КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умови праці
Відділ регулювання умов та охорони праці

Пільги й компенсації за роботу в шкідливих умовах

ПИТАННЯ 1: Чи мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці працівники аварійно-рятувальних служб, які безпосередньо виконують рятувальні роботи та роботи, пов’язані з аварійно-рятувальними роботами? У якому порядку така відпустка надається і на скільки календарних днів?

ВІДПОВІДЬ 1: За пунктом 1 ст. 8 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 у редакції постанови від 13.05.2003 р. N 679, із змінами, внесеними постановою від 16.12.2004 р. № 1674).

Конкретна тривалість таких відпусток установлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Згідно з Порядком застосування цього Списку, затвердженим наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. № 16, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці України від 04.06.2003 р. № 150, зареєстрованим у Мін’юсті України 18.06.2003 р. за № 496/7817), у розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

У позиції 45 розділу XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" Списку визначено, що працівники професійних аварійно-рятувальних служб, які безпосередньо виконують аварійно-рятувальні роботи, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 24 календарних днів, а інші працівники, робота яких пов’язана з аварійно-рятувальними роботами, мають право на щорічну додаткову відпустку також за особливий характер праці, але тривалістю до семи календарних днів.

Отже, в цьому випадку має бути застосовано п.5 названого Порядку застосування Списку, згідно з яким, якщо працівники працювали на різних виробництвах, у цехах за професіями та на посадах, за роботу в (на) яких надається додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи провадиться окремо з кожного виду робіт, професій та посад.

Тобто працівникам аварійно-рятувальних служб за період навчання, тренування тощо (робота, пов’язана з аварійно-рятувальними роботами) має надаватися щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці з розрахунку сім календарних днів, а за дні, коли вони безпосередньо були зайняті на аварійно-рятувальних роботах. - з розрахунку 24 календарних дні.

Облік часу, відпрацьованого за кожним видом робіт, провадить власник або уповноважений ним орган.

Додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

Працівникам аварійно-рятувальних служб, крім щорічних додаткових відпусток, передбачених названим розділом Списку, встановлюється щорічна додаткова відпустка тривалістю не більш як сім календарних днів із такого розрахунку: один календарний день за кожні 30 год роботи або тренування із застосуванням киснево-дихальної апаратури впродовж робочого року.

Щодо віднесення працівників до категорії інших працівників, робота яких пов’язана з аварійно-рятувальними роботами, рішення ухвалює адміністрація служби залежно від характеру фактично виконуваних робіт та посадових обов’язків відповідних працівників.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до семи календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Статтею 11 Закону визначено, що забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером праці.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки (ст. 24 Закону).

ПИТАННЯ 2: На які пільги мають право працівники, зайняті в установах й організаціях охорони здоров’я, за роботу із шкідливими і важкими умовами праці?

ВІДПОВІДЬ 2: За статтею 7 Закону України "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочену тривалість робочого часу, щорічну додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

З ухваленням постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці та визначення права працівників на пільги і компенсації за роботу в цих умовах з урахуванням доплат за роботу із шкідливими умовами праиі проводиться на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці.

Начальник відділу,
Сергій РЯБОКОНЬ

"Праця i зарплата" N 39 (1051), 18 жовтня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214