Орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності

Податковим кодексом України (далі за текстом - ПКУ), а саме підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У відповідності зі статтею 288 ПКУ - платником орендної плати безпосередньо є орендар земельної ділянки. А об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка передана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є укладений договір оренди на земельну ділянку.

Згідно статті 13 Закону України від 16 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (за текстом - Закон N 161) встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди землі - однією із істотних його умов оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Ця норма передбачена статтею 15 Закону N 161. Одночасно із цим в такому договорі можуть бути зазначені й інщі умови до яких сторони дійшли згоди та вирішили обоюдно внести в договір. Розмір та умови внесення орендної плати також встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 116 Земельного кодексу України (ЗКУ) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Саме ж право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ). У відповідності до статті 126 ЗКУ - право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" говорить, що орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.