ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

РІШЕННЯ
24.01.2017 N 52/0/15-17

Про затвердження Регламенту
Вищої ради правосуддя

5 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя".

Відповідно до статті 2 цього Закону статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів"; Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 2, 30 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя вирішила:

1. Затвердити Регламент Вищої ради правосуддя (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Регламент Вищої ради юстиції, затверджений рішенням Вищої ради юстиції від 30 липня 2015 року N 355/0/15-15, зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради юстиції від 24 вересня 2015 року N 697/0/15-15, від 17 листопада 2015 року N 867/0/15-15, від 9 червня 2016 року N 1179/0/15-16, від 20 жовтня 2016 року N 3017/0/15-16, від 28 листопада 2016 року N 3032/0/15-16.

Голова Вищої ради правосуддя І. М. Бенедисюк

Затверджено
Рішення Вищої ради правосуддя
24.01.2017 N 52/0/15-17

Регламент
Вищої ради правосуддя

Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент) регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон), "Про судоустрій і статус суддів", іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

Розділ I. Загальна частина

Глава 1. Загальні положення

1.1. Основними засадами діяльності Ради та її органів є: верховенство права, відкритість, гласність, колегіальність, незалежність та безсторонність, розумність строків.

Глава 2. Обрання Голови Ради та його заступника

2.1. Рада на засіданні обирає таємним голосуванням Голову Ради та його заступника зі складу членів Ради не пізніше десяти днів з дня, коли посада Голови стала вільною.

2.2. Головує на засіданні Ради найстарший за віком член Ради.

Якщо до списку кандидатур на посаду Голови Ради внесено члена Ради, який є найстаршим за віком, то головування на засіданні Ради передається старшому за віком члену Ради, якого не внесено до списку кандидатур.

2.3. Для голосування під час виборів Голови Ради використовується бюлетень за формою, наведеною у Додатку до цього Регламенту.

2.4. Кандидати на посаду Голови Ради пропонуються членами Ради, а також шляхом самовисування. Кандидат має право зняти свою кандидатуру до початку голосування.

2.5. Список кандидатур на посаду Голови Ради, які внесені до бюлетеня, затверджується відкритим голосуванням.

2.6. Рада більшістю голосів від присутніх членів Ради обирає лічильну комісію у складі трьох членів Ради. До складу лічильної комісії не може входити член Ради, який головує на засіданні або балотується. Якщо сформувати лічильну комісію з дотриманням цього правила неможливо, лічильна комісія обирається у складі п’яти осіб.

2.7. Підрахунок голосів при обранні лічильної комісії здійснюється головуючим на засіданні Ради.

2.8. Лічильна комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування відповідно до кількості членів Ради. На звороті бюлетенів члени лічильної комісії ставлять підписи, які посвідчуються гербовою печаткою. Бюлетень без підписів членів лічильної комісії та відтиску гербової печатки є недійсним.

2.9. Для проведення виборів Голови Ради лічильна комісія вносить до бюлетенів для таємного голосування в алфавітному порядку прізвища, імена та по батькові кандидатів на посаду Голови Ради.

2.10. Члени Ради засвідчують одержання бюлетенів своїми підписами у відомості видачі бюлетенів, яку підписує головуючий на засіданні. На бюлетенях, що не були отримані членами Ради, члени лічильної комісії роблять напис "Погашено" і засвідчують його своїми підписами. Такі бюлетені не враховуються під час обрахунку результатів голосування.

2.11. До початку голосування члени лічильної комісії надають для огляду членам Ради скриньку для голосування, яку опечатують у їх присутності та розміщують на видному місці у приміщенні, де відбувається засідання Ради.

2.12. Голосування відбувається таємно в окремому приміщенні, в якому заборонено перебувати будь-яким особам, крім члена Ради, який голосує. Член Ради проставляє навпроти прізвища кандидата, за якого він голосує, позначку "плюс" ("+") або будь-яку іншу. Бюлетень, в якому проставлено дві чи більше позначки або не проставлено жодної позначки, є недійсним.

2.13. Після проведення таємного голосування лічильна комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси, подані за кожного кандидата, складає протокол про результати голосування, який підписують члени лічильної комісії.

2.14. Рішення про обрання Голови Ради ухвалюється відповідно до частини третьої статті 22 Закону.

Рішення Ради підписує головуючий на засіданні.

2.15. Результати таємного голосування оголошує один із членів лічильної комісії на засіданні Ради.

2.16. Якщо жоден кандидат не набере необхідної кількості голосів, проводяться нові вибори у порядку, передбаченому главою 2 цього Регламенту. До бюлетеня можуть вноситися прізвища і тих кандидатів, які були кандидатами на посаду Голови Ради під час голосувань, що відбулися.

2.17. Лічильна комісія передає головуючому на засіданні Ради бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії. Головуючий опечатує їх у присутності всіх членів Ради. Бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії долучаються до протоколу засідання Ради та зберігаються в архіві Ради разом із протоколом засідання.

2.18. Заступник Голови Ради обирається на засіданні Ради відповідно до статті 23 Закону та в порядку, визначеному главою 2 цього Регламенту для виборів Голови Ради.

Глава 3. Припинення повноважень Голови Ради
та його заступника

3.1. Повноваження Голови Ради та заступника Голови Ради припиняються у разі:

- подання ними заяв про припинення повноважень Голови Ради та заступника Голови Ради;

- закінчення строку, на який їх було обрано;

- звільнення з посади члена Ради або припинення повноважень члена Ради.

3.2. Рішення про припинення повноважень Голови Ради або його заступника ухвалюється на засіданні Ради у пленарному складі більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

3.3. Вибори нового Голови Ради або його заступника відбуваються в порядку, передбаченому главою 2 цього Регламенту.

Глава 4. Структура Ради

4.1. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Рада утворює Дисциплінарні палати.

Для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Рада може утворювати інші органи.

Рішення про утворення органів Ради, їх чисельність ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

4.2. Дисциплінарні палати утворюються з числа членів Ради. Склад Дисциплінарної палати має відповідати вимогам частини четвертої статті 26 Закону.

Для організації роботи Дисциплінарної палати з її складу рішенням Ради обирається Секретар, який здійснює свої повноваження на постійній основі.

Кількість Дисциплінарних палат, кількісний та персональний склад кожної палати визначаються рішенням Ради з урахуванням вимог Закону.

Голова Верховного Суду не входить до складу жодної Дисциплінарної палати.

Доповідач у дисциплінарній справі входить до складу Дисциплінарної палати, яка розглядає дисциплінарну справу.

4.3. Секретар Дисциплінарної палати формує порядок денний засідань палати, веде засідання під час розгляду дисциплінарної справи, сприяє здійсненню учасниками дисциплінарної справи їхніх прав та обов’язків, спрямовує розгляд дисциплінарної справи на забезпечення об’єктивного та повного з’ясування обставин справи, вживає необхідних заходів для забезпечення в засіданні належного порядку.

Питання, що виникають під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою, вирішуються більшістю голосів членів палати.

Під час прийняття рішення з кожного питання жоден із членів Дисциплінарної палати не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

4.4. Повноваження інших органів, які створюються Радою для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів", крім Закону, регулюються положеннями та іншими актами, затвердженими рішенням Ради.

Розділ II. Особлива частина

Глава 5. Здійснення повноважень Радою, її органами

5.1. Формою роботи Ради є засідання у пленарному складі, а її органів - Дисциплінарних палат, а також інших органів - засідання.

Засідання Ради та її органів проводяться відкрито.

5.2. Закрите засідання Ради, Дисциплінарної палати проводиться відповідно до частини першої статті 30, частини третьої статті 49 Закону.

5.3. У закритому засіданні, крім учасників, мають право брати участь особи, якщо Радою чи Дисциплінарною палатою їх участь для розгляду відповідного питання чи дисциплінарної справи визнана необхідною.

5.4. Уся інформація щодо справ, які підготовлені до розгляду Радою, подається доповідачем до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного.

5.5. Відповідний структурний підрозділ секретаріату завчасно (крім організаційних питань) до дня проведення засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати повідомляє членів Ради, членів Дисциплінарної палати про дату його проведення і надсилає їм в електронній формі проект порядку денного, інформаційні матеріали з питань, внесених до нього, за винятками, встановленими Законом та Регламентом.

5.6. Інформація про дату, час і місце проведення засідання, проект порядку денного засідання Ради (крім засідань з організаційних питань) чи Дисциплінарної палати оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

5.7. Член Ради на засіданні Ради у пленарному складі має право внести пропозиції про включення до проекту порядку денного засідання додаткових питань, якщо Закон не вимагає участі у засіданні особи, питання щодо якої пропонується включити до порядку денного засідання.

5.8. Засідання Ради, її Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Ради або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання Ради у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше чотирнадцяти членів Ради.

5.9. Особа, питання щодо якої має розглядатися Радою, Дисциплінарною палатою, повідомляється відповідним структурним підрозділом секретаріату про такий розгляд згідно з частинами п’ятою і шостою статті 30 Закону, частинами четвертою і п’ятою статті 48 Закону.

5.10. Особи, які бажають бути присутніми на засіданнях Ради чи Дисциплінарної палати, допускаються до залу до початку засідання за наявності вільних місць.

5.11. Представники засобів масової інформації, журналісти акредитуються при Раді згідно із Законом України "Про інформацію" в порядку, визначеному відповідним положенням.

5.12. Учасники засідання та учасники дисциплінарної справи можуть брати участь у розгляді питання (справи) самостійно та/або через свого представника.

5.13. Повноваження представників мають бути підтверджені згідно з вимогами закону. Оригінали відповідних документів або їх належним чином засвідчені копії приєднуються до справи.

5.14. Перед початком засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати відповідний структурний підрозділ секретаріату встановлює особу кожного запрошеного, перевіряє повноваження представників та ознайомлює осіб з їхніми правами та обов’язками.

5.15. Головує на пленарному засіданні Ради її Голова, а в разі його відсутності - заступник Голови Ради, за відсутності Голови Ради та заступника Голови Ради - член Ради, найстарший за віком.

5.16. Засідання Ради у пленарному складі призначається Головою Ради.

Засідання Ради можуть бути призначені Головою Ради з ініціативи члена Ради.

5.17. У призначений час Голова Ради на засіданні Ради у пленарному складі, перевіривши наявність кворуму, відкриває засідання та оголошує проект порядку денного, ставить на обговорення усі пропозиції, які вносять члени Ради, в порядку їх надходження.

Порядок денний засідання Ради у пленарному складі затверджується Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради.

5.18. Розгляд питання порядку денного Ради чи Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено Законом, починається з доповіді доповідача, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені та досліджені обставини, висновок по суті питання.

5.19. У разі розгляду питання за відсутності на засіданні Ради запрошеної особи доповідач оголошує її письмові пояснення (за наявності).

5.20. Після закінчення розгляду питання головуючий на засіданні оголошує про перехід до відкритого голосування чи про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

5.21. Головує на засіданні Дисциплінарної палати Секретар Дисциплінарної палати, а в разі його відсутності або коли головуючий є доповідачем, головує на засіданні член палати, який обирається членами Дисциплінарної палати відкритим голосуванням простою більшістю голосів.

5.22. Головуючий на засіданні Дисциплінарної палати перед початком засідання оголошує склад присутніх на засіданні членів Дисциплінарної палати, з’ясовує питання щодо відводів та клопотань.

5.23. У разі розгляду питання за відсутності учасника дисциплінарної справи доповідач оголошує його письмові пояснення (за наявності).

5.24. Засідання Ради або Дисциплінарної палати можуть проводитися в режимі відеоконференції за наявності технічної можливості. Рішення про проведення засідання в режимі відеоконференції ухвалюється Радою або Дисциплінарною палатою відповідно.

Якщо суддя, щодо якого розглядається питання чи дисциплінарна справа в режимі відеоконференції, подав клопотання про участь у засіданні та з’явився в засідання Ради чи Дисциплінарної палати, він бере участь у засіданні в загальному порядку.

Глава 6. Протоколи засідання. Фіксування засідання
технічними засобами

6.1. На засіданнях Ради, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування технічними засобами, за винятком тієї частини засідання, що проводиться у нарадчій кімнаті.

6.2. Ведення протоколів засідання Ради забезпечує відповідний структурний підрозділ секретаріату, а протоколів засідання Дисциплінарної палати - секретар засідання палати.

6.3. Заступник Голови Ради або інший член Ради за дорученням головуючого у засіданні письмово фіксує результати голосування під час прийняття рішень Радою та надає їх за своїм підписом секретарю засідання для занесення до протоколу засідання.

6.4. На засіданні Дисциплінарної палати письмове фіксування результатів голосування під час прийняття палатою рішення здійснюється членом палати, який бере участь у голосуванні, за дорученням головуючого у засіданні.

6.5. У протоколі зазначаються:

- місце, дата проведення засідання;

- час початку і закінчення засідання;

- прізвища, імена, по батькові головуючого та всіх присутніх членів Ради (членів Дисциплінарної палати);

- відомості про учасників засідання (учасників дисциплінарної справи);

- послідовність дій Ради (Дисциплінарної палати);

- клопотання учасників засідання та результати їх вирішення;

- зміст резолютивної частини ухваленого Радою (Дисциплінарною палатою) рішення та результати голосування.

6.6. Протокол повинен бути оформлений та підписаний головуючим і секретарем засідання не пізніше семи днів з дня закінчення засідання.

6.7. Витяг із протоколу засідання або копія технічного запису розгляду дисциплінарної справи надається особі, яка має право оскаржити рішення Ради чи Дисциплінарної палати, за її клопотанням. Копія технічного запису надається за умови надання особою, яка має право оскаржити рішення, носія інформації.

Витяг із протоколу засідання засвідчує секретар засідання.

Глава 7. Відвід (самовідвід) члена Ради

7.1. Член Ради зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання з підстав, визначених частиною п’ятою статті 20 Закону.

7.2. Питання про відвід (самовідвід) члена Ради вирішується відповідно до статті 33 Закону.

7.3. Заява про відвід (самовідвід) подається у письмовій формі щодо кожного члена Ради окремо. Відвід (самовідвід) повинен бути мотивованим.

7.4. Якщо заява про відвід не відповідає вимогам пункту 7.3 цього Регламенту, вона залишається без розгляду, про що постановляється протокольна ухвала.

7.5. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Ради, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

7.6. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члену (членам) Ради чи її органу питання розглядається без участі відведеного члена (відведених членів) Ради чи відведеного члена (відведених членів) її органу.

7.7. Якщо після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Ради відсутній кворум на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, розгляд питання відкладається.

7.8. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члену (членам) Дисциплінарної палати дисциплінарна справа розглядається палатою тим самим кількісним складом палати без участі відведеного члена (членів) палати або іншим складом Дисциплінарної палати, який визначається у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 26 Закону.

7.9. У разі задоволення відводу (самовідводу) члену Ради чи Дисциплінарної палати, який є доповідачем, інший член Ради чи Дисциплінарної палати - доповідач визначається автоматизованою системою розподілу справ.

Глава 8. Дисципліна на засіданні

8.1. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи надають пояснення, відповідають на запитання лише після надання їм слова головуючим на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати.

8.2. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи та інші заінтересовані особи, представники засобів масової інформації зобов’язані:

- виконувати розпорядження головуючого щодо додержання порядку під час засідання;

- не створювати перешкод для нормального ходу засідання та утримуватись під час засідання від пересування по залу, розмов, реплік;

- вимкнути мобільні телефони та будь-які інші пристрої чи технічні засоби, що можуть заважати проведенню засідання.

8.3. Особу, яка допустила порушення дисципліни на засіданні, головуючий попереджає про необхідність додержання порядку на засіданні.

Якщо присутні на засіданні особи протиправно перешкоджають його проведенню, головуючий на засіданні може прийняти мотивоване рішення про позбавлення їх права бути присутніми на засіданні.

Глава 9. Рішення Ради, її органів

9.1. Результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їхньої компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах:

а) рішення;

б) ухвала;

в) протокольна ухвала.

Розгляд питання (справи) закінчується ухваленням рішення.

Питання, пов’язані з відкриттям справи, зупиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду та її поверненням, поверненням дисциплінарної скарги, а також в інших випадках, визначених цим Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.

Рішення Ради чи Дисциплінарної палати про відкладення розгляду справи ухвалюється без виходу до нарадчої кімнати та заноситься до протоколу засідання (протокольна ухвала).

9.2. Рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.

9.3. Член Ради чи її органу під час ухвалення рішення голосує "за" або "проти".

9.4. Рішення Ради, її органів ухвалюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Ради чи Дисциплінарної палати, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється. Рішення ухвалюється відкритим голосуванням, якщо інше не визначено Законом.

9.5. Рішення у дисциплінарній справі має відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

9.6. Проект рішення готує член Ради чи Дисциплінарної палати, який автоматизованою системою визначений доповідачем у справі з відповідного питання.

Якщо Рада чи Дисциплінарна палата не погодиться з висновком доповідача, за дорученням головуючого на засіданні рішення Ради чи Дисциплінарної палати відповідно виготовляє член Ради, який брав участь у голосуванні.

9.7. Член Ради, який брав участь в ухваленні рішення Ради чи органів Ради, до складу яких він входить, має право висловлювати окрему думку у випадках, визначених у частині сьомій статті 34 Закону.

9.8. Копії всіх рішень, ухвалених щодо судді Радою та її органами, надсилаються Радою Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Повідомлення про рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, в день розгляду Радою питання щодо відсторонення судді, у тому числі засобами електронного зв’язку.

9.9. Член Ради, Рада, Дисциплінарна палата можуть своєю ухвалою виправити допущені в ухвалених рішеннях описки, арифметичні помилки.

9.10. Рішення про припинення дисциплінарного провадження (справи) у зв’язку зі звільненням судді з посади або із припиненням його повноважень має містити тільки посилання на ці обставини.

Глава 10. Участь у формуванні суддівського корпусу

10.1. Розгляд Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 36 Закону.

10.2. Попередній розгляд рекомендації здійснює доповідач, визначений у порядку автоматизованого розподілу, та готує висновок, який передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

10.3. За результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді.

10.4. Рада може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Радою в передбаченому законом порядку, якщо:

а) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

б) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Підстави, зазначені у підпункті 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Рада визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

10.5. Рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді приймається після обговорення в нарадчій кімнаті.

Рішення про внесення подання Президентові України про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Ради.

Якщо за рішення про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Ради, вважається, що Радою ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

10.6. У разі відмови у внесенні подання рішення повинне бути вмотивованим, містити посилання на визначені законом підстави, з яких Рада дійшла відповідних висновків.

10.7. Рішення про відмову у внесенні подання підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

10.8. Рішення про внесення подання підписує головуючий на засіданні одноособово.

10.9. Копія рішення про внесення подання Президентові України або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді надсилається Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Копія рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді направляється кандидату на посаду судді, який не був присутній у засіданні Ради, в порядку, передбаченому Законом.

10.10. Якщо на час розгляду Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до абзацу п’ятого пункту 13 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, доповідач ухвалою залишає рекомендацію про призначення без розгляду.

Глава 11. Розгляд справ щодо порушення вимог законодавства
про несумісність

11.1. Рада відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеним Конституцією та законами України (справи щодо несумісності).

11.2. Зразок заяви щодо несумісності затверджується Радою.

11.3. Перевірка заяви щодо несумісності на відповідність вимогам частини третьої статті 39 Закону здійснюється членом Ради, визначеним для розгляду відповідної заяви за результатом автоматизованого розподілу матеріалів між членами Ради, у строк, що не перевищує десяти днів із дня надходження заяви до Ради.

11.4. За результатами перевірки член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення заявнику заяви щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам Закону або якщо суддя, стосовно якого надійшла заява, звільнений чи його повноваження припинені, або постановляє ухвалу про відкриття справи щодо несумісності.

11.5. Справа щодо несумісності розглядається Радою на її засіданні у пленарному складі в порядку, передбаченому для розгляду дисциплінарних справ щодо суддів, якщо інше не встановлено Законом або цим Регламентом.

11.6. Справа щодо несумісності має бути розглянута Радою протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття справи щодо несумісності.

Глава 12. Дисциплінарне провадження щодо судді

12.1. Дисциплінарне провадження включає:

а) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги;

б) відкриття дисциплінарної скарги;

в) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності.

Попередня перевірка дисциплінарної скарги

12.2. Попередню перевірку дисциплінарної скарги на підставі статті 43 Закону здійснює член Дисциплінарної палати, визначений автоматизованою системою розподілу справ доповідачем.

12.3. Строк попередньої перевірки не повинен перевищувати сорока п’яти днів із дня її отримання доповідачем.

12.4. Скарга залишається без розгляду та повертається з підстав, передбачених статтею 44 Закону.

12.5. З підстав, передбачених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 Закону, член Дисциплінарної палати - доповідач постановляє ухвалу про залишення скарги без розгляду, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.

12.6. Якщо підстави, передбачені пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 Закону, були виявлені після відкриття дисциплінарної справи, така скарга залишається без розгляду, а дисциплінарна справа закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу. Копія ухвали про закриття дисциплінарної справи з підстав, передбачених цим пунктом, направляється скаржнику в семиденний строк з дати її постановлення.

12.7. За наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої або частиною другою статті 44 Закону, ухвалу про залишення скарги без розгляду постановляє Дисциплінарна палата.

У разі неодноразового подання особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг Рада відповідно до частини восьмої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" має право постановити ухвалу про залишення без розгляду протягом одного року наступних скарг цієї особи.

Пропозицію про залишення без розгляду таких скарг Раді може внести Дисциплінарна палата або доповідач, виклавши її в рішенні чи висновку відповідно.

Рішення чи висновок розглядається Радою у пленарному складі.

12.8. У разі виникнення сумнівів щодо існування або достовірності підпису особи, яка подала скаргу, доповідач складає висновок, який передає до Дисциплінарної палати. Дисциплінарна палата має право запросити таку особу в засідання для підтвердження скарги. За наслідками розгляду питання щодо підтвердження скарги Дисциплінарна палата може залишити скаргу без розгляду або у разі її підтвердження скаржником передати доповідачу для підготовки висновку.

12.9. За результатом попередньої перевірки доповідач складає висновок, який повинен містити:

- дату складання, прізвище, ім’я та по батькові доповідача;

- найменування заявника та реєстраційний номер скарги;

- прізвище, ім’я та по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя, дату призначення/обрання;

- стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, номер судової справи, якої стосувалась перевірка;

- виклад фактів, обставин чи іншої інформації, що підтверджує обґрунтування наданої у висновку пропозиції;

- посилання на норму закону, яку суддею порушено;

- пропозиції по суті скарги;

- підпис члена Ради.

У разі виявлення під час попередньої перевірки додаткових фактів та підстав для дисциплінарної відповідальності судді, про які не зазначено у скарзі, про це зазначається у висновку.

12.10. Відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Відкриття дисциплінарної справи

12.11. Дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

12.12. Ухвала про відкриття дисциплінарної справи має містити стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, та які можуть бути підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно зі статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

12.13. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи постановляється Дисциплінарною палатою на підставі статті 45 Закону та оскарженню не підлягає.

12.14. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи може бути передана на затвердження Ради на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний із таким рішенням.

Вмотивована вимога члена Дисциплінарної палати оформлюється письмово та не пізніше ніж на третій день із дня ухвалення рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи передається через Секретаря Дисциплінарної палати разом із матеріалами справи до відповідного структурного підрозділу для включення до порядку денного Ради.

12.15. Вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний із рішенням про відмову у відкритті дисциплінарної справи, Рада розглядає на пленарному засіданні в порядку, передбаченому абзацом другим частини третьої статті 46 Закону.

Якщо Рада не затвердить висновок Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи, скарга разом із матеріалами повертається доповідачу для підготовки розгляду дисциплінарної справи.

Підготовка дисциплінарної справи до розгляду

12.16. Після відкриття дисциплінарної справи протягом сорока п’яти днів доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою.

12.17. Під час здійснення підготовки справи до розгляду доповідач, зокрема:

а) запитує та збирає:

- додаткову інформацію і документи;

- матеріали;

- пояснення судді та скаржника;

б) ознайомлюється із суддівським досьє;

в) визначає свідків та інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні;

г) вчиняє інші дії, необхідні для розгляду дисциплінарної справи.

12.18. Після завершення підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач повідомляє інших членів Дисциплінарної палати про можливість призначення засідання для її розгляду та передає їм матеріали справи для вивчення.

12.19. У повідомленні доповідач зазначає обставини, які можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, встановлені додаткові та інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

12.20. Отримавши повідомлення про можливість призначення засідання у дисциплінарній справі, Секретар Дисциплінарної палати формує порядок денний та призначає дисциплінарну справу до розгляду на найближче засідання палати.

12.21. Суддя та скаржник повідомляються про засідання Дисциплінарної палати відповідно до Закону.

Розгляд дисциплінарної справи

12.22. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою у порядку, визначеному Законом, з урахуванням вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та цього Регламенту.

12.23. Розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

12.24. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

12.25. Розгляд дисциплінарної справи може бути відкладено у зв’язку з неявкою судді, стосовно якого розглядається питання, у засідання з поважних причин. Поважність причини неявки судді визначає Дисциплінарна палата. Дисциплінарна палата може визнати явку судді для участі у засіданні обов’язковою.

12.26. У разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування додаткових матеріалів справи, що розглядається, розгляд такого питання може бути відкладено.

Додаткова перевірка проводиться членом Дисциплінарної палати, який здійснював підготовку зазначеного питання до розгляду.

12.27. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

12.28. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

12.29. Суддя має право надати письмові пояснення по суті скарги, які у разі відсутності судді або його представника на засіданні підлягають обов’язковому оголошенню. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Дисциплінарної палати доповідачем.

12.30. Розгляд справи у засіданні Дисциплінарної палати розпочинається з доповіді доповідача, після чого заслуховуються пояснення судді, скаржника, їх представників, допитуються свідки, а також можуть надати пояснення інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні. Письмова доповідь долучається до матеріалів дисциплінарної справи.

12.31. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку щодо наявності ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, стосовно якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою. У такому разі підготовка цієї справи до розгляду доручається члену Ради, який раніше визначений доповідачем по скарзі.

12.32. Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, про що постановляється ухвала. Об’єднана дисциплінарна справа передається для підготовки на розгляд члену палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі, що відкрита першою.

12.33. Рада може ухвалити рішення про об’єднання дисциплінарних справ, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат, і передання їх на розгляд однієї Дисциплінарної палати. Підготовку до розгляду об’єднаної справи здійснює член цієї Дисциплінарної палати, який був раніше визначений доповідачем.

12.34. Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжено ухвалою Дисциплінарної палати у виключних випадках не більше ніж на тридцять днів у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.

12.35. Розгляд Дисциплінарною палатою питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі подання ним заяви про звільнення за загальними обставинами здійснюється у загальному порядку. Якщо на момент розгляду такого питання суддя звільнений або його повноваження припинені з передбачених законом підстав, Дисциплінарна палата закриває дисциплінарну справу.

Рішення у дисциплінарній справі

12.36. Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи та ухвалює рішення у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті).

12.37. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

12.38. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

12.39. Рішення Дисциплінарної палати повинне відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не співпадає з позицією доповідача.

У рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дисциплінарна палата може встановити порядок його виконання.

Рішення про закриття дисциплінарної справи у зв’язку із звільненням судді або припиненням його повноважень має містити тільки посилання на ці обставини.

Рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, про переведення судді до суду нижчого рівня Секретарем Дисциплінарної палати передається для розгляду до Ради.

12.40. Копія рішення Дисциплінарної палати у семиденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику. Копія рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності надсилається до суду, в якому працює суддя, для оприлюднення на веб-сайті суду.

Особливості розгляду заяв (скарг) щодо притягнення суддів
до дисциплінарної відповідальності, які надійшли до Вищої ради
юстиції до 29 вересня 2016 року, та заяв (скарг), які передані
Вищій раді правосуддя Вищою кваліфікаційною
комісією суддів України

12.41. Попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", та заяв (скарг), які передані Раді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом, на відповідність вимогам, визначеним на день їх подання, здійснюється членом Ради, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до створення дисциплінарних органів Ради. Якщо заяви (скарги) передані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Раді після набрання чинності Законом, така перевірка здійснюється членом Ради, який входить до складу Дисциплінарної палати та визначений автоматизованим розподілом.

12.42. Член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду заяви (скарги) на дії суддів, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, окрім заяв (скарг) на дії суддів, визначені в статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Залишені без розгляду заяви (скарги) направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та долучаються до суддівського досьє.

12.43. Член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду заяви (скарги) на дії суддів, які на день проведення перевірки звільнені або їх повноваження припинені.

12.44. Ухвала члена Ради про залишення заяви (скарги) без розгляду оскарженню не підлягає.

12.45. Дисциплінарні справи, відкриті Вищою радою юстиції, передаються на розгляд до Дисциплінарної палати, до складу якої входить член Ради, який є доповідачем у цій справі, та розглядаються в порядку, передбаченому пунктом 32 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням особливостей, визначених Регламентом.

12.46. Дисциплінарна палата приймає рішення про закриття дисциплінарних проваджень, відкритих за заявами (скаргами) на дії суддів, щодо яких сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, окрім заяв (скарг) на дії суддів, визначені в статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Заяви (скарги), щодо яких дисциплінарні справи закриті, направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та долучаються до суддівського досьє.

12.47. Дисциплінарна палата приймає рішення про закриття дисциплінарних проваджень, відкритих за заявами (скаргами) на дії суддів, які на день проведення перевірки звільнені або їх повноваження припинені.

12.48. Дисциплінарна палата проводить засідання з питань, визначених у пунктах 12.46 та 12.47 Регламенту, без виклику судді та скаржника.

12.49. Рішення Дисциплінарної палати про закриття дисциплінарних проваджень оскарженню не підлягає.

Глава 13. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної
відповідальності судді

13.1. Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати до Ради не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення має суддя, а також за наявності дозволу Дисциплінарної палати - скаржник.

13.2. Питання про надання дозволу скаржнику на оскарження рішення Дисциплінарної палати вирішується під час постановлення нею рішення у дисциплінарній справі.

13.3. Скарга на рішення Дисциплінарної палати подається у письмовій формі суддею, скаржником виключно до Ради.

13.4. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має містити:

- найменування органу, до якого подається скарга;

- прізвище, ім’я та по батькові судді (скаржника), місце проживання (перебування), номери засобів зв’язку;

- дату ухвалення рішення та його номер;

- мотиви, з яких суддя (скаржник) не погоджується із рішенням Дисциплінарної палати;

- виклад вимог щодо суті рішення за результатами розгляду скарги;

- підпис особи, яка подала скаргу.

Якщо скарга подається представником судді (скаржника), то до неї додається документ, що підтверджує його повноваження.

13.5. Попередню перевірку скарги здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який не входить до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення (щодо судді), протягом двадцяти днів із моменту надходження скарги до Ради.

13.6. Залишення скарги без розгляду і повернення її особі, яка подала скаргу, з підстав, визначених пунктами 1 - 3 частини шостої статті 51 Закону, вирішується доповідачем, а з підстав, визначених пунктами 4 - 5 частини шостої статті 51 Закону, - Радою.

13.7. У разі відсутності підстав для залишення скарги без розгляду доповідач складає висновок і передає скаргу на розгляд Раді.

Якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.

13.8. Рада більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

Якщо Рада відмовила у поновленні строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати, скарга залишається без розгляду.

Скарга також залишається Радою без розгляду, якщо особа, яка подала скаргу, не порушує питання про поновлення такого строку.

13.9. Скарга на рішення Дисциплінарної палати розглядається у порядку, визначеному статтею 49 Закону, з урахуванням положень частини восьмої статті 51 Закону.

13.10. Скарга на рішення Дисциплінарної палати розглядається у строк, визначений частиною сьомою статті 51 Закону.

13.11. За результатами розгляду скарги Рада ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону.

Глава 14. Розгляд скарги на рішення відповідного органу про притягнення
до дисциплінарної відповідальності прокурора

14.1. Прокурор може оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Ради протягом тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

14.2. Скарга подається прокурором до Ради у письмовій формі.

14.3. Скарга має містити:

- найменування органу, до якого подається скарга;

- прізвище, ім’я та по батькові прокурора, місце проживання (перебування), номери засобів зв’язку;

- дату ухвалення рішення та його номер;

- мотиви, з яких прокурор не погоджується з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

- вимоги щодо суті рішення за результатами розгляду скарги;

- підпис особи, яка подала скаргу.

Якщо скарга подається представником прокурора (скаржника), то до неї додається документ, що підтверджує його повноваження.

До скарги додається копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження.

14.4. Попередню перевірку скарги здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, протягом двадцяти днів із моменту надходження скарги до Ради.

14.5. Доповідач залишає скаргу без розгляду і повертає її прокурору, якщо:

а) скарга не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові прокурора;

б) скарга не містить відомостей про місце проживання (місце перебування, місцезнаходження) прокурора;

в) прокурор, який подав скаргу з пропуском строку на оскарження, не порушує питання про поновлення такого строку;

г) є рішення адміністративного суду, що набрало законної сили, у справі за позовом прокурора або іншої особи про скасування (визнання нечинним) рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, скарга на яке подана до Ради.

14.6. У разі відсутності підстав для залишення скарги без розгляду доповідач складає висновок і передає скаргу на розгляд Раді.

Якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і прокурор порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.

14.7. Рада більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити прокуророві строк для оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

Якщо Рада відмовила у поновленні строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, скарга залишається без розгляду.

14.8. У разі відсутності підстав для залишення скарги без розгляду доповідач складає висновок і передає скаргу на розгляд Раді.

14.9. Скарга, подана з пропущенням встановленого для її подання строку, який Радою не поновлено, залишається без розгляду, якщо клопотання про його поновлення не заявлено або Рада за клопотанням прокурора не знайде підстав для його поновлення.

14.10. Розгляд скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 Закону, з урахуванням положень статті 53 Закону.

14.11. Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розглядається у строк, визначений частиною четвертою статті 53 Закону.

14.12. У разі відкриття адміністративним судом провадження у справі за позовом прокурора чи іншої особи про скасування (визнання нечинним) рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, скаргу на яке подано до Ради, Рада зупиняє провадження за скаргою.

Рішення суду про скасування (визнання нечинним) рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яке набрало законної сили, є підставою для залишення Радою скарги без розгляду.

14.13. За результатами розгляду скарги Рада ухвалює рішення відповідно до частини шостої статті 53 Закону.

Глава 15. Звільнення судді з посади

Звільнення судді з посади за
загальними обставинами

15.1. Питання про звільнення судді з підстав: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я (пункт 1 частини шостої статті 126 Конституції України); подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України) - розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.

15.2. Заява про відставку або про звільнення за власним бажанням подається суддею до Ради.

15.3. Підготовку питань, пов’язаних із звільненням судді з посади, здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Підготовка до розгляду питання про звільнення судді з посади доручається члену Ради, на розгляді у якого вже перебуває питання про звільнення судді з посади з інших підстав.

15.4. Участь судді у розгляді питання про звільнення судді з посади за загальними обставинами не є обов’язковою.

15.5. Рада ухвалює рішення про звільнення судді з посади після попереднього з’ясування дійсного волевиявлення судді, а також фактів стороннього впливу на нього або примусу.

У разі необхідності Рада може запросити на засідання суддю.

15.6. У разі відкликання суддею заяви про звільнення з посади з підстав, передбачених пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України (подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням), до моменту затвердження Радою порядку денного засідання, ухвалою доповідача заява про звільнення залишається без розгляду.

У разі відкликання такої заяви після затвердження Радою порядку денного вона залишається без розгляду ухвалою Ради.

15.7. Якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Радою суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, заява (висновок, подання) залишається без розгляду.

15.8. Розгляд питання про звільнення судді з посади відповідно до пунктів 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України може бути Радою зупинено на час розгляду скарги або заяви, але не більше ніж на дев’яносто днів. У разі продовження Дисциплінарною палатою строку розгляду дисциплінарної справи строк зупинення може бути продовжено.

15.9. Питання про звільнення судді за загальними обставинами розглядається у строк, визначений частиною третьою статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

15.10. Питання про звільнення судді з посади за станом здоров’я розглядається Радою протягом одного місяця з дня надходження до Ради медичного висновку, наданого медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

15.11. Суддя, щодо якого має розглядатися Радою питання про звільнення за загальними обставинами, повідомляється про такий розгляд на офіційному веб-сайті Ради не пізніше ніж за три календарних дні до дня засідання.

Глава 16. Припинення відставки судді

16.1. Відставка судді припиняється Радою з підстав, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", та в порядку, визначеному цим Регламентом.

16.2. Рада відповідно до частини першої статті 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" припиняє відставку судді у разі:

- повторного призначення його на посаду судді;

- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;

- припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави;

- визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

16.3. Рада вирішує питання про припинення відставки судді після його повторного призначення Президентом України на посаду судді.

У разі повторного призначення на посаду судді Голова Ради виносить питання про припинення відставки судді на розгляд засідання Ради на підставі указу Президента України про призначення на посаду судді.

16.4. Рада вирішує питання про припинення відставки судді після набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді у відставці за вчинення умисного злочину та після набрання законної сили рішенням суду про визнання судді у відставці безвісно відсутнім або оголошення його померлим.

Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо судді у відставці, чи суд, який ухвалив рішення про визнання судді у відставці безвісно відсутнім або оголошення його померлим, негайно повідомляє про це Раду, а також невідкладно повідомляє Раду про набрання таким вироком чи рішенням законної сили.

Після одержання повідомлення суду про набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді у відставці за вчинення умисного злочину чи рішенням про визнання судді у відставці безвісно відсутнім або оголошення його померлим Голова Ради виносить розгляд питання про припинення відставки судді на чергове засідання Ради.

16.5. Рада вирішує питання про припинення відставки судді в разі припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави після одержання повідомлення уповноваженого органу державної влади про припинення суддею у відставці громадянства на підставі Указу Президента України або набуття ним громадянства іншої держави.

Після одержання повідомлення уповноваженого органу державної влади про припинення суддею у відставці громадянства або набуття ним громадянства іншої держави Голова Ради виносить розгляд питання про припинення відставки судді на засідання Ради.

16.6. Із повідомленням про наявність підстави для припинення відставки судді до Ради може звернутися будь-яка особа, якій відомий такий факт. З метою перевірки фактів, що містяться у повідомленні, Рада може звертатися до відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій.

16.7. Питання про припинення відставки судді розглядаються на засіданні Ради, за результатами якого Рада приймає відповідне рішення в порядку, визначеному цим Регламентом. Копія рішення Ради про припинення відставки судді надсилається органу державної влади, який забезпечував виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Глава 17. Звільнення судді з посади за особливих обставин

17.1. Питання про звільнення судді з підстав: порушення суддею вимог щодо несумісності (пункт 2 частини шостої статті 126 Конституції України); вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України); незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду (пункт 5 частини шостої статті 126 Конституції України); порушення обов’язку підтвердити законність джерел походження майна (пункт 6 частини шостої статті 126 Конституції України) - розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.

17.2. Питання про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 2 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається Радою в порядку, визначеному главою 11 цього Регламенту.

17.3. Подання Дисциплінарної палати про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається Радою протягом одного місяця з дня його надходження до Ради.

17.4. У разі скасування Радою рішення Дисциплінарної палати питання про звільнення судді з посади залишається без розгляду.

У разі скасування судом рішення Ради, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, питання про звільнення судді зупиняється до ухвалення Радою рішення.

17.5. Розгляд питання про звільнення судді починається із доповіді члена Ради, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені обставини, висновок щодо суті питання.

Після доповіді члена Ради суддя та/або його представник мають право бути заслуханими на засіданні Ради та надати відповідні пояснення. Члени Ради можуть поставити запитання до них.

17.6. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Рада ухвалює вмотивоване рішення в нарадчій кімнаті.

Глава 18. Надання згоди на затримання судді, утримання його під
вартою чи арештом

Загальні положення

18.1. Рада надає згоду на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом у зв’язку з підозрою у вчиненні ним діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність.

18.2. Без згоди Ради суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Порядок звернення до Ради з поданням про надання
згоди на затримання судді, утримання його під
вартою чи арештом

18.3. Подання про надання згоди на затримання судді, якому у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, утримання його під вартою чи арештом (далі - подання) вноситься на розгляд Ради Генеральним прокурором або його заступником. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання.

Подання повинне відповідати вимогам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).

До подання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи.

Генеральний прокурор або його заступник можуть уповноважити прокурора на представлення відповідного подання під час розгляду на засіданні Ради.

18.4. У день реєстрації в автоматизованій системі розподілу справ подання передається на перевірку члену Ради, визначеному автоматизованою системою. Подання щодо різних видів заходів, подані стосовно судді в межах одного кримінального провадження, розподіляються члену Ради, визначеному автоматизованою системою для перевірки першого такого подання.

18.5. Подання, що не відповідає вимогам Закону, Рада вмотивованим рішенням повертає Генеральному прокурору або його заступнику. Це рішення разом із поданням та доданими до нього матеріалами надсилається Генеральному прокурору або його заступнику. Рішення про повернення подання оскарженню не підлягає. Повернення подання не перешкоджає повторному зверненню з таким поданням до Ради в загальному порядку після усунення недоліків.

Порядок розгляду подання про надання згоди на
затримання судді, утримання його під
вартою чи арештом

18.6. Подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом розглядається Радою не пізніше ніж через п’ять днів з дня отримання подання.

Подання щодо різних видів заходів, подані стосовно судді в межах одного кримінального провадження, розглядаються Радою в одному засіданні.

18.7. Повідомлення щодо дати, часу і місця розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом невідкладно надсилається Генеральному прокурору або його заступнику. Розгляд відповідного подання здійснюється Радою без виклику судді. За необхідності Рада може викликати суддю для надання пояснень.

18.8. Неявка судді, його представника, Генерального прокурора, його заступника або уповноваженого одним із них прокурора на засідання Ради незалежно від причин не перешкоджає розгляду подання.

18.9. Засідання Ради з питання надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом відбувається відкрито, якщо Радою не прийнято рішення про проведення закритого засідання. Розгляд подання починається з короткого викладу головуючим на засіданні Ради наведеного у поданні обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).

18.10. Після короткого викладу наведеного у поданні обґрунтування необхідності затримання судді, утримання його під вартою чи арештом, у разі явки на засідання Ради, надається слово Генеральному прокурору, його заступнику або уповноваженому одним із них прокурору. Якщо засідання проводиться з викликом судді і він з’явився в засідання, то слово для пояснень також надається судді, щодо якого внесено подання, та/або його представнику. Якщо суддя відмовляється від надання пояснень, Рада розглядає подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом без його пояснень.

Суддя має право надати письмові пояснення, які у разі його відсутності підлягають обов’язковому оголошенню.

18.11. Під час розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом Рада має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання, яке розглядається.

18.12. За результатами розгляду подання Рада ухвалює рішення про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом або про відмову в задоволенні подання.

Рішення Ради ухвалюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) відкритим голосуванням більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні. Рішення Ради про відмову в задоволенні подання повинне бути вмотивованим.

Рішення щодо надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом оголошується присутнім на засіданні та негайно вручається Генеральному прокурору, його заступнику або уповноваженому прокурору. Копія рішення також вручається судді, якщо він присутній на засіданні Ради, і надсилається голові суду, в якому суддя обіймає посаду. У разі відсутності вказаних осіб під час оголошення рішення воно негайно надсилається до Генеральної прокуратури та суду, в якому суддя обіймає посаду.

Текст рішення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення.

18.13. До прийняття Радою рішення по суті подання Генеральний прокурор або його заступник мають право відкликати внесене подання. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення подання без розгляду. Ухвала про повернення подання оскарженню не підлягає.

Глава 19. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя

Загальні положення відсторонення від
здійснення правосуддя

19.1. Суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням Ради:

а) у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності;

б) при проведенні кваліфікаційного оцінювання;

в) у порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Суддя також тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. У такому випадку відсторонення здійснюється автоматично без ухвалення Радою окремого рішення.

19.2. Повідомлення про рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-порталі "Судова влада" та розміщується на офіційному веб-сайті Ради.

Порядок прийняття рішення про тимчасове відсторонення
судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до
кримінальної відповідальності

19.3. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності (далі - клопотання) подається до Ради стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.

19.4. До Ради з клопотанням звертається Генеральний прокурор або його заступник. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинне бути вмотивованим та відповідати вимогам частини другої статті 155 Кримінального процесуального кодексу України, а саме містити:

а) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

б) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

в) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати суддю у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

г) назву суду, в якому суддя обіймає посаду;

ґ) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді судді сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

д) виклад обставин, що дають підстави вважати, що суддя, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

е) перелік свідків, яких прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, та документи, що підтверджують надання судді копій клопотання і матеріалів, які обґрунтовують клопотання.

Генеральний прокурор або його заступник можуть уповноважити прокурора на вручення судді копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, а також на представлення відповідного клопотання під час розгляду на засіданні Ради.

19.5. Клопотання, подане без дотримання визначених Законом вимог, повертається Радою Генеральному прокурору або його заступнику в порядку, визначеному пунктом 18.5 цього Регламенту.

Ухвала про повернення клопотання оскарженню не підлягає. Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до Ради в загальному порядку після усунення недоліків.

19.6. Член Ради, визначений доповідачем, не пізніше наступного дня після отримання ним клопотання інформує відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради про необхідність внесення цього питання до порядку денного засідання Ради.

19.7. Клопотання розглядається Радою невідкладно, але не пізніше ніж через сім днів з дня його надходження.

19.8. Повідомлення про дату, час і місце розгляду відповідного клопотання надсилається судді, стосовно якого подано клопотання, Генеральному прокурору або його заступнику, до суду, в якому суддя обіймає посаду, не пізніше ніж за три дні до засідання Ради та невідкладно розміщується на офіційному веб-сайті Ради.

19.9. Неявка на засідання Ради судді, його представника, Генерального прокурора або його заступника чи уповноваженого одним із них прокурора, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду клопотання.

19.10. Засідання Ради з питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя відбувається відкрито, якщо Радою не прийнято рішення про проведення закритого засідання. Розгляд клопотання починається з короткого викладу доповідачем наведеного у клопотанні обґрунтування такого тимчасового відсторонення.

19.11. Після короткого викладу наведеного у клопотанні обґрунтування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, у разі явки на засідання Ради, слово надається Генеральному прокурору або його заступнику, або уповноваженому прокурору, судді, щодо якого внесене клопотання, та/або його представнику. Суддя має право відмовитися від надання пояснень або надати письмові пояснення, які у разі його відсутності підлягають обов’язковому оголошенню. Якщо суддя відмовляється від надання пояснень, Рада розглядає клопотання без його пояснень.

19.12. Під час розгляду клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя Рада має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя.

19.13. За результатами розгляду клопотання Рада ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності або про відмову в задоволенні такого клопотання.

У рішенні Ради про тимчасове відсторонення зазначається строк відсторонення.

Резолютивна частина рішення оголошується присутнім на засіданні.

Копії рішення Ради не пізніше ніж через сім робочих днів надсилаються Генеральному прокурору або його заступнику, судді, стосовно якого ухвалено рішення.

19.14. Суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Радою рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше ніж два місяці. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

19.15. У день прийняття рішення Радою забезпечується повідомлення голови суду, в якому обіймає посаду відсторонений суддя, про прийняте рішення.

Повідомлення здійснюється шляхом використання офіційних засобів зв’язку: електронної пошти та/або факсу (телефаксу) відповідного суду, за допомогою Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень та даних офіційного веб-порталу "Судова влада".

19.16. До прийняття Радою рішення по суті клопотання Генеральний прокурор або його заступник мають право відкликати подане клопотання. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення цього клопотання без розгляду. Ухвала про повернення клопотання оскарженню не підлягає.

Доповнення чи зміни клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, які стосуються уточнення допущених описок та помилок, долучаються до первинного клопотання, яке розглядається з їх урахуванням. Якщо внесені інші доповнення чи зміни, вважається, що внесено нове клопотання, раніше внесене клопотання залишається без розгляду, процедура розгляду клопотання починається спочатку.

19.17. Повторне звернення Генерального прокурора або його заступника із клопотанням про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності судді в межах одного кримінального провадження, якщо Радою вже прийнято рішення по суті цього питання, не допускається, крім випадків скасування попереднього рішення Ради судом.

У разі подання клопотання з порушенням зазначених вимог таке клопотання повертається без розгляду в порядку, визначеному пунктом 18.5 цього Регламенту.

19.18. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності припиняється у разі закриття кримінального провадження стосовно судді або набрання законної сили вироком суду без ухвалення Радою окремого рішення про припинення тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Порядок прийняття рішення про продовження строку
тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя
у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

19.19. Рада продовжує строк тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя на підставі відповідного вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника про продовження цього строку. Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється на строк не більше ніж два місяці, а у разі якщо обвинувальний акт передано до суду - до закінчення судового провадження.

Повідомлення про рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, розміщується на офіційному веб-сайті Ради та надсилається до Державної судової адміністрації України для розміщення на офіційному веб-порталі "Судова влада".

19.20. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя подається не пізніше як за десять днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено, і повинне містити обґрунтування того, що обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя, продовжують існувати, та сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення.

19.21. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, подане без дотримання визначених законом вимог, повертається Радою Генеральному прокурору або його заступнику без розгляду в порядку, визначеному пунктами 18.5 та 19.5 цього Регламенту.

19.22. Питання про внесення на розгляд Ради клопотання Генерального прокурора або його заступника про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя вирішується в порядку, визначеному пунктом 19.6 цього Регламенту.

19.23. Розгляд клопотання Генерального прокурора або його заступника про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя здійснюється Радою в порядку, передбаченому пунктами 19.7 - 19.12 цього Регламенту.

19.24. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, якщо:

а) обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя, продовжують існувати;

б) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення.

19.25. У разі ухвалення Радою рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Радою такого рішення на строк, зазначений у рішенні.

19.26. До прийняття Радою рішення по суті клопотання Генеральний прокурор або його заступник мають право відкликати подане клопотання. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення такого клопотання без розгляду. Ухвала про повернення клопотання оскарженню не підлягає.

Доповнення чи зміни клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, які стосуються уточнення допущених описок та помилок, долучаються до первинного клопотання, яке розглядається з їх урахуванням. Якщо внесені інші доповнення чи зміни, вважається, що внесено нове клопотання, раніше внесене клопотання залишається без розгляду, процедура розгляду клопотання починається спочатку.

19.27. Повторне звернення Генерального прокурора або його заступника із клопотанням про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності стосовно судді в межах одного кримінального провадження не допускається, крім випадків скасування попереднього рішення Ради судом.

У разі подання клопотання з порушенням зазначених вимог таке клопотання повертається без розгляду в порядку, визначеному пунктом 18.5 цього Регламенту.

Глава 20. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя
під час проведення кваліфікаційного оцінювання

20.1. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя під час проведення кваліфікаційного оцінювання, передбачене частиною п’ятою статті 86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюється Радою в порядку, встановленому статтею 66 Закону.

20.2. Підготовку подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до розгляду Радою здійснює член Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ доповідачем.

20.3. Доповідач невідкладно повідомляє відповідний структурний підрозділ для включення питання про розгляд подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до порядку денного засідання Ради, але не пізніше ніж через сім днів з дня надходження.

20.4. Розгляд подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розпочинається з доповіді доповідача та оголошення пояснень судді (його представника), якщо такі були надані.

20.5. За необхідності Рада може викликати суддю для надання пояснень, у зв’язку з чим розгляд справи може бути відкладено.

20.6. Рішення Ради, прийняте за результатами розгляду подання, підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

20.7. Рада може прийняти рішення про відмову в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у разі, якщо таке подання:

- не містить підстав для його ухвалення або мотивів, з яких Вища кваліфікаційна комісія суддів України дійшла відповідних висновків;

- склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що ухвалив рішення про направлення подання, не мав повноважень його ухвалювати;

- рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про внесення подання не підписано будь-ким зі складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь в ухваленні рішення про внесення подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- подання не підписане уповноваженою на це особою.

Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в
порядку дисциплінарної відповідальності

20.8. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності здійснюється Радою на підставі рішення Дисциплінарної палати про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

20.9. Питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя розглядається Радою у пленарному складі у строк не пізніше ніж через десять днів з дня надходження.

20.10. Про дату розгляду повідомляється суддя в порядку, передбаченому законом.

20.11. Розгляд питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя розпочинається з оголошення Секретарем Дисциплінарної палати рішення Дисциплінарної палати.

20.12. Суддя, стосовно якого розглядається питання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності, та/або його представник можуть бути заслухані у засіданні Ради.

20.13. У разі неявки судді на засідання Ради він має право подати письмові пояснення, які оголошуються на засіданні.

20.14. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

20.15. За результатами розгляду подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності Рада ухвалює вмотивоване рішення, копії якого не пізніше ніж через сім днів надсилаються судді, Вищій кваліфікаційній комісії, Національній школі суддів та голові суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

20.16. У Рішенні Ради про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності має бути визначений:

- строк, на який застосовується відсторонення;

- курс підвищення кваліфікації, який повинен пройти суддя.

20.17. Рішення Ради підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

20.18. Інформація про відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради та на веб-сайті суду, в якому працює суддя. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, про накладення такого стягнення.

Глава 21. Переведення суддів

21.1. Переведення судді з одного суду до іншого здійснюється за поданням Ради:

а) на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та доданих до неї матеріалів;

б) на підставі подання Дисциплінарної палати про переведення судді до суду нижчого рівня.

21.2. Рада розглядає питання про переведення судді в порядку, визначеному статтями 55, 82 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

21.3. Суддю може бути відряджено як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації у порядку, затвердженому Радою за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим із Державною судовою адміністрацією України.

21.4. Питання про переведення судді має бути розглянуто протягом тридцяти днів з дня ухвалення Дисциплінарною палатою подання про переведення судді до суду нижчого рівня чи з дня надходження до Ради рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

21.5. На засідання Ради запрошується суддя, щодо якого вирішується питання про переведення з одного суду до іншого.

Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

Розгляд питання про переведення судді з одного суду до іншого починається з оголошення доповідачем рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи подання Дисциплінарної палати у засіданні Ради.

Суддя, щодо якого розглядається питання про переведення з одного суду до іншого, має право надавати пояснення, заявляти клопотання або відводи.

На засіданні Ради суддя має право надати пояснення. Письмові пояснення судді долучаються до матеріалів справи.

У разі неявки судді у засідання його письмові пояснення оголошуються доповідачем (за наявності).

21.6. За результатами розгляду питання про переведення судді Рада вносить подання Президентові України.

Глава 22. Надання консультативних висновків щодо
законопроектів

22.1. Рада надає обов’язкові для розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, зареєстрованих в Апараті Верховної Ради України, за зверненням Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, а також із власної ініціативи.

22.2. Консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів розглядаються Радою на засіданні у пленарному складі.

22.3. Звернення, яке надійшло до Ради, за дорученням Голови Ради передається одному або кільком членам Ради для підготовки проекту консультативного висновку. Якщо підготовку проекту висновку доручено кільком членам Ради, вони визначають одного з них доповідачем.

Звернення щодо законопроекту, зареєстрованого як альтернативний, та законопроекту, поданого на заміну раніше поданого законопроекту, передається для підготовки проекту висновку члену або членам Ради, яким доручено підготовку проекту консультативного висновку стосовно основного законопроекту.

22.4. Для підготовки проекту висновку доповідач може залучати органи суддівського самоврядування, установи й організації, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів та інших спеціалістів, Громадську раду доброчесності за їхньою згодою на громадських засадах.

22.5. Після завершення підготовки проекту консультативного висновку доповідач повідомляє Голову Ради про можливість внесення його на розгляд Ради.

Не пізніше ніж за сім днів до засідання Ради, на якому розглядатиметься проект висновку, доповідач зобов’язаний надати його для ознайомлення всім членам Ради.

22.6. Розгляд проекту консультативного висновку починається з доповіді доповідача, який викладає підстави взяття звернення до розгляду, стислий зміст законопроекту, зміст проекту висновку, а також відповідає на запитання членів Ради.

22.7. Рада відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради приймає рішення про:

- затвердження консультативного висновку;

- направлення проекту консультативного висновку на доопрацювання.

22.8. Консультативний висновок разом із рішенням про його затвердження надсилається для розгляду суб’єкту звернення, Верховній Раді України та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

Глава 23. Вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та
авторитету правосуддя (статті 73, 74 Закону)

23.1. Питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі - звернення), а також із власної ініціативи.

Члени Ради можуть запропонувати Раді розглянути питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за власною ініціативою.

Питання про необхідність вжиття таких заходів Рада розглядає з власної ініціативи, якщо під час розгляду дисциплінарних справ чи інших питань діяльності Ради встановлено факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя. У такому випадку Рада або орган Ради, на розгляді якого перебуває відповідне питання, ухвалює рішення про необхідність розгляду питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право звернутися до Ради, подавши доповідну записку з обґрунтуванням необхідності ініціювання питання про вжиття таких заходів.

Заходи індивідуального характеру

23.2. До заходів індивідуального характеру належать заходи, передбачені пунктами 1 - 3 частини першої статті 73 Закону. Вживаючи заходів індивідуального характеру, Рада:

- веде й оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення;

- вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя;

- вносить на розгляд зборів відповідного суду подання про звільнення судді з адміністративної посади у разі невиконання ним рішення Ради.

23.3. Отримавши звернення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.

23.4. За результатами перевірки член Ради складає висновок, який має містити:

- інформацію про встановлені (підтверджені) факти втручання в діяльність судді, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя;

- пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.

Якщо член Ради пропонує вжити інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (пункт 8 частини першої статті 73 Закону), у висновку має бути зазначено перелік таких заходів та процедуру їх реалізації.

23.5. Якщо під час підготовки питання до розгляду загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя усунуто, а наслідки дій (бездіяльності), зазначені у пунктах 1 - 3 частини першої статті 73 Закону, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Ради вносить пропозицію порушити питання про відсутність підстав для вжиття таких заходів.

23.6. Якщо Рада прийняла рішення про внесення подання Ради з питань, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 73 Закону, таке подання підписується Головою Ради та в строк не пізніше ніж через п’ять днів з дня ухвалення Радою рішення надсилається органам і особам, яким воно адресоване.

Заходи загального характеру

23.7. До заходів загального характеру належать заходи, передбачені пунктами 4 - 7 частини першої статті 73 Закону. Вживаючи заходів загального характеру, Рада:

- ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення;

- звертається до суб’єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя;

- звертається до прокуратури й органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їхніх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду;

- готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об’єднаннями й оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні.

23.8. Підготовка заходів загального характеру здійснюється за дорученням Голови Ради її членами, структурними підрозділами секретаріату Ради. За рішенням Ради для підготовки до розгляду заходів загального характеру можуть створюватися тимчасові або постійно діючі робочі групи з членів Ради та працівників секретаріату Ради.

23.9. Розгляд питання про вжиття заходів загального характеру на засіданні Ради починається доповіддю Голови Ради або за його дорученням - члена Ради.

23.10. Рада розглядає питання про вжиття заходів загального характеру та за результатами розгляду приймає рішення в порядку, встановленому Законом і цим Регламентом.

23.11. Повний текст рішення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради не пізніше ніж на сьомий день з дня його ухвалення та на веб-порталі "Судова влада".

Розділ III. Прийняття та внесення змін до Регламенту

Глава 24. Прийняття та внесення змін до Регламенту

24.1. Регламент затверджується на засіданні Ради.

24.2. Регламент вважається затвердженим, якщо за нього проголосувала більшість членів Ради, які брали участь у засіданні Ради.

24.3. Регламент Ради розміщується на офіційному веб-сайті Ради.

24.4. Член (члени) Ради має право порушувати питання про внесення змін та доповнень до Регламенту.

24.5. Пропозиції щодо внесення змін чи доповнень до Регламенту виносяться на розгляд Ради у місячний строк з дня їх надходження.

24.6. Зміни чи доповнення до Регламенту затверджуються у порядку, визначеному пунктами 24.1 - 24.3 цього Регламенту.

Додаток
до Регламенту Вищої ради правосуддя

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

Бюлетень
для таємного голосування по виборах

__________________________________

Поставте будь-яку позначку напроти кандидатури, яку Ви підтримуєте, або напроти рядка "Не підтримую жодного кандидата".

[зворотна сторона бюлетеня]