ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
22.03.2017 N 303
Про проведення Всеукраїнського закритого
архітектурного конкурсу на визначення кращої концепції
парку культури і відпочинку "Парк Почайна"
в Оболонському районі м. Києва
Відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про благоустрій населених пунктів", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про публічні закупівлі", постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року N 2137 "Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів", рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року N 1051/1051 "Про Правила благоустрою м. Києва", рішення Київської міської ради від 10 лютого 2017 року N 838/1842 "Про створення парку культури і відпочинку "Парк Почайна" на земельній ділянці орієнтовною площею 10,10 га, що розташована вздовж річки Почайна до затоки Вовковата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків в Оболонському районі м. Києва", рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 824/7060 "Про затвердження Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року", в рамках заходів, пов'язаних із підготовкою та проведенням у місті Києві пісенного конкурсу "Євробачення" в 2017 році, з метою збереження та реабілітації річки Почайна і прилеглої території, відновлення природного середовища, створення сучасного і комфортного громадського простору, в межах функцій органу місцевого самоврядування:
1. Провести Всеукраїнський закритий архітектурний конкурс на визначення кращої концепції парку культури і відпочинку "Парк Почайна" в Оболонському районі м. Києва (далі - конкурс).
2. Погодити Програму та Умови конкурсу згідно з додатком.
3. Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку:
3.1. виступити замовником конкурсу, зазначеного у пункті 1 цього розпорядження:
3.2. вжити всіх необхідних заходів, пов'язаних із проведенням конкурсу;
3.3. за результатами конкурсу передати відзначені преміями проекти, протокол про підбиття підсумків конкурсу та рішення журі балансоутримувачу парку культури і відпочинку "Парк Почайна" - комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський центр розвитку міського середовища" для врахування в установленому порядку в рамках заходів щодо благоустрою та озеленення території парку.
4. Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку подати до Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) бюджетний запит, в якому врахувати потребу в коштах на фінансування робіт, визначених у пункті 1 цього розпорядження.
5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступників голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків.
Голова В. Кличко
Додаток
до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
22.03.2017 N 303
Програма та умови
в сеукраїнського закритого архітектурного конкурсу
на визначення кращої концепції парку культури і відпочинку
"Парк Почайна" в Оболонському районі м. Києва
1. Програма конкурсу.
1.1. Замовник конкурсу: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, (044) 278-19-85,http://kga.gov.ua/
1.2. Співорганізатори конкурсу: ГО "Громадський рух "Почайна".
1.3. Конкурс проводиться за сприяння: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі - КП "Плесо"), комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський центр розвитку міського середовища" (далі - КП "Київміськрозвиток"), Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська організація Національної спілки краєзнавців України, ГО "Асоціація ландшафтних архітекторів України".
Конкурс проводиться за підтримки: київської організації Національної спілки архітекторів України.
1.4. Вид конкурсу: всеукраїнський архітектурний закритий конкурс (з правом подання зустрічних проектів).
1.5. Найменування теми, мета і завдання конкурсу.
Тема конкурсу: визначення кращої концепції парку культури і відпочинку "Парк Почайна" в Оболонському районі міста Києва із відродженням річки Почайна та благоустроєм прилеглої території.
Мета конкурсу: формування на берегах літописної річки Почайна паркового ансамблю засобами архітектури.
Завдання конкурсу:
розробити концепцію парку культури і відпочинку "Парк Почайна";
відродити річку Почайна як унікальний історико-культурний об'єкт;
винайти нові підходи до реурбанізації міського середовища - повернення природи до урбанізованого середовища за рахунок відновлення малих річок та водойм в містах України;
визначити принципи та методи ревіталізації малих річок та водойм в місті Києві;
проявити архітектурними та ландшафтними засобами потенціал території річки Почайна та прилеглої території в межах проектування.
1.6. Суть проблеми, винесеної на розгляд:
Загальноміський рівень проблематики.
Незадовільний стан водних об'єктів в місті. Київ історично володіє великим гідрологічним та рекреаційним потенціалом. Його візитівкою є головна водна артерія країни - річка Дніпро. Місто багате на малі річки та озера. Площа водного дзеркала в межах міста складає близько 67 км2, тобто приблизно 1/12 частину площі усього Києва, яка дорівнює 848 км2. За різними даними в Києві в 1991 році налічувалося 480 водойм, у 1995 році - 431, а сьогодні - 422, чи навіть 370. З них: 10 малих річок, 129 озер, 102 ставки, 43 штучні водойми, 26 каналів, 32 джерела, 28 струмків, 2 протоки та 24 затоки.
Сьогодні в місті відсутня єдина стратегія управління та розвитку водних об'єктів. Їх експлуатація засновується на "радянських" підходах: використання річної води для промисловості, її споживанні та використанні річкових русел в якості зливової каналізації. Велика кількість малих річок, як-от: Глибочиця, Сирець, Клов, Коноплянка, Западинка, Радунка, Хрещатик, Скоморох, Турець, Живець, Кудрявець та інші в минулі роки були закуті в підземні колектори задля захисту від затоплення і сьогодні їхня роль в місті фактично зведена до зливової каналізації, яка без очищення скидає зібрані води у Дніпро. Головні відвідувачі малих річок сьогодні - дігери.
Більшість водних об'єктів Києва - це так звані "істотно змінені масиви поверхневих вод", які не мають відповідної документації, розташовані на місці історичних водних об'єктів, наприклад, водна система Почайна (Опечень - Вовковата), що включає 6 озер та річку. На практиці такі водойми майже не захищені від забудови. Водночас, згідно з Водною рамковою директивою Європейського союзу 2000/60/ЕС (Директива), такі урбанізовані міські водойми мають отримати статус "істотно зміненого водного об'єкта" та бути включеними у програми заходів із поліпшення їхнього екологічного потенціалу, включаючи можливість системної ревіталізації шляхом охорони існуючих та створення нових природних зон в містах.
В той час як в європейських містах відновлюються канали, річки піднімають в природні русла з-під землі, Київ, на жаль, поки має лише окремі громадські ініціативи, як то "Либідь є!" та ГО "Громадський рух "Почайна" та поодинокі видання, які актуалізують роль малих річок в містах.
В Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, затвердженій рішенням Київської міської ради від 15 грудня 201 1 року N 824/7060 "Про затвердження Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року" (далі - Стратегія розвитку м. Києва до 2025 року), визначено стратегічну ініціативу "Дніпровська перлина", яка націлена на збереження і розвиток прибережних територій Дніпра: "Визначальною рисою київського ландшафту у світовому масштабі є прибережні території долини Дніпра - унікальна зона в самому центрі міста, його конкурентна перевага. Однак наразі її потенціал не реалізовано повною мірою - територія фактично не є повноцінним рекреаційним активом. Розвиток територій в долині Дніпра забезпечить наступні переваги для міста:
реалізація потенціалу унікального ландшафту і пейзажу для формування високопривабливої рекреаційно-туристичної зони;
відтворення одного з основоположних символів міста, збереження та підтримання екологічної рівноваги дніпровського міського ландшафту;
створення нових робочих місць і додаткові надходження до бюджету міста у випадку залучення інвестицій і використання територій у рекреаційних і розважальних цілях.
Впорядковані на високому рівні прибережні території зроблять місто перлиною світового рівня, центром дозвілля, туризму та спорту".
Однак і досі тема відновлення малих річок мало розвинена, незрозумілі підходи та методи до ревіталізації водних об'єктів міста.
Конкурс допоможе визначити загальні принципи управління природними та істотно зміненими річками в місті, які в подальшому мають бути враховані при розробці концептуальних документів щодо розвитку водних об'єктів в місті Києві.
Проблеми території проектування. Забута історична річка.
Незважаючи на велике історичне значення річки - хрестительки Русі, протягом останнього століття пам'ять про річку Почайна було знищено. За радянські часи її русло відрізали від Києва, припинили згадувати на мапах стародавню назву "Почайна", згодом підмінивши її на маловідому назву "Опечень" частини русла, яке було перетворене на ланцюг озер. А ділянка річкового русла, що входить в межі проектування, залишилась зовсім без імені. В результаті вже в кінці 60-тих років XX ст., коли проектувався район Оболонь, про Почайну пам'ятали лише старожили, краєзнавці, письменники та поети (Микола Шарлемань, Ліна Костенко). Після будівництва району Оболонь (70 - 80 роки XX ст.) забуття стало практично повним. Ті, хто шукав річку в місті, знаходили лише одну згадку - вулицю Почайнинську на Подолі. Тому виникла легенда, що Почайна, як більшість річок, знаходиться під поверхнею вулиці. Але вона залишалася на Оболоні, нібито незначний перепускний канал, покинута серед складського району, під насипом залізниці, завалена сміттям.
Захисна функція водойми.
Водна система Почайна (Опечень - Вовковата) складається із ланцюга з 6 озер та річкового каналу. Заданими КП "Плесо" річковий канал виконує функцію захисних споруд Оболоні III черги, а поєднаний з ним ланцюг озер - відкритої дренажної системи. У водну систему впадають 20 витоків зливової каналізації, у якій збираються води декількох місцевостей: Оболонь, Пріорка, Куренівка, Виноградар. Приймаючи зливові води та понижуючі рівень ґрунтових вод, система здійснює функцію регулювання водного обміну значної площі Києва.
Для всіх об'єктів зазначеної водної системи затверджено прибережні захисні смуги та офіційно зазначено площу водної поверхні у складі Схеми зовнішніх меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду м. Києва. Мінський район (Оболонський район з 30.01.2001 року) та доповненні до Схеми зовнішніх меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду м. Києва. Оболонський район, затвердженої п. 1.5 рішення Київської міської ради від 15 березня 2007 року N 253/914 "Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів та схем зовнішніх меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду в районах м. Києва".
Прибережні захисні смуги, встановлені для водного об'єкта в межах проектування, складають 11,8 га, площа річки - 4,8 га, площа затоки в гирлі - 7,7 га.
Водночас зливова та дренажна функції водойми зменшують її придатність для використання. Зливові стоки не очищуються, вона має статус технічної водойми (не придатної для купання).
Небезпечна територія.
Сьогодні територія річки Почайна та затоки Вовковатої є територією, на якій відчувається небезпека. Відсутність освітлення, навігації не приваблюють відвідувачів.
Постраждала екосистема.
На території розташовані зелені насадження (самосів), відсутнє вертикальне планування, мощення, освітлення. До останнього часу майже вся територія, що прилягає до річки, була завалена 30-річним шаром сміття, на якому виросли дерева та кущі. В 2016 році метровий шар "ґрунту" було знято, територію розчищено, свалку вивезено силами КП "Плесо" та громадських активістів.
Втрачена територія та акваторія.
Територія, запропонована до проектування, до останнього часу була взагалі невідома киянам. Вона розташована між парканами складських, промислових та торговельних об'єктів. Затока та річка мають статус технічної водойми, зелені береги мають статус спеціальних зелених насаджень та зелених насаджень загального користування, однак наразі майже не відвідується киянами. Це - втрачена міська територія, яка яскраво ілюструє нераціональне використання земельних ресурсів в місті.
Нерозкритий потенціал річки.
З огляду на багату історію та важливу роль, яку виконує сьогодні Почайна, можна з впевненістю стверджувати, що територія має багатющий потенціал, який взагалі не проявлений.
Конкурс має проявити історичний, природно-ландшафтно-водний, екологічний, туристичний та рекреаційний потенціал даної території.
1.7. Ділянка проектування. Існуючий стан.
1.7.1. Територіальне розташування.
Територія проектування розташована в 4 Північній планувальній зоні, Оболонському адміністративному районі міста Києва, має площу приблизно 20 га. Територія проектування розташована на території Подільсько-Куренівського промислового вузла. Довжина території приблизно 2 км, ширина - від 35 метрів (в районі русла річки Почайна) до 200 метрів (в районі затоки Вовковатої).
Рішенням Київської міської ради від 10 лютого 2017 року N 838/1842 "Про створення парку культури і відпочинку "Парк Почайна" на земельній ділянці орієнтовною площею 10,10 га, що розташована вздовж річки Почайна до затоки Вовковата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків в Оболонському районі м. Києва" території проектування надано статус парку культури і відпочинку.
Запропонована для проектування територія включає в себе русло річки Почайна з прилеглою територією, що обмежується вул. Богатирською в місці з'єднання з проспектом Степана Бандери (колишній просп. Московський) - магістраль загальноміського значення, територіями промислових підприємств, межує з кінцем вулиці Вербової, залізничною колією, Набережно-Рибальською дорогою (магістраль загальноміського значення), територією торговельних центрів. Через територію проектування проходить провулок Московський, перетинаючи русло річки Почайна.
В межі проектування входить водний об'єкт озерного типу під назвою "затока Вовковата". Ця водойма, дійсно, була затокою, що поєднувала Дніпро та Почайну у 50 - 70-ті роки XX ст., але після будівництва Московського мосту та насипу дамби, її сполучення з Дніпром відбувається через перепускні труби діаметром 1,4 м. Сьогодні затокою є частина Дніпра по інший бік Набережно-Рибальської дороги (з боку р. Дніпро), а топонім "затока Вовковата" перетворився на озеро, але традиційне відображення на мапах залишилось незмінним. Тому в даному документі водойма в межах проектування носить історичну назву "затока Вовковата".
1.7.2. Коротка історична довідка.
Річка Почайна - легендарна історична права притока Дніпра чи його стариця (старе русло) або ж протока (рукав), що відгалужувалася від основного русла між Вишгородом та гирлом Десни. У X ст. була судоплавною та впадала в Дніпро в районі сучасної Поштової площі. Зараз русло істотно змінилося та являє собою водну систему: 6 озер та річка, що знаходиться на Оболоні та поєднуються із Дніпром затокою Вовковатою. Середня частина річки Почайна наразі стала Київською Гаванню, а нижню (від Гавані до Пішоходного мосту) ще у XVIII ст. поглинув Дніпро.
Основні фактори що, вплинули на зміну русла річки: будівництво каналу, що поєднував Дніпро та Почайну у 1712 році, будівництво Гавані імператора Миколи II у 1897 - 1899 роках, будівництво Південного залізничного півкільця на Оболоні у 1930 - 1931 роках, будівництво Московського мосту у 70-тих роках XX ст., будівництво сучасного району Оболонь у 70 - 80-тих роках XX ст. та продовження на Оболонь Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену в 1982 році.
Остаточний вигляд Почайна набула у 70 - 80-х роках XX століття. У ті часи Почайна являла собою річку (на півночі) та озеро (на півдні, біля сучасної вулиці Електриків). В ході будівництва району Оболонь та гілки метрополітену, її верхня частина русла була засипана, інші - методом гідронамиву розширені до озер, що пов'язані одне з іншим підземними колекторами. Система озер була перейменована у Опечень, набувши похідної від Почайни, а мала річка (річковий канал), що поєднує озера та дніпровську затоку, на кілька десятиліть залишилась без назви.
З мап Києва назва "Почайна" зникла ще раніше: після 30-тих років XX століття. Тому для декількох поколінь українців вона уявляється скоріше як літописна, а не реальна річка.
Річка вважається прародителькою слов'янства. Назва "Почайна" - один з найстаріших топонімів Києва, "поча", "почай" з праслов'янского означає чашу чи русло річки із свяченою водою. В літописах та інших старовинних документах згадується в зв'язку з місцезнаходженням капища язичницького слов'янського бога. У билинах та казках чудодійна Пучай ріка, Почайна протікає поміж берегами життя та смерті, має цілющу воду, що надає силу богатирям, які борються із казковим змієм, який стереже Калинів міст через річку, та іншими казковими персонажами.
За даними археологічних досліджень, на берегах річки Почайна знайдено більше десятка стародавніх поселень різних часів (від IV тис. до н. е.), а також велике давньослов'янське поселення, що існувало протягом восьми століть до заснування Києва (II ст. до н. е. - VI (VII) ст. н. е.) та мало унікальне розташування 66 жител - поруч із трьома витягнутими овалами-пустотами. Знахідка цього постійного поселення свідчить щодо давнішньої історії Київщини.
Перша літописна згадка про річку Почайна відноситься до часів княжіння Ольги, в гавані на Почайні швартувалися візантійські кораблі, доки посланці південного царя обтуповували пороги княгині. У найстаршому Лаврентіївському літописі (XIV ст.) наведена відповідь Ольги: "Аще ти тако же постоиши у мене въ Почайн, якоже азъ въ Суду, то тогда ті дамъ". Наступна згадка про річку - це Хрещення киян у 988 році, яке відбулося саме у водах Почайни: "Посемъ князь велики Владимеръ по всему граду, глаголя сице: "пойдите на реку Почаю креститися, аще ли кто не поидеть креститися... Наутріе же князь великій Владимеръ съ попы царициными и съ Корсунскими на реку Почаю сниде, безъ числа люди" (Холмогорський, Львовський літописи). Аналогічна інтерпретація подій наводиться в інших документах XIV - XVII ст., відомих як житія святого Володимира ("Проложне...", "Южно-руське...", "Звичайне...", а також дослідженнях істориків XIX ст. та сучасних матеріалах археологічних, картографічних та гідрологічних досліджень, що вказують на логічно обґрунтоване хрещення у Почайні. Оскільки в інших джерелах (Лаврентіївський, Іпатіївський літописи), як місце хрещення, фігурує Дніпро, наразі прийнята компромісна точка зору, що хрещення киян проходило в злитті двох річок - в районі сучасної Поштової площі, біля колони Магдебурзького права (нижній пам'ятник св. Володимира).
1.7.3. Особливості рельєфу.
Рельєф ділянки проектування спокійний. Максимальний перепад складає 5 метрів на площі близько 20 га, довжиною близько 2 км. Максимальна абсолютна відмітка 97 метрів над рівнем моря, мінімальна (в районі затоки) - 92 метри.
1.7.4. Функціональне призначення території проектування.
Територія проектування розташована в межах Подільсько-Куренівського промислового вузла.
Згідно з матеріалами чинного Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року N 370/1804 "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року" (далі - діючий Генеральний план розвитку м. Києва та його приміської зони до 2020 року) функціональне призначення території проектування в частині від просп. Степана Бандери до пров. Московського - комунально-складські території, затока Вовковата - території захисної зелені. В районі просп. Степана Бандери, де діючим Генеральним планом визначена доцільність реорганізації Подільсько-Куренівського промислового вузла без збереження пріоритету існуючої функції, почалась забудова території об'єктами адміністративно-ділового, торговельно-розважального призначення.
В проекті Генерального плану міста Києва, що розробляється на виконання рішення Київської міської ради від 18 вересня 2008 року N 262/262 "Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року" (далі - проект Генерального плану розвитку м. Києва), на вказаній території передбачається розвиток загальноміського центру - центр "Петрівський" - містоформуючого вузла Києва, що впливає на силует Правобережжя.
Фактично територія Подільсько-Куренівського промислового вузла все більше забудовується об'єктами торговельного та громадського призначення. Тобто вже сьогодні функція промисловості поступово відходить під тиском громадської забудови.
За матеріалами Детального плану території в межах вул. Вербова, Куренівська, Богатирська, просп. Московський, вул. Набережно-Рибальська, залізнична колія в Оболонському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14 липня 2016 року N 727/727 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Вербової, Куренівської, Богатирської, Московського просп., Набережно-Рибальської, залізничної колії в Оболонському районі м. Києва" (далі - Детальний план території в межах вул. Вербова, Куренівська, Богатирська, просп. Московський, вул. Набережно-Рибальська, залізнична колія в Оболонському районі м. Києва), функціональне призначення території проектування частково змінюється на користь громадської забудови. Функція русла річки Почайна стає територією спеціальної зелені, а затока Вовковата - зеленими насадженнями загального користування.
Рішенням Київської міської ради від 10 лютого 2017 року N 838/1842 "Про створення парку культури і відпочинку "Парк Почайна" на земельній ділянці орієнтовною площею 10,10 га, що розташована вздовж річки Почайна до затоки Вовковата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків в Оболонському районі міста Києва" територія проектування набула статусу парку культури і відпочинку.
1.7.5. Планувальні обмеження.
Згідно чинного Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2020 року територія має наступні планувальні обмеження: затоплюваність території 1 % повінню, підтоплюваність території та приналежність до санітарно-захисних зон.
Згідно з матеріалами Детального плану території в межах вул. Вербова, Куренівська, Богатирська, просп. Московський, вул. Набережно-Рибальська, залізнична колія в Оболонському районі м. Києва уточнено наступні планувальні обмеження: прийняті прибережні захисні смуги для річки Почайна та затоки Вовковатої. Територія до провулку Московського залишається територією зони санітарної охорони.
Вздовж провулку Московського визначена охоронна зона повітряних ліній електропередач. Вздовж залізничних колій існує санітарно-захисна зона вздовж залізниць. В затоці Вовковатій визначена охоронна зона інженерних мереж (каналізаційний колектор).
Територія в районі затоки Вовковата відноситься до зон затоплення поверхневими водами.
1.7.6. Інженерні комунікації.
Річка Почайна зв'язана з озером Йорданським перепускною трубою 2000 х 2000 мм через проспект Степана Бандери. Вздовж проспекту Степана Бандери перепускні труби перетинають 2 водогони D 1400 мм з охоронною зоною 50 м в обидва боки. Частина річки далі проходить у відкритому залізобетонному лотку. Річку наземно перетинають тепломережі D 2 х 250 мм, D 2 х 100 мм. Частина річки розташована в охоронній зоні ПЛ-110 кВ (20 м від крайнього проводу). ПЛ-110 кВ в подальшому підлягає каблюванню.
Вздовж річки Почайна розташовані газопроводи середнього тиску D 700 мм, D 500 мм з охоронною зоною 2 м. До річки Почайна підключені дощові каналізації, які збирають воду з проїзних частин та прилеглих територій. В рамках заходів щодо створення парку необхідно передбачити очисні споруди дощових вод. По пров. Московському Почайну перетинають тепломережі D 2 х 700 мм, D 2 х 800 мм, КЛ-110 кВ, КЛ-10 кВ. Річка Почайна з'єднана з річкою Дніпро через Набережно-Рибальську дорогу трьома перепускними трубами 2000 х 2000 мм.
На даний час на території проектування відсутні інженерні мережі, які могли б забезпечити освітлення. В майбутньому планується створення інженерного коридору в межах вулиці Проектної-2 (Вербової) з можливістю підключення паркових елементів до систем електропостачання та зв'язку.
Також планується каблювання ПЛ-110 кВ, що розташовані поблизу території, таким чином будуть демонтовані опори та ліквідований шкідливий вплив високовольтних повітряних ліній електропередач.
Від об'єктів, що розташовані навкруг русла річки та затоки Вовковатої, існують численні зливові каналізації поверхневих вод, частина з яких не використовується.
Під затокою Вовковатою прокладено каналізаційний колектор.
Інженерна підготовка території практично відсутня.
1.7.7. Паркова інфраструктура.
Паркова інфраструктура на території проектування відсутня.
1.7.8. Інженерні та гідротехнічні споруди.
Через русло річки Почайна прокладено невеликий місток (так званий "Калинів" місток).
До річки Почайна на території проектування впадає Кирилівський струмок, який розташовано в колекторі.
У грудні 2016 року на річці Почайна проводилися роботи з розчистки русла. Згідно отриманим даним, які збігаються із даними креслень, глибина річкового колектора русла річки на ділянці від пр. Степана Бандери до Калинового моста (тупік вул. Вербової) складає 1,2 - 1,1 м, на ділянці від мостика до шлюзу - 1,2 м. Після шлюзу через 100 - 150 м річка тече у природних берегах, глибина не виміряна.
Шлюз-регулятор 1950-х років побудовано із наміром захисту від підтоплення залізниці, тепломережі, будівель та споруд, що знаходяться по обидва боки. Нахил споруди шлюзу вказує на захист від підтоплення із сторони Дніпра. Шлюз має закриватися при піднятті рівня води вище абсолютної відмітки 94,5 м.
1.7.9. Стан річки та екологія.
Після будівництва району Оболонь річка в межах проектування зазнала істотних антропогенних гідроморфологічних змін (преривання течії, каналізування, спрямлення русла) та існує у вигляді: річкового каналу у лотку, річкового каналу у бетонних схилах, річкового каналу у природних берегах та озера в гирлі. Природний стан зберігся у двох останніх.
В річці та озері є змії, раки, багато жаб та риба, на яке намагаються полювати не тільки рибалки, але й стрімкі річкові мартини та крячки (охороняються Бернською конвенцією). На плесах можна побачити розкішні соковиті пагони глечиків жовтих. Також на плесі є водяні курочки, лиски та навіть сірі цаплі. Колись береги Почайни були вкриті розвиненим заплавним лісом. З тих часів збереглася до нас величезна верба, яка має в охопленні 5 м. Але в цілому зелені насадження відновлювалися, починаючи з 80-х років XX ст., тобто власне з того часу, як майже вся Оболонь зазнала необоротної трансформації. Зустрічаються такі дерева як: біла тополя, верба, горобина, клен американський та цінні чагарники природної флори: калина та крушина.
1.7.10. Річка в водній системі Оболонського та інших районів.
На території Оболонського району знаходиться 21 водний об'єкт: річка Дніпро з затоками (Вовковата, Собаче Гирло, Наталка); малих річок - 1 (р. Сирець); струмків - 1; річкових каналів - 1; водойм - 15, у тому числі водна система "Опечень - Вовковата" (сучасна Почайна) - 6 озер та 1 річковий канал до затоки Вовковата.
Річковий канал в межах проектування (від проспекту Степана Бандери до затоки Вовковата) є частиною водної системи Опечень - Вовковата (сучасна Почайна), яка складається із шести водних об'єктів озерного типу, поєднаних підземними колекторами (шириною 1,4 м) та вказаного річкового каналу. Ця водна система, що повторює русло Почайни на початку XIX століття, тягнеться із півдня до півночі Оболонського району.
Одна із визначених функцій Почайни полягає в забезпеченні гідротехнічного захисту району від підтоплення, вона приймає практично усі його зливові стоки. (Схема розташування об'єктів водного фонду м. Києва, Мінський район, М 1:15000, (сучасна назва - Оболонський район)).
Загалом у систему впадають 20 витоків зливової каналізації, що приймають стоки із Куренівки, Пріорки, Виноградаря, Оболоні (у тому числі Мінського масиву) та Кирилівських висот. Багато з них - це історичні притоки Почайни, які були укладені в бетонні колектори: Коноплянка (з припливом "Крістеровка"), Западинка, Курячий Брід, Сирець та Виноградарський колектор, що впадають в озера, утворюють єдину підземну систему русел, влаштовану особливим чином, що сприяє рівномірності заповнення озерної системи при зливах: кожна з річок з певного місця роздвоюється, а сусідні гілки цих дельт - навпаки, сходяться в загальні колектори. Кирилівський струмок впадає в річковий канал Почайни в районі вулиці Вербової. Притоки Почайни - єдина найдовша в Києві система підземних русел, загальна довжина мережі - 43,7 км.
Приблизна площа водозбору системи Опечень - Вовковата становить 4756 га, а витрати води періодів однократного перевищення - 135,84 м3/с (у руслі р. Либідь цей показник становить близько 200 м3/с). На практиці в існуючому стані русла рівень води при зливах дуже швидко підіймається на 50 - 80 см.
Згідно з п. 1.5 рішення Київської міської ради від 15 березня 2007 року N 253/914 "Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об'єктів та схем зовнішніх меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду у районах м. Києва", щодо цього водного об'єкта (річковий канал) визначені площа - 4,8 га та межі прибрежно-захистних смуг, які складають разом із межами затоки в гирлі 11,8 га.
На проектованій ділянці ширина прибрежно-захистних смуг невелика, закінчується на межі бетонного жолоба.
1.7.11. Доступність та зв'язаність.
Транспортна доступність до парку культури і відпочинку "Парк Почайна" забезпечується близьким розташуванням станції метрополітену "Петрівка" (в пішохідній досяжності - близько 700 м від виходу зі станції метрополітену).
По вулицях, які оточують територію проектування, прокладено маршрути громадського транспорту, зокрема маршрутне таксі N 53 вздовж залізничних колій (з іншого боку колій); маршрутні таксі N 114, 88, 114а по Набережно-Рибальській дорозі, тролейбусні маршрути по проспекту Степана Бандери N 30, 31, 29, 34, автобусні N 21, 101 та безліч маршрутів маршрутних таксі.
Також в пішохідній доступності до території проектування розташована станція залізниці "Київ-Петрівка".
Доступність не є проявленою, бо саме до території проектування можна вільно дістатись лише з боку вулиці Вербової, тобто від станції метрополітену "Петрівка". В інших місцях територія проектування відокремлена потужними магістралями або залізничними коліями. Заплановані вулиці Проектна-1, Проектна-2 та реконструкція провулку Московського створить додаткову щільність вулично-дорожньої мережі, що прилягає до території проектування, збільшивши її доступність.
1.7.12. Користувачі території.
Сьогодні територія проектування знаходиться на балансі у двох організацій - КП "Плесо", яке відповідає за територію в межах прибережних захисних смуг, та комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва (далі - КП УЗН Оболонського району), яке відповідає за територію зелених насаджень. Згідно рішення Київської міської ради від 10 лютого 2017 N 838/1842 "Про створення парку культури і відпочинку "Парк Почайна" на земельній ділянці орієнтовною площею 10,10 га, що розташована вздовж річки Почайна до затоки Вовковата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків в Оболонському районі м. Києва" балансоутримувачем "Парку Почайна" виступить КП "Київміськрозвиток".
Територію проектування в районі річкового каналу оточують землі, не надані у власність і користування, а також промислові підприємства: ПАТ "Завод "Маяк", ПАТ "Київгаз", ДП "Укравтогаз", ДП "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3", ДП "Авто Інтернешнл", ПАТ "Українська автомобільна корпорація", а також споруда багатофункціонального призначення ЗАТ "Київінвестбуд-3".
Територію затоки Вовковата оточують території: ПАТ "Сітімаркет" (супермаркет будівельних матеріалів), автостоянка ТРЦ "Блокбастер", йде будівництво ТРЦ "Блокбастер мол", є ще декілька ділянок, зарезервованих під будівництво.
Біля території розташовано 2 АЗС - в районі Набережно-Рибальської дороги та вул. Вербової.
Ділянку біля впадання річки в озеро Йорданське орендує ТОВ "Мезокред Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування гіпермаркету.
Сьогодні територію проектування відвідують активні групи мешканців, які беруть участь в громадському русі "Почайна". Тут проводяться суботники, прибирається сміття, проводяться камерні творчі збори.
Влітку 2016 року Почайну неодноразового відвідували любителі водного спорту, які здійснювали заплив річкою від Дніпра, затокою Вовковата, відкритим руслом та через підземні шлюзи до озера Йорданського.
1.7.13. Зелені насадження.
На території проектування росте велика кількість дерев. Тут переважають такі види дерев: тополя (канадська, пірамідальна, біла), верба ламка, клен ясенелистий, гостролистий, горіх волоський, акація біла, абрикос звичайний, яблуня, осика. Дерева утворені самосівом.
1.7.14. Плани міста щодо розвитку території.
10 лютого 2017 року на засіданні "Комісії з питань найменувань" - постійно діючого консультативно-дорадчого органу при Київському міському голові - було винесено на громадське обговорення перейменування станції метрополітену "Петрівка" на - "Почайна".
1.8. Архітектурно-планувальні вимоги до конкурсних рішень:
Всі архітектурно-планувальні рішення мають базуватися на наступних принципах:
максимальне розкриття еколого-культурного потенціалу річки Почайна;
доступність всіх верств населення, в тому числі маломобільних груп, до парку;
"Парк Почайна" - безпечна пішохідна зона для людей з можливістю використання велосипеда.
Проектантам необхідно запропонувати всю необхідну інфраструктуру для створення парку культури і відпочинку "Парк Почайна", а саме: розпланування пішохідних доріжок, ландшафтне освітлення, озеленення, місця відпочинку, лави, урни (майданчики роздільного збору сміття) тощо.
В конкурсних проектах необхідно визначити зонування парку: зона проведення громадських заходів, зона відпочинку, зона проведення обряду хрещення, прогулянкова зона тощо. Функціональне зонування прийняти згідно вимог ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій".
В конкурсному проекті необхідно надати пропозиції з озеленення території парку.
Особливі вимоги:
запроектувати в рекомендованих зонах дві локації громадських просторів для проведення культурних заходів;
запропонувати місце для християнського обряду Хрещення;
запропонувати рішення, які забезпечать легкий доступ до води, хоча би в окремих частинах території;
запроектувати заклад громадського харчування швидкого обслуговування (некапітальну невелику споруду), в якому також передбачити громадську вбиральню та велопарковку;
запропонувати дизайн вхідних груп до парку, інформаційних стендів, навігації, елементів мощення, освітлення (в тому числі ландшафтного);
запланувати місце для занять з веслування на каяках/байдарках на території затоки Вовковатої.
Частина русла річки, яка зазнала найменшої урбанізації (від шлюзу до затоки Вовковата), має бути збережена у природних берегах.
Частина русла, на якій урбанізація проявилася в легкій формі (бетонні схили, від містка до шлюзу), має бути реурбанізована із урахуванням гідрологічних особливостей території.
Необхідно максимально зберегти природне середовище на території затоки Вовковатої.
Вітаються рішення щодо часткової реурбанізації чи полегшення доступу до води в частині русла від проспекту Степана Бандери до містка, яка знаходиться у бетонному лотку.
Рекомендовано: дизайнерськими та архітектурно-ландшафтними методами запропонувати декорацію існуючих промислових парканів вздовж території проектування.
1.9. Містобудівні вимоги до конкурсних рішень.
Парк буде мати загальноміське значення, однак його потужна історична складова та наявність міцної громадської ініціативи приверне до себе увагу мешканців з інших міст України та світу. Тобто парк поступово буде претендувати на загальнонаціональне значення.
З огляду на те, що регенерація частини річки Почайна та створення парку культури і відпочинку "Парк Почайна" - це лише перші кроки із відновлення системи малих річок та водойм в місті Києві, проектантам необхідно показати зв'язок русла річки Почайна із системою озер Опечень та р. Дніпро.
Для цього необхідно запроектувати зв'язок парку культури і відпочинку "Парк Почайна" із системою озер Опечень, зокрема озером Йорданським під проспектом Степана Бандери та зв'язок затоки Вовковатої під Набережно-Рибальською дорогою з Дніпром через водні тунелі із влаштуванням пішохідних та велосипедних доріжок на майбутнє.
Проектантам пропонується запроектувати вхідні групи до парку культури і відпочинку "Парк Почайна" з вул. Вербової, з боку ТРЦ "Блокбастер", з боку озера Йорданського в районі проспекту Степана Бандери та з боку р. Дніпро в районі Набережно-Рибальської дороги.
Необхідно врахувати матеріали Детального плану території в межах вулиць Вербової, Куренівської, Богатирської, Московського проспекту, Набережно-Рибальської дороги, залізничної колії в Оболонському районі міста Києва, в тому числі планувальні обмеження та навантаження на територію.
Проектантам необхідно мінімізувати вплив розміщення на території парку в майбутньому транспортних зв'язків - провулку Московського, вул. Проектної-1 та вул. Проектної-2 на розвиток паркової зони, зокрема передбачити можливість безпечного перетину цих доріг пішоходами, в тому числі маломобільними групами населення.
Також проектними рішеннями бажано мінімізувати шумове навантаження на парк від залізничної колії, яка проходить вздовж межі парку на півдні.
Проектування проводити поза межами червоних ліній, передбачених Детальним планом території в межах вулиць Вербової, Куренівської, Богатирської, Московського проспекту, Набережно-Рибальської дороги, залізничної колії в Оболонському районі міста Києва.
Проектантам необхідно запропонувати дві черги розвитку парку культури і відпочинку "Парк Почайна":
Перша черга: на період 1 - 3 роки. Основні заходи - благоустрій, прокладання доріжок та створення паркової інфраструктури.
Друга черга: на період 3 - 5 років. Основні заходи: створення двох тунелів під просп. Степана Бандери з виходом до території озера Йорданського та під Набережно-Рибальською дорогою з виходом до Дніпра.
Будівництво доріг: Проектна-1, Проектна-2 та реконструкція провулку Московського. Необхідно запропонувати рішення, яке мінімізує вплив вулиці Проектної-2 на інфраструктуру парку, зокрема в місці перетинання вулицею природного русла річки шляхом будівництва невеликого мосту.
1.10. Соціальні вимоги до конкурсних рішень.
Парк культури і відпочинку "Парк Почайна" має стати доступним для всіх верств населення.
Передбачається, що парк буде активно використовуватися наступними групами населення:
відвідувачі парку з культурно-освітньою, у тому числі релігійною метою;
екскурсійні тури;
учасники культурно-просвітницьких заходів, фестивалів, творчих пленерів, тощо;
учасники еколого-просвітницьких заходів;
учасники спортивних заходів, у тому числі велосипедних та водних видів спорту;
відвідувачі та працюючі ринку "Петрівка";
відвідувачі та працюючі ТРЦ "Блокбастер";
мешканці житлового комплексу, який планується збудувати на території, що прилягає до озера Йорданського;
діти дошкільних установ, які заплановані до будівництва біля перегину вул. Проектної-2 (Вербової) та Набережно-Рибальської дороги, у супроводі дорослих;
мешканці міста Києва, які надають перевагу не регулярним паркам, а природним утворенням в місті;
інші користувачі.
Місця для відпочинку мають відповідати вимогам різних верств населення (діти, молодь, люди похилого віку).
Необхідно передбачити можливість вільного пересування маломобільних груп населення. Всі проектні рішення мають враховувати принципи "універсального дизайну": рівність та доступність використання; гнучкість використання; простота й інтуїтивність використання; доступно викладена інформація; терпимість до помилок; малі фізичні зусилля; наявність необхідного розміру, місця, простору.
1.11. Економічні вимоги до конкурсних рішень.
Конкурсні пропозиції мають базуватися на реалістичності їх подальшого втілення. Зокрема, перевагу необхідно надавати тим заходам, які забезпечать сталість розвитку даної території, а не лише її декоративного оздоблення. Конкурсантам необхідно надати орієнтовний кошторис на створення проектно-кошторисної документації з урахуванням двох черг створення парку: перша черга - станом на теперішній час розвитку території, друга черга - станом на втілення проектних рішень Детального плану території в межах вулиць Вербової, Куренівської, Богатирської, Московського проспекту, Набережно-Рибальської дороги, залізничної колії в Оболонському районі міста Києва із прокладанням вулиць Проектна-1, Проектна-2 (Вербова), та реконструкції провулку Московського.
1.12. Інженерно-технічні та екологічні вимоги до конкурсних рішень.
Проектантам необхідно запропонувати принципові типи інженерно-технічних споруд, необхідних для функціонування річки не тільки як рекреаційної території, а й водозабору прилеглих територій, максимально втілюючи ідею ревіталізації річки Почайна та надаючи перевагу застосуванню біоінженерних споруд, які підсилюють самоочисні функції природних водних екосистем. При проектуванні необхідно врахувати дані, викладені в п. 1.7.10 цієї Програми та Умов конкурсу. Також необхідно врахувати інженерні заходи щодо запобігання 10 % повені на абсолютних відмітках 98,5 - 99,0 м над рівнем моря.
Запропонувати інженерні споруди - містки через річку в зручних для відвідування місцях, зокрема по вул. Проектній-1.
Запропонувати місця для користування wi-fi.
При проектуванні врахувати вимоги ст. 86 - 89 Водного кодексу України щодо режиму використання прибережних захисних смуг та виконання робіт на землях водного фонду.
1.13. Вимоги до оформлення конкурсних рішень.
Дані вимоги до оформлення конкурсних рішень є обов'язковими. Конкурсні проекти, які не відповідають вимогам п. 1.14 цієї Програми та Умов конкурсу, будуть відхилені від участі в конкурсі.
Кожен учасник конкурсу подає 1 (один) проект на конкурс.
Конкурсні проекти подаються анонімно. На всіх матеріалах конкурсного проекту має бути проставлений 6 (шести)-значний ідентифікаційний номер (девіз), який може складатися із арабських цифр або латинських літер.
Проекти, анонімність яких буде порушена, не будуть допущені до конкурсу. Конкурсні проекти, подані в неповному складі або в збільшеному складі, до конкурсу не допускаються.
1.14. Склад конкурсного проекту.
Конкурсний проект складається з: текстових матеріалів, графічних матеріалів та Декларації авторства.
1.14.1 Текстові матеріали конкурсного проекту.
Текстові матеріали конкурсного проекту складаються із пояснювальної записки, яка подається в форматі pdf з роздільною здатністю 300 dpi загальним обсягом не більше 3 сторінок формату А4. Необхідно використовувати шрифт Times New Roman, кегль 14, з одинарним інтервалом між рядками. Пояснювальна записка подається українською мовою.
В Пояснювальній записці вказується ідентифікаційний номер проекту (девіз). Не допускається жодна інформація, яка може вказати на авторство даного проекту.
В Пояснювальній записці вказуються принципові архітектурно-планувальні, інженерно-технічні та дизайнерські засоби, які використані в проекті, основна ідея проекту та орієнтовний кошторис на проектно-кошторисну документацію.
Пояснювальна записка разом з іншими матеріалами проекту подається в електронному вигляді (записується на оптичний носій CD-диск або DVD-диск або відправляється на офіційний e-mail конкурсу в термін, вказаний в Умовах конкурсу).
1.14.2. Графічні матеріали конкурсного проекту.
Графічні матеріали конкурсного проекту подаються у вигляді 2 (двох) вертикальних планшетів розміром 840 х 1650 мм.
На планшетах необхідно розмістити наступні проектні рішення:
- концептуальна ідея проекту з обґрунтуванням проектних рішень;
- пропозиції щодо концепції парку;
- генеральний план М 1:2000;
- плани, розрізи, розгортки;
- архітектурно-планувальні рішення основних елементів;
- інженерно-технічні вузли знакових елементів;
- візуалізації території (зображення повинні демонструвати використання території в різні пори року та різні періоди доби);
- пропозиції з розвитку території;
- інші ілюстровані матеріали, необхідні для розкриття ідеї проекту.
Графічні матеріали подаються виключно в електронному вигляді (записуються на оптичний носій CD-диск або DVD-диск разом з іншими матеріалами проекту або відправляється на офіційний e-mail конкурсу в термін, вказаний в Умовах конкурсу) в форматі pdf з роздільною здатністю 300 dpi та в форматі jpg з роздільною здатністю 150 dpi.
На планшетах має бути передбачене вільне місце для розташування емблеми конкурсу розміром 6 х 6 см у лівому верхньому кутку.
Усі написи, підписи на конкурсних проектах виконуються українською мовою.
Приклад оформлення планшетів наведений в Додатку 1 до цієї Програми та Умов конкурсу.
1.14.3. Декларація авторства.
Вимоги до оформлення Декларації авторства.
Декларація авторства оформлюється за наданим в Додатку 2 до цієї Програми та Умов Конкурсу зразком. Декларація авторства запаковується в конверт, на якому вказано ідентифікаційний номер проекту (девіз). На конверті не має бути будь-яких даних, які можуть ідентифікувати авторів конкурсного проекту. Конверт має бути заклеєний. Даний заклеєний конверт з Декларацією авторства має бути поданий разом з проектом.
У випадку подачі конкурсного проекту на офіційний e-mail конкурсу конверт з Декларацією авторства, на якому вказано ідентифікаційний номер проекту (девіз), необхідно запакувати у поштовий конверт і направити за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, Департамент містобудування та архітектури, з поміткою "на конкурс "ПАРК ПОЧАЙНА" або занести особисто за тією ж адресою (каб. 314), тел. (044) 278-19-85, час прийому: 9.00 - 18.00, перерва з 13.00 до 14.00, до закінчення терміну подачі проектів.
Проекти вважаються поданими у встановлений термін, якщо їх відправлено на конкурс або подано особисто не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6 Умов конкурсу. У разі відправлення проекту поштою його автор повинен повідомити замовнику конкурсу дату відправлення і номер поштової квитанції. Учасники мають зберігати чек поштового відправлення.
В Декларації авторства вказуються прізвища, імена, по батькові автора, членів авторського колективу, адреси, номери контактних телефонів. До Декларації авторства додаються умови розподілу суми можливої премії між членами авторського колективу, завірені їхніми підписами, ідентифікаційні коди автора, членів авторського колективу, розрахункові рахунки автора/авторських колективів та банківські реквізити.
1.15. Вимоги до оформлення матеріалів у цифровому вигляді.
На кожен проект автор/авторський колектив має подати оптичний носій CD-диск або DVD-диск з матеріалами конкурсного проекту у цифровому вигляді:
пояснювальна записка у форматі pdf з роздільною здатністю 300 dpi;
планшети з графічними матеріалами у форматі pdf з роздільною здатністю 300 dpi та у форматі jpg з роздільною здатністю 150 dpi.
У випадку надсилання конкурсного проекту електронною поштою на офіційний e-mail конкурсу при великому обсязі файлів конкурсні матеріали в цифровому вигляді запаковуються в zip-файл та пересилаються через файлообмінник https://wetransfer.com/
1.16. Деталізація розробки.
Конкурсний проект розробляється в якості концепції.
1.17. Основні критерії оцінки конкурсних проектів:
проявлення історико-культурного потенціалу річки Почайна та прилеглої території;
проявлення рекреаційного потенціалу річки Почайна та прилеглої території;
якість архітектурно-ландшафтних рішень;
можливість реалізації;
вирішення питання доступності та зв'язаності;
гармонійне та толерантне поєднання різних аспектів сприйняття території (історичний, релігійний, культурний, екологічний, природний, рекреаційний тощо).
Члени Журі, крім основних критеріїв оцінки, можуть застосовувати додаткові критерії оцінки конкурсних проектів, про що має бути вказано в протоколі про підсумки конкурсу.
2. Умови конкурсу.
Конкурс проводиться в один тур.
2.1. Контакти замовника конкурсу;
Адреса замовника конкурсу: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32
тел.: (044) 278-19-85, http://kga.gov.ua/
офіційний веб-сайт конкурсу: https://parkpochayna.wixsite.com/pochayna
офіційний e-mail конкурсу: park.pochayna@gmail.com
сторінка в соціальній мережі Facebook Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): htlps://vvwvv.facebook.com/dmakmda/Dfref=ts
група в соціальній мережі Facebook "Почайна" https://www.facebook.com/groups/pochayna.ukr/Dfref=ts
2.2. Учасники конкурсу.
До участі в конкурсі замовник конкурсу запрошує окремих фахівців, авторські колективи фахівців або юридичних осіб, які мають досвід та високі професійні навички в галузі архітектурного та ландшафтного проектування. Для цього замовник конкурсу надсилає їм офіційні запрошення з бланком заявки на участь в конкурсі. Окремі фахівці, авторські колективи фахівців або юридичні особи, які дають згоду на участь в конкурсі, заповнюють заявку на участь в конкурсі і направляють її на офіційний e-mail конкурсу:park.pochayna@gmail.com. При реєстрації заявки учасник конкурсу має отримати підтвердження про реєстрацію в конкурсі від замовника з офіційного e-mail конкурсу.
Конкурс є відкритим для зустрічних проектів. Фахівці, авторські колективи фахівців або юридичні особи, які бажають взяти участь в конкурсі, однак не отримали запрошення до участі, надсилають заявку на участь в конкурсі до замовника конкурсу на офіційний e-mail конкурсу: park.pochayna@gmail.com. Замовник конкурсу розглядає заявку. Бланк заявки на участь в конкурсі завантажується на офіційному веб-сайті конкурсу. При задоволенні вимог, які виставляються до учасників конкурсу, а саме: досвід та високі професійні навички в галузі архітектурного та ландшафтного проектування, замовник конкурсу надсилає підтвердження щодо реєстрації в конкурсі відповідного учасника.
Учасник конкурсу вважається зареєстрованим при наявності заявки на участь в конкурсі та підтвердження реєстрації з офіційного e-mail конкурсу.
До конкурсу можуть бути допущені студенти архітектурних, будівельних, інженерно-технічних та мистецьких вищих навчальних закладів.
Мультидисциплінарні команди вітаються.
Учасниками конкурсів не можуть бути члени журі, відповідальний секретар конкурсу, їхні близькі родичі, особи, які готували конкурсну документацію, а також особи, які безпосередньо пов'язані з експертами конкурсу, членами журі виконанням трудових обов'язків.
2.3. Реєстраційний внесок.
Участь у конкурсі є безкоштовною. Реєстраційний внесок учасниками конкурсу не сплачується.
2.4. Склад Журі конкурсу (запрошені):
Резніков О. Ю. - заступник голови Київської міської державної адміністрації / Київ, Україна
Бондар Г. В. - заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА / Київ, Україна
Богатов К. В. - депутат Київської міської ради / Київ, Україна
Гончаренко Г. В. - голова ГО "Громадський рух "Почайна" / Київ, Україна
Георге К. К. - СІМ-експерт з міського планування Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ/Німеччина
Зотов В. М. - архітектор GA / Київ, Україна
Крепон Яна - ландшафтний архітектор / Inside Outside / Амстердам, Нідерланди
Худяков Ю. Ф. - Народний архітектор України / Київ, Україна
Олійник О. П. - професор НАУ, лауреат Державної премії України / Київ, Україна
Духовичний Г. С. - лауреат Державної премії України / Київ, Україна
Кальницький М. Б. - історик / Київ, Україна
2.5. Порядок ознайомлення учасників конкурсу з додатковими проектними матеріалами конкурсу, надання відповідей на запитання.
Конкурсна документація складається із цієї Програми та Умов конкурсу та вихідних даних на проектування. Оголошення про проведення конкурсу публікується на офіційному веб-сайті замовника конкурсу та газеті Київської міської ради "Хрещатик".
Вихідні дані на проектування завантажуються учасниками конкурсу самостійно з веб-адреси, яку надсилає замовник конкурсу зареєстрованим учасникам.
Листування та надання відповідей на запитання учасників відбувається з офіційного e-mail конкурсуpark.pochayna@gmail.com шляхом розсилання всім учасникам конкурсу щодо кожного отриманого від учасників конкурсу запитання та кожної підготовленої відповіді.
2.6. Порядок приймання конкурсних проектів.
Конкурсні проекти подаються в електронному вигляді на офіційний e-mail конкурсу:park.pochayna@gmail.com до 18:00 за київським часом (GMT+02:00) 22 квітня 2017 року або поштовим відправленням на адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, Департамент містобудування та архітектури з позначкою "на конкурс "ПАРК ПОЧАЙНА" або особисто за тією ж адресою до каб. 314, тел. (044) 278-19-85, час прийому: 9.00 - 18.00, перерва з 13.00 до 14.00.
У випадку надсилання конкурсного проекту електронною поштою на офіційний e-mail конкурсу при великому обсязі файлів конкурсні матеріали в цифровому вигляді запаковуються в zip-файл та пересилаються через файлообміннік https://wetransfer.com/
Конкурсні проекти, подані після закінчення терміну подачі проектів, до участі в конкурсі не допускаються. Такі конкурсні проекти можуть бути допущені до виставки конкурсних проектів з позначкою "поза конкурсом" за рішенням Журі конкурсу.
2.7. Експерти конкурсу. Порядок роботи експертів.
Замовник конкурсу запрошує експертів в галузі архітектури, ландшафтної архітектури, історії, археології, екології, гідрології тощо до співпраці в організації та проведенні конкурсу.
Функції експертів конкурсу: інформаційна підтримка конкурсу з метою залучення до участі в конкурсі провідних спеціалістів в галузі ландшафту та архітектури та інших спеціалістів для формування мультидисциплінарних команд, участь у формуванні вихідних даних на проектування, участь в публічних заходах конкурсу, проведення попередньої експертизи поданих конкурсних проектів, консультування учасників конкурсу в рамках свого фаху.
Експерти конкурсу не можуть брати участь в конкурсі в якості його учасників.
Склад групи експертів конкурсу погоджується з головою Журі конкурсу і затверджується рішенням замовника конкурсу.
2.8. Попередня експертиза конкурсних проектів.
Після отримання конкурсних проектів замовник конкурсу доручає експертам конкурсу провести попередню експертизу проектів. Процедура попередньої експертизи визначається рішенням Замовника конкурсу.
Інформація про відстеження фактів невідповідності цій Програмі та Умовам конкурсу поданих проектів; проекти, подані після закінчення терміну подачі проектів; проекти, подані в неповному або збільшеному складі; проекти, в яких порушена анонімність; конкурсні проекти, опубліковані з указанням авторів на веб-сайтах авторів та авторських колективів в ЗМІ, незалежних джерелах, в тому числі в Інтернеті до підведення підсумків конкурсу, фіксується в протоколі попередньої експертизи.
В експертних висновках дається оцінка позитивних якостей та недоліків кожного конкурсного проекту, а також можуть бути надані рекомендації щодо присудження премій.
Протокол попередньої експертизи конкурсних проектів та експертні висновки підписуються кожним експертом конкурсу.
Протокол попередньої експертизи та експертні висновки надаються замовником членам Журі для подальшого врахування при оцінці проектів конкурсу та прийнятті рішення.
2.9. Проведення обговорення із громадськістю та виставки конкурсних проектів.
Обговорення із громадськістю цієї Програми та Умов конкурсу відбулося шляхом оприлюднення проекту Програми та Умов конкурсу на офіційному веб-сайті конкурсу із посиланням на дану публікацію на сайті замовника конкурсу, в соціальній мережі Facebook на сторінці Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та групі "Почайна".
Протягом двох тижнів з моменту публікації зауваження та пропозиції до проекту Програми та Умов конкурсу надсилалися на e-mail: park.pochayna@gmail.com.
Результати розгляду пропозицій та зауважень опубліковано на сайті замовника конкурсу.
В рамках підготовки конкурсу замовником конкурсу організовано публічний захід з презентацією намірів проведення конкурсу та буде проведено презентацію конкурсної документації.
Виставка конкурсних проектів буде проводитися в приміщенні Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також на території "Парк Почайна" під час проведення в м. Києві пісенного конкурсу "Євробачення" в травні 2017 року.
2.10. Порядок роботи Журі та підбиття підсумків конкурсу.
До складу журі не можуть входити особи, які в зв'язку з виконанням трудових обов'язків безпосередньо підпорядковані і підконтрольні один одному. Голова журі та його заступники обираються на першому засіданні журі шляхом таємного голосування простою більшістю голосів. Відповідальний секретар конкурсу одночасно є секретарем журі і бере участь у його засіданнях без права голосу.
Усі члени журі мають у письмовій формі погодити Програму і Умови конкурсу. Члени журі не можуть залучатися до участі в подальшій роботі над премійованим проектом.
Члени журі мають бути присутні на всіх засіданнях журі протягом всього часу. Журі бере до уваги думку присутніх на засіданні журі членів журі. Рішення приймають ті члени журі, які присутні на засіданні. Позиція членів журі, які відсутні на засіданні, не враховується.
Перед розглядом конкурсних проектів журі виключає з їх складу матеріали, не обумовлені Програмою і Умовами конкурсу.
Журі не розглядає проекти:
відправлені або подані після закінчення встановленого терміну;
анонімність яких була свідомо порушена;
такі, що не відповідають вимогам цієї Програми та Умов конкурсу.
Такі проекти можуть бути рішенням журі допущені до участі у виставці конкурсних проектів з позначкою "Поза конкурсом".
Конкурс вважається таким, що відбувся, якщо на нього подано не менше трьох конкурсних проектів, з яких хоча б одному журі вважає за можливе присудити премію.
Засідання журі проводиться у терміни, визначені п. 2.16 Умов конкурсу, і вважається правоможним за умови участі у ньому не менше двох третин складу журі.
Прийняття рішення здійснюється за процедурою, визначеною чинним законодавством України.
Члени журі не мають права розголошувати будь-які відомості, пов'язані з розглядом проектів і присудженням премій.
Рішення журі є остаточним і не може бути змінено, в тому числі й замовником конкурсу.
Підсумки конкурсу оформлюються:
протоколом про підсумки конкурсу, який містить оцінку конкурсних проектів та рекомендації щодо їх використання, обґрунтування прийнятого рішення або причин відхилення конкурсних проектів від розгляду, інші міркування журі. Протокол підписується головою та секретарем журі;
рішенням журі про розподіл премій та інших видів заохочення. Рішення журі підписується усіма його членами, що брали участь у засіданні. Конверти із девізами проектів-переможців розкриваються після підписання рішення журі відповідальним секретарем конкурсу у присутності голови та не менш як двох членів журі.
Підсумки конкурсу протягом місяця після прийняття рішення журі мають бути оприлюднені у тих друкованих засобах масової інформації, в яких було вміщено оголошення про конкурс, а автори, яким присуджено премії або інші види заохочення, протягом цього терміну повідомляються про порядок і місце їх отримання.
2.11. Кількість премій, розмір і порядок вручення премій.
В конкурсі визначено три премії:
Одна Перша премія - 50000 грн.
Одна Друга премія - 37500 грн.
Одна Третя премія - 25000 грн.
Замовник конкурсу зобов'язаний виплатити всі премії, передбачені умовами конкурсу. Зміна кількості премій та їх розміру, а також неприсудження першої премії можливі лише за рішенням журі конкурсу у разі, коли кількість поданих на конкурс проектів дорівнює або є меншою від кількості премій. Одна премія не може бути присуджена двом проектам.
В конкурсі можуть бути визначені заохочувальні та додаткові премії за рахунок третіх осіб. Третя особа, яка бажає встановити заохочувальну чи /та додаткову премію, повинна своєчасно, до прийняття рішення журі, повідомити про свій намір голову журі та замовника конкурсу.
2.12. Фінансування конкурсу.
Фінансування конкурсу здійснюється за рахунок коштів міського бюджету в рамках підготовки до пісенного конкурсу "Євробачення" в межах затверджених асигнувань, передбачених в бюджеті міста Києва на 2017 рік.
Після проведення конкурсу складається виконавчий кошторис.
2.13. Публікація конкурсних проектів.
Замовник конкурсу публікує конкурсні проекти на веб-сайті замовника конкурсу та на сторінках в соціальній мережі Facebook: сторінці Департаменту містобудування та архітектури та групи "Почайна" виключно з метою інформування громадськості про проведення конкурсу. Замовник не має права використовувати публікації конкурсних проектів з комерційною метою.
Також замовник конкурсу має право публікувати конкурсні проекти в Каталозі конкурсних проектів, який видається після проведення конкурсу.
2.14. Подальше розроблення проектно-кошторисної документації та реалізація проекту-переможця.
Переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення (чи участь у розробленні) проектно-кошторисної документації. При цьому між замовником проектно-кошторисної документації на благоустрій парку і переможцем конкурсу укладається відповідна угода (контракт) у порядку, встановленому законодавством, в тому числі Законом України "Про публічні закупівлі".
Якщо переможець конкурсу з будь-яких причин не може безпосередньо здійснювати подальше розроблення проектно-кошторисної документації, за ним зберігається право на авторську участь у цій роботі або, за його згодою, на отримання відповідної авторської винагороди за використання його конкурсного проекту в порядку, встановленому законодавством.
У разі відмови переможця конкурсу від подальшої реалізації його конкурсного проекту замовник конкурсу на підставі рекомендацій журі, викладених у протоколі про підсумки конкурсу, може обрати для реалізації інший премійований проект.
Якщо журі після присудження премії не визнало жодного проекту таким, який може бути рекомендований для подальшої реалізації, замовник звільняється від зобов'язань перед переможцем конкурсу щодо замовлення подальшого розроблення проектно-кошторисної документації.
У випадку якщо переможець конкурсу не має сертифіката на впровадження відповідної проектної діяльності, йому буде запропоновано скооперувати свої дії з проектною організацією, в складі якої є сертифіковані фахівці. Проектну організацію, в складі якої є сертифіковані фахівці, переможець обирає на свій розсуд з дотриманням вимог законодавства України.
Після підбиття підсумків конкурсу його замовник передає до місцевої організації Національної спілки архітекторів копію рішення журі і фотографії премійованих проектів.
2.15. Авторське право на конкурсні проекти.
Авторське право на конкурсний проект належить автору (авторам) і охороняється згідно із законами України "Про авторське право і суміжні права" та "Про архітектурну діяльність".
2.16. Графік проведення конкурсу.
грудень 2016 - лютий 2017 - публічне обговорення конкурсного завдання
15 лютого - 7 березня 2017 року - запрошення до участі, подача та розгляд заявок на участь в конкурсі.
13 березня 2017 року - видача конкурсної документації зареєстрованим учасникам.
13 березня - 22 квітня 2017 року - конкурсне проектування.
22 квітня - 1 травня 2017 року - засідання Журі конкурсу, підведення підсумків конкурсу.
09 - 13 травня 2017 року - виставка на території парку культури і відпочинку "Парк Почайна".
15 травня - 15 червня 2017 року - виставка в Департаменті містобудування та архітектури
2.17. Очікувані результати конкурсу.
В результаті Всеукраїнського закритого архітектурного конкурсу на визначення кращої концепції парку культури і відпочинку "Парк Почайна" в Оболонському районі м. Києва" має бути визначений проект - переможець конкурсу, автор або авторський колектив якого матиме переважне право на розроблення проектно-кошторисної документації.
В 2017 році планується забезпечити розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому порядку права користування земельною ділянкою території парку культури і відпочинку "Парк Почайна". Після цього планується замовлення проектно-кошторисної документації за результатами даного конкурсу.
Результати конкурсу розкриють нові підходи до розвитку водних об'єктів в місті Києві та стануть одним із прикладів ефективної співпраці громадськості та місцевої влади у вирішенні питань розвитку занедбаних промислових територій і перетворення їх на сучасні громадські простори.
Принципи і методи, закладені в конкурсні проекти, мають стати основою для вироблення стратегічних документів, орієнтованих на нове осмислення ролі малих річок та водойм в м. Києві.
Керівник апарату В. Бондаренко
Додаток 1
до Програми та умов Всеукраїнського закритого
архітектурного конкурсу на визначення кращої концепції парку
культури і відпочинку "Парк Почайна" в Оболонському районі м. Києва
Додаток 1 для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Розпорядження".
Додаток 2
до Програми та Умов Всеукраїнського закритого
архітектурного конкурсу на визначення кращої концепції парку
культури і відпочинку "Парк Почайна" в Оболонському районі міста Києва
Декларація авторства
Декларація авторства (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Розпорядження".