитань, перелік яких наведено у вступній частині висновку експерта і які вирішуються судовим експертом, має відповідати певний розділ дослідницької частини. Якщо кілька питань тісно пов’язані між собою, перебіг їх вирішення може описуватися в одному розділі;

причини, з яких певні запитання не можуть бути вирішені або не вирішувалися;

узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання (синтезу) висновків- відповідей на поставлені запитання. При цьому причини або обставини виникнення розбіжностей з результатами раніше проведених судових експертиз у висновку експерта не зазначаються.

Якщо під час проведення експертизи або експертного дослідження експерт виявить факти або відомості, які мають значення для кримінального провадження, адміністративної, цивільної, господарської справи і з приводу яких йому не ставилися запитання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом;

посилання на джерела (методики, інші науково-методичні та інформаційні джерела), що використовувалися під час проведення дослідження; порядкові номери в переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання);

засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, прилади, науково-технічні засоби, які використовувалися під час проведення дослідження;

відомості про кількість об’єктів або їх частин, використаних для проведення дослідження, пошкоджених або знищених під час проведення дослідження, характер спричинених змін, кількість об’єктів або їх частин, що повертаються ініціаторові, упакування об’єктів (вид упакування, зміст написів, кількість і належність підписів, відбитків печаток, вміст упакування, у якому об’єкти надійшли на дослідження), подальший рух об’єктів дослідження, первісне упакування (бирки).

3. Висновки.

У висновках відповіді на запитання, поставлені судовому експерту для вирішення, викладаються в тій послідовності, у якій ці запитання наведено у вступній частині висновку експерта (експертного дослідження).

На кожне з поставлених запитань має бути надано відповідь по суті або зазначено, з яких причин запитання не вирішувалося чи його неможливо вирішити.

Формулювання відповідей повинні бути стислими, але зрозумілими, повними, конкретними, такими, що не допускають двозначних тлумачень.

При формулюванні висновків недопустимо застосовувати будь-які позначення, які для зручності використовувалися при описі об’єктів, явищ, подій під час дослідження.

Якщо вирішення певного запитання виходить за межі компетенції судового експерта, зокрема передбачає відповідь на запитання стосовно права, яке не потребує застосування спеціальних знань, або не було надано матеріали, необхідні для вирішення поставленого запитання, а порушене клопотання не було задоволено, або в результаті проведеного дослідження встановлено відсутність обставин, викладених у тексті запитання, таке запитання не вирішується, про що зазначається у висновках.

4. Ілюстрування результатів експертного провадження.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у висновку безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації можуть бути оформлені додатком до експертного провадження у вигляді ілюстративної таблиці. На всі ілюстрації мають бути посилання у висновку.

В ілюстративному матеріалі має бути відображено:

упакування об’єктів дослідження (порушення упакування в разі їх наявності);

надані об’єкти дослідження;

установлені конкретні властивості (ознаки) об’єктів, зміна їх стану;

ознаки об’єктів дослідження, що збігаються або різняться, з розміткою. У разі нанесення на зображення графічних позначень, розмітки нижче розміщують аналогічні зображення, але без графічних позначень, розмітки (контрольні зображення). Розмітка здійснюється по колу за годинниковою стрілкою, починаючи з нижнього лівого кута зображення: ознак, що збігаються, - червоним кольором, ознак, що різняться, - синім кольором, діагностичних ознак - зеленим кольором. З лівого боку розміщують ілюстрації об’єкта, що ідентифікується, з правого - порівняльного об’єкта;

упакування об’єктів експертного провадження після його завершення;

назву ілюстрації, яка повинна позначатися словом "Зображення", мати нумерацію (арабські цифри) та пояснювальний текст, який розміщують під нею, наприклад: "Зображення 1. Загальний вигляд об’єкта, наданого на дослідження".

5. Таблиці, примітки, виноски, формули (рівняння), посилання та додатки до висновку експерта, експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення експертизи та клопотання експерта оформлюються відповідно до вимог до оформлення таблиць, приміток, виносок, формул (рівнянь), посилань та додатків до висновку експерта, експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення експертизи та клопотання експерта (додаток 9).

6. Особливості оформлення висновку експертного дослідження.

За своєю структурою висновок експертного дослідження складається з трьох частин: вступної, дослідницької та висновків.

У вступній частині викладаються відомості про ініціатора та дату звернення (хто і коли звернувся) до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ щодо проведення експертного дослідження.

При цьому відомості про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до Кримінального кодексу України не зазначаються.

Дослідницька частина містить стислий виклад застосованих під час проведення дослідження методів.

У висновках викладаються відповіді на поставлені запитання згідно з вимогами пункту 3 цього розділу.

7. Повідомлення про неможливість проведення судової експертизи або експертного дослідження та особливості його оформлення.

Якщо впродовж 45 днів з моменту направлення клопотання заявлене судовим експертом клопотання про надання додаткових чи порівняльних матеріалів, дозволу на повне або часткове знищення об’єкта судової експертизи або експертного дослідження, уточнення змісту та обсягу експертного завдання та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи, не було задоволено або особа (орган), яка призначила судову експертизу або експертне дослідження, упродовж 30 днів з моменту направлення клопотання не забезпечила доступ до об’єкта досліджень, у тому числі не припинила вчинення перешкод з боку учасників процесу та інших осіб щодо його огляду (дослідження), що унеможливлює надання відповіді на жодне з поставлених на вирішення судової експертизи або експертного дослідження запитань, судовий експерт складає повідомлення про неможливість проведення судової експертизи або експертного дослідження (додаток 6).

За своєю структурою повідомлення складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної.

У вступній частині викладаються відомості, указані в пункті 1 цього розділу.

У мотивувальній частині повідомлення про неможливість проведення судової експертизи або експертного дослідження наводяться підстави його складання.

У резолютивній частині заявляється про відмову надати висновок.

Якщо хоча б на одне з поставлених запитань судовий експерт може надати висновок (відповідь), а з решти запитань є підстави для заяви про відмову від надання висновку, складається один документ - висновок експерта або експертного дослідження.

8. Особливості оформлення висновку експерта за результатами проведення комісійної судової експертизи.

Якщо під час проведення комісійної судової експертизи (двома і більше судовими експертами) судові експерти дійшли згоди, вони підписують спільний висновок. Якщо судові експерти не дійшли згоди, складається кілька висновків відповідно до позицій судових експертів.

Висновок експерта (експертного дослідження), повідомлення про неможливість проведення судової експертизи складаються в кількості примірників, достатній для надіслання особі (органу), що призначила судову експертизу, і кожній судово-експертній установі, судові експерти якої брали участь в її проведенні.

9. Особливості оформлення висновку експерта за результатами проведення комплексної експертизи.

Під час проведення комплексної судової експертизи (двома і більше судовими експертами) складається спільний висновок, який підписують усі судові експерти. Згідно з частиною восьмою статті 101 Кримінального процесуального кодексу України може складатися кілька висновків експертів відповідно до експертних спеціальностей з обов’язковим відображенням цього факту у вступній частині висновку експерта.

10. Особливості оформлення висновку експерта за результатами проведення додаткової судової експертизи.

При описі наданих на дослідження об’єктів та вирішенні питання про їх придатність для ідентифікації чи встановлення групової належності судовий експерт має право посилатися на результати раніше проведеної експертизи, якщо ініціатор зазначив про її проведення в документі про призначення судової експертизи.

11. Особливості проведення судової експертизи або експертного дослідження за матеріалами, які мають гриф секретності.

Судова експертиза або експертне дослідження, що проводяться за матеріалами, які мають гриф секретності, здійснюється судовими експертами, які мають допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми залежно від ступеня секретності інформації.

Порядок роботи з документами, які мають гриф обмеження секретності, регламентується нормативними актами з питань охорони державної таємниці.

Секретні роботи проводяться в режимних приміщеннях, які забезпечують збереження державної таємниці та не створюють загрози витоку секретної інформації.

Забороняється оброблення за допомогою автоматизованих систем, в яких не створено комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю, матеріалів експертних досліджень, що містять інформацію з обмеженим доступом, вимогу щодо захисту якої встановлено законодавством.

Директор Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного
центру - керівник Експертної служби МВС О.А. Федотов

Додаток 1
до Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби Міністерства
внутрішніх справ України
(підпункт 1 пункту 5 розділу І)

Висновок експерта

Висновок експерта (Додаток 1) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 2
до Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби Міністерства
внутрішніх справ України
(підпункт 2 пункту 5 розділу І)

Висновок
експертного дослідження

Висновок експертного дослідження (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 3
до Інструкції з організації проведення
та оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби
Міністерства внутрішніх справ України
(пункт 7 розділу І)

Клопотання експерта

Клопотання експерта (Додаток 3) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 4
до Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби Міністерства
внутрішніх справ України
(пункт 7 розділу І)

Додаток

Додаток (Додаток 4) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 5
до Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби
Міністерства внутрішніх справ України
(пункт 9 розділу І)

Акт
про невідповідність

Акт про невідповідність (Додаток 5) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 6
до Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби
Міністерства внутрішніх справ України
(пункт 15 розділу І)

Повідомлення
про неможливість проведення судової експертизи

Повідомлення про неможливість проведення судової експертизи (Додаток 6) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 7
до Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби
Міністерства внутрішніх справ України
(пункт 4 підрозділу 1 розділу ІІ)

Довідка
про невідповідність

Довідка про невідповідність (Додаток 7) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 8
до Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби
Міністерства внутрішніх справ України
(пункт 7 розділу ІІІ)

Зразки штампів,
якими позначаються документальні об’єкти дослідження та зразки

Зразки штампів, якими позначаються документальні об’єкти дослідження та зразки (Додаток 8) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 9
до Інструкції з організації проведення та
оформлення експертних проваджень у
підрозділах Експертної служби
Міністерства внутрішніх справ України
(пункт 5 розділу VІ)

Вимоги
до оформлення таблиць, приміток, виносок, формул (рівнянь), посилань
та додатків до висновку експерта, експертного дослідження, повідомлення
про неможливість проведення експертизи та клопотання експерта

1. Таблиці

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблиці можуть бути включені до додатків.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті висновку.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами за порядком.

Якщо у висновку одна таблиця, її також нумерують.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи частини одна під одною, або поруч на розвороті, або переносять частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку і боковик.

У разі поділу таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця __" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть "Продовження таблиці __" із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

2. Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередні сторінки.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знаку операції множення, застосовують знак "?".

Вище і нижче кожної формули або рівняння має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння у висновку (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули та рівняння, наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій їх наведено у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта надаються з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

3. Посилання

Посилання в тексті висновку на джерела зазначаються порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками (наприклад, "...у роботах [1-7]...").

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному списку за переліком посилань із зазначенням номера.

У разі посилань на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

У разі посилання слід писати: "...на зобр. 1.3..." або "...на зображенні 1.3…", "...у таблиці 3.2...", "...(див. табл. 3.2)...", "...за формулою (3.1)...", "...у рівняннях (2.1)-(2.5)...", "...у додатку 1...".

4. Примітки

Примітки розміщують у висновку у разі потреби пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють. Після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери в тому самому рядку наводять текст примітки.

Кілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери наводять текст примітки.

5. Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) без дужки.

Нумерація виносок окрема для кожної сторінки.

Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символа, речення, до якого надають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски розташовують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією завдовжки 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують з мінімальним міжрядковим інтервалом.

6. Додатки

Додатки оформлюються як продовження висновку на його наступних сторінках та розташовуються в порядку появи посилань на них у тексті висновку.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки.

У верхньому правому куті першого аркуша додатка малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток __" і його номер. Знак N перед цифровим позначенням не ставиться.

На другому і наступних аркушах додатка робиться відмітка: "Продовження додатка", "Продовження додатка 1".

Додаток може мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої посередині відносно тексту сторінки.

Додатки повинні мати спільну з рештою висновку наскрізну нумерацію сторінок.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є в тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка (наприклад: зображення 1.3 - третє зображення додатка 1; таблиця 1.2 - друга таблиця додатка 1; формула (1.1) - перша формула додатка 1).

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують (наприклад: зображення 1.1, таблиця 1.1, формула (1.1)).