ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
02.08.2017 N К/800/9692/17
Про визнання незаконною та скасування постанови
Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 N 167,
зобов'язання перевести заборгованість пенсії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого, судді - Горбатюка С. А. (доповідач), суддів: Мороз Л. Л., Калашнікової О. В., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про визнання постанови незаконною, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2017 року (Постанова N 826/8448/16) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (Ухвала N 826/8448/16), встановила:
У травні 2016 року ОСОБА_4 у Окружному адміністративному суді міста Києва пред'явила позов до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України визнання постанови незаконною, зобов'язання вчинити дії.
Просила:
- визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 N 167 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ" (далі - постанова Кабінету Міністрів України N 167);
- зобов'язати Пенсійний фонд України перевести заборгованість пенсії до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому вона обслуговується.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що оскаржувана постанова, згідно з якою виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється через ПАТ "Державний ощадний банк України", суперечить вимогам Конституції України та обмежує її право вибору банківської установи, що здійснює пенсійне обслуговування громадян, оскільки нею обрано відділення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", через яке отримувала пенсію.
Вказала, що прийняття вказаної постанови викликає для неї незручності, пов'язані із відвідуванням банку для відмічання, що позбавляє свободи територіального переміщення. Внаслідок таких дій Кабінет Міністрів України залишив її без засобів існування, у зв'язку з чим тривалий час не отримує пенсію з підстав припинення Пенсійним фондом України її виплати у відділенні банку, де вона обслуговувалася.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2017 року (Постанова N 826/8448/16), залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (Ухвала N 826/8448/16), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення від 26 жовтня 2012 року N НОМЕР_1, виданого ОСОБА_4 у встановленому законом порядку, останній призначено пенсію по інвалідності.
Згідно з довідкою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення від 18 травня 2016 року N НОМЕР_2 ОСОБА_4 перебуває на обліку внутрішньо переміщеної особи з фактичним місцем проживання у місті Житомирі.
Постановою Кабінету Міністрів України N 167 внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, а саме:
- пункт 27 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року N 1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року N 734" викладено в такій редакції: "27. Уповноважені банки за письмовими запитами органів Пенсійного фонду, органів праці та соціального захисту населення і Мінфіну зобов'язані подавати інформацію про зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів та про їх закриття. Обмін інформацією між Мінфіном та АТ "Ощадбанк" щодо здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі укладеного між Мінфіном та АТ "Ощадбанк" договору про взаємодію";
- у Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року N 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб": 1) пункт 3 після абзацу тринадцятого доповнено новим абзацом такого змісту: "Як фактичне місце проживання не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають". У зв'язку з цим абзаци чотирнадцятий і п'ятнадцятий вважати відповідно абзацами п'ятнадцятим і шістнадцятим; 2) абзац шостий пункту 71 доповнено реченням такого змісту: "У разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", МВС, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб".
- у постанові Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року N 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" пункт 1 викладено в такій редакції:
"1. Установити, що:
- призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року N 509. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ "Державний ощадний банк України". Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором;
- призначені, починаючи з 1 травня 2016 року, внутрішньо переміщеним особам пенсії (щомісячне довічне грошове утримання), усі види соціальної допомоги та компенсації, довічні державні стипендії, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, виплачуються через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ "Державний ощадний банк України";
- починаючи з 1 липня 2016 року виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ "Державний ощадний банк України";
- для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати їм пенсій здійснюється емісія платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.
Строк дії карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, встановлюється до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах ПАТ "Державний ощадний банк України" перші 2 рази кожні шість місяців, у подальшому - кожні 12 місяців. Після завершення строку дії картки вона перевипускається за рахунок ПАТ "Державний ощадний банк України".
За відсутності проходження фізичної ідентифікації одержувачів пенсій ПАТ "Державний ощадний банк України" зупиняє видаткові операції за поточним рахунком до моменту звернення клієнта та щомісяця повідомляє Мінфіну.
Зазначені у цьому пункті виплати припиняються з місяця, наступного за тим, у якому завершився строк дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У разі продовження строку дії довідки зазначені виплати поновлюються з дати припинення їх виплати";
доповнено постанову пунктами 4 і 5 такого змісту:
4. Пенсійний фонд України до 15 квітня 2016 року розробити та погодити з Міністерством соціальної політики і ПАТ "Державний ощадний банк України" порядок емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису та порядок обміну інформацією між ПФУ та ПАТ "Державний ощадний банк України", необхідні для відкриття рахунків одержувачам пенсій.
5. ПАТ "Державний ощадний банк України":
- забезпечити до 1 липня 2016 року відкриття поточних рахунків та видачу платіжних карток за зверненням відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови внутрішньо переміщених осіб, які не обслуговуються в ПАТ "Державний ощадний банк України";
- не пізніше ніж з 1 серпня 2016 року розпочати за зверненням клієнтів за власний рахунок виготовлення та обмін існуючих платіжних карток на платіжні картки, які одночасно є пенсійним посвідченням, із зазначенням графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису".
З пояснювальної записки до проекту Постанови N 167 вбачається, що проект постанови розроблений з метою збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму.
Відмовляючи у задоволенні позову, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції виходив з недоведеності порушення та обмеження оспорюваною постановою Кабінету Міністрів України прав ОСОБА_4 на отримання пенсії.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України від 20 жовтня 2014 року N 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон N 1706-VII).
У частині першій статті 1 Закону N 1706-VII визначено поняття внутрішньо переміщеної особи.
За змістом цієї правової норми такою особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частин першої - третьої статті 7 Закону N 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У відповідності до преамбули Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) він визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Пунктом 7 частини першої статті 16 Закону 1058-IV передбачено, що застрахована особа має право обирати порядок здійснення виплати пенсії.
Порядок здійснення виплати пенсії визначено у статті 47 Закону N 1058-IV, за змістом частини першої якої пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Аналізуючи вказані норми чинного законодавства можна зробити висновок, що внутрішньо переміщена особа за місцем реєстрації фактичного місця проживання має право на отримання призначеної пенсії в грошовій формі або шляхом їх перерахування на визначений нею банківський рахунок.
Згідно із внесеними оспорюваною постановою Кабінету Міністрів України змінами до постанови Кабінету Міністрів України 05 листопада 2014 року N 637 виплата, зокрема, пенсій може здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним тристороннім договором.
Тому, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України оспорюваної постанови ОСОБА_4 не позбавлена права на отримання пенсії за місцем фактичного проживання у порядку, визначеному Закону N 1058-IV.
За змістом статті 10 Закон N 1706-VII Кабінет Міністрів України:
1) координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону;
2) забезпечує проведення моніторингу внутрішнього переміщення осіб, спрямовує діяльність органів виконавчої влади на усунення обставин (умов), що сприяли внутрішньому переміщенню осіб, захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння поверненню таких осіб до залишеного місця проживання та їх реінтеграції;
3) у разі настання обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, які спричинили масове (більше 100 тисяч осіб) переміщення громадян України, або у разі продовження дії обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, понад 6 місяців затверджує комплексні державні цільові програми щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб із визначенням джерел та обсягів фінансування, контролює їх виконання;
4) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Відповідно до частини першої та третьої статті 113 Конституції України, частини першої статті 1, статті 4 Закону України від 27 лютого 2014 року N 794-VII "Про Кабінет Міністрів України" (далі - Закон N 794-VII), Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, що у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (частина перша та друга статті 49 Закону N 794-VII).
За приписами статті 11 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом.
Правила, встановлені у статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якою врегульовані особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень, поширюються на розгляд адміністративних справ лише щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46 Конституції).
Колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України, приймаючи Постанову N 167, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки будь-яких обмежень прав громадян, зокрема, вільно переміщених осіб, пов'язаних із соціальними виплатами, не встановлено.
Не вбачається також і не відповідність вказаної постанови вимогам Конституції України.
Доводи позивача щодо обмеження її права вибору банківської установи, що здійснює пенсійне обслуговування громадян, не можуть свідчити про незаконність оспорюваної Постанови, оскільки вона спрямована саме на збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив його рішення без зміни.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2017 року (Постанова N 826/8448/16) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (Ухвала N 826/8448/16) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про визнання постанови незаконною, зобов'язання вчинити дії - без зміни.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
С. А. Горбатюк
Л. Л. Мороз
О. В. Калашнікова