НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

ПОСТАНОВА
01.08.2017 N 991

Про затвердження Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію,
що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових
електростанціях та когенераційних установках

Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Методику формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".

Голова НКРЕКП Д. Вовк

Затверджено
Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг
від 01.08.2017 N 991

Методика
формування, розрахунку та встановлення тарифів
на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях
та когенераційних установках

1. Загальні положення

1.1. Ця Методика визначає механізм формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію для суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на теплоелектроцентралях (далі - ТЕЦ), теплових електростанціях (далі - ТЕС) (крім виробництва електричної енергії за ціновими заявками) та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, та є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати).

1.2. Ця Методика застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії для ліцензіатів та поширюється на ліцензіатів під час формування та розрахунку зазначених тарифів.

1.3. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду;

виконання статті витрат - стаття вважається виконаною, якщо здійснено оплату за майно/товар/послугу і обома сторонами підписано акт передачі і прийняття робіт, або проведено вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно/товар/послугу. Якщо за майно/товар/послугу здійснено попередню оплату, ліцензіат повинен підтвердити факт проведеного фінансування. Якщо майно/товар/послуга надані у кредит (кредиторська заборгованість), ліцензіат має надати підписаний обома сторонами акт передачі і прийняття робіт, вручений коносамент, або інший товарно-розпорядчий документ, що підтверджує виникнення зобов’язання;

виробнича собівартість - виражені у грошовій формі поточні витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом електричної та (або) теплової енергії;

енергетичне вугілля - імпортоване вугілля та вугілля внутрішнього видобутку, що використовується як паливо для виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії;

заява - письмове звернення ліцензіата встановленої форми до НКРЕКП щодо встановлення або зміни тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії з підтверджуючими документами, передбаченими цією Методикою;

інвестиційна програма - план капітальних інвестицій та капітальних вкладень, сформований та схвалений відповідно до Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року N 2585, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2015 року за N 1367/27812 (далі - Порядок формування інвестиційних програм);

контрольовані операційні витрати - статті операційних витрат, розмір яких залежить від управлінських рішень ліцензіата;

ліцензована діяльність - господарська діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС (крім виробництва електричної енергії за ціновими заявками) та когенераційних установках;

неконтрольовані операційні витрати - статті операційних витрат, на які ліцензіат не має безпосереднього впливу (податки, збори, платежі тощо), розмір яких установлюється відповідно до положень чинного законодавства України;

нецільове використання коштів - витрати ліцензіата на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу та/або схваленою інвестиційною програмою, а також використання сум коштів, передбачених структурою тарифу на виконання інвестиційної програми, та інших матеріальних витрат на забезпечення провадження ліцензованої діяльності, які були витрачені ліцензіатом на закупівлю товару (товарів), послуги (послуг) без дотримання принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі";

обґрунтування - фактичні дані, підтвердження та посилання на нормативно-правові акти, фінансові, технічні документи та інші документи, що доводять необхідність виконання та фінансування заходів на період регулювання (планований період) для здійснення ліцензованої діяльності;

операційна діяльність (основна діяльність) - діяльність, пов’язана з виробництвом електричної та теплової енергії;

основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

планований період - період тривалістю 12 календарних місяців, на який здійснюється формування, розрахунок та встановлення тарифів;

структура тарифу - структура обґрунтованих витрат ліцензіата (операційних, фінансових витрат та прибутку) на здійснення ліцензованої діяльності, що групуються за економічними елементами, і на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи;

тариф на електричну енергію, що виробляється на ТЕЦ та когенераційних установках (далі - тариф на відпуск електричної енергії) - вартість одиниці (1 кВт·год) електричної енергії, відпущеної з шин ТЕЦ та когенераційних установок, визначена як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;

тариф на теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС та когенераційних установках (далі - тариф на виробництво теплової енергії) - вартість виробленої одиниці (1 Гкал) теплової енергії як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, законах України "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу".

1.4. Тарифи на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії та їх структури формуються на планований період.

1.5. Формування тарифів та їх структури на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.

1.6. У розрахунках тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії витрати (крім витрат на паливо) розподіляються між видами виробництва пропорційно витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії.

1.7. Для визначення собівартості відпуску одиниці електричної та (або) виробництва теплової енергії сума витрат ділиться на кількість відпущеної/виробленої енергії кожного виду. Собівартість відпуску електричної енергії визначається в розрахунку на 1 кВт·год без урахування податку на додану вартість, собівартість виробництва теплової енергії визначається в розрахунку на 1 Гкал без урахування податку на додану вартість.

Повна собівартість складається із сукупності виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.

1.8. Формування тарифів та їх структури на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів виробництва та відпуску електричної та (або) теплової енергії, планованих економічно обґрунтованих витрат, державних, галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді, а також планованого прибутку.

1.9. Тариф на відпуск електричної енергії визначається шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва електричної енергії на планований річний обсяг відпуску електричної енергії.

Тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата.

1.10. За наявності витрат, що спричиняють різну собівартість виробництва теплової енергії для різних груп споживачів, тарифи на виробництво теплової енергії формуються в розрізі груп споживачів.

1.11. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням витрат за базовий період, прогнозних індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів, прайсів та інших обґрунтовуючих матеріалів.

1.12. Витрати, пов’язані з транспортуванням та постачанням електричної та (або) теплової енергії (у тому числі витрати на підживлення теплової мережі), до розрахунків тарифів на виробництво електричної та (або) теплової енергії не включаються.

У разі виникнення у відповідному виробничому підрозділі, що забезпечує підживлення теплової мережі, витрат, які відносяться до інших видів господарської діяльності, окрім виробництва електричної та (або) теплової енергії, такі витрати розподіляються між видами діяльності пропорційно обсягам води, яка планується до використання для виробництва електричної та (або) теплової енергії та обсягам води, що плануються для використання в інших видах господарської діяльності.

1.13. Перехресне субсидіювання одних видів діяльності за рахунок інших не допускається.

1.14. Ліцензіат інформує НКРЕКП про провадження інших видів господарської діяльності, крім ліцензованої, із зазначенням видів такої діяльності та фінансового результату від її здійснення за період, який передує базовому.

Інші доходи, отримані або що можуть бути отримані в результаті провадження інших видів господарської діяльності (у тому числі доходи від розміщення коштів на депозитах, від здавання майна в оренду, кошти від реалізації цінних паперів, продажу металобрухту, оливи тощо), що є похідними від доходів від основної діяльності, можуть враховуватись НКРЕКП як додаткове джерело фінансування інвестиційної програми або операційних витрат.

2. Загальні вимоги до формування планів
виробництва та планованих витрат

2.1. Річні плани виробництва електричної та (або) теплової енергії складаються на підставі фактичних даних та планованих обсягів відпуску електричної енергії та (або) виробництва теплової енергії.

2.2. Плановані обсяги виробництва визначаються з урахуванням показників укладених зі споживачами договорів, на підставі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, та Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України.

2.3. При розрахунках тарифів ціни на паливно-мастильні матеріали, хімреагенти, необхідні комплектуючі матеріали, запчастини, інші матеріали та послуги приймаються на підставі цін, які склалися на ринку України, комерційних пропозицій, договорів та інших підтверджуючих документів, з урахуванням зростання в межах прогнозного індексу цін виробників промислової продукції.

2.4. Для врахування у тарифах коштів на виконання заходів інвестиційної програми ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, а також розрахунки економічного ефекту від впровадження заходів інвестиційної програми (за можливості їх здійснення).

Економічний ефект від впроваджених заходів схваленої інвестиційної програми за попередні періоди враховується в розрахунках тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії на планований період. У разі необґрунтованого невиконання заходів, що передбачені інвестиційною програмою, НКРЕКП може прийняти рішення про вилучення зі структури тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії невикористаних коштів з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.

2.5. При зростанні планованих витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії у порівнянні з базовим періодом більше ніж на величину індексу цін виробників промислової продукції відповідно до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (сценарій 1), схвалених постановою Кабінету Міністрів України, ліцензіат подає обґрунтування такого зростання.

2.6. Планування витрат на оплату праці для включення до структури тарифів здійснюється з урахуванням положень чинного законодавства України та на підставі Порядку визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, виробництво теплової та виробництво електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 жовтня 2015 року N 2645, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2015 року за N 1431/27876, із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених чинним законодавством України. У разі необхідності збільшення чисельності працівників, оплата праці яких включається до витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії, ліцензіат подає до НКРЕКП для погодження відповідні пояснення та обґрунтування таких змін.

3. Визначення величини і групування
планованих витрат

3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості виробництва електричної та (або) теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з виробництва електричної та (або) теплової енергії.

3.2. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, визначаються відповідно до пункту 1.11 глави 1 цієї Методики.

Закупівля товарів та послуг здійснюється ліцензіатом із дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

3.3. До складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються:

1) паливо, а саме:

витрати на придбання палива та його транспортування для виробництва електричної та (або) теплової енергії, які визначаються, виходячи з планованого обсягу відпуску/виробництва електричної та (або) теплової енергії, відповідно до річного плану виробництва, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначених, затверджених та погоджених в установленому порядку, діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси та послуги (витрати) з транспортування, калорійних еквівалентів, обсягу енергії природного газу, визначених умовами договору, сертифікатами постачальників чи даних базового періоду.

У розрахунках тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії ціна на енергетичне вугілля не може бути врахована вищою, за індикативну ціну вугілля, яка визначається на підставі середніх цін ф’ючерсних котирувань, визначених згідно з даними європейської енергетичної біржі "European Energy Exchange AG", видання "Coal Trader International" компанії "Platts", видання "Argus Coal Daily International" компанії "Argus Media Ltd" чи інших джерел, на 6 наступних місяців, що йдуть за місяцем встановлення тарифів, і яка розраховується за формулою

Ціни на енергетичне вугілля коригуються відповідно до показників теплотворної здатності (калорійності), а також з урахуванням якісних характеристик енергетичного вугілля (вмісту сірки, золи, вологи), при цьому базовими характеристиками енергетичного вугілля вважаються: 6000 ккал/кг на робочу масу, вміст сірки - до 1 % на робочу масу, вміст золи - до 16 % на робочу масу, вміст вологи - до 14 % на робочу масу. При використанні енергетичного вугілля з калорійністю, вищою від базової характеристики, або з вмістом сірки, нижчим від базової характеристики, коригування ціни не здійснюється.

Коригування ціни на енергетичне вугілля при використанні вугілля з характеристиками, що відмінні від базових, здійснюється за формулою

Вартість природного газу враховується на підставі моніторингу та аналізу цін на ринку природного газу, який здійснюється НКРЕКП, та з урахуванням індикативної вартості природного газу, а також з урахуванням обсягів та умов виконання спеціальних обов’язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб’єктів ринку природного газу, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу".

У розрахунках тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії ціна природного газу не може бути врахована вищою за ціну природного газу, визначену на рівні імпортного паритету на 2 наступних квартали, що йдуть за місяцем кварталу, в якому встановлюються тарифи, та розраховану за формулою

Вартість транспортування природного газу територією України враховується НКРЕКП згідно зі встановленими тарифами на послуги з транспортування та розподілу природного газу.

Вартість інших видів паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії, враховується відповідно до укладених договорів/контрактів на закупівлю таких паливно-енергетичних ресурсів, але не вище від цін на них, які склалися на ринку України на дату розрахунку тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії.

У розрахунках тарифів можуть враховуватися ціни на паливно-енергетичні ресурси, що затверджуються, встановлюються чи оприлюднюються державними органами влади відповідно до чинного законодавства України.

За результатами моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, що здійснюється НКРЕКП щоквартально, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни цін на паливно-енергетичні ресурси у структурі тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії;

2) виробничі послуги, а саме:

вартість послуг сторонніх організацій, ремонтних підрозділів та інших допоміжних виробництв з ремонту будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів;

вартість транспортних послуг;

оплата послуг централізованого водопостачання та водовідведення;

оплата робіт спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій та інших організацій, які виконують роботи з удосконалення технології та організації виробництва, а також роботи, пов’язані з перевіркою готовності до введення в дію (пуску) шляхом комплексних випробувань (під навантаженням) устаткування, блоків, окремих агрегатів, підстанцій, ліній електропередачі, теплопередачі, а також тих об’єктів, що вводяться в дію після розширення та реконструкції;

вартість робіт з вивчення можливостей подальшої експлуатації металоконструкцій, кранів, іншого устаткування та споруд, обстеження стану фундаментів будівель, споруд, обладнання і видачі рекомендацій щодо їх подальшого використання;

витрати на проведення аналізів і досліджень з метою визначення якості використовуваного палива, матеріалів, води, конденсату, кабелів та іншого устаткування;

оплата послуг з очищення стічних вод;

оплата послуг з утилізації екологічно небезпечних відходів;

вартість послуг з метрологічної атестації та повірки приладів;

вартість інших послуг виробничого характеру;

3) сировина і допоміжні матеріали, а саме:

вартість матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються у процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу, або які витрачаються на випробування устаткування та споруд, поточні перевірки машин і механізмів, технічний огляд, утримання та експлуатацію устаткування, будівель і споруд, транспортних засобів тощо;

вартість матеріалів, які використовуються для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;

вартість покупної води, що використовується на технологічні цілі (для живлення котлів, гідрозоловидалення, гідрозоловловлювання, живлення водопідігрівних установок, для циркуляційного водопостачання, охолодження, іншого устаткування), та витрати на комплексне хімводоочищення;

вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він становить більше одного року в операційній діяльності підприємства, зокрема, вартість інструменту, господарського інвентаря, спеціального оснащення, спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;

вартість допоміжних матеріалів, які витрачаються на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів, золошлаковідвалів тощо), очищення стічних вод тощо;

вартість мастил та масел (мастил для механізмів з обертовими частинами, вартість турбінного масла для доливання в міжремонтний період до регуляторів турбін і котлів, трансформаторного масла для силових трансформаторів) та вартість паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів;

вартість інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням витрат за базовий період, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів виробництва;

4) енергія зі сторони, а саме витрати на придбання електричної енергії, які визначаються на підставі розрахунків, питомих норм споживання та технологічних нормативів, діючих цін (тарифів) на електричну енергію;

5) витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам підприємства, залученим до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії), які визначаються відповідно до вимог Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;

6) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємства, залучених до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії, виходячи з запланованих витрат на оплату праці;

7) амортизаційні відрахування основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.

Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання коштів амортизаційних відрахувань (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);

8) інші витрати, а саме:

загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі. Суми екологічного податку, передбаченого Податковим кодексом України, враховуються НКРЕКП у структурі тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії, виходячи з базових характеристик енергетичного вугілля;

оплата послуг сторонніх організацій за пожежну, сторожову та воєнізовану охорону та послуг Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

витрати на забезпечення санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому чинним законодавством України порядку, утримання санітарних зон;

витрати на забезпечення правил техніки безпеки праці (витрати на обладнання та утримання загороджень для машин та їх рухомих частин, люків, отворів, сигналізації, інших пристроїв некапітального характеру, обладнання робочих місць некапітального характеру);

витрати на охорону праці, що визначаються згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці";

витрати на самостійне зберігання, переробку та захоронення екологічно небезпечних відходів;

транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад (при виконанні робіт вахтовим методом);

витрати, пов’язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підтриманням професійної майстерності працівників ліцензіата за профілем його діяльності безпосередньо в ліцензіата (утримання навчальних класів, тренажерних центрів тощо);

витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників ліцензіата в українських закладах освіти, що мають ліцензію, та у разі закінчення навчання видають спеціальний документ державного зразка. До витрат на підготовку і перепідготовку кадрів належать також витрати на навчання працівників ліцензіата, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де існує необхідність у професійному відборі (такі працівники повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних чинних нормативних актів щодо охорони праці). Перелік таких робіт затверджується Державною службою України з питань праці;

витрати на придбання типографських бланків, канцелярського приладдя, паперу тощо;

витрати на операційну оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);

платежі з обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру;

платежі з обов’язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;

оплата службових відряджень, пов’язаних із виробничою діяльністю, у межах передбачених чинним законодавством України норм;

витрати на медико-санітарне забезпечення персоналу згідно з чинним законодавством України;

витрати на цивільний захист;

оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління, вузлів зв’язку, засобів охоронної сигналізації тощо;

витрати на молоко та лікувально-профілактичне харчування;

оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності ліцензіата;

внески на регулювання, що розраховуються та сплачуються ліцензіатом відповідно до порядку, встановленого НКРЕКП;

витрати на інші потреби, не передбачені попередніми статтями.

3.4. До адміністративних витрат належать витрати на утримання ліцензіатом апарату управління підприємством, задіяного в діяльності з виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії, до якого відноситься керівництво, апарат при керівництві, служби і відділи згідно з діючою номенклатурою ліцензіата. Витрати на утримання включають матеріально-технічне забезпечення, у тому числі транспортне обслуговування, пов’язане з управлінням виробництвом, а також утримання технічних засобів управління (обчислювальної техніки, засобів зв’язку, сигналізації тощо), які знаходяться на балансі підприємства.

При здійсненні ліцензіатом іншої діяльності, крім виробництва електричної та (або) теплової енергії, адміністративні витрати між видами діяльності розподіляються на підставі документа, що визначає методику розподілу витрат на підприємстві.

Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів.

До складу адміністративних витрат включаються:

1) матеріальні витрати:

витрати на утримання і експлуатацію, ремонт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (будівель, споруд, обладнання, машин та інших основних засобів);

вартість матеріалів та МШП;

витрати на утримання і експлуатацію автотранспорту (витрати на технічне обслуговування легкових автомобілів, на паливно-мастильні матеріали тощо), якщо легкові автомобілі використовуються як технологічний транспорт у виробничій діяльності підприємства;

витрати на придбання канцелярського приладдя;

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання будівель і службових приміщень загальногосподарського використання;

2) витрати на оплату праці апарату управління підприємством відповідно до Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;

3) відрахування до соціальних фондів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством, виходячи із запланованих витрат на оплату праці;

4) амортизаційні відрахування основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.

Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання коштів амортизаційних відрахувань (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);

5) інші витрати, а саме:

витрати на оплату службових відряджень (у тому числі апарату управління) у межах норм, передбачених чинним законодавством України;

витрати на оплату послуг зв’язку (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);

витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахункове обслуговування;

витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів, крім витрат, що включаються до виробничої собівартості;

витрати на операційну оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);

витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством України;

витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів, що проводяться з метою підвищення професійного рівня працівників апарату управління;

витрати на придбання спеціальної літератури для інформаційного забезпечення, у тому числі з питань чинного законодавства України, і підписку спеціалізованих періодичних видань;

витрати на обслуговування процесу управління (забезпечення охорони об’єктів загальногосподарського призначення тощо);

витрати, пов’язані із супроводженням програмного забезпечення, користуванням інформаційними мережами, програмними продуктами, роялті;

інші витрати, що не знайшли відображення в попередніх статтях.

3.5. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з виробництва електричної та (або) теплової енергії, які не увійшли до складу виробничої собівартості та адміністративних витрат, а саме:

1) на соціальний розвиток:

витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються ліцензіатом самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з ліцензіатом у трудових відносинах, включаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення поточного ремонту приміщення, на опалення, водопостачання, електропостачання;

кошти, що відраховуються професійним спілкам, які визначаються згідно з вимогами Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";

2) на дослідження та розробку - витрати на науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи;

3) інші витрати операційної діяльності:

відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах;

витрати на оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності, розмір яких визначається згідно з Порядком оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року N 440, та Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, та розраховується за формулою

(середня заробітна плата в тарифі х 5 днів х тарифна чисельність персоналу х 0,5) / 20,9 / 1000;

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розрахований за відсотком, фактично сформованим у базовому періоді та уточненим з урахуванням змін у чинному законодавстві України.

3.6. Фінансові витрати включаються до розрахунку тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії лише за кредитними договорами (чи іншими запозиченнями), умови яких узгоджені з НКРЕКП.

3.7. Планований прибуток, що включається до розрахунку тарифів, складається із нерозподіленого прибутку та податку на прибуток.

Величина нерозподіленого прибутку визначається на підставі розробленого перспективного плану розвитку ТЕЦ з урахуванням місцевих особливостей та наданих пропозицій від ліцензіата. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата.

На підставі рішення НКРЕКП нерозподілений прибуток може бути використаний на фінансування інвестиційної програми, забезпечення погашення кредитів та використаний як обігові кошти.

Для стабільної та беззбиткової роботи ліцензіатів з виробництва електричної та (або) теплової енергії в тарифах на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії можуть враховуватись обігові кошти за рахунок нерозподіленого прибутку у розмірі не більше 2 % рентабельності.

Податок на прибуток розраховується відповідно до Податкового кодексу України.

4. Процедура встановлення та зміни тарифів

4.1. Для встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії ліцензіат подає:

1) заяву за встановленою формою (додаток 1 до цієї Методики);

2) розрахунок тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії (додаток 2 до цієї Методики);

3) пояснювальну записку з детальною інформацією про ліцензіата (встановлена потужність, характеристики обладнання, зміни, що відбулись після останнього перегляду тарифу, форма власності підприємства та інше);

4) затверджені та погоджені в установленому порядку загальновиробничі норми питомих витрат палива, електричної та теплової енергії, а також розрахунки, що надавались для погодження цих загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;

5) розрахунок палива на планований період (у фізичних та грошових одиницях виміру) (додаток 3 до цієї Методики);

6) ліцензіати, які використовують декілька видів палива, надають підтверджуючі матеріали щодо структури використання палива;

7) довідку про чисельність та оплату праці персоналу ліцензіата, задіяного у виробництві електричної та (або) теплової енергії;

8) діючий штатний розпис підприємства на базовий період з інформацією по динаміці чисельності персоналу за категоріями за останні 3 роки;

9) довідку про балансову вартість основних фондів з розбивкою за групами (очікувану) станом на початок року планованого періоду;

10) розшифровки статей витрат виробничої собівартості, адміністративних витрат та інших операційних витрат (додаток 4 до цієї Методики);

11) перелік заходів та витрат на їх реалізацію, передбачених у планованому періоді (додаток 5 до цієї Методики), які виконуються за рахунок витрат на ремонтні роботи (послуги сторонніх організацій з ремонту у статті "виробничі послуги", придбання матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються для ремонту у статті "сировина та допоміжні матеріали"), амортизації (витрати на ремонт за рахунок статті "амортизаційні відрахування"), планованого прибутку та інших джерел фінансування. Плановані витрати на ремонтні роботи повинні бути підтверджені державними, галузевими нормативами витрат ресурсів, кошторисами, дефектними актами, актами обстеження, висновками експертних комісій та спеціалізованих організацій, комерційними пропозиціями, прайсами, графіками ремонтів, наказами підприємства, відповідними договорами (за наявності) тощо;

12) напрямки використання прибутку.

Інформація про фактичне виконання ремонтних робіт (додаток 6 до цієї Методики) надається до НКРЕКП щоквартально наростаючим підсумком та за підсумками року.

Ліцензіат зобов’язаний неухильно дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії. У разі необхідності виконання ремонтних робіт, що не були передбачені встановленою структурою тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії, ліцензіат повинен звернутися до НКРЕКП щодо зміни переліку заходів та витрат на їх реалізацію.

Документи, зазначені в підпунктах 2, 5, 10 та 11 цього пункту, подаються до НКРЕКП у паперовому вигляді, розрахунки подаються в електронному вигляді у форматі Excel.

Для підтвердження планованих статей витрат ліцензіат зобов’язаний надати всі необхідні документи, розрахунки та обґрунтування.

На вимогу НКРЕКП надаються інші додаткові матеріали.

4.2. Заява та розрахунки тарифів подаються для реєстрації до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду. Разом з заявою ліцензіат подає проект інвестиційної програми на відповідний рік.

Сторінки документів, що додаються до заяви, нумеруються, прошнуровуються, завіряються підписом керівника ліцензіата (уповноваженої ним особи). Документи, що надаються як обґрунтування витрат, повинні бути підписані керівником ліцензіата (уповноваженою ним особою), їх копії повинні бути належним чином завірені.

Протягом 30 днів з дня подачі заяви ліцензіат має право подавати уточнення та обґрунтування до розрахунків тарифів за окремими їх складовими, якщо за цей період відбулись зміни, які не залежать від ліцензіата і у планованому періоді вплинуть на його витрати (зміна законодавчої бази, оновлення статистичних даних тощо).

4.3. У разі якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам цієї Методики, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви.

4.4. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам цієї Методики НКРЕКП розглядає їх протягом 90 календарних днів з дати реєстрації її в НКРЕКП.

4.5. НКРЕКП має право звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, необхідних для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли під час розгляду заяви щодо встановлення або зміни тарифів.

Якщо ліцензіат не надав додаткових пояснень та обґрунтувань на звернення НКРЕКП у визначений строк, НКРЕКП має право не включати до розрахунків тарифів витрати, щодо яких не отримано додаткових письмових обґрунтувань та пояснень.

4.6. Рішення щодо встановлення (зміни) тарифів, їх структури та окремих її складових приймається НКРЕКП на засіданнях, що проводяться у формі відкритих слухань, із дотриманням вимог Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

За результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії НКРЕКП може прийняти рішення щодо направлення додатково отриманого доходу за рахунок зменшення витрат на паливо та інших витрат (зменшеного на податок на прибуток) за попередній період у співвідношенні: 50 % як джерело для виконання додаткової інвестиційної програми, що має бути розроблена та схвалена відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, та 50 % залишається в розпорядженні ліцензіата.

4.7. Рішення НКРЕКП про встановлення тарифів та їх структури оформлюється постановою. До структури тарифів додаються розрахунки окремих її складових.

4.8. Електронна версія постанови НКРЕКП про встановлення тарифів та їх структури надсилається на електронну адресу суб’єкта господарювання протягом 10 робочих днів з моменту прийняття.

4.9. Ліцензіат зобов’язаний використовувати кошти, отримані від здійснення ліцензованої діяльності, виключно відповідно до встановленої структури тарифів.

4.10. Зміна тарифів може бути ініційована ліцензіатом або НКРЕКП.

4.11. Підставами для звернення ліцензіата до НКРЕКП із заявою про зміну тарифів та їх структури можуть бути обставини, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання:

1) зміна обсягу планованої річної товарної продукції більше ніж на 3 %;

2) зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;

3) прийняття у встановленому порядку рішень про необхідність залучення інвестицій за рахунок власних джерел для фінансування інвестиційних програм ліцензіата;

4) зміна законодавчої бази, що впливає на розрахунки тарифів.

4.12. Для зміни тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП заяву щодо зміни тарифів (додаток 1 до цієї Методики) та додані до неї відповідні розрахунки та обґрунтування планованих змін, що передбачені вимогами цієї Методики.

4.13. Підставами для зміни тарифів за ініціативою НКРЕКП є:

1) зміна витрат, які впливають на фінансовий стан ліцензіата, якщо це призводить до зміни величини планованої річної товарної продукції більше ніж на 3 %;

2) зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;

3) нецільове використання коштів ліцензіатом або відхилення від напрямків та/або обсягів витрат, встановлених структурою тарифів, та/або відхилення від обсягів окремих її складових, встановлених додатками до структури тарифів (у разі наявності), більше ніж на 3 %;

4) результати перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії;

5) невиконання ліцензіатом схваленої НКРЕКП в установленому порядку інвестиційної програми з урахуванням результатів перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії;

6) надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації при обґрунтуванні та розрахунку тарифів та форм звітності;

7) наявність перехресного субсидіювання між видами господарської діяльності ліцензіата;

8) виявлення за результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії додатково отриманого або недоотриманого доходу за рахунок зменшення витрат на паливо, зміни обсягів відпуску електричної та (або) виробництва теплової енергії, зміни структури запланованих витрат чи інших факторів;

9) звернення Ради Оптового ринку електричної енергії України та ліцензіата (крім виробників, що працюють за ціновими заявками) щодо вилучення з тарифу на відпуск електричної енергії відсотків за користування кредитними коштами, наданими Державним підприємством "Енергоринок".

4.14. НКРЕКП має право відмовити ліцензіату у встановленні (зміні) тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії за таких обставин:

1) якщо не усунені порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії, виявлені за результатами перевірки;

2) якщо зміна величини витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності, призводить до зміни тарифу менше ніж на 3 % від установленого НКРЕКП рівня.

5. Підтримка окремих виробників,
що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової
енергії на теплоелектроцентралях, для проведення
їх реконструкції та/або модернізації

5.1. Цією главою визначається механізм надання підтримки виробникам (ліцензіатам), що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях.

5.2. Тимчасова підтримка виробника (ліцензіата), що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, надається упродовж строку реконструкції та/або модернізації та повернення залучених з цією метою коштів.

5.3. Реконструкція та/або модернізація теплоелектроцентралі здійснюється за рахунок коштів виробника (ліцензіата), що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, та/або власника такої теплоелектроцентралі.

5.4. Метою надання підтримки виробникам (ліцензіатам), що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, є підвищення рівня надійності та економічності роботи основних фондів (генеруючого та допоміжного обладнання виробників електричної та теплової енергії), виконання екологічних заходів, які направлені на зниження негативного впливу забруднюючих речовин на навколишнє середовище, сприяння ринковій інтеграції, забезпечення необхідного обсягу фінансування інвестиційних програм шляхом залучення власних коштів та позикових коштів.

5.5. НКРЕКП може прийняти рішення про встановлення регульованої ціни на відпуск електричної енергії для кожного виробника (ліцензіата), що здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралі, на визначений термін.

Термін застосування тимчасової підтримки визначається на підставі техніко-економічного обґрунтування, розробленого за результатами проведеного аудиту технічного стану теплоелектроцентралі, довгострокової інвестиційної програми, забезпечення належного фінансування проекту реконструкції та/або модернізації.

5.6. Ключовою метою підтримки теплоелектроцентралі при переході до нової моделі ринку електроенергії в Україні є те, що вона залишатиметься джерелом теплозабезпечення для міст України із розвинутими системами централізованого теплопостачання та забезпечуватиме соціально-економічну стабільність суспільства та гідну якість життя населення.

Підтримка теплоелектроцентралі, визначена на підставі перспективних планів реконструкції та/або модернізації, має бути направлена на зниження собівартості електричної та теплової енергії, зниження паливної складової у структурі собівартості, розширення зон централізованого теплопостачання, забезпечення гарячого водопостачання міст, а також зниження негативного впливу на навколишнє середовище.

Для запровадження підтримки теплоелектроцентралі або когенераційної установки в частині застосування визначених стимулів на довгостроковий період ліцензіат зобов’язаний у рамках перспективного плану розвитку на довгостроковий період передбачити та забезпечити збільшення приєднаного теплового навантаження не менше ніж 80 % від номінального розрахункового. При відсутності такої можливості ліцензіат має підібрати оптимальний склад обладнання для забезпечення існуючих споживачів тепловою енергією (незадіяне генеруюче обладнання має бути виведене в резерв та законсервоване).

При цьому відхилення питомих витрат на електричну енергію повинно становити не більше ніж 5 % від питомих витрат умовного палива при номінальному навантаженні з максимальним теплофікаційним навантаженням турбоагрегату (турбоагрегатів). Позитивна динаміка щодо збільшення приєднання теплового навантаження щорічно повинна складати не менше ніж 10 % упродовж строку застосування тимчасової підтримки до досягнення показника не менше 80 % приєднаного теплового.

5.7. Стимули на довгостроковий період для виробників (ліцензіатів), стосовно яких прийнято рішення про тимчасову підтримку:

1) фіксація питомих витрат умовного палива на виробництво електричної та теплової енергії, розрахованих на основі фактичних значень за останні 5 років (з урахуванням фактичного середньорічного виробництва теплової енергії за останні 5 років), на період, що визначається. При цьому щорічно має відбуватись зниження витрат умовного палива на величину, визначену за результатами порівняльного аналізу (бенчмаркінгу), на основі планованих заходів довгострокової інвестиційної програми;

2) включення до розрахунків тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії амортизаційних відрахувань, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, після здійснення ліцензіатом переоцінки основних засобів із залученням оцінювачів, які є учасниками загальновизнаних міжнародних аудиторсько-консалтингових груп. Переоцінка має бути здійснена відповідно до Методики оцінки активів суб’єктів природних монополій, суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 12 березня 2013 року N 293, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2013 року за N 522/23054, та міжнародних чи національних стандартів оцінки. Також має бути забезпечена наявність позитивної рецензії звіту про незалежну оцінку активів, здійсненого рецензентами, які працюють в органі державної влади, що здійснює державне регулювання оціночної діяльності;

3) схвалення довгострокової інвестиційної програми;

4) збереження в тарифах додатково отриманого доходу (зменшеного на податок на прибуток) за попередній період за рахунок зменшення витрат на паливо та інших витрат;

5) забезпечення прибутковості за рахунок нерозподіленого прибутку на рівні не меншому ніж 5 % рентабельності.

5.8. Рішення про стимулювання виробників (ліцензіатів) приймається НКРЕКП лише після схвалення плану реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі Кабінетом Міністрів України, погодження органами місцевого самоврядування плану реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі, а також проведення громадських слухань відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стимулювання переглядається НКРЕКП за результатами аналізу господарської діяльності з комбінованого виробництва електричної та теплової енергії за базовий період.

Підтримка теплоелектроцентралі в частині стимулювання діє лише у разі дотримання ліцензіатом зобов’язань щодо реконструкції та/або модернізації, визначених термінів реалізації етапів виконання проекту реконструкції та/або модернізації, повного виконання заходів довгострокової інвестиційної програми.

Моніторинг виконання зобов’язань ліцензіатом щодо реконструкції та/або модернізації теплоелектроцентралі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.

Ліцензіат щоквартально та за підсумками року надає до НКРЕКП інформацію щодо виконання зобов’язань щодо реконструкції та/або модернізації, реалізації етапів виконання проекту реконструкції та/або модернізації, виконання заходів довгострокової інвестиційної програми.

У разі недотримання ліцензіатом зобов’язань щодо реконструкції та/або модернізації, реалізації етапів виконання проекту реконструкції та/або модернізації, невиконання заходів довгострокової інвестиційної програми НКРЕКП повинна прийняти рішення про вилучення зі структури тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії отриманих коштів у результаті застосування стимулювання з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.

У разі припинення провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії (анулювання ліцензії, зміна права власності або користування на об’єкт електроенергетики, банкрутство, інші непередбачені обставини) повернення коштів, отриманих у результаті застосування стимулювання, відбувається шляхом примусового стягнення з суб’єкта господарювання в судовому порядку. Ліцензіат зобов’язаний повернути отримані внаслідок стимулювання кошти в повному обсязі з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.

5.9. Ліцензіат розробляє, затверджує та погоджує з центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, довгострокову інвестиційну програму.

Довгострокова інвестиційна програма розробляється та схвалюється відповідно до Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів.

Довгострокова інвестиційна програма має містити план етапів виконання проекту реконструкції та/або модернізації основних фондів (генеруючого та допоміжного обладнання виробників електричної та теплової енергії), план довгострокових капітальних інвестицій та капітальних вкладень, який містить комплекс зобов’язань ліцензіата на період їх виконання, джерела фінансування, графік виконання та пояснювальну записку. Схвалена довгострокова інвестиційна програма служить основою для розробки інвестиційних програм на майбутні плановані періоди.

При цьому ліцензіат зобов’язаний здійснювати щорічне інвестування в обсягах не менших ніж річна сума амортизації, прибутку на виробничі інвестиції чи додаткових джерел фінансування, згідно з інвестиційною програмою, затвердженою, погодженою та схваленою відповідно до Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів.

5.10. Умовами застосування визначених стимулів на довгостроковий період є:

1) проведення оцінки активів відповідно до Методики оцінки активів суб’єктів природних монополій, суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 12 березня 2013 року N 293, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2013 року за N 522/23054, та міжнародних чи національних стандартів оцінки, наявність позитивної рецензії звіту про незалежну оцінку активів, здійсненого рецензентами, які працюють в органі державної влади, що здійснює державне регулювання оціночної діяльності;

2) повне виконання інвестиційних програм та ремонтних програм за попередні періоди;

3) довгострокова інвестиційна програма, затверджена в установленому чинним законодавством України порядку та погоджена з центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі;

4) звернення ліцензіата щодо застосування стимулювання з відповідним обґрунтуваннями.

5.11. У разі застосування в розрахунках тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії стимулів на довгостроковий період покриття обґрунтованих операційних витрат здійснюється шляхом щорічного коригування окремих складових структури тарифів на наступний планований період відповідно до реальних обсягів відпуску електричної та виробництва теплової енергії, витрат, які залежать від фактичних рівнів інфляції, інших обов’язкових платежів та зборів відповідно до чинного законодавства України.

При застосуванні в розрахунках тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії стимулів на довгостроковий період забезпечується справедливий розподіл витрат між діяльністю з виробництва електричної та теплової енергії. Перехресне субсидіювання між господарською діяльністю з виробництва електричної енергії, діяльністю з виробництва теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та когенераційних установках чи іншими видами господарської діяльності не допускається, при цьому витрати (крім витрат на паливо) розподіляються між видами виробництва пропорційно витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та теплової енергії.

Неконтрольовані операційні витрати на перший рік планованого періоду встановлюються НКРЕКП на рівні прогнозу, визначеного на підставі аналізу обґрунтованості планованих та фактичних рівнів неконтрольованих операційних витрат ліцензіата, здійснених у попередньому періоді. У разі відхилення прогнозних значень від фактично досягнутих неконтрольовані операційні витрати підлягають щорічному коригуванню.

Базові рівні контрольованих операційних витрат на перший рік планованого періоду визначаються НКРЕКП за результатами аналізу обґрунтованості фактичних витрат ліцензіата, здійснених у попередньому періоді, а також обґрунтованих планованих витрат на наступний рік. При цьому контрольовані операційні витрати на всі наступні періоди коригуються на фактичний індекс цін виробників промислової продукції із щорічним зменшенням на 1 %. Економія операційних контрольованих витрат протягом планованого періоду залишається у розпорядженні ліцензіата.

Директор Департаменту із регулювання
відносин у сфері енергетики К. Сушко

Додаток 1
до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів
на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях
та когенераційних установках

Заява
про встановлення (зміну) тарифів суб’єкта господарювання

Заява про встановлення (зміну) тарифів суб’єкта господарювання (Додаток 1) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".

Додаток 2
до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів
на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях
та когенераційних установках

Розрахунок
тарифів на відпуск електричної енергії та (або)
виробництво теплової енергії

Розрахунок тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".

Додаток 3
до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів
на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях
та когенераційних установках

Розрахунок
палива на планований період

Розрахунок палива на планований період (Додаток 3) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".

Додаток 4
до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів
на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях
та когенераційних установках

Розшифровки
статей витрат виробничої собівартості, адміністративних
витрат та інших операційних витрат

Додаток 5
до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів
на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях
та когенераційних установках

Перелік
заходів та витрат на їх реалізацію,
передбачених у планованому періоді

тис. грн (без ПДВ)

тис. грн (без ПДВ)

Додаток 6
до Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів
на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях та когенераційних установках

Інформація
про фактичне виконання ремонтних робіт

Інформація про фактичне виконання ремонтних робіт (Додаток 6) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Постанови".