ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
24.10.2011 N 373

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 листопада 2011 р. за N 1288/20026

Про затвердження Інструкції
про порядок складання та оприлюднення
фінансової звітності банків України

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
N 203 від 23.05.2012
N 510 від 10.12.2012
N 600 від 29.12.2012
N 540 від 18.08.2015
N 226 від 01.04.2016
N 414 від 23.12.2016)

Відповідно до статей 7 і 41 Закону України "Про Національний банк України", статей 11 та 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та у зв'язку з унесенням змін до чинних міжнародних стандартів фінансової звітності Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, що додається.

2. Банки складають проміжну, річну та консолідовану фінансову звітність з урахуванням Порядку застосування методу трансформації під час складання фінансової звітності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2012 року N 510, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 року за N 2188/22500 (зі змінами).

(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 510 від 10.12.2012; в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

3. Банки, які оприлюднювали звітність за 2011 рік відповідно до МСФЗ, мають право складати та оприлюднювати примітки до фінансової звітності за 2012 рік у тому форматі, який використовували під час складання фінансової звітності за 2011 рік, за умови забезпечення розкриття інформації за МСФЗ.

(Постанову доповнено новим пунктом 3 згідно з Постановою Національного банку N 600 від 29.12.2012)

4. До 01 жовтня 2013 року Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) та Генеральному департаменту банківського нагляду (Ткаченко О.О.) здійснити аналіз оприлюдненої фінансової звітності банків за 2012 рік, визначити оптимальний формат приміток до фінансової звітності банків України.

(Постанову доповнено новим пунктом 4 згідно з Постановою Національного банку N 600 від 29.12.2012)

5. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 09.10.2001 N 427 "Про затвердження Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за N 909/6100;

пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 490 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.11.2003 за N 1080/8401;

постанову Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 23 "Про затвердження Змін до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за N 162/8761.

6. Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі.

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Ричаківську В.І. та заступника Голови Національного банку України Соркіна І.В.

8. Постанова набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Голова С.Г. Арбузов

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
24.10.2011 N 373

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 листопада 2011 р. за N 1288/20026

Інструкція
про порядок складання та оприлюднення
фінансової звітності банків України

I. Загальні положення

1. Основні засади

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про Національний банк України" і ґрунтується на вимогах міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ) щодо розкриття інформації у фінансовій звітності.

1.2. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, зрозумілої, достовірної та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку, материнського банку та учасників консолідованої групи як єдиної економічної одиниці.

1.3. Ця Інструкція визначає порядок, періодичність складання, подання та оприлюднення фінансової звітності, зразки форм, що входять до складу фінансової звітності, установлює мінімальні вимоги до розкриття інформації.

1.4. Банк зобов'язаний складати фінансову звітність відповідно до вимог МСФЗ. Фінансова звітність є складеною відповідно до МСФЗ тільки тоді, якщо відповідає всім вимогам діючих МСФЗ, які є обов'язковими для виконання на дату складання фінансової звітності.

1.5. Уповноважена особа банку зобов'язана затвердити порядок складання фінансової звітності, що включає розподіл обов'язків та призначення осіб, відповідальних за надання інформації, яка входить до складу фінансової звітності, механізм внутрішнього контролю за порядком надання інформації.

1.6. Вимоги цієї Інструкції поширюються на:

річну консолідовану/неконсолідовану фінансову звітність;

проміжну консолідовану/неконсолідовану фінансову звітність.

(Абзац третій пункту 1.6 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 414 від 23.12.2016)

1.7. Банк, який контролює та/або має суттєвий вплив на діяльність інших компаній, складає окрему та консолідовану проміжну/річну фінансову звітність.

(Абзац перший пункту 1.7 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 414 від 23.12.2016)

Банк, який не має дочірніх компаній, складає індивідуальну річну фінансову звітність.

Банк складає та подає фінансову звітність до Національного банку України (далі - Національний банк) у грошовій одиниці України - у тисячах гривень. Сума менша ніж 500 гривень округлюється до нуля, сума, що дорівнює 500 гривень та більше, округлюється до 1000 гривень.

Банк визначає самостійно порядок складання і подання фінансової звітності відокремленими підрозділами та учасниками консолідованої групи.

Банк, що має філії та представництва на території інших держав, перераховує їх показники фінансової звітності в національну валюту України аналогічно до здійснення перерахунку статей в іноземній валюті.

1.8. Консолідована та неконсолідована фінансова звітність банків за період, що починається з 1 січня та завершується 31 грудня звітного року, має бути перевірена та підтверджена аудиторською фірмою відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

1.9. Фінансову неконсолідовану звітність підписують голова правління банку та головний бухгалтер банку (уповноважені ними особи), а консолідовану - голова правління та головний бухгалтер материнського банку (уповноважені особи), які згідно із законодавством України несуть відповідальність за достовірність даних фінансової звітності, строки її подання та оприлюднення.

(Пункт 1.9 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

1.10. У цій Інструкції поняття "банк" застосовується як для складання консолідованої, так і неконсолідованої фінансової звітності.

Терміни, які вживаються в цій Інструкції, використовуються в значеннях, визначених законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку, МСФЗ.

Банк складає консолідовану проміжну фінансову звітність відповідно до порядку складання консолідованої фінансової звітності банків, визначеного цією Інструкцією. Склад та строки подання консолідованої проміжної фінансової звітності відповідають складу та строкам подання сконсолідованої проміжної фінансової звітності.

(Пункт 1.10 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 414 від 23.12.2016)

2. Загальні вимоги до складання фінансової звітності

2.1. Банк складає фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням коригуючих проводок щодо подій, які коригують дані після дати балансу.

Вихідні залишки фінансової звітності за попередній період є вхідними залишками фінансової звітності за звітний період.

2.2. Банк не має права згортати активи та зобов'язання, доходи та витрати, крім випадків, передбачених відповідними МСФЗ та нормативно-правовими актами Національного банку.

2.3. Банк розкриває інформацію за активами, зобов'язаннями, доходами та витратами в статті "Інші" у примітках до фінансової звітності, якщо суми становлять понад 10% від загальних сум відповідних елементів фінансової звітності (активів, зобов'язань, доходів та витрат).

2.4. Зразки форм фінансової звітності та порядок їх заповнення наведені в додатках до цієї Інструкції та застосовуються для складання консолідованої та неконсолідованої фінансової звітності. Статті, що належать тільки до консолідованої звітності, до неконсолідованої фінансової звітності не включаються.

2.5. Банк визначає самостійно перелік рахунків внутрішнього плану рахунків для заповнення статей фінансової звітності та приміток з урахуванням економічної сутності операцій.

2.6. Банк зазначає всі дані у формах фінансової звітності та примітках до них порівняно з даними попереднього звітного періоду.

Якщо протягом звітного періоду відбулися зміни в обліковій політиці, виправлення помилок або зміни в складі статей фінансової звітності, банк здійснює перерахунок порівняльних сум за два попередніх періоди у Звіті про фінансовий стан (Балансі) та відповідних примітках до нього та за один попередній період - в інших звітах та відповідних примітках до них.

Банк у разі перекласифікації статей та перерахування порівняльних сум має розкрити таку інформацію:

характер перекласифікації;

суму кожної статті або класу статей, що їх перекласифіковують;

причину перекласифікації.

Банк пояснює причину, якщо не перераховує такі порівняльні суми, та наводить характер коригувань, які були б зроблені, якби суми були перераховані.

Банк зазначає в дужках показники фінансової звітності, які для визначення підсумків беруться зі знаком "мінус".

2.7. Банк має право вносити зміни до форм фінансової звітності та приміток до них відповідно до вимог МСФЗ з метою забезпечення доречною, достовірною, зрозумілою інформацією відповідно до вимог МСФЗ, наприклад шляхом:

уведення додаткових рядків, заголовків та проміжних підсумків за операціями, розмір яких згідно з принципом суттєвості такий, що окреме надання інформації у фінансовій звітності підвищить її прозорість та якість;

розкриття суттєвої інформації як окремої статті фінансової звітності;

створення додаткових приміток;

об'єднання окремих статей у разі несуттєвості обсягу певних операцій із сумами, подібними за економічною сутністю чи функціями;

виключення статей фінансової звітності з нульовими показниками за поточний та попередній періоди.

2.8. Банк зберігає подання та класифікацію статей у фінансовій звітності від одного періоду до іншого, крім тих випадків, коли відбуваються зміни в характері операцій та/або в МСФЗ.

Банк робить перехресні посилання до кожної статті фінансової звітності на будь-яку пов'язану з ними інформацію в примітках.

2.9. Банк, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, подає фінансову звітність відповідно до вимог цієї Інструкції.

Банк, в якому розпочато процедуру ліквідації, фінансову звітність не складає. Останнім звітним періодом для складання та оприлюднення фінансової звітності банку, в якому розпочато процедуру ліквідації, є період з початку звітного року до початку процедури ліквідації банку.

(Главу 2 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку N 414 від 23.12.2016)

II. Структура і зміст форм
фінансової звітності та приміток до них

1. Структура і зміст форми Звіту про фінансовий стан (Балансу)

1.1. Банк у Звіті про фінансовий стан (Балансі) відображає активи, зобов'язання та власний капітал банку за станом на кінець звітного періоду. Статті цього Звіту розміщені в порядку зменшення ліквідності.

1.2. Банк у Звіті про фінансовий стан (Балансі) та в примітках до нього відображає статті активів та зобов'язань за їх балансовою вартістю, яка, зокрема, уключає суми переоцінки, зменшення корисності, суми неамортизованого дисконту (премії), нарахованих та несплачених процентних доходів (витрат).

Нараховані неотримані доходи за наданими послугами включаються до статті "Інші фінансові активи", а нараховані несплачені витрати - до статті "Інші фінансові зобов'язання".

1.3. Банк включає залишки за контрактивними рахунками в активах і контрпасивними рахунками в пасивах до розрахунку з протилежним знаком і зменшує відповідні статті за групами та розділами.

1.4. Банк не включає у Звіт про фінансовий стан (Баланс) інформацію за технічними рахунками та внутрішньосистемними розрахунками.

1.5. Банк забезпечує тотожність підсумку активів сумі зобов'язань і власного капіталу у Звіті про фінансовий стан (Балансі).

1.6. Зразок форми Звіту про фінансовий стан (Балансу) наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.

2. Структура і зміст форми Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати)

2.1. Банк подає всі статті доходів та витрат в єдиному Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) або у двох окремих звітах: Звіті про прибутки і збитки та Звіті про сукупний дохід за звітний період наростаючим підсумком. Якщо банк подає два звіти, Звіт про прибутки та збитки має передувати Звіту про сукупний дохід.

Банк розкриває основні види доходів і витрат, що групуються за їх характером.

До складу іншого сукупного доходу входять статті доходів і витрат, що не визнаються у складі прибутку або збитку, а саме: результати переоцінки основних засобів та нематеріальних активів, накопичені курсові різниці від перерахунку фінансової звітності господарської одиниці за межами України, результати переоцінки фінансових активів у портфелі банку на продаж, результати переоцінки хеджування грошових потоків, частка іншого сукупного доходу асоційованої компанії, актуарні прибутки (збитки) за пенсійними планами з визначеними виплатами.

2.2. Банк не включає до Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) інформацію про доходи і витрати за внутрішньосистемними розрахунками.

2.3. Банк розкриває суму податку на прибуток, пов'язану з кожним компонентом іншого сукупного доходу, уключаючи коригування внаслідок перекласифікації, у Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) або в примітках до нього.

2.4. Банк, прості акції або потенційні прості акції якого відкрито продаються та купуються на відкритому ринку, уключаючи біржовий та позабіржовий, а також банк, що подає чи має подати фінансову звітність відповідним органам з метою випуску простих акцій на відкритому ринку, мають розкривати інформацію про прибуток на акцію.

Банк зазначає в єдиному Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід або у Звіті про прибутки і збитки показники чистого прибутку (збитку) та скоригованого прибутку (збитку) на одну просту акцію від діяльності, що триває, та окремо - від припиненої діяльності для кожного класу простих акцій, що надають різні права на частку в прибутку за звітний період. Якщо чистий та скоригований прибуток (збиток) на акцію однаковий, банк може подавати їх в одній статті звіту. Банк подає показники чистого та скоригованого прибутку (збитку) на акції в усіх відображених періодах з однаковою точністю.

Показники прибутку (збитку) на одну акцію зазначаються в гривнях. Збиток на одну просту акцію зазначається в дужках.

2.5. Банк уключає прості акції до розрахунку середньозваженої кількості акцій в обігу, починаючи з дати їх випуску, який зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Вибір часу включення простих акцій визначається умовами їх випуску та розміщення.

2.6. Зразки форм Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), Звіту про прибутки і збитки та Звіту про сукупний дохід наведені в додатку 1 до цієї Інструкції.

3. Структура і зміст форми Звіту про зміни у власному капіталі (Звіту про власний капітал)

3.1. Банк у Звіті про зміни у власному капіталі (Звіті про власний капітал) відображає рух капіталу за звітний період.

3.2. Банк у Звіті про зміни у власному капіталі (Звіті про власний капітал) відображає окремо:

загальний сукупний дохід банку за звітний період із зазначенням окремо загальних сум, що належать власникам материнської компанії і неконтрольованій частці;

для кожного компонента капіталу вплив ретроспективного застосування або перерахунку, визнаного у зв'язку з виправленням помилок та/або впливом змін в обліковій політиці;

для кожного компонента власного капіталу узгодження балансової вартості на початок та кінець звітного періоду із зазначенням кожної зміни, що обумовлена прибутком або збитком, кожної статті іншого сукупного доходу, операцій із власниками (відображення виплат, що здійснюються ними або на їх користь, зміни в частках участі в дочірніх компаніях, які не призводять до втрати контролю).

Компоненти капіталу включають, наприклад, кожну статтю внесеного капіталу, накопичений залишок за кожною статтею сукупного доходу та нерозподілений прибуток.

3.3. Зразок форми Звіту про зміни у власному капіталі (Звіту про власний капітал) наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.

4. Структура і зміст форми Звіту про рух грошових коштів

4.1. Звіт про рух грошових коштів надає необхідну інформацію, що є основою оцінки спроможності банку генерувати та ефективно використовувати грошові кошти та їх еквіваленти.

4.2. Банк у Звіті про рух грошових коштів відображає фактичне надходження та використання готівкових та безготівкових коштів у звітному періоді на основі аналізу змін у статтях Звіту про фінансовий стан, а також даних Звіту про прибутки і збитки.

Обсяг руху грошових коштів розподіляється протягом звітного періоду за видами діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова). Класифікація за видами діяльності дає змогу банку оцінити вплив кожного виду діяльності на його фінансовий стан і на потоки грошових коштів та їх еквівалентів.

4.3. Банк для визначення обсягу руху грошових коштів від здійснення операційної діяльності використовує один із двох методів - прямий або непрямий.

Банк, що використовує прямий метод, для визначення обсягу чистих грошових коштів від здійснення операційної діяльності послідовно зазначає всі основні статті надходжень та витрат, різниця яких відображає збільшення або зменшення грошових коштів. Застосування прямого методу надає змогу банку отримати інформацію для оцінки майбутніх грошових потоків і має переваги над непрямим методом.

Банк, що використовує непрямий метод, для визначення чистих грошових коштів від здійснення операційної діяльності коригує суму прибутку (збитку) на результат негрошових операцій на суми відстрочених та нарахованих надходжень (платежів) минулих або майбутніх періодів за операційною діяльністю, на суми доходів та витрат, пов'язаних із грошовими потоками від інвестиційної і фінансової діяльності.

4.4. Банк визначає обсяг руху грошових коштів від здійснення інвестиційної та фінансової діяльності з використанням тільки прямого методу.

4.5. Банк відображає грошові потоки, що виникають від операцій в іноземній валюті, у грошовій одиниці України (у тисячах гривень) із застосуванням до суми в іноземній валюті офіційного валютного курсу гривні до іноземних валют на дату виникнення грошового потоку.

4.6. Банк перераховує грошові потоки господарської одиниці за межами України за офіційним валютним курсом гривні до іноземних валют на дату виникнення грошового потоку або застосовує середньозважений валютний курс для відображення операцій в іноземній валюті або перерахування грошових потоків господарської одиниці за межами України протягом звітного періоду.

4.7. Нереалізовані прибутки (збитки), що виникають під час зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют, не є грошовими потоками.

4.8. Загальний чистий результат руху грошових коштів та їх еквівалентів від усіх видів діяльності має відповідати різниці між залишками грошових коштів та їх еквівалентів на початок і кінець звітного періоду.

Вплив змін валютних курсів на грошові кошти та їх еквіваленти, що зазначені в іноземний валюті або підлягають погашенню в іноземній валюті, відображаються у Звіті про рух грошових коштів для узгодження грошових коштів та їх еквівалентів на початок і кінець звітного періоду.

4.9. Банк розкриває інформацію про порядок визначення та склад грошових коштів і їх еквівалентів, відображених у Звіті про рух грошових коштів, та їх узгодження з відповідними статтями Звіту про фінансовий стан.

Із грошових коштів та їх еквівалентів виключаються грошові кошти з обмеженим правом на їх використання.

Операції за інвестиційною та фінансовою діяльністю, що не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів, виключаються із Звіту про рух грошових коштів. Ці операції розкриваються у відповідних примітках.

4.10. Зразок форми Звіту про рух грошових коштів наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.

5. Вимоги до структури та змісту приміток до фінансової звітності

1. Банк самостійно визначає склад та структуру приміток з урахуванням вимог МСФЗ. Примітки є невід'ємною складовою фінансової звітності банку.

Банк складає примітки до кожної суттєвої статті фінансової звітності на основі даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку.

2. Банк у примітках надає загальну інформацію про банк, основні принципи облікової політики банку, зміни, що в ній відбулися протягом звітного періоду, їх вплив на фінансовий стан та результати діяльності банку, іншу інформацію, розкриття якої передбачається МСФЗ.

3. Банк у примітках стисло викладає інформацію про методи оцінки, припущення та судження провідного управлінського персоналу, які були використані в процесі застосування облікової політики банку і мали суттєвий вплив на суми, що відображені у фінансовій звітності.

4. Банк повинен подавати примітки до фінансової звітності у впорядкованому вигляді. До кожної суттєвої статті, поданої у Звітах, банк повинен робити посилання на будь-яку пов'язану з нею інформацію у примітках.

5. Банк під час складання приміток до фінансової звітності може використовувати "Методичні рекомендації щодо порядку складання приміток до фінансової звітності банків України.

(Глава 5 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

III. Порядок складання, подання та оприлюднення
фінансової звітності банками

(Назва розділу в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

1. Порядок складання проміжної фінансової звітності банків

1. Банк складає проміжну фінансову звітність у комплекті скороченої фінансової звітності відповідно до МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність". Комплект скороченої проміжної фінансової звітності має містити інформацію у розрізі всіх заголовків та проміжних підсумків, що були включені в останню річну фінансову звітність.

Банк зобов'язаний складати консолідовану проміжну фінансову звітність, якщо за останній звітний рік він складав річну консолідовану фінансову звітність.

(Пункт 1 глави 1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 414 від 23.12.2016)

2. Проміжна скорочена фінансова звітність включає:

Проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Баланс);

Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);

Проміжний скорочений звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);

Проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів.

Пояснювальні примітки до проміжної скороченої фінансової звітності.

Зразки форм проміжної фінансової звітності наведені в додатку 1 до цієї Інструкції.

3. Банк до складу пояснювальних приміток до проміжної скороченої фінансової звітності обов'язково включає такі примітки:

"Інформація про банк";

"Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність";

"Основи подання проміжної скороченої фінансової звітності";

примітки до Проміжного скороченого звіту про фінансовий стан (Баланс);

примітки до Проміжного скороченого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Проміжного скороченого звіту про фінансові результати);

"Прибуток/(збиток) на одну просту та привілейовану акцію";

"Операційні сегменти";

"Операції з пов'язаними особами";

"Об'єднання компаній";

"Події після дати балансу".

У разі виникнення суттєвих змін після дати закінчення останнього річного звітного періоду банк включає до складу пояснювальних приміток до проміжної скороченої фінансової звітності такі примітки:

"Управління фінансовими ризиками";

"Потенційні зобов'язання банку";

"Справедлива вартість".

Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або викривлення може вплинути на рішення користувачів.

4. Банк має розкривати інформацію про банк та про економічне середовище, у якому він здійснював свою діяльність протягом періоду з дати закінчення останнього фінансового року до дати звітності, а також про вплив змін у його структурі. У складі інформації про зміни у власній структурі банк розкриває дані про придбання та/або відчуження дочірніх компаній, довгострокові інвестиції, проведені реструктуризації, припинення окремих видів діяльності. Банк має розкрити інформацію про будь-яке невиконання зобов'язань за залученими коштами або порушення умов відповідних договорів, які не були усунені до дати закінчення проміжного звітного періоду або за станом на цю дату.

5. У примітці "Основи подання проміжної скороченої фінансової звітності" банк зазначає про те, що проміжна скорочена звітність підготовлена відповідно до вимог МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність".

6. Банк у примітках до проміжної скороченої фінансової звітності має розкрити інформацію про:

зміни в припущеннях про безперервність діяльності;

зміни в обліковій політиці, що підлягають розкриттю згідно з МСБО "Облікова політика, зміни в облікових оцінках та помилки". Банк розкриває характер та вплив кожної зміни облікової політики, або підтверджує, що проміжна фінансова звітність підготовлена на основі таких самих положень облікової політики, що й остання річна фінансова звітність;

виправлення суттєвих помилок;

майбутні зміни в обліковій політиці. Банк самостійно відстежує зміни та удосконалення до МСФЗ, оцінює їх потенційний вплив на проміжну скорочену фінансову звітність банку;

інформацію про операції, які не є типовими. Банк розкриває характер і суми суттєвих операцій, що мають вплив на активи, зобов'язання, власний капітал, чистий прибуток або потоки грошових коштів;

зміни в облікових оцінках та судженнях управлінського персоналу. Банк розкриває характер і суми суттєвих змін в облікових оцінках.

7. Банк самостійно обирає склад приміток до Проміжного скороченого звіту про фінансовий стан (Баланс) та Проміжного скороченого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), ураховуючи таке:

банку не потрібно повторювати інформацію у скороченій проміжній фінансовій звітності або зазначати про несуттєві зміни до неї, якщо така інформація була розкрита в останній річній фінансовій звітності;

примітки до Проміжного скороченого звіту про фінансовий стан (Баланс) складаються, якщо дані статей змінилися не менше ніж на 10% порівняно з даними тих самих статей річної фінансової звітності. Примітки до Проміжного скороченого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), якщо дані статей змінилися не менше ніж на 10% порівняно з даними тих самих статей відповідного звіту за порівняльний проміжний період попереднього року;

(Абзац третій пункту 7 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 414 від 23.12.2016)

банк складає примітки в разі несуттєвих змін, якщо за його оцінками пропуск інформації може вплинути на якість її подання у скороченій проміжній звітності;

банк обов'язково складає примітку до відповідних статей Проміжного скороченого звіту про фінансовий стан (Баланс), за якими відображаються операції з борговими інструментами, акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком. Банк розкриває інформацію про операції, що пов'язані з випуском, зворотним викупом, погашенням боргових цінних паперів, акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, а також про виплату дивідендів за акціями;

банк (у разі наявності операцій) обов'язково складає примітку до відповідних статей Проміжного скороченого звіту про фінансовий стан (Баланс), за якими розкривається інформація відповідно до МСФЗ 5 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", якщо банк має діяльність, що припиняється за станом на кінець проміжного звітного періоду, або вид діяльності, що вибув у проміжному звітному періоді, або є необоротні активи ліквідаційної групи, класифіковані як утримувані для продажу за станом на кінець проміжного звітного періоду;

банк складає примітку про витрати на податок на прибуток, відстрочені податки та суттєві зміни ефективної ставки податку на прибуток за проміжний звітний період відповідно до вимог МСБО 12 "Податок на прибуток";

банк складає примітку, якщо відбулися суттєві зміни в балансовій вартості активів, що оцінюються за справедливою вартістю. Суттєвість визначається відповідно до власних облікових політик;

якщо відбулися суттєві зміни резервів протягом проміжного звітного періоду, то банк складає примітку руху резервів;

банк складає примітку про основні засоби та нематеріальні активи, якщо відбулися їх суттєві придбання та вибуття.

8. Якщо відповідно до МСФЗ 8 "Операційні сегменти" банк розкривав інформацію про сегменти в останній річній фінансовій звітності, то банк має розкрити цю інформацію у скороченій проміжній фінансовій звітності у примітці "Операційні сегменти".

9. Банк має розкрити інформацію про об'єднання бізнесу в примітці "Об'єднання компаній", якщо протягом звітного періоду відбувалися операції з об'єднання.

10. Банк розкриває інформацію про суттєві події, що відбулися після закінчення проміжного звітного періоду та не знайшли відображення в проміжній фінансовій звітності в примітці "Події після дати балансу" відповідно до МСБО 10 "Події після звітного періоду".

11. Банк розкриває інформацію про операції з пов'язаними особами в примітці "Операції з пов'язаними особами" відповідно до МСБО 24 "Розкриття інформації про зв'язані сторони".

12. Банк має розкрити у пояснювальних примітках до скороченої проміжної фінансової звітності інформацію, якщо тільки вона є суттєвою, про:

зміни в умовних активах та зобов'язаннях, суттєві врегулювання розгляду судових справ, відновлення суми резервів з реорганізації, які мали місце з дати закінчення останнього річного звітного періоду;

інформацію, розкриття якої передбачено МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації", якщо в проміжний звітний період відбулася зміна цілей та політики управління фінансовими ризиками банку або характеру та рівня ризиків з дати закінчення останнього річного періоду.

суттєві переведення фінансових активів з одного рівня ієрархії справедливої вартості на інший;

суттєві списання та відновлення, а також визнання та відновлення збитків від знецінення активів згідно з МСБО 36 "Зменшення корисності активів", якщо щорічна перевірка на знецінення активів з невизначеним строком корисного використання була проведена в проміжному звітному періоді;

Банк розкриває інформацію за зазначеними операціями в примітці "Основи подання проміжної скороченої фінансової звітності", якщо зміни були несуттєвими.

13. Банк може подавати повний комплект проміжної фінансової звітності згідно з МСБО 1 "Подання фінансової звітності".

14. Банк може уводити додаткові статті, якщо пропуск цих показників уводитиме в оману користувачів проміжної скороченої фінансової звітності.

15. Банк складає проміжну фінансову звітність (скорочену або повну) за такі періоди:

Звіт про фінансовий стан (Баланс) на кінець поточного проміжного періоду та порівняльний звіт про фінансовий стан (Баланс) на кінець попереднього фінансового року;

Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати) за поточний проміжний період (за три місяці) і наростаючим підсумком з початку року до дати звітності та порівняльний Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати) за відповідні порівнювальні проміжні періоди (за три місяці і наростаючим підсумком з початку року до дати звітності) попереднього фінансового року. Банк подає статті доходів і витрат в єдиному Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати) або у двох окремих звітах: Звіті про прибутки і збитки та Звіті про сукупний дохід так, як він подавав інформацію в останній річній фінансовій звітності.

Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал) наростаючим підсумком з початку року до дати звітності та порівняльний звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал) наростаючим підсумком від початку року до дати звітності попереднього фінансового року;

Звіт про рух грошових коштів наростаючим підсумком з початку року до дати звітності та порівняльний Звіт про рух грошових коштів наростаючим підсумком з початку року до дати звітності попереднього фінансового року.

16. Банк складає проміжну фінансову звітність на підставі файла А4.

(Пункт 16 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 414 від 23.12.2016)

(Глава 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

2. Порядок складання річної фінансової звітності

2.1. Банк до річної фінансової звітності включає:

Звіт про фінансовий стан (Баланс);

Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);

Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);

Звіт про рух грошових коштів;

примітки.

2.2. Банк складає річну фінансову звітність з урахуванням коригуючих проводок [за даними файлів 25 "Дані про обороти по згортанню та залишки на рахунках" (далі - файл 25), А4, 81].

2.3. Перший звітний період новоствореного банку може бути меншим, ніж 12 місяців, але не більшим, ніж 15 місяців.

У такому разі банк має розкрити таку інформацію:

причину, через яку використовується довший або коротший звітний період;

факт, що порівнювальні суми для Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), Звіту про зміни у власному капіталі (Звіту про власний капітал), Звіту про рух грошових коштів і для пов'язаних з ними приміток не є повністю зіставними.

3. Порядок складання консолідованої фінансової звітності банків

3.1. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність за звітний рік у такому складі:

Консолідований звіт про фінансовий стан (Консолідований баланс);

Консолідований звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Консолідований звіт про фінансові результати);

Консолідований звіт про зміни у власному капіталі (Консолідований звіт про власний капітал);

Консолідований звіт про рух грошових коштів за звітний період;

примітки до консолідованих фінансових звітів.

3.2. Материнський банк включає до консолідованої фінансової звітності показники річної фінансової звітності всіх учасників консолідованої групи, уключаючи організації спеціального призначення, за винятком показників річної фінансової звітності дочірніх та асоційованих компаній, що утримуються виключно для продажу та відповідають критеріям визнання необоротних активів, утримуваних для продажу, та припиненої діяльності.

Якщо продаж не відбувся, то показники фінансової звітності таких дочірніх та асоційованих компаній підлягають консолідації з дати їх класифікації як необоротні активи, утримувані для продажу, з унесенням відповідних змін до фінансової звітності за попередні періоди.

3.3. Материнський банк та учасники консолідованої групи використовують єдині принципи облікової політики. За основу облікової політики консолідованої групи береться облікова політика материнської компанії. Якщо учасник консолідованої групи застосовує облікову політику, що відрізняється від прийнятої консолідованою групою облікової політики, то під час складання консолідованої фінансової звітності материнський банк зобов'язаний здійснити відповідне коригування у фінансовій звітності учасника.

3.4. Фінансова звітність материнського банку та учасників консолідованої групи, що використовується для складання консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на одну й ту саму дату.

Якщо фінансова звітність, що використовується для консолідації, була складена на різні звітні дати, то материнський банк здійснює коригування згідно з впливом суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами, та розкриває відповідну інформацію в примітках. Інтервал між датами звітності не може перевищувати трьох місяців.

3.5. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом включення до складу своїх фінансових звітів на звітну дату показників фінансової звітності учасників консолідованої групи з використанням методів повної консолідації та методу участі в капіталі.

Вибір методу консолідації залежить від рівня контролю консолідованої групи в капіталі кожного учасника (додаток 2).

(Абзац другий пункту 3.5 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 540 від 18.08.2015)

3.6. Материнський банк визначає для учасників консолідованої групи вимоги до організації роботи із складання консолідованої фінансової звітності, установлює порядок і строки подання їй фінансової звітності та необхідної для розкриття в ній додаткової інформації.

3.7. Дочірні компанії включаються до консолідованої фінансової звітності групи за методом придбання, починаючи з дати фактичного отримання групою контролю над їх операціями, і виключаються з консолідованої фінансової звітності, починаючи з дати втрати контролю.

Метод придбання передбачає визначення покупця, дати придбання, ідентифікованих придбаних активів та прийнятих зобов'язань і здійснення оцінки їх справедливої вартості, гудвілу чи прибутку від вигідної покупки, будь-якої неконтрольованої частки в об'єкті придбання.

Материнський банк на дату отримання контролю (дату придбання) визнає окремо від гудвілу ідентифіковані активи, прийняті зобов'язання, неконтрольовану частку участі в об'єкті придбання.

3.8. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність за методом повної консолідації шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності учасників консолідованої групи до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку.

3.9. Для забезпечення складання консолідованої фінансової звітності за методом повної консолідації материнський банк здійснює таке:

а) постатейне додавання сум подібних статей активів, зобов'язань, капіталу, доходу та витрат;

б) з активів материнського банку виключає балансову вартість інвестицій материнського банку до кожної дочірньої компанії, а з капіталу дочірньої компанії виключає відповідну частку материнського банку в кожній дочірній компанії;

в) з відповідних статей фінансової звітності материнського банку та дочірньої компанії виключає суму внутрішньогрупових операцій (у тому числі доходів, витрат, дивідендів, суму нереалізованих прибутків (збитків) від внутрішньогрупових операцій) та внутрішньогрупового сальдо;

г) оцінює справедливу вартість ідентифікованих придбаних активів та прийнятих зобов'язань, умовних (непередбачених) зобов'язань та розраховує справедливу вартість чистих активів дочірніх компаній на дату придбання;

ґ) визначає гудвіл або прибуток від вигідної покупки;

д) визначає неконтрольовану частку в прибутку або збитку консолідованих дочірніх компаній за звітний період;

е) визначає неконтрольовані частки в чистих активах консолідованих дочірніх компаній, що складаються із суми неконтрольованих часток на дату первісного об'єднання та частини неконтрольованих часток у зміні власного капіталу з дати придбання.

Материнський банк здійснює потрібні коригування через механізм технічних рахунків консолідації, уносить їх у робочі таблиці для складання консолідованої звітності і не відображає в облікових регістрах.

3.10. Материнський банк оцінює ідентифіковані придбані активи, прийняті зобов'язання, отримані під час об'єднання компаній умовні зобов'язання за справедливою вартістю на дату придбання (отримання контролю). Під час поетапного придбання також оцінює за справедливою вартістю частку в капіталі дочірньої компанії, якою вона володіла раніше.

3.11. Материнський банк визнає гудвіл на дату придбання, що оцінюється як перевищення суми, наведеної в підпункті "а", над сумою, наведеною в підпункті "б", а саме:

а) сукупної суми:

переданої компенсації, оціненої за справедливою вартістю на дату придбання;

суми будь-якої неконтрольованої частки в об'єкті придбання, оціненої за справедливою вартістю;

справедливої вартості на дату придбання частки участі в капіталі, раніше утримуваної покупцем (материнським банком) в об'єкті придбання (дочірній компанії), у разі поетапного об'єднання компаній;

б) сальдо сум на дату придбання ідентифікованих придбаних активів і прийнятих зобов'язань, оцінених за справедливою вартістю.

Материнський банк визнає дохід від вигідної покупки, що виникає в разі перевищення суми, наведеної в підпункті "б", над сумою, наведеною в підпункті "а", у повній сумі на дату придбання. Перед визнанням доходу від вигідної покупки материнський банк повторно оцінює правильність ідентифікації всіх придбаних активів, прийнятих зобов'язань, перевіряє процедури оцінки, що були використані ним під час розрахунку.

3.12. Якщо первісний облік об'єднання бізнесу є незавершеним на кінець звітного періоду, в якому відбувається об'єднання, то материнський банк відображає у своїй фінансовій звітності тимчасові суми щодо статей, облік яких є незавершеним.

Протягом періоду оцінки ці суми, визнані на дату придбання, ретроспективно коригуються для відображення нової отриманої інформації про факти та обставини, що були за станом на дату придбання та, якби були відомі, впливали б на оцінку визнаних сум.

Протягом періоду оцінки материнський банк також визнає додаткові активи чи зобов'язання, якщо отримано нову інформацію про факти та обставини, що були за станом на дату придбання та, якби були відомі, привели б до визнання цих активів і зобов'язань. Період оцінки закінчується, як тільки покупець отримує інформацію, яка була йому потрібна, про факти та обставини, що були за станом на дату придбання, або дізнається, що неможливо отримати більше інформації. Проте період оцінки не повинен перевищувати один рік з дати придбання.

3.13. Материнський банк відображає витрати, пов'язані з придбанням, за рахунками витрат у тому періоді, в якому вони були здійснені.

3.14. Материнський банк оцінює передану під час об'єднання компенсацію за справедливою вартістю на дату придбання.

3.15. Материнський банк під час придбання дочірніх компаній оцінює неконтрольовані частки участі в об'єкті придбання за справедливою вартістю або пропорційно частці неконтрольованої участі в ідентифікованих чистих активах об'єкта придбання.

Неконтрольовані частки відображаються в Консолідованому звіті про фінансовий стан у складі власного капіталу окремо від власного капіталу власників материнського банку та в окремій колонці в Консолідованому звіті про зміни у власному капіталі.

Неконтрольовані частки, що належать до результатів діяльності звітного періоду, відображаються в Консолідованому звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід окремим рядком. Сукупний прибуток розподіляється власникам материнського банку та неконтрольованій частці участі навіть тоді, якщо призводить до від'ємного значення частки участі.

3.16. Зміни частки участі материнського банку в дочірній компанії, що не призводять до втрати контролю, відображаються як операції з власниками в Консолідованому звіті про зміни у власному капіталі.

3.17. Материнський банк у разі втрати контролю над дочірньою компанією визнає будь-які збережені в колишніх дочірніх компаніях інвестиції за справедливою вартістю на дату втрати контролю.

Якщо володіння акціями в дочірній компанії банку зменшується з відповідною зміною статусу дочірньої компанії, то материнський банк припиняє застосування методу повної консолідації та відображає відповідну інвестицію як інвестицію в асоційовану компанію (за методом участі в капіталі) або як інвестиції, утримувані для продажу.

3.18. Материнський банк у разі придбання дочірніх компаній протягом звітного року включає до консолідованої фінансової звітності лише частину доходів і витрат, накопичених з дати придбання (дати отримання контролю).

3.19. Під час поетапного придбання компанії материнський банк переоцінює свою раніше отриману частку участі в капіталі об'єкта придбання за її справедливою вартістю на дату придбання та уключає до складу доходів або витрат. Якщо в попередні звітні періоди материнський банк визнав зміни вартості своєї частки в капіталі об'єкта придбання в іншому сукупному доході (наприклад, інвестиція, утримувана в портфелі на продаж), таку суму слід визнавати як доходи або витрати.

3.20. Материнський банк перераховує статті фінансових звітів господарських одиниць за межами України за гривневим еквівалентом:

а) монетарні і немонетарні статті перераховує за офіційним валютним курсом на дату балансу;

б) статті доходів, витрат перераховує за офіційним валютним курсом на дату операцій, крім звітності дочірніх банків, філій, представництв, що складені у валюті країни з гіперінфляційною економікою.

Материнський банк для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів, що виникали протягом кожного місяця, може застосовувати середньозважений валютний курс за відповідний місяць.

3.21. Курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінансової звітності, материнський банк відображає в Консолідованому звіті про фінансовий стан окремим компонентом власного капіталу "Накопичені курсові різниці" у статті "Резервні та інші фонди банку".

У разі вибуття господарської одиниці за межами України накопичену суму курсових різниць, що пов'язана з перерахунком фінансових звітів цієї господарської одиниці, материнський банк визначає як доходи або витрати того періоду, у якому були відображені фінансові результати від вибуття.

У разі часткового вибуття господарської одиниці (реалізації або вилучення частини інвестиції в дочірній банк, що розташований за межами України) материнський банк уключає до складу доходів або витрат пропорційну частку відповідної суми накопичених курсових різниць.

3.22. Материнський банк після перерахунку статей фінансової звітності дочірніх компаній, розташованих за межами України, уключає їх до консолідованої фінансової звітності аналогічно до компаній, розташованих на території України, із застосуванням процедури виключення внутрішньогрупових операцій, обчислення гудвілу та неконтрольованої частки участі тощо.

3.23. Якщо дочірній банк, розташований за межами України, повністю не належить материнському банку, то частина курсових різниць, що належить до неконтрольованої частки, відображається в її складі в Консолідованому звіті про фінансовий стан.

3.24. Материнський банк перераховує активи та зобов'язання дочірньої компанії, розташованої за межами України, за офіційним валютним курсом на дату балансу цієї компанії, якщо її фінансова звітність з об'єктивних причин складена на дату звітності, що не відповідає даті звітності материнського банку (за умови, що інтервал між ними становить не більше ніж три місяці). Материнський банк робить відповідні коригування, якщо відбулися зміни у офіційному валютному курсі до дати складання балансу материнського банку.

3.25. Материнський банк уключає фінансові звіти асоційованих компаній, якими прямо чи опосередковано володіє консолідована група, до консолідованої фінансової звітності за методом участі в капіталі.

3.26. Материнський банк відповідно до методу участі в капіталі після придбання асоційованої компанії відображає:

частку групи в прибутках та збитках асоційованої компанії в складі Консолідованого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за рік як частку фінансового результату асоційованих компаній;

частку групи в іншому сукупному доході, що відображається в складі іншого сукупного доходу окремим рядком.

3.27. Балансова вартість інвестицій в асоційовані компанії включає визначений гудвіл за вирахуванням накопичених збитків від його знецінення та коригується з урахуванням змін частки консолідованої групи в асоційованій компанії. Банк визнає дивіденди, отримані від асоційованих компаній, як доходи в своїй окремій фінансовій звітності.

3.28. Якщо частка збитків консолідованої групи, пов'язаних з асоційованою компанією, дорівнює або перевищує її частку в асоційованій компанії, то консолідована група відображає попередні збитки тільки, якщо вона прийняла на себе зобов'язання або здійснювала платежі за дорученнями цієї асоційованої компанії.

Нереалізовані прибутки за операціями між консолідованою групою та її асоційованими компаніями взаємовиключаються пропорційно до частки консолідованої групи в асоційованих компаніях, нереалізовані збитки також взаємовиключаються, якщо тільки вони не викликані знеціненням асоційованої компанії.

3.29. Материнський банк припиняє використання методу участі в капіталі асоційованої компанії з дати втрати суттєвого впливу. Збережені інвестиції обліковуються за справедливою вартістю.

4. Вплив інфляції на складання річної неконсолідованої
та консолідованої фінансової звітності банків

4.1. Банк коригує річну консолідовану та неконсолідовану фінансову звітність і відповідну порівняльну інформацію за попередні звітні періоди, якщо вона складається в умовах гіперінфляції.

Банк здійснює коригування показників річної фінансової звітності на вплив інфляції без здійснення записів за рахунками бухгалтерського обліку. Банк складає річну фінансову звітність відповідно до вимог МСФЗ на підставі даних бухгалтерського обліку, а після цього шляхом коригування її показників складає скориговану фінансову звітність з урахуванням впливу інфляції.

4.2. Банк до річної консолідованої та неконсолідованої фінансової звітності з урахуванням впливу інфляції включає:

Звіт про фінансовий стан з урахуванням впливу інфляції (Баланс з урахуванням впливу інфляції);

Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід з урахуванням впливу інфляції (Звіт про фінансові результати з урахуванням впливу інфляції);

Звіт про рух грошових коштів з урахуванням впливу інфляції;

Звіт про зміни у власному капіталі з урахуванням впливу інфляції (Звіт про власний капітал з урахуванням впливу інфляції);

примітки до фінансових звітів з урахуванням впливу інфляції.

4.3. Банк коригує показники фінансової звітності з урахуванням зміни купівельної спроможності гривні з дати їх визнання до звітної дати шляхом застосування коефіцієнта коригування.

4.4. Банк коригує показники річної фінансової звітності із застосуванням коефіцієнта коригування за умови, що значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, уключаючи звітний, наближається до 100% або перевищує цей рівень.

4.5. Банк складає скориговану фінансову звітність з урахуванням впливу інфляції за такою процедурою:

здійснює вибір індексу інфляції, що встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики - Державною службою статистики України;

розподіляє статті Звіту про фінансовий стан (Балансу) на монетарні та немонетарні;

визначає дати, починаючи з яких здійснюється перерахунок немонетарних статей;

здійснює перерахунок немонетарних статей Звіту про фінансовий стан (Балансу);

здійснює перерахунок Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати);

розраховує прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті;

здійснює перерахунок Звіту про зміни у власному капіталі;

здійснює підготовку Звіту про рух грошових коштів з урахуванням інфляції;

перераховує показники за попередній фінансовий рік.

4.6. Датою коригування є дата, на яку складається фінансова звітність за рік, у якому кумулятивний приріст інфляції наближається до 100% або перевищує цей рівень на кінець дня 31 грудня звітного року.

4.7. Банк для коригування показників фінансової звітності здійснює:

а) коригування показників Звіту про фінансовий стан (Балансу).

Монетарні активи і зобов'язання ураховують купівельну спроможність гривні і не коригуються. Монетарні активи і зобов'язання, які згідно з договором підлягають індексації з урахуванням впливу інфляції (депозити, облігації тощо), відображаються у Звіті про фінансовий стан (Балансі) у сумі, що визначена відповідно до умов договору.

Показники немонетарних статей, що відображені за справедливою вартістю, визначеною на звітну дату (на кінець дня 31 грудня звітного року), не коригуються. Показники немонетарних статей, що відображені за справедливою вартістю, визначеною не на звітну дату, коригуються за коефіцієнтом коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату встановлення справедливої вартості (переоцінки).

Показники немонетарних статей, що відображені за первісною вартістю або залишковою вартістю, коригуються на коефіцієнт коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату визнання відповідного активу, зобов'язання і власного капіталу.

Коригування показників інвестицій в асоційовані компанії включає:

коригування частки інвестора в чистих активах асоційованої компанії на початок періоду з урахуванням індексу інфляції на звітну дату;

коригування частки інвестора в прибутку асоційованої компанії з урахуванням змін індексу інфляції на звітну дату;

коригування змін в іншому сукупному доході об'єкта інвестування з дати операції до звітної дати.

Скоригована вартість немонетарних активів зменшується до суми очікуваного відшкодування від майбутнього використання відповідних активів (справедливої вартості інвестицій тощо), якщо вона перевищує суму очікуваного відшкодування.

Банк під час коригування показників основних засобів, нематеріальних активів коригує їх первісну (переоцінену) вартість на коефіцієнт коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату їх придбання (переоцінки). Аналогічно коригується показник зносу (накопиченої амортизації) цих необоротних активів.

Під час коригування показника незавершеного будівництва його вартість коригують послідовно на суми капітальних інвестицій за роками їх здійснення із застосуванням коефіцієнта коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату здійснення капітальних інвестицій.

Показники вартості активів, які придбані на умовах відстрочення платежу без сплати відсотків, коригуються із застосуванням індексу інфляції з дати платежу.

На початок першого звітного року, у якому фінансова звітність підлягає коригуванню внаслідок впливу інфляції, суми дооцінки активів, що наведені в складі іншого сукупного доходу, до скоригованого Звіту про фінансовий стан (Балансу) з урахуванням впливу інфляції не включаються, а показником нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) визнається різниця між сумою скоригованих показників активу та сумою скоригованих показників пасиву балансу;

б) коригування показників Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати).

Усі показники Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) мають бути відображені в поточних цінах на звітну дату, а саме: скориговані на коефіцієнт, що визначається як співвідношення індексу інфляції на звітну дату та індексу інфляції на дату визнання доходів і витрат, уключених до відповідних статей.

Банк може застосовувати для визначення коефіцієнта коригування середній індекс інфляції протягом звітного періоду до загальної суми статті доходів і витрат, якщо доходи і витрати протягом звітного року визнавалися рівномірно.

Банк не може застосовувати середній індекс інфляції для коригування доходів і витрат, пов'язаних з немонетарними статтями, визнаними активами або зобов'язаннями в попередніх звітних періодах (доходи і витрати майбутніх періодів тощо).

Під час коригування Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) потрібно визнавати податковий вплив від перерахунку статей. Поточний податок на прибуток коригують з використанням індексу інфляції на дату його визнання.

Показники чистого прибутку і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію для скоригованого Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) з урахуванням впливу інфляції розраховуються з урахуванням даних про чистий прибуток, визначених відповідно до цієї Інструкції;

в) коригування показників Звіту про зміни у власному капіталі (Звіту про власний капітал).

Скориговані показники Звіту про зміни у власному капіталі (Звіту про власний капітал) з урахуванням впливу інфляції визначаються з урахуванням відповідних показників Звіту/Консолідованого звіту про фінансовий стан з урахуванням впливу інфляції та Звіту/Консолідованого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід з урахуванням впливу інфляції.

Показники, які неможливо отримати безпосередньо з вищезазначеної скоригованої фінансової звітності з урахуванням впливу інфляції (сума переоцінки активів, розподіл прибутку, відрахування до резервів), коригують на коефіцієнт коригування, який визначається (для немонетарних позицій) діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату здійснення відповідних операцій.

Дивіденди, що оголошені, підлягають коригуванню з метою визначення прибутку (збитку) від впливу інфляції на монетарні статті із застосуванням індексу інфляції з дати встановлення права акціонерів на отримання дивідендів до звітної дати;

г) коригування показників Звіту про рух грошових коштів.

Скориговані показники розділу I "Грошові кошти від операційної діяльності" Звіту про рух грошових коштів з урахуванням впливу інфляції визначаються з урахуванням відповідних статей Звіту/Консолідованого звіту про фінансовий стан з урахуванням впливу інфляції та Звіту/Консолідованого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід з урахуванням впливу інфляції.

Суми нарахованих і сплачених відсотків, сплаченого податку на прибуток для скоригованого Звіту про рух грошових коштів з урахуванням впливу інфляції коригуються з використанням коефіцієнта коригування на індекс інфляції на дату визнання операції за рухом цих коштів.

Показники розділів II "Грошові кошти від інвестиційної діяльності" і III "Грошові кошти від фінансової діяльності" коригуються з використанням індексу інфляції на дату кожної операції, пов'язаної з рухом таких грошових коштів.

Чистий прибуток до оподаткування коригується на суму монетарного доходу або збитку за звітний період;

ґ) консолідація фінансових звітів, скоригованих з урахуванням впливу інфляції.

Показники фінансової звітності дочірньої компанії, яка складена у валюті країни з кумулятивним приростом інфляції, що наближається до 100% або перевищує цей рівень (якщо вони не скориговані), для включення до консолідованої фінансової звітності материнського банку коригуються із застосуванням індексу інфляції цієї країни.

Показники фінансової звітності дочірньої компанії, яка складена у валюті країни, у якій значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, уключаючи звітний, наближається до 100% або перевищує цей рівень, для включення до консолідованої фінансової звітності материнського банку перераховуються у валюту консолідованої звітності за курсами на дати операцій та коригуються із застосуванням індексу інфляції з дати операції (тобто з дати перерахунку суми в іноземній валюті в гривні).

Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті відображається окремим рядком у Консолідованому звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід з урахуванням впливу інфляції.

4.8. Банк відображає показники річної (консолідованої чи неконсолідованої) фінансової звітності, скориговані з урахуванням впливу інфляції, окремою колонкою "Скориговані показники за звітний період", яку банк наводить після колонки "Звітний період" у Звіті/Консолідованому звіті про фінансовий стан з урахуванням впливу інфляції, Звіті/Консолідованому звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід з урахуванням впливу інфляції, Звіті/Консолідованому звіті про рух грошових коштів з урахуванням впливу інфляції та після колонки "Усього власних коштів" у Звіті/Консолідованому звіті про зміни у власному капіталі з урахуванням впливу інфляції.

Порівняльні дані для попереднього звітного періоду перераховуються із застосуванням загального індексу цін так, щоб порівняльні фінансові звіти були подані в одиниці виміру, яка діє на кінець звітного періоду. Такі дані наводяться окремою колонкою "Скориговані показники за попередній період".

Банк відображає результат впливу інфляції окремим рядком "Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті" у Звіті/Консолідованому звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід з урахуванням впливу інфляції, який наводить перед рядком "Прибуток/(Збиток) до оподаткування".

Банк відображає монетарні доходи (витрати) за грошовими коштами та їх еквівалентами окремим рядком "Вплив інфляції на грошові кошти" перед рядком "Чистий приплив (відплив) грошових коштів та їх еквівалентів" у Звіті/Консолідованому звіті про рух грошових коштів з урахуванням впливу інфляції.

4.9. Примітки до фінансової звітності про вплив інфляції містять:

факт здійснення коригування фінансової звітності з урахуванням впливу інфляції;

індекс інфляції на дату коригування та індекси інфляції протягом поточного і попередніх звітних періодів, які було використано під час коригування фінансової звітності.

4.10. Банк враховує скориговані показники фінансової звітності як основу балансової вартості в подальших фінансових звітах, якщо немає умов гіперінфляції, за яких значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, уключаючи звітний, наближається до 100% або перевищує цей рівень.

5. Основні принципи здійснення коригуючих проводок

5.1. Банк для забезпечення складання достовірної фінансової звітності здійснює її коригування та розкриває відповідну інформацію про зміни у фінансовій звітності.

5.2. Банк здійснює коригування статей фінансової звітності після дати балансу для відображення операцій, що належать до звітного періоду, але з певних причин не були визнані в бухгалтерському обліку на дату балансу.

5.3. Банк коригує статті активів і зобов'язань, доходів і витрат, власного капіталу шляхом сторнування та/або додаткових записів в регістрах бухгалтерського обліку коригуючою проводкою.

Коригуючі проводки - це бухгалтерські проводки, що здійснюються після закінчення звітного періоду між датою балансу (кінець останнього дня звітного періоду) та датою затвердження (підписання) керівництвом звітності для розкриття достовірної інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку згідно з принципом нарахування.

5.4. Банк під час здійснення коригуючих проводок застосовує принцип суттєвості щодо суми коригування та статті, що підлягає коригуванню. Банк самостійно з урахуванням впливу на показники Звіту про фінансовий стан (Баланс) та Звіту про сукупні прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) визначає розмір суттєвості, яка застосовується провідним управлінським персоналом для формування достовірної фінансової звітності.

Пропуск або викривлення статей є суттєвими, якщо вони можуть (окремо чи в сукупності) впливати на економічні рішення, що їх приймають користувачі на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від розміру та характеру пропуску чи викривлення, що оцінюються за конкретних обставин. Розмір або характер статті або їх поєднання можуть бути визначальним чинником.

Банк визначає співвідношення суми, на яку необхідно здійснити коригування, та загальної суми статті відповідного елемента фінансової звітності.

Банк зобов'язаний здійснити коригуючі проводки за суттєвими сумами. Банк відображає суми, що суттєво не впливатимуть на оцінку визнаних на дату балансу активів, зобов'язань, капіталу, доходів і витрат у регістрах бухгалтерського обліку в поточному періоді без застосування коригуючих проводок.

5.5. Під час здійснення коригуючих проводок банк не може використовувати систему електронних платежів Національного банку.

5.6. Банк коригує суми, що визнані у звітності на дату балансу, на які вплинули події після дати балансу, та визнає суми, що не були відображені у звітності на дату балансу з певних причин, наприклад:

а) отримано інформацію про те, що корисність активу зменшилася на дату балансу або суму раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу потрібно коригувати;

б) надходження після дати балансу рішення суду, яке підтверджує наявність на дату балансу теперішньої заборгованості, що потребує додаткового коригування або створення резерву під зобов'язання;

в) собівартість придбаних активів або надходження від проданих активів до дати балансу визначена після дати балансу;

г) виявлено порушення або помилки, що свідчать про викривлення даних фінансової звітності тощо.

5.7. Банк не здійснює коригування сум, визнаних у його фінансовій звітності для відображення подій, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу, наприклад у разі:

а) зниження ринкової вартості інвестицій (у період з дати балансу до дати затвердження фінансової звітності);

б) оголошення дивідендів за звітний період;

в) прийняття рішення про ліквідацію банку (вимагає зміни облікової політики, а не коригування звітності);

г) об'єднання бізнесу;

ґ) оголошення про реорганізацію;

д) зміни ставок податків, прийнятих або оголошених після звітного періоду;

е) знищення (втрати) активів унаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події;

є) емісії цінних паперів;

ж) укладення договорів про капітальні та фінансові інвестиції, надання гарантій;

з) прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність банку, тощо.

Банк розкриває інформацію про такі події в примітках до фінансової звітності.

(Пункт 5.8 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 203 від 23.05.2012)

6. Особливості коригуючих проводок

6.1. Банк для забезпечення складання достовірної фінансової звітності здійснює коригуючі проводки за звітний місяць, звітний проміжний період та за звітний рік з урахуванням таких вимог:

1) за звітний місяць - протягом наступного місяця до дня надання файла 02 та до дня надання в січні поточного року файла 25 з окремою ознакою коригуючих проводок за відповідний місяць;

2) за проміжний період - протягом наступного місяця після закінчення проміжного періоду від дня надання файла 02 до дня надання файла А4 з окремою ознакою коригуючих проводок за звітний проміжний період;

3) за звітний рік - у поточному році в період після надання файла 25 до 31 березня з окремою ознакою коригуючих проводок за звітний рік.

Банк зобов'язаний здійснити коригування річної фінансової звітності банку з урахуванням висновків/рекомендацій за результатами перевірки зовнішнього аудиту згідно з вимогами цієї Інструкції в період після дня надання файла 25 до 31 березня поточного року включно.

(Пункт 6.1 глави 6 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 414 від 23.12.2016)

6.2. Банк відображає коригуючі проводки в регістрах бухгалтерського обліку поточною датою (у день фактичного її здійснення). У виписці з аналітичних рахунків коригуючі проводки відображаються окремою групою, що відокремлюється незаповненим рядком або іншим способом після здійснення проводок поточного дня з обов'язковим зазначенням місяця, проміжного періоду та року, за який проводиться коригування.

(Абзац перший пункту 6.2 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 414 від 23.12.2016)

Наприклад, виписка з аналітичного рахунку може мати таку форму:

6.3. У меморіальному ордері за коригуючою проводкою зазначаються зміст операції, причина коригування, період, за який здійснюється проводка, підписи відповідального виконавця та уповноваженої особи, яка виконує функції контролю.

6.4. Банк роздруковує реєстр проведених за кожний день коригуючих проводок та зберігає в меморіальних документах дня.

6.5. Банк складає накопичувальний реєстр коригуючих проводок за звітний місяць, який використовує для формування файла 02, накопичувальний реєстр коригуючих проводок за звітний проміжний період для формування файла А4 та окремо накопичувальний реєстр коригуючих проводок за звітний рік, який банк використовує для формування файлів А4 та 81.

(Пункт 6.5 глави 6 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 414 від 23.12.2016)

6.6. Банк установлює порядок здійснення коригуючих проводок з урахуванням внутрішніх систем обліку та основних вимог, визначених цією Інструкцією.

7. Звітність за коригуючими проводками

7.1. Банк формує файл 02, який містить поточні обороти за звітний місяць з ознаками "5" та "6", а також обороти за коригуючими проводками, що належать до звітного місяця, з ознаками "7" та "8".

Банк формує файл 02 з урахуванням філій, що розташовані на території України, в обласному розрізі та філій, що розташовані на території інших держав, у розрізі країн та надсилає до Національного банку в установлений ним термін.

(Абзац другий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 540 від 18.08.2015)

(Абзац третій пункту 7.1 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 414 від 23.12.2016)

7.2 Банк формує файл А4, який містить обороти за коригуючими проводками за проміжний період з ознаками "9" та "0".

Файл 02 за квітень, липень, жовтень додатково містить коригуючі обороти за звітний проміжний період з ознаками "9" та "0".

Банк формує та надсилає до Центральної розрахункової палати файл А4 до 25 числа місяця, наступного за звітним проміжним періодом (I - III квартали).

(Главу 7 розділу III доповнено новим пунктом 7.2 згідно з Постановою Національного банку N 414 від 23.12.2016)

7.3. Файли 02 за лютий, березень додатково містять коригуючі обороти за звітний рік, у тому числі за результатами зовнішнього аудиту, з ознакою "9" та "0". У файл 02 за лютий, березень уключаються коригуючі обороти за звітний рік, які здійснювалися протягом лютого, березня поточного року.

(Абзац перший пункту глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

Банк не включає обороти за коригуючими проводками за звітний рік, що увійшли до файла 02, як "поточні" обороти з ознаками "5" та "6".

7.4. Банк формує файл 25, що містить обороти за проводками із закриття рахунків класів 6 та 7 на рахунки 5040, 5041, а також обороти за коригуючими проводками, які були здійснені після передавання файла 02.

Банк надсилає файл 25 в обласному розрізі за філіями, що розташовані на території України, у розрізі країн - за філіями, що розташовані на території інших держав, до Центральної розрахункової палати 24 січня поточного року.

(Абзац другий пункту глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

(Абзац третій пункту глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

Залишки за рахунками у файлах 02 та 25 відрізняються на суми коригуючих проводок із закриття балансових рахунків 6 та 7 на рахунки 5040, 5041.

7.5. Банк формує і надсилає до Центральної розрахункової палати файл А4 - 11 квітня поточного року, файл 81 - 12 квітня поточного року. Усі коригуючі проводки за звітний рік здійснюються банком до 31 березня поточного року включно.

(Абзац перший пункту глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

Файл A4 включає обороти за коригуючими проводками за звітний рік, у тому числі за результатом зовнішнього аудиту. Файл 81 включає обороти за коригуючими проводками із закриття рахунків класів 6 і 7, залишки яких включені до файла A4 на балансові рахунки 5040, 5041.

(Абзац третій пункту 7.4 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

7.6. У разі відсутності коригуючих проводок за період після дати надання файла 25 до дати надання файла А4 поточного року файли A4, 81 передаються банками із залишками без оборотів за балансовими і позабалансовими рахунками. У цьому разі залишки за рахунками файла 81 мають відповідати залишкам за рахунками файла 25.

7.7. Центральна розрахункова палата надсилає до Національного банку України зведені в розрізі банків - юридичних осіб відомості про коригуючі проводки за звітний період. Відомості формуються з файлів 02, 25, A4, 81 аналогічно до звітності за формою N 10 "Оборотно-сальдовий баланс банку".

7.8. Звіт за формою N 1Д "Баланс банку" (файл 01) надається з урахуванням змін залишку за балансовим рахунком, що відбулися після проведення коригуючих проводок.

7.9. Банк надсилає відповідний файл першого робочого дня після вихідного (святкового), якщо дата надання файлів збігається з вихідним (святковим) днем.

7.10. Банк звіряє показники форм звітності за звітний місяць з формою звітності N 10 "Оборотно-сальдовий баланс банку" (файл 02).

8. Порядок подання банками фінансової звітності до
Національного банку та її оприлюднення

8.1. Банки подають річну неконсолідовану та консолідовану фінансову звітність у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

(Пункт 8.1 глави 8 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 540 від 18.08.2015)

8.2. Банки подають проміжну скорочену фінансову звітність на паперових носіях Департаменту банківського нагляду в установлені ним строки, але не пізніше 30-го числа місяця, наступного за звітним періодом, у складі:

Проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Баланс);

Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);

Проміжний скорочений звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);

Проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів;

Примітки до проміжної скороченої фінансової звітності.

(Абзац сьомий пункту 8.2 глави 8 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 226 від 01.04.2016)

(Пункт 8.2 глави 8 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

8.3. Банк подає фінансову звітність у перший робочий день після вихідного (святкового) дня, якщо дата її подання припадає на вихідний (святковий) день.

8.4. Банк зобов'язаний оприлюднювати проміжну фінансову звітність не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним періодом, шляхом розміщення на веб-сайті банку:

Проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Баланс);

Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);

Проміжний скорочений звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);

Проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів;

Примітки до проміжної скороченої фінансової звітності.

Банк має право оприлюднювати проміжну консолідовану/неконсолідовану фінансову звітність у формі та обсягах, що відповідають вимогам МСБО 1 "Подання фінансових звітів" до повного комплекту фінансової звітності.

(Пункт 8.4 глави 8 розділу III в редакції Постанов Національного банку N 540 від 18.08.2015, N 414 від 23.12.2016)

8.5. Банк зобов'язаний не пізніше 30 квітня, наступного за звітним роком, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із аудиторським висновком, а також інформацію в обсязі, визначеному цією Інструкцією, про власників істотної участі в банку шляхом публікації в періодичних виданнях та/або поширення як окремих друкованих видань чи розміщення в мережі Інтернет.

Банк зобов'язаний оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність, перевірені аудиторською фірмою, разом з аудиторським висновком та в обсязі, що включає:

Звіт про фінансовий стан (Баланс);

Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);

Звіт про рух грошових коштів;

Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);

примітки до звітів, що визначені цією Інструкцією.

Головний бухгалтер - директор Департаменту бухгалтерського обліку
Б.В. Лукасевич

Додаток 1
до Інструкції про порядок складання та
оприлюднення фінансової звітності банків України

(у редакції постанови
Правління Національного банку України
18.08.2015 N 540)

Звіт
про фінансовий стан (Баланс)¹/Проміжний скорочений звіт
про фінансовий стан (Баланс)
на ____________________
(число, місяць, рік)

(тис.грн.)

__________

¹ Банк у разі складання Консолідованого звіту про фінансовий стан або Проміжного скороченого звіту про фінансовий стан зазначає про це в назві.

² Інформація про дочірні компанії надається в неконсолідованій (індивідуальній, окремій) фінансовій звітності.

³ Інформація про неконтрольовану частку надається у консолідованій фінансовій звітності.

Звіт
про прибутки і збитки та інший сукупний дохід
(Звіт про фінансові результати)⁴/ Проміжний скорочений звіт
про прибутки і збитки та інший сукупний дохід
(Звіт про фінансові результати)
за ____ рік / ___ квартал 20__ року

(тис. грн.)

__________

⁴ Банк у разі складання Консолідованого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід або Проміжного скороченого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід зазначає про це в назві.

Звіт
про прибутки і збитки⁵/ Проміжний скорочений звіт
про прибутки і збитки
за ____ рік / ___ квартал 20__ року

(тис. грн.)

__________

⁵ Банк у разі складання Консолідованого звіту про прибутки і збитки або Проміжного скороченого звіту про прибутки і збитки зазначає про це в назві.

Звіт
про сукупний дохід⁶ / Проміжний скорочений
звіт про сукупний дохід
за ____ рік / ___ квартал 20__ року

(тис. грн.)

__________

⁶ Банк у разі складання Консолідованого звіту про сукупний дохід або Проміжного скороченого звіту про сукупний дохід зазначає про це в назві.

Звіт
про зміни у власному капіталі
(Звіт про власний капітал) 7/Проміжний скорочений звіт
про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал)
за ____ рік / ___ квартал 20__ року

(тис. грн.)

__________

⁷ Банк у разі складання Консолідованого звіту про зміни у власному капіталі зазначає про це в назві.

Звіт
про рух грошових коштів/Проміжний скорочений звіт
про рух грошових коштів за прямим методом⁸
за ____ рік/ ___ квартал 20__ року

(тис. грн.)

__________

⁸ Банк у разі складання Консолідованого звіту про рух грошових коштів або Проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів зазначає про це в назві.

Звіт
про рух грошових коштів/Проміжний скорочений звіт
про рух грошових коштів за непрямим методом⁹
за ____ рік / ___ квартал 20__ року

(тис. грн.)

__________

⁹ Банк у разі складання Консолідованого звіту про рух грошових коштів або Проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів зазначає про це в назві.

(Додаток 1 в редакції Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

(Додаток 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

(Додаток 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 540 від 18.08.2015)

Додаток 2
до Інструкції про порядок
складання та оприлюднення
фінансової звітності
банків України

Периметр консолідації