ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ
27.01.2017 N 58/6/19-00-13-01-16/883

Щодо обов'язку сплати єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Керуючись статтями 19-1 та 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI Головним управління ДФС у Тернопільській області розглянуто Ваші звернення від 03.01.2017 та 05.01.2017, які надійшли на адресу Тернопільської ОДПІ та ГУ ДФС в області відповідно, щодо обов'язку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) фізичною особою-підприємцем, яка припинила державну реєстрацію, про що повідомляємо наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, платники, умови та порядок його нараху­вання і сплати регулюються Законом України від 08.07.2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. N 1774-VIII внесено зміни до Закону N 2464.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з нормами частини п'ятої статті 8 Закону N 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тобто, починаючи з 2017 року у разі якщо фізичними особами-підприємцями не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року (тобто за дохід, отриманий у 2017 році), такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону N 2464 в редакції Закону N 1774).

Водночас повідомляємо, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 2464). Так, з 01.01.2017 розмір мінімального страхового внеску становить 704 гривні.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини першої статті 1 Закону N 2464). Так, максимальна величина місячного доходу, на який нараховується єдиний внесок з 01.01.2017 становить 40000 грн, з 01.05.2017 - 42 100 грн, 01.12.2017 - 44050 гривень.

Також слід звернути увагу на те, що відповідно до абзацу 2 п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Водночас повідомляємо, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі припинення діяльності фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).

Термін сплати зобов'язань, визначених фізичною особою -підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою "ліквідаційний", настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, така особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п.52.2 ст.52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Заступник начальника С.С. Господарик