ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
27.07.2017 N 1366/ІПК/04-36-12-01-16
Про визначення бази оподаткування ПДВ
транспортно-експедиторських послуг у разі
якщо перевізник не є платником ПДВ
Відповідно до Закону України від 01.07.2004 N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність визначена як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з пп. "ж" п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
На дату виникнення податкових зобов'язань відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Наказом ДПС України від 06.07.2012 N 610 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, яка чинна на теперішній час.
Зазначеною консультацією визначено терміни, поняття та порядок оподаткування транспортно-експедиційної діяльності як на території України так і за її межами. При здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на території України базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.
При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (дане правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника - платника ПДВ). Експедитор на дату виникнення податкових зобов'язань виписує податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.
Тобто дане правило щодо виникнення податкових зобов'язань та складання податкових накладних по таких операціях діє у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає платника ПДВ.
У разі якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор виписує податкову накладну лише на вартість винагороди.
При цьому акти виконаних робіт замовнику надаються експедитором на фактично надані транспортно-експедиторські послуги, в т. ч. на послуги перевезення за рахунок залучення перевізника - не платника ПДВ.